Дострокові вибори. Час грає проти Порошенка

Однією з головних вимог Майдану було повне перезавантаження влади. Після перемоги революції ця вимога хоч і зі скрипом, але почала втілюватися у життя – до роботи став новий Кабмін, 25 травня Україна переобрала президента. Але практично незмінною (за винятком депутатів-вигнанців на кшталт Вадима Колесніченка чи Олега Царьова) залишилася Верховна Рада.

Це прекрасно розуміє новообраний президент Петро Порошенко, який на Банкову заїхав виключно на плечах Майдану, а отже не може не зважати на його вимоги. Принаймні, з почуття самозбереження.

Тому не випадково одна з найперших обіцянок Порошенка після перемоги стосувалася саме дострокових виборів до парламенту. «Важливою частиною суспільного запиту є повне перезавантаження влади, якими є і дострокові вибори до парламенту», - заявив президент у своїй інавгураційній промові. А ще в ході виборчої кампанії Порошенко обіцяв переобрати Раду найпізніше до кінця цього року.

Час грає проти Порошенка. Перш за все президента підганяє інша його необережна заява – про те, що АТО на Донбасі має тривати не місяці, а години. Тепер все суспільство очікує від Порошенка конкретних і рішучих дій, і чим довше це очікування затягуватиметься – тим більше падатиме підтримка Порошенка. Кожен новий загиблий на Сході український військовий відтепер є особистою відповідальністю президента. Але частину популярності президент втратить і без того – через характерні для переможців президентських перегонів завищені очікування виборців.

-- Коли відбудуться вибори?

У президента не так багато часу для того, щоб оголосити дострокові парламентські вибори. Найголовніше питання – коли ж ці вибори можуть відбутися. Однозначної відповіді на нього досі нема, однак деякі розрахунки зробити можливо. З трьох способів розпуску парламенту - через відсутність коаліції впродовж 30 днів, через неспроможність ВР за 60 днів призначити уряд або впродовж 30 днів розпочати засідання - найпростішим є перший. Для втілення його у життя досить просто розвалити існуючу коаліцію і не створювати нової. У такому випадку вибори теоретично можна буде провести вже за 90 днів після розпуску коаліції – 30-денний термін без коаліції, після якого Порошенко матиме право розпустити парламент, плюс 60 передбачених законом днів на передвиборчу кампанію. Ймовірніше за все, саме цей спосіб і буде використаний.

Найближче парламентське засідання відбудеться 17 червня. Якщо припустити, що в цей день коаліція припинить своє існування, а президент підпише указ про розпуск ВР одразу ж, як тільки матиме на це право, то теоретично вибори можуть відбутися вже 21 вересня, найближчої неділі після збігання згаданого в цій статті 90-денного терміну.

Однак навряд чи депутати вбиватимуть коаліцію аж так швидко. Їх можна буде вважати чи не взірцем громадянської свідомості, якщо вони спроможуться запустити процес розпуску парламенту хоча б до кінця цієї сесії – 4 липня. Якщо коаліція розпадеться в останній сесійний день, то найближчою можливою дата виборів є 5 жовтня.

Але, враховуючи небажання парламенту саморозпускатися, може статися і так, що Рада піде на канікули все ще з дієздатною в правовому сенсі коаліцією. Тоді нову дату виборів слід обчислювати, виходячи з відкриття наступної, 5-ї сесії ВР. Згідно з ст. 83 Конституції, «Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року». Перший вівторок вересня припадає на 2 вересня, а вибори у такому випадку відбудуться не раніше 7 грудня.

«Я проти канікул. Мені тут розповідають, що для того, щоб не піти на канікули, треба приймати окреме рішення. Бо вже затверджений план-графік роботи. Але, вибачте, які канікули, коли у нас війна? Якщо канікули будуть, то мова про зрушення цього питання може розпочатися з вересня. При чому, з другого тижня – наскільки я пам’ятаю затверджений графік. Після того хтось має піти з коаліції, тридцять днів, потім ще шістдесят на виборчу кампанію. Тобто вибори будуть вже наприкінці жовтня або ще пізніше. Тому депутати не можуть йти на канікули», - заявив «Главкому» народний депутат Леонід Ємець.

