Битва за календар. Чи не забагато в українців свят і вихідних?

Скільки державних свят і вихідних повинна мати Україна і чи потрібно у зв’язку зі святами переносити робочі дні? Ці питання порушуються постійно з наближенням чергової «червоної» дати календаря. І хоча вони не вважаються найгострішими, але й тут наші політики примудряються наламати дров. Недостатньо продумані спроби змінити звичні для українців алгоритми відпочинку можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

«Главком» проаналізував усі запропоновані нововведення до календаря свят, які за останні 2-3 роки набували форми законопроектів і можуть бути внесені на розгляд Верховної Рада.

Отже, зараз громадяни України завдяки державним святам мають 11 додаткових вихідних днів на рік. І це, по-перше, не є «захмарною» кількістю, адже в Австрії та Польщі таких днів 13, у Росії – 14, а в Японії та Словаччині навіть 15, а по-друге  – всього на один день більше за середньоєвропейський рівень – 10. До речі, перевищили ми цю планку зовсім недавно, запровадивши День захисника України.

Державні свята в Україні та інших країнах світу

Україна

Національні свята	12
Січень	Свято
1	Новий рік
2	Новий рік
7	Різдво

Березень
8	Міжнародний жіночий день

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	День міжнародної солідарності трудящих
2	День міжнародної солідарності трудящих
9	День перемоги

Травень - червень
один день	Трійця

Червень
28	День конституції

Серпень
24	День незалежності

Жовтень
14	День захисника України

Франція

Національні свята	10
Січень	Свято
1	Новий рік

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	Свято праці

Травень - червень
один день	Вознесіння
один день	Трійця

Липень
14	День взяття Бастилії

Серпень
15	Успіння

Листопад
1	День всіх святих
11	День пам’яті

Грудень
25	Різдво

Румунія

Національні свята	7
Січень	Свято
1	Новий рік
2	Новий рік

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	День праці

Грудень
1	День об`єднання Румунії та Трансільванії
25	Різдво
26	Різдво

Молдова

Національні свята	9
Січень	Свято
1	Новий рік
7	Різдво

Березень
1	День весни
8	Міжнародний жіночий день

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	День праці
9	День перемоги

Серпень
27	День незалежності
30	День мови

Угорщина

Національні свята	10
Січень	Свято
1	Новий рік

Березень
15	День революції

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	День праці

Травень - червень
один день	Трійця

Серпень
20	День Святого Іштвана та День конституції

Жовтень
23	Національне свято в пам`ять угорського повстання

Листопад
1	День всіх святих

Грудень
25	Різдво
26	Різдво

Словаччина

Національні свята	10
Січень	Свято
1	Новий рік та День заснування Словаччини
6	Свято трьох королів

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	Свято праці
8	День звільнення від фашизму

Липень
5	День святих Кирила та Мефодія

Серпень
29	День національного повстання

Вересень
1	День Конституції
15	День Божої Матері семи скорбот

Листопад
1	День всіх святих
17	День боротьби за свободу та демократію

Грудень
25	Різдво
26	Різдво

Польща

Національні свята	12
Січень	Свято
1	Новий рік
6	Богоявлення

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	Свято праці
3	День Конституції Польщі

Травень - червень
один день	Трійця
один день	Пресвятих тіла і крові Господніх

Серпень
15	Вознесіння Діви Марії, День польської армії

Листопад
1	День всіх святих
11	День незалежності

Грудень
25	Різдво
26	Різдво

Білорусь

Національні свята	9
Січень	Свято
1	Новий рік
7	Різдво

Березень
8	Міжнародний жіночий день

Березень - травень
один день	День поминання померлих рідних

Травень
1	День праці
9	День перемоги

Липень
3	День незалежності

Листопад
7	День Жовтневої революції

Грудень
25	Різдво

Австралія

Національні свята	9
Січень	Свято
1	Новий рік
2	Новий рік
26	День Австралії

Березень - травень
один день	Пасха

Квітень
25	День захисника Вітчизни
один день	День праці (дата залежить від регіону)

Червень
один день	День народження Королеви

Грудень
25	Різдво
26	День подарунків

Аргентина

Національні свята	10
Січень	Свято
1	Новий рік

Березень - травень
один день	Страсна п’ятниця

Квітень
4	День Мальвінських островів

Травень
1	День праці
25	Річниця Травневої революції

Червень
9	День Незалежності

Липень
17	Річниця смерті генерала Хосе де Сан-Мартіна

Жовтень
12	День Америки (День Колумба)

