Закінчення війни. Президент Зеленський вперше пояснює кожен з 20 пунктів мирної угоди

23 грудня глава держави зібрав журналістів провідних видань на зустріч у закритому форматі. Тема спілкування – мирна угода та яких форм вона набула після тривалих консультацій між Україною, її партнерами та Росією.

За словами Зеленського, він заслухав  доповідь Рустема Умєрова та Андрія Гнатова, які очолюють нашу переговорну групу, за підсумками кількох днів дуже інтенсивної роботи з американською стороною. «Говорили з представниками президента Трампа у Флориді, і у нас є драфти документів, які багато в чому відображають спільну українсько-американську позицію, в дечому – американську позицію, а деякі речі ще підлягають вирішенню. Але ми значно наблизились до фіналізації документів», – зазначив глава держави.

Розмова з президентом, в якій брав участь головний редактор «Главкома» Микола Підвезяний, тривала майже 2,5 години. Зеленський детально пройшовся по кожному з пунктів проєкту угоди і назвав найпроблемніші з них.

Офіс президента санкціонував оприлюднення деяких фрагментів цього спілкування. «Главком» наводить пряму мову президента, який показав документ, від якого залежить завершення війни, прокоментував позиції сторін по кожному з його пунктів і відповів на питання журналістів.

Документ, який називається framework – базовий документ про закінчення війни, політичний документ між нами, Америкою, Європою і «русскімі». Думаю, завтра (24 грудня – «Главком») ми будемо мати реакцію «русскіх» після того, як з ними поговорить американська сторона, і тоді ми будемо розуміти наші наступні кроки та можливі часові рамки для тих чи інших рішень. Ми готові до зустрічі зі Сполученими Штатами на рівні лідерів для вирішення чутливих питань. Такі речі, як територіальні питання, треба проговорювати на рівні лідерів.

Також у нас є багатостороння рамка гарантій безпеки для України, це тристоронній документ, детально пропрацьований, – Україна, США і Європа. Є також рамка гарантій безпеки для України від США – це двосторонній документ.

У нас є окремий додаток – це військовий вимір щодо безпекових гарантій для України, і це детальний план того, як реально гарантується безпека у тих чи інших обставинах. Фактично завдяки цим документам про гарантії ми зможемо бачити сильну Україну – Україну з підтримкою з боку Коаліції охочих, з механізмом спостереження за дотриманням миру та конкретикою щодо реагування на можливе поновлення агресії з боку Росії. Це якщо коротко. Звісно, в документах все опрацьовано достатньо детально.

Також у нас пропрацьований з американською стороною документ щодо відновлення та економічного розвитку, так називаємо цей документ: дорожня карта процвітання України. І це довгостроковий економічний документ, бачення до 2040 року, яке розроблене спільно зі Сполученими Штатами. Фактично передбачені всі ключові елементи угоди про інвестиції та майбутнє відновлення. Власне, зміст багатьох пунктів Плану стійкості України закладені в цій дорожній карті, і коли ми говоримо про стійкість України, ми маємо розуміти не тільки те, що ми робимо самі, але й те, що готові зробити партнери разом з нами. Зараз у нас фактично зʼявляється таке чітке розуміння можливостей участі партнерів – як Сполучених Штатів, так і Європи і інших. Конкретно з Америкою це оформлюється в такий спеціальний економічний документ.

Якщо ж говорити про базові 20 пунктів політичного документа, основної рамки щодо закінчення війни, то в цих пунктах також посилання на інші можливі документи, на інші можливі угоди.

20 пунктів. Детально про кожен

Щодо фундаментальних 20 пунктів – ми йдемо за цими пунктами. Говоримо загальний зміст та наше тлумачення того чи іншого пункту і обговорюємо це.

Пункт 1

Суверенітет України буде перепідтверджено.

Ми констатуємо, що Україна – це суверенна держава, і всі підписанти угоди своїми підписами це підтверджують.

Пункт 2

Цей документ є повною та беззаперечною угодою про ненапад між Росією та Україною. Зазначається, що для підтримки довгострокового миру буде створено механізм моніторингу для контролю за лінією зіткнення за допомогою космічного, безпілотного моніторингу, забезпечення раннього повідомлення про порушення та усування конфліктів. Технічні групи узгодять всі деталі.

Питання: Хто буде забезпечувати моніторинг?

Це у нас рамкова угода, а конкретні механізми моніторингу внесені в безпекову угоду. Тобто там вони детально прописані, і це стосується зокрема моніторингових місій від США та європейських партнерів, відповідних елементів, умов, наслідків – як при порушенні миру реагує та чи інша сторона тощо.

