«Таємна» справа на Макаренка: продовження буде?
«Главкому» стало відомо, що до Анатолія Макаренка не пускають адвокатів.
Добре відпочивши за вихідні та зарядившись енергією, депутати вирішили знову плідно попрацювати. Понаписували купу законопроектів і склали довгий список порядку денного. Але як на зло, з самого ранку парламент виявився заблокований.
Опозиціонери з фракції БЮТ окупували трибуну та президію, порозвішували по залу плакати і висунули вимогу першочергово розглянути справу арешту екс-голову митниці Анатолія Макаренка. Депутати-коаліціянти поставились до цього абсолютно байдуже і особливого спротиву не чинили.
З часом до зали все-таки просочився Голова Верховної Ради Володимир Литвин і оголосив, що на вимогу опозиціонерів після обіду Рада буде слухати інформацію Генерального прокурора та голови СБУ в справі Макаренка, а тому блокувати трибуну більше немає сенсу і пора братися до роботи. Депутати від БЮТ повірили Литвину на слово і зайняли свої місця. Парламент запрацював.
Коли на годиннику бамкнула 16-та, до зали парламенту потягнулися всі бажаючі послухати Генпрокурора і головного СБУшника. Втім, всі вони були розчаровані. Ані пан Медведько, ані пан Хорошковський з’явитися «на килим» до парламентарів не забажали.
Спікер Литвин оголосив, що голова СБУ перебуває в закордонному відрядженні, а Генеральний прокурор, який щойно вийшов з відпустки, дуже терміново мусів піти на нараду до Президента, а тому, природно, не міг уважити депутатів. Напевне, і одному, і другому було дуже прикро, що вони не можуть поспілкуватися з народними обранцями, а тому вони делегували до них своїх найперших замів. Від голови СБУ «на килим» прийшов заступник голови СБУ Породько, а від генерального прокурора – перший заступник Пшонка.
Першого до виступу запросили Выктора Пшонку. Він розповів суть справи, а потім зазначив, що хотів би ще багато чого повідомити депутатам, але не може цього зробити, бо кримінальній справі щодо екс-керівника Держмитслужби Анатолія Макаренка присвоєний гриф «таємно».
На всі питання депутатів в.о. генпрокурора відповідав як справжній професіонал – нічого конкретного і нічого зайвого. Природно, що депутати були невдоволені такими відповідями, але зробити з цим нічого не могли. Бо що тут зробиш, коли на питання, чому справа розглядалася в Печерському суді, а не в Святошинському чи Шевченківському (як того вимагає закон – справа мала б розглядатися або за місцем розташування Держмитслужби, або за місцем розташування СБУ) пан Пшонка відповів, що вся заковика у «таємності» справи. Мовляв, лише у Печерському районному суді міста Києва є спеціально навчені судді, які можуть розглядати такі таємні справи. Очевидно, під таким «спеціально навченим» суддею перший заступник Генпрокурора мав на увазі наймолодшу суддю Печерського суду (їй щойно виповнилося 30-ть), яка й вела справу?
Втім, найцікавіше питання, як це не дивно, задала панові Пшонці депутат від комуністів товаришка Александровська. Її цікавило, чому саме Генеральна прокуратура так ретельно займається приватною справою бізнесмена Фірташа і зовсім не цікавиться тисячами випадків пограбування простих людей? Пан Пшонка і на це питання відповів дуже лаконічно. Мовляв, Генпрокуратура тільки те і робить, що займається справами простих людей, а якщо депутатам цікава статистика, то він зможе її надати хоч сьогодні.
Другим на трибуну запросили заступника голови СБУ Породька. Він також досить лаконічно виклав суть справи і навіть не перебрав відведені йому п’ять хвилин. Вклався десь в три з половиною.
Що цікаво, пан Породько виявився дуже вихованою людиною. Уважно вислухавши навіть найгостріше питання він розпочинав свою відповідь обов’язково зі слів «Дякую за питання». Можливо, це теж така специфічна тактика, щоб опонент миттєво забував про що питав і більше не дригався? Очікувати від заступника голови СБУ якоїсь особливої конкретики також не було сенсу: адже людину відрядили в Раду задля годиться, а тому депутати просто вирішили скористатись нагодою і висловити свої думки з приводу…
Наприклад, що міг відповісти зам голови СБУ на питання Юрія Кармазина, чи не заважають СБУ об’єктивно займатися розслідуванням приватні інтереси його голови пана Хорошковського; або на питання депутата Шкіля, чому СБУ не виконує дорученої їй ролі захисту інтересів Української держави, а захищає інтереси приватної фірми Фірташа?
Звичайно, пан Породько щось та й відповів на ці запитання депутатів, але відповіді виявились так само «професійними», як і відповіді попереднього доповідача. Єдине, що пан Породько пояснив чітко - це те, чому справі надано гриф таємної. Виявляється, вся заковика в тому, що по ній проходять таємні матеріали, які містять державну таємницю. А коли вони є, то й справа, як не крути, мусить бути таємною.
На цьому, власне, історія й закінчилась. Неозброєним оком було видно, що депутатам банально скучно і не цікаво. Вони, щоправда, ще вимагали, аби виступили представники від фракцій і спікер пішов їм назустріч, але нічого цікавого з тих виступів почути не вдалося. Депутат від БЮТ Андрій Кожемякін в чергове висловив своє «фе» щодо відверто замовної справи проти Макаренка, а депутат від Регіонів Михайло Чечетов цинічно порадив не політизувати розслідування та не заважати слідчим виконувати свою роботу.
Що тут ще скажеш?..
P.S. А тим часом «Главкому» стало відомо, що до Анатолія Макаренка не пускають адвокатів. Можливо, це теж якось зв\'язано з грифом «таємно», про які казав Пшонка? Але як це кореспондується з законодавством?