Корупція при фінансуванні політичних партій в Україні. Документ

Напередодні парламентських виборів 2012 року звіт міжнародної організації «Global Integrity» щодо прозорості фінансування політиків у різних країнах світу став знаковим. Міжнародні експерти підтвердили те, що й так давно добре відомо в Україні: політична діяльність в нас фінансується не прозоро, за тіньовими схемами. В доповіді за 2011 рік речі названі своїми іменами: у нас дуже складно ефективно проконтролювати фінансування політичних партій та окремих кандидатів, отримати ж публічну інформацію про це фінансування взагалі неможливо. Знаючи, скільки насправді витрачають політики на виборах, та скільки складають їх офіційні виборчі фонди, сумніватися в об’єктивності звіту ««Global Integrity» не доводиться.

В передмові до української частини звіту експерти спочатку дали кілька політичних оцінок.

«Україна зробила крок назад в розвитку демократії з часу президентських виборів 2010 року, рухаючись від «демократичного хаосу» до «недемократичного порядку». Незважаючи на те, що уряд був більш активний в боротьбі з корупцією, це часто було політично мотивовано й направлено проти лідерів опозиції. Наприклад, засудження колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценко отримало серйозну критику з боку міжнародних правозахисників

Громадянське суспільство та медіа також зазнали безпрецедентного тиску з боку уряду. Судова реформа тільки посилила політичний контроль над судочинством. Не дивлячись на невдачі, межі антикорупційного законодавства були дещо покращені. Після років політичних дебатів декілька важливих законів були ухвалені в 2011 році. До прикладу, законодавці ухвалили закон, що гарантує доступ громадян до публічної інформації. Нове законодавство також регулює конфлікт інтересів посадовців, включно з умовами працевлаштуванням після звільнення з органів влади, регулювання отримання подарунків, утримання чиновника за чужим коштом, та розкриття посадовцем відомостей про активи (Зауважимо, що останню норму було фактично скасовано Конституційним судом – Ред.)».

Пропонуємо вам ознайомитись з короткою доповіддю щодо української частини звіту оприлюдненою «Global Integrity».

-- Попри наявну правову базу, Україні не вдалося імплементувати правила політичного фінансування

29 із 31 оцінюваних країн зазнали невдач у втіленні правил політичного фінансування, незалежно від того, наскільки сильною чи слабкою була їхня законодавча база. Вашингтон, п'ятниця, 30 березня 2012. — Відповідно до нового звіту, незалежно від того, наскільки слабкими чи суворими є правила регулювання політичного фінансування, країнам у різних частинах світу однаково не вдається ефективно контролювати грошові потоки у політику. Звіт «Global Integrity Report: 2011» - масштабне дослідження, що охоплює 31 країну, був опублікований сьогодні організацією «Global Integrity» - визнаною міжнародною некомерційною організацією, що відстежує глобальні тренди у сфері урядування і боротьбі з корупцією.

Двадцять дев'ять із вибраних для дослідження тридцяти однієї країни набрали менше ніж 60 балів із 100 можливих з питань, що оцінювали ефективність законодавства, яке регулює приватні та корпоративні внески політичним партіям, а також аудит цих внесків та витрат на кампанії. Урядові органи, що мають контролювати втілення цього законодавства, зазвичай не мають достатніх повноважень для розслідувань та застосування санкцій.

Україна набрала лише 21 бал із 100 можливих за ефективність свого регулювання партійного фінансування та 20 балів із 100 за можливість ефективно регулювати внески окремим політичним кандидатам. Такі результати сильно контрастують із наявною правовою базою, яка отримала кращі оцінки: 50 за регулювання фінансування партій та 100 за регулювання фінансування індивідуальних кандидатів. Але публічне оприлюднення інформації щодо фактичного фінансування партій та індивідуальних кандидатів отримало 0 із 100.

«Ми залишаємося глибоко занепокоєними відсутністю прогресу у світі щодо ефективності регулювання великих потоків приватних грошей у виборчі кампанії у багатьох країнах», - заявив виконавчий директор «Global Integrity» Натаніель Гелер. – «Політичне фінансування залишається найбільшим корупційним ризиком у світі, і відсутність серйозних реформ буде продовжувати перешкоджати багатьом іншим ініціативам щодо відкритості та прозорості дій урядів».

Звіт «Global Integrity Report: 2011» спрямований на оцінювання радше ліків проти корупції, ніж на оцінку розповсюдження корупції як хвороби на загальнонаціональному рівні. Він також оцінював прозорість та підзвітність урядів, що включає правове регулювання конфліктів інтересів, свободу преси та підзвітність щодо втілення законів.

Звіт охоплює розвинені країни, такі як США, Німеччина, Ірландія, а також десятки нових світових ринків та країн, що розвиваються: від Алжиру до України і Китаю. Замість того, щоб вимірювати самі прояви корупції, звіт за допомогою 320 індикаторів («Integrity Indicators»), а також журналістських розслідувань оцінює механізми звітності та вимірювання прозорості, які покликані запобігати корупції. Він також показує прогалини, що роблять корупцію більш ймовірною.

Інші висновки звіту наступні:

• Антикорупційні органи часто не відповідають своїм завданням. Багато антикорупційних органів, оцінених у 2011 році, є сильно політизованими і залежними від урядів, діяльність яких вони наче і покликані моніторити. Брак засобів і політичної незалежності досить часто супроводжуються браком звернень громадян у ці органи – великою мірою тому, що захист тих, хто викриває корупцію, є слабким у багатьох країнах або відсутнім.

• Згідно із звітом, у 29 країнах із 31, урядова бюрократія є відгалуженням правлячої партії або регулярно використовується в інтересах політичних сил. Межі між державними ресурсами та діяльністю партій залишаються розмитими в більшості з цих країн, за винятком США (100 балів) та Ірландії (75 балів).

• З часу їхнього останнього оцінювання у 2009 р. декілька країн показали значні покращення або ж погіршення у сумі балів за антикорупційні заходи. Ліберія, Вірменія і Таджикистан показали найбільші покращення, тоді як Монголія, Алжир, Мексика продемонстрували погіршення.

«Результати досліджень країн, відібраних для даного Звіту, пропонують одні із найбільш докладних у світі, засновані на фактах оцінки антикорупційних механізмів», - сказав Гелер. – «Вони забезпечують політиків, активістів, громадян інформацією для розуміння проблем урядування, специфічних для кожної країни, і для застосування необхідних заходів».

Звіт «Global Integrity Report» — це продукт багатомісячних збору та обробки інформації командою із більш ніж 100 місцевих журналістів та дослідників, які підготували текст обсягом майже у мільйон слів, який налічує більш ніж 10 тисяч кількісних даних з країн, які вони представляють.

Для доступу до повних результатів, будь ласка, відвідайте цю сторінку.

«Global Integrity» — це інноваційна лабораторія, яка здійснює високоякісні дослідження і створює передові технології для просування глобальної мережі громадських, державних та приватних реформаторів, що працюють заради підвищення прозорості та підзвітності влади. На додаток до нашої основної команди, ми співпрацюємо із глобальною мережею із більш ніж 1300 місцевих дослідників і партнерів у різних країнах, які використовують наші технології, інструменти та інформацію там, де вони найбільш корисні — на місцевому рівні. Для отримання додаткової інформації про організацію відвідайте сайт та слідкуйте за нами у Twitter(@globalintegrity).

Переклад з англійської І.Бражка та О.Гараня