Загалом ми говоримо про систему документів, і вважаємо, що всі документи мають підписуватися приблизно в один час, щоб це спрацювало. Це взаємопов'язані договори. Безумовно, може, щось раніше, щось пізніше може підписуватись, але діяти вони повинні одночасно, тому що без гарантій безпеки немає закінчення війни і навпаки.

Питання: Це те, що було в сумнозвісних 28 пунктах чи ні?

20 пунктів, які є сьогодні, – це рамковий документ, який пройшов через значну еволюцію. Це той документ, який раніше складався з 28 пунктів. Багато було різних чуток і багато напрацювань, багато зустрічей та багатогодинних розмов. Як результат сьогодні є цей документ, який має такий вигляд – це драфт. Це поки не погоджений сторонами документ, але у ньому вже є сформована певна логіка, як пропонується закінчити війну.

Пункт 3

Україна отримає міцні гарантії безпеки.

Пункт 4

Чисельність Збройних Сил України лишатиметься на рівні 800 тис. у мирний час.

Пункт 5

США, НАТО та європейські держави-підписанти нададуть Україні гарантії безпеки, які віддзеркалюватимуть статтю 5.

Є підпункти цього пункту, а саме:

• А. Якщо Росія вторгнеться в Україну, на додаток до скоординованої військової відповіді, будуть відновлені всі глобальні санкції проти Росії.
• B. Якщо Україна вторгнеться до Росії або без провокації відкриє вогонь по території Росії, гарантії безпеки будуть вважатись недійсними. Якщо Росія відкриє вогонь по Україні, гарантії безпеки вступлять в силу.
• С. (Ми продовжуємо розмову про цей підпункт, він від США) Тут було зазначено: США отримають компенсацію за гарантії безпеки. Ми просто не розуміємо, що це значить, і ми піднімаємо це питання. Зараз це викреслено.
• D. Двосторонні безпекові гарантії не виключені за цією угодою. Це про можливості наших двосторонніх угод з 30 країнами. Ми хочемо, щоб такі можливості у нас залишались. Це країни Коаліції охочих – 30 країн, це і Європа, і Канада, і Японія, які готові в тому чи іншому вигляді бути з нами в гарантуванні безпеки.

Пункт 6

Росія закріпить політику ненападу щодо Європи та України у всіх необхідних законах, всіх необхідних документах про ратифікацію, включаючи ратифікацію переважною більшістю голосів у Державній Думі.

Це така пропозиція Сполучених Штатів Америки, яка може бути відображенням їхнього діалогу з Росією. Ми ж розуміємо, що навіть теперішню війну проти України Росія не вважає своїм нападом, хоча це по факту і був напад.

Пункт 7

Україна стане членом Європейського Союзу у певний конкретно визначений час, а також що Україна отримає короткостроковий привілейований доступ до ринку Європи.

Поки це все оцінюється, це все в переговорах. Дата вступу для України на сьогодні – це двостороння розмова Америки і України поки що без європейського підтвердження. Ми говоримо, що ми хочемо мати конкретну дату вступу в ЄС, що це правильна гарантія безпеки, і загалом ми відчуваємо, що Америка це підтримує.

Українська логіка в тому, що гарантії безпеки – а членство в Євросоюзі ми вважаємо саме гарантією безпеки – навіть якщо набувають чинності з роком, двома, трьома – це все одно обов'язкові гарантії безпеки. Якщо гарантії безпеки з боку США, то вони голосуються в Конгресі і тоді набувають чинності. Якщо гарантії безпеки з боку Коаліції охочих, то це момент підписання, а потім, напевно, ратифікація парламентами тих країн, яким це потрібно згідно з їхнім законодавством. Хтось із Коаліції охочих дає військову допомогу, хтось не дає. Різна допомога і різні Конституції у тієї чи іншої держави. Тобто все це може набувати чинності послідовно. Членство в Євросоюзі – це теж набуття частини наших гарантій безпеки, і тому ми хочемо закріпити дату – коли це станеться. Наприклад, 2027 рік або 2028 рік – має бути якась конкретика, бо без конкретики гарантія безпеки не виглядає як справжня.

Пункт 8

Міцний пакет глобального розвитку для України, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції та майбутнє процвітання, і це буде охоплювати широкий спектр економічних сфер, включаючи, але не обмежуючись:

• А. Створення фонду розвитку України для інвестування в галузі, що швидко зростають, включаючи технології, центри обробки даних та сферу штучного інтелекту.
• B. Сполучені Штати та американські компанії будуть співпрацювати з Україною і спільно інвестувати у відновлення, модернізацію і експлуатацію газової інфраструктури України, яка включає її трубопроводи і сховища.
• C. Будуть докладені спільні зусилля для реконструкції територій, постраждалих від війни, з метою відновлення реконструкції і модернізації міст і житлових районів.

