Коаліційні плагіатори

    • Віталій Червоненко, «Главком»
    • Розсилка
    Коаліційні плагіатори

    Українсько-російське «єднання» не обмежується скандальними ініціативами Табачника чи дружніми катаннями президентів. Українські депутати вже калькують російські ідеологічні закони…

    Українсько-російське «єднання» не обмежується скандальними ініціативами Табачника чи дружніми катаннями президентів. Українські депутати вже калькують російські ідеологічні закони…

    Закон через копірку

    В цивілізованому світі те, що пропонують зробити комуністи Цибенко і Царьков, регіонал Кузьмук та литвинівець Гринивецький називають просто – плагіат. А як по іншому назвати ініціативу ухвалити зміни до закону «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», які слово в слово списані з федерального закону від 7 травня 2007 року «О Знамени Победы»?

    Автори українського законопроекту про використання червоного прапору з серпом і молотом вчинили аналогічно тому, як більшість лінивих студентів пишуть реферати – скопіювали російськомовний текст, перегнали через перекладач, і готово. Так само наші депутати взяли російський закон, так-сяк переклали, замінили «Росію» на «Україну», а «Москву» на «Київ». Ось і вийшов гарненький закончик.

    Якщо прочитати законопроект про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги), то одразу помічаєш, що всі чотири абзаци документу здерті у росіян. Коли хтось не вірить, що шановані депутати можуть по-студентськи «схалявити», пропонуємо глянути на досконалість плагіату окремо по кожному абзацу.

    Отже, пункт перший статті другої російського закону щодо випадків використання прапору: «Во время торжественных мероприятий, посвященных Дню Победы, проводимых федеральными органами государственной власти, органами государственной власти субъектов Российской Федерации, органами местного самоуправления, организациями, общественными объединениями, возложения венков к Могиле Неизвестного Солдата в городе Москве и другим памятникам Великой Отечественной войны 1941-1945 годов в День Победы и другие дни, связанные с событиями Великой Отечественной войны 1941-1945 годов».

    А ось ідентичні пропозиції українських депутатів: «Офіційне використання автентичних копій Прапора Перемоги під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги, які здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об\'єднаннями, покладання вінків до Могили Невідомого Солдата в місті Києві й іншим пам\'ятникам Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у День Перемоги й інші дні, пов\'язані з подіями Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».

    Далі в тому ж стилі: «В День Победы копии Знамени Победы могут вывешиваться на зданиях (либо подниматься на мачтах, флагштоках) наряду с Государственным флагом Российской Федерации».

    І такий же пасаж вітчизняних законодавців: «Офіційний підйом у День Перемоги автентичних копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України». Тут вони дійсно попрацювали – правильно літературно переклали термін «щогла».

    Ось як росіяни запропонували піднімати червоний прапор в регіонах: «О Знамени Победы» вказано, що «Одновременный подъем (размещение) Государственного флага Российской Федерации и копии Знамени Победы осуществляется в том же порядке, что и одновременный подъем (размещение) Государственного флага Российской Федерации и флага субъекта Российской Федерации, муниципального образования, организации, общественного объединения».

    Знаходимо «схожий» підхід українців. Правда, нашим тут пощастило, через різницю в адміністративних устроях двох країн перекладати довелося трохи менше: «Одночасний підйом (розміщення) Державного прапора України й автентичної копії Прапора Перемоги здійснюється в тому ж порядку, що й одночасний підйом (розміщення) Державного прапора України й прапора місцевого адміністративного утворення, організації, суспільного об\'єднання». Але навіть з таким простим завданням депутати не впоралися – термін «общественная организация» аж ніяк не може перекладатися «суспільною», а тільки «громадською організацією».

    Наостанок поглянемо на пасаж з російського закону щодо зовнішнього вигляду Прапору Перемоги: «Знамя Победы является официальным символом победы советского народа и его Вооруженных Сил над фашистской Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов, государственной реликвией России. Вид копий Знамени Победы должен соответствовать виду Знамени Победы».

    Накладемо цей текст на українську пропозицію: «Прапор Перемоги є офіційним символом перемоги радянського народу та його Збройних Сил над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни, головним символом Перемоги. Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати автентичному вигляду Прапора Перемоги».

    Кому потрібні такі «законотворці»?

    Можливо, українські депутати роблять правильно. Навіщо витрачати зайві ресурси й вигадувати щось нове, коли у наших сусідів це вже давно написано? Ніхто не забороняє переймати міжнародний досвід, але ж не можна все передирати так прямолінійно. Тоді вже варто піти далі – розігнати всіх депутатів, найняти десяток юристів і лінгвістів, щоб перекласти російську законодавчу базу.

    Хоча є ще більш економний варіант – скасувати Верховну Раду і призначити виконувати її функцію російську Державну Думу, а мовне питання вирішити запровадженням російської як державної. Скільки ж тоді грошей можна зекономити?

    Радянський прапор як інструмент єднання українців…

    Є тут й важливий ідеологічний аспект. Якось не в’яжеться ініціатива завішати всю країну червоними прапорами з розрекламованим курсом Януковича на об’єднання країни.

    Мало в кого в Україні рука підніметься заборонити вшанувати 9 травня з Прапором Перемоги. Та й в будь-який інший день, в честь визволення якогось українського міста, ніхто ніколи не забороняв походити вулицями з червоним прапором. Всі розуміють, що він означає для ветеранів та людей, для яких пам\'ять про війну є не популістськими словами чергового офіційного промовця на День Перемоги.

    Але щоб на законодавчому рівні зобов’язувати всі органи влади на адміністративних будинках поруч з українським прапором вивішувати радянський, та ще й не тільки 9 травня – це вже перебір. Не важко уявити, як цю ініціативу сприймуть на Заході країни. Скандали і протести будуть не меншими, аніж коли Віктор Ющенко доручав святкувати річницю народження Романа Шухевича в Севастополі і Донецьку.

    Націоналісти вже готують акції протесту в Херсоні, де новоспечений губернатор Анатолій Гриценко без будь-яких законів наказав на 9 травня завішати всю область радянськими прапорами. А після ухвалення цілого закону вони побіжать на радянські прапори, як бики на червоні ганчірки, і тоді вся країна може перетворитися на криваву кориду.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