Грудень
8	Свято Непорочного зачаття Діви Марії
25	Різдво

Бразилія

Національні свята	13
Січень	Свято
1	Новий рік та День загальної співдружності
20	День заснування Ріо-де-Жанейро

Лютий - березень
один день	Останній день Масляної - Карнавал

Березень - травень
один день	Свята субота

Квітень
один день	Свято тіла Господня

Травень
1	Свято праці

Червень
15	День страти Тірадентіса

Вересень
7	День незалежності

Жовтень
12	Явління Богородиці

Листопад
2	День всіх святих
15	День проголошення Республіки

Грудень
24	Різдво
25	Різдво

США

Національні свята	10
Січень	Свято
1	Новий рік
третій понеділок	День Мартіна Лютера Кінга

Лютий
третій понеділок	День президентів

Травень
останній понеділок	День пам`яті

Липень
4	День незалежності

Вересень
перший понеділок	День праці

Жовтень
12	День Колумба

Листопад
другий чевер	День ветеранів
четвертий понеділок	День подяки

Грудень
25	Різдво

Великобританія

Національні свята	7
Січень	Свято
1	Новий рік

Березень - травень
один день	Страсна п’ятниця та Пасха

Травень
перший понеділок	Травневий день
останній понеділок	День весни

Липень
останній понеділок	День літа

Грудень
25	Різдво
26	День подарунків

Канада

Національні свята	9
Січень	Свято
1	Новий рік

Березень - травень
один день	Страсна п’ятниця та Пасха

Травень
передостанній понеділок	День Вікторії (у Квебеку – День патріотів)

Липень
1	День Канади

Серпень
перший понеділок	Громадянське свято

Вересень
перший понеділок	День праці

Жовтень
другий понеділок	День подяки

Листопад
11	День пам’яті

Грудень
25	Різдво

Японія

Національні свята	15
Січень	Свято
1	Новий рік
12	День повноліття

Лютий
11	День заснування держави

Березень
20	День весняного рівнодення

Квітень
29	День імператора Хірохіто

Травень
3	День Конституції
4	День зелені
5	День дітей

Липень
20	День моря

Вересень
21	День вшанування людей похилого віку
23	День осіннього рівнодення

Жовтень
12	День фізкультури

Листопад
3	День культури
23	День подяки праці

Грудень
23	День народження Імператора

Італія

Національні свята	11
Січень	Свято
1	Новий рік
6	Хрещення

Березень - травень
один день	Пасха

Квітень
25	День звільнення від фашизму

Травень
1	День праці

Червень
перша неділя	День проголошення Республіки

Серпень
15	Успіння

Листопад
1	День всіх святих, день предків

Грудень
8	Непорочне зачаття
25	Різдво
26	День св. Стефана

Німеччина

Національні свята	9
Січень	Свято
1	Новий рік

Березень - травень
один день	Страсна п’ятниця та Пасха

Травень
1	День праці

Травень - червень
один день	Вознесіння
один день	Трійця

Жовтень
3	День німецької єдності

Листопад
1	День всіх святих, день предків

Грудень
25	Різдво
26	Різдво

Росія

Національні свята	8
Січень	Свято
1	Новий рік (у 2017 році росіяни відпочивали більше тижня – з 1 по 8 січня. Хоча офіційними святами були лише 1 та 7 січня)
7	Різдво

Лютий
23	День захисника Вітчизни

Березень
8	Міжнародний жіночий день

Травень
1	Свято весни і праці
9	День перемоги

Червень
12	День РФ

Листопад
4	День народної єдності

Китай

Національні свята	10
Січень	Свято
1	Новий рік

Січень - лютий
близько тижня	Китайський новий рік

Березень
8	День жінок (для жінок короткий день)

Квітень
4	День поминання

Травень
1	День праці
4	День молоді (для неповнолітніх короткий день)

Травень - червень
один день	Свято початку літа

Серпень
1	День створення армії (для військових короткий день)

Вересень - жовтень
один день	Свято середини осені

Жовтень
1	День створення КНР (близько тижня вихідних)

Іспанія

Національні свята	11
Січень	Свято
1	Новий рік
6	День волхвів (Богоявлення)

Березень - травень
один день	Страсна п’ятниця

Травень
1	Свято праці

Серпень
15	День Успіня Богородиці

Жовтень
12	День Іспанії

Листопад
1	День всіх святих

Грудень
6	День Конституції
8	Непорочне зачаття
25	Різдво
26	Різдво

Південна Африка

Національні свята	11
Січень	Свято
1	Новий рік

Березень
21	День прав людини

Березень - травень
один день	Страсна п’ятниця

Квітень
27	День Незалежності

Травень
1	День трудящих

Червень
16	День молоді

Серпень
9	Національний жіночий день

Вересень
24	День спадку

Грудень
16	День примирення
25	Різдво
26	День подарунків

Австрія

Національні свята	9
Січень	Свято
1	Новий рік
6	День Трьох Святих (Хрещення)