Україна матиме можливість визначити пріоритети розподілу своєї частки коштів на території, що перебувають під контролем України. І це дуже важливий момент, на який ми витратили велику частину часу, щоб було зазначено, що йдеться про території, які під контролем України. Тобто ми відновлюємо вільну територію нашої держави разом з нашими партнерами.

• D. Розвиток інфраструктури.
• E. Видобуток корисних копалин, природних ресурсів.
• F. Світовий банк зробить спеціальний пакет фінансування для забезпечення фінансування для прискорення цих зусиль.
• G. Буде створено робочу групу високого рівня, включаючи призначення провідного світового фінансового лідера адміністратором для організації виконання стратегічного плану відновлення, максимальних можливостей для майбутнього процвітання.

Ми вже неодноразово казали, що буде prosperity package, ось це все і є цей блок. Тут буде кілька дуже серйозних угод.

Маємо памʼятати, що у цього базового документа буде чотири підписанти. Але це не означає, що, наприклад, «русскі» будуть у нашому фонді або у нашій відбудові. Ми це так не бачимо. Загалом ми домовляємось зараз у форматі – Україна та Америка. Ми маємо право залучити наших європейських партнерів. Ми вважаємо, що справедливо, щоб Європа була частиною усього цього процесу. Тому що спочатку цей договір був на рівні Америка – Україна – Росія. Так це бачилось партнерами. Документ, який сьогодні є, – це Америка, Україна, Європа, Росія. Чому? Залежить багато речей і від Європи. Тому я і кажу, що логіка документа змінилася з першого, який був ще до Женеви.

Питання: Яке ставлення до цих пунктів з боку всіх потенційних підписантів?

Різне ставлення до різних пунктів. Наприклад, prosperity – в принципі, сприймається позитивно усіма.

Щодо дати вступу в Євросоюз – сам факт, що ми хочемо мати конкретну дату, сприймається Америкою. І для нас дуже важливо, щоб це сприймала Європа. Членство в Євросоюзі для України – це реальна гарантія безпеки, і саме так це має працювати – конкретно, з визначеним стартом, і так, щоб це було повноправно для України.

Пункт 9

Буде створено кілька фондів для вирішення питань відновлення української економіки, реконструкції пошкоджених районів та регіонів, гуманітарних питань.

Метою буде залучення $800 млрд за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору, щоб допомогти Україні повністю реалізувати свій потенціал.

$800 млрд – це наша загальна оцінка втрат від цієї російської війни. Це те, про що ми говоримо з партнерами.

Наприклад, в цьому розділі про фонди є підпункти:

• А. США та європейські країни утворять фонд капіталу і грантів з цільовим розміром $200 млрд для прозорого та ефективного інвестування в Україну.

Ми не знаємо з вами, чи буде це 200. Все це предмет для переговорів.

• B. Для післявоєнної відбудови України буде застосовано широкий спектр капіталовкладень та інших фінансових інструментів. Глобальні інституції з відбудови використовуватимуть механізми для посилення та сприяння цим зусиллям.
• С. Україна впроваджує найкращі світові стандарти для залучення прямих іноземних інвестицій.
• D. Україна залишає за собою право на компенсацію за завдані збитки.

Компенсацію для нас дуже важливо було акцентувати. Я не впевнений, що все це залишиться в таких формулюваннях. Я просто кажу, що на сьогодні це так.

Питання: Компенсації чи репарації?

Ми маємо на увазі реальну компенсацію за шкоду від агресії. Наприклад, зараз у нас є вже європейське рішення про 90 млрд євро підтримки на два роки. Європейці дали безвідсотковий кредит. Ми його прив’язуємо юридично: ми 90 млрд віддамо Європі в момент, коли Росія дасть репарації. Тобто ось такий зв'язок. При цьому 90 вони нам дали, а 210 млрд заморожених активів залишилися. Тобто ми розуміємо, що кошти є, і що загалом має бути відшкодовано так чи інакше значно більше, бо Росія своїми ударами завдала таких збитків.

Пункт 10

Після укладення цієї угоди Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі США.

Позиція Америки – оскільки це чотиристоронній документ – щодо вільної торгівлі, якщо вони будуть давати вільну торгівлю Україні, вони хочуть мати угоду про вільну торгівлю і з Росією. Але це вони говорять. Ми говоримо про себе – про таку можливість вільної торгівлі України з США.