У будь-якому випадку, дедлайн розпаду коаліції– 29 вересня. Оскільки найперша обіцянка президента стосувалася переобрання парламенту ще до кінця року, то ця дата – крайній термін, який дозволяє на законних підставах переобрати парламент і виконати президентську обіцянку. У такому разі вибори можуть відбутися майже під Новий рік – 28 грудня.

Здається, Порошенко сьогодні є ледь не єдиним політиком вищого ешелону влади, якому переобрання парламенту справді потрібне. Майже усі інші, попри декларування підтримки такої ідеї, воліли б, щоб усе залишилося так, як зараз.

«Удар» почувається найвпевненіше з представлених у парламенті політичних сил: партнерство з популярним (принаймні, поки що) президентом плюс абсолютна перемога на виборах у Києві дають партії Кличка можливість розраховувати на, щонайменше, повторення результату 2012 року – а можливо, і на його покращення. «У нас вся фракція заточена під перевибори. Бродіння умів нема. Усі розуміють, що результат буде непоганим, депутатство для всіх буде збережене. Зацікавлена наша фракція, група людей, які орієнтовані на Порошенка, і група людей, яких контролює Юлія Тимошенко. Це разом десь до ста чоловік. Всі інші, в тому числі «Свобода» попри свою риторику, - категорично проти перевиборів», - описав ситуацію «Главкому» народний депутат від «Удару» Павло Розенко.

«Батьківщина» одностайної думки щодо виборів не має. Провальні для Юлії Тимошенко результати президентських виборів відбили у багатьох депутатів бажання спробувати долі у виборчій кампанії. Немає жодної гарантії, що «Батьківщина» хоча б повторить свій попередній результат. До того ж всередині партії не вщухають конфлікти, а найтривожнішою тенденцією є все більш відвертий дрейф частини партійної еліти у бік Порошенка.

«Свобода» перебуває точно у тій же ситуації, що і «Батьківщина» - за винятком хіба внутрішньопартійного розколу. Для комуністів, позбавлених підтримки виборців окупованого Криму і проблемного Донбасу, перевибори стануть політичним похоронним маршем. Що ж стосується усіх інших депутатів (членів новосформованих груп та позафракційних) – то для більшості з них дострокові парламентські вибори рівносильні насильницькому позбавленню депутатського мандату, особливо, якщо голосування відбуватиметься не за змішаною пропорційно-мажоритарною системою, а за пропорційною. Виняток становлять лише ті, хто встиг (або встигне) домовитися і купити собі місце у прохідній частині виборчих списків крупних партій.

Відтак видається, що у своєму бажанні перезавантажити парламент Петро Порошенко залишиться практично самотнім. Впевнено спиратися він може тільки на дві сили: молоді політичні партії, які мають шанси пройти до ВР у випадку перевиборів (на кшталт команд Ляшка чи Гриценка), а також Майдан, який вже півроку послідовно вимагає розпуску цієї Ради і невідомо, коли його терпіння закінчиться, а головне – чим.

-- Переваги Порошенка

Для самого ж Порошенка дострокові парламентські вибори несуть як переваги, так і ризики. Найголовнішою спокусою є можливість провести до парламенту свою партію «Солідарність», щоб зменшити залежність від «Удару» та інших нинішніх партнерів по коаліції. Байдуже, що партію ніхто не знає, і що існує вона виключно на папері – особиста популярність Порошенка дозволяє «Солідарності» претендувати на перемогу і, цілком ймовірно, якщо не відтягувати дату виборів, сформувати найбільшу парламентську фракцію.

Другою вигодою Порошенка у цій комбінації може стати створення комфортної для себе більшості у новому парламенті. Причому не виключено, що й конституційної – враховуючи низькі показники підтримки виборцями опозиційних кандидатів у президенти Михайла Добкіна та Сергія Тигіпка. Наскільки це важливо для президента – може розповісти Віктор Ющенко, який усю свою каденцію провів з парламентом «на ножах», знищивши власний рейтинг ущент, але так і не спромігся досягти глобальних змін у державі.