Березень - травень
один день	Пасха

Травень
1	День праці

Травень - червень
один день	Вознесіння
один день	Трійця

Серпень
15	Успіння

Жовтень
26	День Республіки

Листопад
1	День всіх святих

Грудень
8	Зачаття Діви Марії
25	Різдво
26	День св. Стефана

Кодекс законів про працю (стаття 73) встановлює нам такі дні відпочинку:

1. З фіксованою датою:

• 1 січня – Новий рік;
• 7 січня – Різдво Христове;
• 8 березня – Міжнародний жіночий день;
• 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;
• 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
• 28 червня – День Конституції України;
• 24 серпня – День Незалежності України;
• 14 жовтня – День захисника України.

2. Без фіксованої дати:

• один день (неділя) – Пасха (Великдень);
• один день (неділя) – Трійця.

Стаття 67 Кодексу законів про працю зазначає, що кількість додаткових вихідних не може бути менше 11, оскільки, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, «вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого». Завдяки цьому ми маємо, наприклад, щорічно два вихідних понеділки на Великдень та Трійцю.

Ця ж стаття передбачає можливість Кабміну рекомендувати керівництву підприємств та установ «перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями» (перенесені дні потім відпрацьовуються). Внаслідок цього у нас раніше періодично траплялися новорічні та весняні «канікули для дорослих», наприклад при близькості в часі Пасхи та травневих свят. Цю практику було припинено урядом Азарова одразу після приходу до влади в 2010 році. Микола Янович вирішив, що «ситуація в країні критична і ми не можемо собі дозволити піти на стомільйонні втрати через канікули». Тому: «Вихід один – працювати», а не відправлятися в «загули», як висловився нині розшукуваний прем’єр дещо пізніше.

Внаслідок цього поточного року ми матимемо лише три чотириденні «міні-відпустки»:

• на Першотравень – з суботи, 29 квітня, по вівторок, 2 травня;
• на День Перемоги – з суботи, 6-го, по вівторок, 9 травня;
• на День Незалежності – з четверга, 24-го, по неділю, 27 серпня.

А практика тижневих чи навіть двотижневих канікул відійшла у минуле. На відміну, наприклад, від Китаю, де двічі на рік влаштовують семиденні канікули на китайський Новий рік та на День КНР (і трошки менші на свято початку літа), та Росії, де новорічні «канікули» з подальшим відпрацюванням перенесених днів не лише унормовані законодавством, а й стали предметом натхнення, приміром, для рок-гурту «Несчастный случай», відомого, зокрема, і критичним ставленням до політики Кремля.

Питання, наскільки це допомагатиме підвищенню продуктивності праці, є спірним, оскільки велика частина працівників оформлює відпустки на 2-3-4 дні, які раніше переносилися. Тому підприємства та установи все одно у повну силу не працюють. Хоча і при «канікулах» є свої питання: борець з ними – азарівський Кабмін – вирахував, що у «відпрацьовувальні» суботи багато підприємств та установ працюють «недостатньо продуктивно», адже використовують лише 40% від звичного для робочого дня обсягу електроенергії.

Нинішня ініціатива перегляду календаря вихідних набула форми проекту закону України «Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні». Ним пропонується скоротити кількість додаткових вихідних днів до дев’яти, серед яких шість будуть державними святами:

1. Шевченківський день – 9 березня;
2. День пам’яті та примирення – 8 травня;
3. День Конституції України – 28 червня;
4. День Незалежності України – 24 серпня;
5. День сім’ї – друга п’ятниця вересня;
6. День захисника України – 14 жовтня.

А ще три – традиційними:

1. Новий рік – 1 січня;
2. Різдво Христове – 7 січня;
3. Великдень – один день (неділя).

Окрім цього, встановлюється перелік державних свят, які будуть робочими днями:

1. День першої незалежності та Соборності України – 22 січня;
2. День героїв Крут – 29 січня;
3. День Державного герба України – 25 лютого;
4. День Державного гімну України – 10 березня;
5. День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 9 травня;
6. День матері – друга неділя травня;
7. День Державного прапора України – 24 липня;
8. День хрещення України-Руси – 28 липня;
9. День української писемності та мови – 9 листопада;
10. День гідності та свободи – 21 листопада.