Питання: Звучить так, що з Росії будуть зняті санкції, це так?

Ми не бачимо зняття санкцій в цій угоді між Україною та Америкою, але ми розуміємо, що Америка буде йти після закінчення війни на послідовне зняття санкцій. І тут питання вже – наскільки сильними можуть бути європейці. Цього механізму в цій угоді у нас немає, і я вважаю, що це важливо. Але ми не можемо точно знати, що обговорюється в інших угодах між іншими учасниками.

Питання: Чи вважаєте ви, що цей механізм зняття санкцій має бути в цій угоді?

Я не вважаю, що під час підписання цієї угоди важливо, щоб було написано, що з «русскіх» знімають санкції. Я вважаю, що нам це не потрібно зовсім. Чому? Американські санкції – це американські санкції. Є і європейські санкції. Є санкції інших держав світу. Це багатостороння історія про санкції, і буде доволі дивно, якщо хтось буде обіцяти щось за інших. Тим більше ми поки не розуміємо, наскільки серйозно росіяни ставляться до того чи іншого документа, загалом до закінчення війни. Ми бачимо щоденне продовження ударів. І у нас є досвід багатьох років до цього вторгнення, коли росіяни не дотримувались зобовʼязань.

Пункт 11

Україна підтверджує, що вона залишатиметься без’ядерною державою, згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

І це цілком зрозуміло, у нас нема щодо цього питань, бо у нас немає ядерної зброї.

Пункт 12 

Запорізька атомна електростанція буде експлуатуватися спільно трьома країнами – Україна, США, РФ.

Це – пропозиція Америки. І це перший пункт, щодо якого ми поки що фактично не знайшли компроміс.

Тут потрібно зрозуміти, що відбувається. «Русскі» вважають, що вони все одно зроблять так, що Запорізька атомна станція буде експлуатуватися ними. Вони її окупували і вони переконані, що ми не можемо (крім міжнародного права і якихось механізмів МАГАТЕ) щось зробити, аби заборонити їм відновити роботу ЗАЕС. Вони будуть прив'язувати роботу цієї станції до гуманітарного аспекту, до того, що «є люди на тимчасово окупованих територіях, а у людей немає води, немає електрики». Вони говоритимуть: давайте відновимо (Каховську) дамбу, давайте запустимо електрику. І тому партнери кажуть, що хочуть спільний механізм управління цим об’єктом, бо «русскі» все одно вважають, що будуть цей обʼєкт експлуатувати. Американська сторона нам говорить, що це може бути спільний між Україною, США і «русскімі» – тобто три сторони отримуватимуть дивіденди від цього підприємства.

Питання: Зрозуміло, що хоче РФ. Що отримають Україна і США від цього?

На сьогодні виглядає це так. США пропонують «33% на 33% на 33%». І американці – як головний менеджер цього спільного підприємства. Зрозуміло, що для України це звучить дуже невдало і не зовсім реалістично. Як можна мати спільну комерцію з «русскімі» після усього?

Наша компромісна пропозиція така: Запорізька електростанція експлуатується спільним підприємством, до складу якого входять США і Україна: 50 на 50. Але 50% виробленої електроенергії дається Україні, а розподіл інших 50% США самостійно визначають. Ми вважаємо, що це наша станція, наші люди там будуть працювати, і ми з американцями розуміємо, як побудувати спільне управління. Але при цьому ще говориться про те, що відновлення станції – це недешевий проєкт. Треба відновити дамбу, тому що без дамби, яка була знищена «русскімі», ЗАЕС все одно не може нормально працювати. Треба відновити саму станцію. І туди, і туди потрібні інвестиції. Треба демілітаризувати територію станції. Є місто Енергодар, яке зараз окуповане. Тобто багато питань, які треба вирішити, щоб станція могла працювати. Але якщо Америка зможе це вирішити, то такий актив може працювати 50 на 50 з нею, і ми про це з ними говоримо. Чи вийде це у них? Чи вони будуть пропонувати і надалі інше? Це вже те, про що ще треба говорити.

Питання: США теж стають партнером у відновленні дамби?

Дамба розташована на тимчасово окупованій території. Щоб її побудувати, треба близько 2 млрд євро і треба, щоб хтось вклав ці гроші. «Русскі» не будуть самі вкладати. Єдине, що їм потрібно – питна вода в Крим. Я вірю, що американці зможуть швидко побудувати дамбу, за рахунок якої буде вода. Але вода буде всюди. Ви ж пам'ятаєте, що й з територій, які ми контролюємо, також вода пішла. Ми там відновили (водопостачання – «Главком») іншими шляхами. Важливо, що вода потрібна також для того, щоб атомна станція працювала. Про станцію було, приблизно, годин 15 розмов (на переговорах). Це все дуже складні речі.

