Коаліційні плагіатори

Українсько-російське «єднання» не обмежується скандальними ініціативами Табачника чи дружніми катаннями президентів. Українські депутати вже калькують російські ідеологічні закони…

-- Закон через копірку

В цивілізованому світі те, що пропонують зробити комуністи Цибенко і Царьков, регіонал Кузьмук та литвинівець Гринивецький називають просто – плагіат. А як по іншому назвати ініціативу ухвалити зміни до закону «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», які слово в слово списані з федерального закону від 7 травня 2007 року «О Знамени Победы»?

Автори українського законопроекту про використання червоного прапору з серпом і молотом вчинили аналогічно тому, як більшість лінивих студентів пишуть реферати – скопіювали російськомовний текст, перегнали через перекладач, і готово. Так само наші депутати взяли російський закон, так-сяк переклали, замінили «Росію» на «Україну», а «Москву» на «Київ». Ось і вийшов гарненький закончик.

Якщо прочитати законопроект про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги), то одразу помічаєш, що всі чотири абзаци документу здерті у росіян. Коли хтось не вірить, що шановані депутати можуть по-студентськи «схалявити», пропонуємо глянути на досконалість плагіату окремо по кожному абзацу.

Отже, пункт перший статті другої російського закону щодо випадків використання прапору: «Во время торжественных мероприятий, посвященных Дню Победы, проводимых федеральными органами государственной власти, органами государственной власти субъектов Российской Федерации, органами местного самоуправления, организациями, общественными объединениями, возложения венков к Могиле Неизвестного Солдата в городе Москве и другим памятникам Великой Отечественной войны 1941-1945 годов в День Победы и другие дни, связанные с событиями Великой Отечественной войны 1941-1945 годов».

А ось ідентичні пропозиції українських депутатів: «Офіційне використання автентичних копій Прапора Перемоги під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги, які здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об\'єднаннями, покладання вінків до Могили Невідомого Солдата в місті Києві й іншим пам\'ятникам Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у День Перемоги й інші дні, пов\'язані з подіями Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».

Далі в тому ж стилі: «В День Победы копии Знамени Победы могут вывешиваться на зданиях (либо подниматься на мачтах, флагштоках) наряду с Государственным флагом Российской Федерации».

І такий же пасаж вітчизняних законодавців: «Офіційний підйом у День Перемоги автентичних копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України». Тут вони дійсно попрацювали – правильно літературно переклали термін «щогла».

Ось як росіяни запропонували піднімати червоний прапор в регіонах: «О Знамени Победы» вказано, що «Одновременный подъем (размещение) Государственного флага Российской Федерации и копии Знамени Победы осуществляется в том же порядке, что и одновременный подъем (размещение) Государственного флага Российской Федерации и флага субъекта Российской Федерации, муниципального образования, организации, общественного объединения».

Знаходимо «схожий» підхід українців. Правда, нашим тут пощастило, через різницю в адміністративних устроях двох країн перекладати довелося трохи менше: «Одночасний підйом (розміщення) Державного прапора України й автентичної копії Прапора Перемоги здійснюється в тому ж порядку, що й одночасний підйом (розміщення) Державного прапора України й прапора місцевого адміністративного утворення, організації, суспільного об\'єднання». Але навіть з таким простим завданням депутати не впоралися – термін «общественная организация» аж ніяк не може перекладатися «суспільною», а тільки «громадською організацією».

Наостанок поглянемо на пасаж з російського закону щодо зовнішнього вигляду Прапору Перемоги: «Знамя Победы является официальным символом победы советского народа и его Вооруженных Сил над фашистской Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов, государственной реликвией России. Вид копий Знамени Победы должен соответствовать виду Знамени Победы».

Накладемо цей текст на українську пропозицію: «Прапор Перемоги є офіційним символом перемоги радянського народу та його Збройних Сил над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни, головним символом Перемоги. Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати автентичному вигляду Прапора Перемоги».

-- Кому потрібні такі «законотворці»?

Можливо, українські депутати роблять правильно. Навіщо витрачати зайві ресурси й вигадувати щось нове, коли у наших сусідів це вже давно написано? Ніхто не забороняє переймати міжнародний досвід, але ж не можна все передирати так прямолінійно. Тоді вже варто піти далі – розігнати всіх депутатів, найняти десяток юристів і лінгвістів, щоб перекласти російську законодавчу базу.

Хоча є ще більш економний варіант – скасувати Верховну Раду і призначити виконувати її функцію російську Державну Думу, а мовне питання вирішити запровадженням російської як державної. Скільки ж тоді грошей можна зекономити?

-- Радянський прапор як інструмент єднання українців…

Є тут й важливий ідеологічний аспект. Якось не в’яжеться ініціатива завішати всю країну червоними прапорами з розрекламованим курсом Януковича на об’єднання країни.

Мало в кого в Україні рука підніметься заборонити вшанувати 9 травня з Прапором Перемоги. Та й в будь-який інший день, в честь визволення якогось українського міста, ніхто ніколи не забороняв походити вулицями з червоним прапором. Всі розуміють, що він означає для ветеранів та людей, для яких пам\'ять про війну є не популістськими словами чергового офіційного промовця на День Перемоги.

Але щоб на законодавчому рівні зобов’язувати всі органи влади на адміністративних будинках поруч з українським прапором вивішувати радянський, та ще й не тільки 9 травня – це вже перебір. Не важко уявити, як цю ініціативу сприймуть на Заході країни. Скандали і протести будуть не меншими, аніж коли Віктор Ющенко доручав святкувати річницю народження Романа Шухевича в Севастополі і Донецьку.

Націоналісти вже готують акції протесту в Херсоні, де новоспечений губернатор Анатолій Гриценко без будь-яких законів наказав на 9 травня завішати всю область радянськими прапорами. А після ухвалення цілого закону вони побіжать на радянські прапори, як бики на червоні ганчірки, і тоді вся країна може перетворитися на криваву кориду.