Створення у новому парламенті лояльної пропрезидентської більшості як наслідок дасть Порошенку ще одну перевагу: пропрезидентський уряд. Порошенко вже пообіцяв залишити Яценюка на чолі Кабміну, але серед міністрів президент неминуче буде вимагати ротацій. Знову-таки, яскраво демонструє важливість існування лояльного уряду приклад Віктора Ющенка, який у 2007 році довго не міг призначити перевибори до парламенту через те, що уряд відмовлявся виділяти гроші на їх проведення.

«Головна перевага для Порошенка полягає у тому, що його інтереси співпадають з інтересами суспільства, яке теж висловило запит на оновлення політичної системи і політичної еліти країни. У разі дострокових парламентських виборів вже найближчим часом Порошенко може з великою вірогідністю отримати в новому парламенті свою параментську більшість. Завдяки високому рейтингу, а також можливості проходження до парламенту потенційних союзників, у Порошенка буде чудова нагода сформувати у ВР не просто кон’юнктурну парламентську більшість – він таку більшість може отримати навіть у нинішній Раді – а отримати лояльний до себе уряд», - вважає політолог Володимир Фесенко.

Переобрання парламенту дасть можливість Порошенку легітимізувати себе на Сході країни, де традиційним є переконання «нас не чують». Для того, щоб Донбас був почутий, потрібно принаймні, щоб він мав представництво у парламенті. Оскільки нинішні рештки Партії регіонів і КПУ у електоральному сенсі не представляють нікого, окрім кількох олігархів.

Виборів до парламенту вимагав і продовжує вимагати Майдан. Не варто легковажити його вимогами, навіть з огляду на явну маргінальність того, що від Майдану нині залишилося в центрі столиці. Історія Януковича наочно доводить, що почути Майдан – не менш важливо, аніж почути Донбас. Порошенко, який бачив Майдан на власні очі, розуміє це дуже добре.

Можливо, найголовніший ризик для Порошенка, як це не парадоксально, полягає у можливості отримати усю повноту влади в країні, бо разом з повнотою влади приходить і повнота відповідальності. Як і Януковичу, у разі створення у парламенті пропрезидентської більшості та призначення пропрезидентського уряду, Порошенку не буде кого звинувачувати у невдачах чи помилках. Суспільство суворо спитає в нього, і тільки в нього, за все.

Ще один ризик Порошенка залежить від того, коли закінчиться АТО на Донбасі. Якщо вибори проходитимуть одночасно з бойовими діями, це поставить під сумнів легітимність волевиявлення населення Сходу, а отже і самі вибори. А прогнозовано низький результат ПР і КПУ дасть деструктивним силам знову розповідати, що «Донбас не чують».

Чистота виборчого процесу теж неймовірно важлива. Якщо вибори пройдуть хоча б з найменшими порушеннями – це рикошетом вдарить по Порошенку і його рейтингу. На виборах у Києві вже пролунав тривожний дзвіночок – коли невідомі сили намагалися сфальсифікувати результат Демальянсу, щоб не пропустити його до Київради. Особливого розгулу фальсифікацій слід чекати, якщо вибори відбуватимуться за змішаною пропорційно-мажоритарною системою.

Результати виборів можуть піднести Порошенку неприємний сюрприз. Розподіл голосів виборців під час президентської кампанії дозволяє з високою вірогідністю припустити, що хоч склад парламенту і буде більш-менш лояльним до президента, все ж у ВР потрапить кілька нових політичних сил, які намагатимуться розіграти «золоту акцію». З ними потрібно буде домовлятися або боротися. В обох випадках це означає втрати.

Нарешті, оголошуючи дострокові вибори парламенту, Порошенко ризикує нарватися на конфронтацію вже зараз. Суто теоретично нічого не заважає нинішній ВР «кинути» президента – наприклад, зриваючи строки розпуску коаліції, або взагалі створивши нову, ще й опозиційну до Порошенка.

На думку Володимира Фесенка, «Головний ризик полягає якраз у тому, що Порошенко може не провести цих виборів найближчим часом. Тому що неминуче через певний час рівень його популярності знизиться і тоді, відповідно, у разі виборів він отримає менше депутатів у парламенті і може отримати таку парламентську більшість, яка буде конкурентною для нього. І уряд в цьому випадку може бути вже не партнерським, а конфліктним».