Але для цього, щоб це все відбулось та функціонувало безпечно, Запорізька атомна електростанція, місто Енергодар, також Каховська гідроелектростанція мають бути демілітаризовані, бо зараз там – російські війська і війна, немає необхідної безпеки.

Питання: Тобто російські війська мають вийти з Енергодара?

Ми вважаємо, що це повинно бути так. Якщо там є частка України, в тому чи іншому вигляді, там не може бути присутності «русскіх» військ. Питання болюче, і на нього згоди немає. Поки що.

Пункт 13

Обидві країни зобов'язуються впроваджувати освітні програми в школах, в усьому суспільстві, що сприяють розумінню та толерантності до різних культур, усувають расизм і упередження. Україна запровадить правила ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мов меншин.

На сьогодні цей пункт звучить так. Ми ж йдемо в Євросоюз, от ми і запровадимо всі правила Євросоюзу щодо релігійної толерантності та захисту мов меншин. І вони це теж хай запроваджують – якщо наважаться. Бо сьогодні цього в Росії немає – немає такої реальної поваги до релігійних та мовних меншин.

Пункт 14

Найскладніший пункт – про території.

В Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях лінія розташування військ на дату цієї угоди є де-факто визнаною лінією зіткнення.

Перший підпункт. Ми підтверджуємо де-факто сторонами, що є лінія зіткнення – там, де ми зараз стоїмо. В цьому пункті є Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області. Це так би мовити варіант А.

Ми дійдемо ще й до іншого варіанту, коли не йтиметься про Донецьку область.

Другий підпункт. Робоча група збереться для визначення переміщення сил, необхідних для припинення конфлікту (мова фактично йде про відхід військ і демілітаризовану зону – «Главком»), а також для визначення параметрів потенційних майбутніх спеціальних економічних зон.

Тобто по факту ми перебуваємо в ситуації, коли «русскіє» хочуть наш вихід із Донецької області, а американці пробують знайти шлях, щоб це був «не вихід», тому що ми проти виходу. Вони хочуть створити демілітаризовану зону або вільну економічну зону, тобто такий формат, який може забезпечити погляди обох сторін. Ми вважаємо, що вільна економічна зона – це потенційна можливість суверенної держави обирати такий шлях. Ми боролись за одне слово – «потенційні». Ми вважаємо, що така потенційність як економічні зони може бути у держави. Це наша політика діалогу. Зверніть увагу, що з початку 14-го пункту «території» написані всі (частково окуповані чотири – «Главком») області. Ми кажемо: якщо будуть всі області і якщо «ми стоїмо там, де стоїмо», то ми домовимося. Тому тут і написано «потенційні зони». Але якщо ми не домовимося «стоїмо там, де стоїмо», є два варіанти. Або буде продовження війни. Або треба буде щось вирішувати з усіма потенційними економічними зонами.

Питання: Якими мають бути ці вільні економічні зони?

Як на мене, перша економічна зона, маленька, але необхідна, – це про Енергодар. Це в наших інтересах – мати там маленьку економічну зону. Ми вважаємо, що вільна економічна зона має бути демілітаризованою зоною, бо йдеться лише про окремі економічні питання та спеціальне законодавство. Тому я сказав, що вони – РФ – мають вивести армію. На цій фактично тимчасово окупованій станції є лише російська армія. Там немає української армії. Тому вони мають відступити. Коли нас підштовхували до розподілу станції, ми почали про це говорити.

Далі по драфту документу:

…Російська Федерація має вивести свої війська з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Харківської областей для набрання чинності цієї угоди…

Пам'ятаєте історію про «обмінятися територіями» (Land swaps)? Ніхто не міг до кінця зрозуміти, що таке обмінятися територіями. І ось це їх пропозиція: вони виходять з цих територій, і хочуть, щоб ми вийшли з Донбасу, де буде створено «вільну економічну зону».

Якщо ми дійдемо до потенційної вільної економічної зони Донбасу, то ми пояснюємо, що згідно з українським законодавством ми не можемо це зробити. Навіть потенційно. Тобто якщо про це йдеться, то йдеться про якийсь особливий формат, а отже, особливе рішення,  а отже, це референдум – тільки референдум може визначити, чи згодні люди на те, щоб був такий шлях, якщо пропозиція для України саме така – або це, або війна.

Ми можемо виставити на референдум повну угоду, яка закріпить закінчення війни. Бо люди можуть обрати: нам підходить таке закінчення або не підходить. На референдум треба мінімум 60 днів. І нам потрібне реальне припинення вогню на 60 днів. Інакше ми не проведемо. Тобто референдум не буде легітимний. Нелегітимний референдум – це розкол держави всередині. Окрім того, що референдум – це, в принципі, виклик. Але референдум може бути об'єднуючим. Та під пострілами хто піде на референдум? Я глибоко розумію, скільки повинно бути мільйонів людей, щоб був легітимним референдум. Є частина людей на тимчасово окупованих територіях, вони не можуть голосувати. І давайте чесно – вони не можуть обирати, як нам закінчувати війну. Це просто неправильно, на мій погляд. Але на підконтрольній території, де реально провести законний і чесний референдум, голосування та процес підготовки до референдуму – як, до речі, і до можливих виборів, про які говорять партнери, – мають відбуватися в умовах безпеки. Якщо немає безпеки, під питанням і легітимність. Ми все це пояснюємо нашим партнерам.

На мій погляд,  у варіанті А  («стоїмо там, де стоїмо») нам не потрібен референдум. Бо якщо ми «стоїмо там, де стоїмо» – ми можемо закінчити війну на основі цієї угоди і дотиснути питання з Запорізькою атомною станцією. Якщо ж щось інше, то одного підпису точно не достатньо.

І тому мій сигнал американцям саме такий був. Якщо ми говоримо про потенційні вільні економічні зони чи вільну економічну зону, то нам треба йти в референдум. І якщо ми йдемо в референдум, нам доведеться йти з повним договором. Бо люди не зрозуміють, а що це за референдум, а які гарантії? А якщо ми йдемо так, то потрібна базова безпека, а отже припинення вогню. Ця логіка є в цьому документі зараз.

Ми говоримо: якщо ми робимо ось тут вільну економічну зону, і вона передбачає фактично демілітаризовану зону, тобто важкі сили (війська) відходять, а ця відстань – 40 кілометрів, наприклад, – вона може бути і 5, і 10, і 40 кілометрів, якщо два ці міста Краматорськ і Словʼянськ – у нас це вільна економічна зона, то тоді «русскі» повинні зробити крок назад своїми військами відповідно на 5, чи 10, чи 40 кілометрів. Тоді й справедливо говорити з людьми про референдум щодо ось такої вільної економічної зони. Частина, звідки наші війська відійшли, – тут наше управління і наша поліція, бо це ж вільна економічна зона, і там повинен бути хтось, наприклад, хто береже правопорядок тощо. Точно не «русскі» так звані поліцейські.

Так як віри «русскім» немає, і вони вже неодноразово порушували свої обіцянки, то контактна лінія сьогоднішня перетворюється в лінію фактично вільної економічної зони, і вже там повинні тоді бути міжнародні сили, які реально на землі гарантують, що ніхто не зайде туди під жодним виглядом – ані «зелені чоловічки», ані перевдягнуті у цивільних «русскі» військові.

Питання: Якщо референдум не схвалює – воюємо далі?

Тому тут і питання: як іти на референдум? Чому я вам і сказав, що є ризик із референдумом. Якщо негативний – то так і буде, так вирішив народ. А нелегітимний референдум – це ще гірше. Тому що частина людей буде казати: «брехня, ми були «за». Частина людей скаже: «брехня, ми були «проти». Одні будуть кричати: «ви хочете воювати», а інші будуть кричати: «а ви хочете все здати». Хтось буде казати, що взагалі не так треба було організовувати голосування. Ось що буде в суспільстві.

Територіальні питання і вільні економічні зони, всі ці речі, я хотів, щоб ми залишили на рівень лідерів. Там є про що говорити – і про референдум тощо. Я хотів би це пояснювати, якщо чесно, і іншим сторонам, навіть ворогам. Що вони повинні розуміти, де ми знаходимося. Не тому, що я хочу з ними спілкуватися, – тому що вони повинні знати, що ми повинні виконати сторонами якісь домовленості і закінчити війну.

Ще один підпункт:

«…Сторони погоджуються дотримуватися правил, гарантій та зобов'язань Женевської конвенції 1949 року і їхніх додаткових протоколів, які повністю застосовуються на території, включаючи загальновизнані права людини...»

Ну, вони їх не дотримуються. Тому ми це сприймаємо скоріше як зобовʼязання, яке для нас зрозуміле, а для «русскіх» – те, що вони повинні забезпечити.

Пункт 15

Після узгодження майбутніх територіальних домовленостей як Російська Федерація, так і Україна зобов'язуються не змінювати ці домовленості силою.

Тобто це говорить, що територіальні питання (вирішуються) – тільки дипломатично.

Пункт 16

Росія не перешкоджатиме Україні використовувати річку Дніпро та Чорне море для цілей комерційної діяльності. Буде укладено окрему морську угоду та угоду про доступ, яка охоплюватиме свободу судноплавства та перевезень. В рамках цієї угоди Кінбурнська коса буде демілітаризована.

Пункт 17

Для вирішення відкритих питань буде створено гуманітарний комітет.

Тут є підпункти:

• А. Усіх військовополонених, що залишилися, включаючи засуджених російською системою з 2014 року та досі, буде обміняно за принципом всіх на всіх;
• B. Усіх цивільних затриманих та заручників, включаючи дітей та політичних в'язнів, буде повернуто;
• C. Будуть вжиті заходи для вирішення проблем і страждань жертв конфлікту.

Нам важливо, щоб були саме такі пункти щодо обміну всіх на всіх та повернення всіх наших цивільних, дітей та політичних вʼязнів.

Пункт 18

Україна має провести вибори якомога швидше після підписання угоди.

«Якомога швидше» – таке бачення партнерів. Ну, ми розуміємо, звідки це йде.

Тобто у визначений момент після підписання угоди або в процесі реалізації угоди Верховна Рада буде спроможна проголосувати дату виборів президента України. Наприклад, ми підписали – і можна робити президентські вибори. Ми не бачимо в цьому проблеми. Якщо йдеться про те, що комусь дуже хочеться виборів в Україні, і що це дає якусь надію, що можна досягти політикою того, чого вони не досягли війною, то вони це протискають. Але це не значить, що український народ саме так це сприйматиме. Україна може провести вибори і зробити це в інтересах України як демократичної країни. Не має бути жодних сумнівів у партнерів в Україні – тим більше з питання виборів. Тому ми ставимось до цього відповідально. Має бути теж безпека для цього процесу.

Складніше з іншим. Наприклад, нам потрібен особливий стан (на підготовчий період до виборів – «Главком»)… Мобілізацію можна трансформувати чи не робити в умовах, коли є угода і вона реалізується, а, може, робити частково і частково демобілізувати людей. Але найголовніше – не втратити на якійсь термін військо, не втратити позиції. Це дуже небезпечно. Тому якщо ми говоримо про вибори президента, – це одна справа. Вибори парламенту та місцеві – це інша справа, і просто так це не організуєш: є конституційні обмеження щодо парламенту, а щодо місцевих виборів – це зовсім інший масштаб участі у виборах, і не права голосувати, а права бути обраними. Тобто своя специфіка, яка можлива вже після зняття обмежень воєнного стану.

Тобто уявимо собі, що ми підписали угоду. Ми не можемо воєнний стан скасувати, наприклад, пів року чи кілька місяців. Але написаний пункт, що як тільки ми підпишемо – якомога швидше провести вибори. Я не хочу чіплятися за посаду, я це говорив. Тоді парламент повинен зараз напрацювати і проголосувати, наприклад, що якщо є безпекові умови, є умови для демократичних стандартів, то відбуваються вибори президента України, і термін 60 чи 90 днів, якщо передбачено що якомога швидше – то є термін скорочений. Для референдуму також потрібне припинення вогню. А коли вже буде знято воєнний стан, то можна і парламентські, і місцеві вибори. Можна буде зробити разом. Це теж мають визначити українські парламентарі.

Питання: Чи допускається варіант проведення референдуму і виборів президента одночасно?

Думаю, так.

Пункт 19

Ця угода буде юридично обов'язковою. Її виконання буде контролюватися, гарантуватися Радою миру, під головуванням президента Трампа. Україна, Європа, НАТО, Росія, Сполучені Штати будуть частиною цього механізму.

За порушення будуть передбачені санкції.

Пункт 20

Після того, як усі сторони погодяться з цією угодою, негайно набуде чинності повне припинення вогню.

Далі – опис. Україна винесе цю угоду на ратифікацію парламенту у форматі та/або проведе всеукраїнський референдум для схвалення у форматі «так» чи «ні».

Україна може вирішити провести вибори одночасно з референдумом.

Угода набуде чинності після виконання обома сторонами своїх зобовʼязань у випадку, якщо згідно з цією угодою, такі зобов'язання мають бути виконані завчасно.

Гарантії безпеки набудуть чинності лише за умови повної ратифікації угоди або її схвалення референдумом.

Тобто це про те, що гарантій безпеки у вас не буде, якщо немає угоди. І гарантій безпеки не буде, якщо ви не вирішите питання з Донбасом і з іншими пунктами. Сізфаєр одразу, з моменту підписання – фактично з моменту реального погодження угоди, щоб можна було реалізувати її пункти і затвердити угоду в тому числі через референдум, через виборчий процес. Все має бути легітимно та сприйнято українцями.

Питання: Чи готові росіяни до цього плану у будь-якій формі?

Я вважаю, що вони будуть готові до якогось плану в будь-якому випадку. Тому що вони не можуть сказати президенту Трампу: ми проти мирного регулювання. Так вони все зламають, тоді президенту Трампу доведеться «нашпиговувати» нас зброєю, а проти них всі санкції вводити, які можна.

Питання: В якому пункті чи підпункті є питання нашого членства у НАТО?

Це угода сторін – Америка, Україна, Європа і Росія. На нашу думку, це вибір членів НАТО – мати Україну або ні. І наш вибір зроблений. Ми відійшли від змін Конституції України, що Україна не йде в НАТО. Це була вимога в 28 пунктах. І ми на це не йдемо. І ми знайшли аргументи. Вони хочуть окремо домовлятися – НАТО і Росія про майбутнє. І я думаю, що в цих окремих домовленостях вони і будуть підіймати питання українського членства в НАТО. Але все одно це домовленість когось з кимось, а не наша. І я думаю, що це дуже важливо для майбутнього України.

Питання: чи європейські партнери погоджуються, що буде встановлений якийсь термін вступу України в ЄС?

Я думаю, що хтось буде щасливий, а хтось точно не буде щасливий. Угода в тому, що ми всі йдемо на якісь зустрічні кроки. І від них ми хочемо дату.

Питання: В якому форматі американці спілкувалися з росіянами?

Була зустріч із нашою групою – Умєров, Гнатов. Після цього в американців була зустріч із Дмитрієвим. І вони все пояснили, показали, передали, наскільки я розумію. Не знаю, в якому форматі буде в них далі розмова. Може, з Путіним. Напевно, буде завтра (24 грудня – «Главком»). Ми ввечері повинні отримати все.

Питання: Чи є якісь дедлайни?

Сполучені Штати Америки хочуть підписати як можна швидше. Ми зараз не говоримо про зміст, ми говоримо в цілому про концепт. Вони вважають, що вони можуть дати Україні гарантії безпеки. Настрій Сполучених Штатів Америки – що це безпрецедентний крок до України з їх боку. Вони вважають, що дають сильні гарантії безпеки, що є кілька країн в світі, які мають такі домовленості зі США. Вони не вважають, що це справедливо або несправедливо, а вони вважають, що Україна виграє, якщо піде на пакет домовленостей зі Сполученими Штатами Америки. Що тут економіка, компанії, що закінчиться війна, що буде ЄС. Вони вирішують всі питання блокування  нашого вступу деякими країнами в ЄС. Тобто вони вважають, що багато нам пропонують.

Ми воюємо, ми знаходимося у своїй атмосфері, в атмосфері України, а вони живуть у своїй. І вони вважають, що вони нам пропонують дуже багато всього з багатьох причин. І причина №1 – тому що президент Трамп хоче завершити цю війну. І тому вони хочуть закінчити як можна швидше. Ми дуже вдячні США і президенту Трампу за це. Якщо ми почитаємо історії різних повоєнних країн, якщо немає великих грошей на відновлення, то буде дуже складно. Просто людям буде складно.

Повинно бути що? Перша історія – моральний стан. Тобто, так, закінчили. Для себе самих ми – молодці. Ми сильні. Відстояли державу. Це дуже важливий момент.

Друга історія – це гроші. Вони можуть дати достатньо грошей, допомогти їх зібрати, щоб в Україні були гроші і почалося відновлення. Це дійсно prosperity (процвітання) для країни. Є робочі місця, повернення людей, моральний стан підвищується. Це класно. Україна повністю відновила мирну незалежність. Мир є, бізнес заходить, економіка зростає, гроші інвестуються. Це позитив. Це правильно для держави, яка стільки років боролась. Це те, що вони можуть зробити. І, безумовно, вони можуть зробити так, щоб «русскіє» бачили, що 800 тис. нашої армії стоїть з такою зброєю, що деякої у нас не було навіть під час війни. Щоб завдяки усьому цьому не було нового вторгнення. Вони так це бачать в Америці. І саме так ми говоримо – надійні гарантії безпеки, надійна угода, надійне відновлення. Працюємо, щоб кожен пункт був реалістичним та дійсно міг допомогти заради миру.

«Главком»