А також вводяться скорботні дні:

1. День героїв Небесної сотні – 20 лютого;
2. День пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС – 26 квітня;
3. День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня;
4. День пам’яті жертв політичних репресій – третя неділя травня;
5. День пам’яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів – 23 серпня;
6. День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня;
7. День пам’яті жертв Голодомору – геноциду українського народу та масових штучних голодів – четверта субота листопада.

Також законопроект вносить зміни до 67-ї статті Кодексу законів про працю, якими скасовується перенесення вихідного на наступний робочий день, якщо свято припадає на суботу чи неділю (за винятком Різдва та Великодня). Тобто робиться ще одна спроба прибрати цю законодавчу норму. У попередні рази це відбувалось у 2015 та 2016 роках, а взагалі намагання скасувати перенесення вихідного на наступний робочий день беруть початок ще з часів прем’єра Пустовойтенка. Втім, успіхом вони не увінчались. Автори цих ініціатив посилаються на «загальноєвропейський досвід», хоча він має і винятки, наприклад у Великобританії чи Польщі. Переносяться неробочі дні при співпадінні свята і вихідного й у США (при потраплянні свята на суботу  неробочий день у Штатах переноситься на п’ятницю). Окрім того, в цій країні з 10 національних свят шість не мають фіксованих дат. Але на відміну від наших Пасхи та Трійці, що припадають на неділю і переносяться на понеділки, одразу «приписані» до п’яти понеділків та одного четверга. У багатьох же європейських країнах, як видно з графіки, також фіксується неробочий день у Страсну п’ятницю чи великодній понеділок (неробочими можуть бути й обидва ці дні). А ще в багатьох країнах святкують Вознесіння, яке може припадати лише на четвер, і ставлять національні свята на визначений понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю якогось місяця (найчастіше на понеділки – можливо, щоб у році було менше «важких днів»). Очевидно, що в цих країнах питання, чи може скасування перенесення неробочих днів на наступні після вихідних робочі дати додаткових 2% ВВП, так гостро не стоїть.

Тим більше що, як стверджує низка українських експертів, проблема нашої бідності далеко не у додаткових вихідних, завдяки яким ми не працюємо більше третини року, адже маємо 52 суботи, стільки ж неділь, 11 додаткових гарантованих вихідних та як мінімум 24 дні відпустки, тобто відпочиваємо 139 з 365 днів. А якщо перерахувати на години, то картина виявиться ще більш вражаючою: наприклад, цьогоріч з 8760 годин ми працюватимемо лише 1986. Однак навряд чи хтось зможе припустити, що, пропрацювавши минулого року 2003 години, українці могли б випустити більше продукції, ніж французи чи німці, які працювали 1482 та 1371 годину відповідно. І питання не тільки в тому, що вони технологічно розвинутіші. Український журналіст та громадський активіст Зоя Лебідь у своєму дослідженні стверджує: в Європі вважають, що «на продуктивність праці впливає задоволеність умовами праці і сприйняття їх як справедливих. І це переважує економію від зниження зарплати або додатковий прибуток від скасованих відпусток». Тобто і нормальний відпочинок підвищує продуктивність праці. А намагання збільшувати бюджетні надходження шляхом скасування вихідних у цьому контексті виглядає контрпродуктивним. І якщо вже перекроювати календар свят, то краще задуматись над впровадженням в Україні міжнародного досвіду, який рекомендує призначати більше вихідних на депресивні осінні та зимові місяці, коли людям потрібно відпочивати більше, ніж улітку. Цей крок також може допомогти державі хоч трохи зекономити на опаленні робочих приміщень: люди ж будуть у своїх домівках.

Іншим суперечливим аспектом внесення змін до українського трудового законодавства є вже не кількість, а, так би мовити, якість наших свят. Адже наш святковий календар є відображенням нашої досить складної історії, яка, у свою чергу, є наслідком нашого географічного перебування на перетині культур. І хоча ситуація не настільки складна, як, наприклад, у Малайзії, де відзначають китайські, індійські, мусульманські та християнські свята, «битви за календар» виникають часто.

За винятком поширеного майже в усьому світі Нового року (1 січня не є вихідним днем у дуже небагатьох країнах – приміром, в Ізраїлі, Індії, Ірані, Саудівській Аравії) наші основні свята можна умовно розділити на три частини.

Релігійними є Різдво, Великдень та Трійця. Перших два заперечень не викликають. Хоча дедалі частіше висловлюються побажання, щоб ми їх відзначали разом не з Росією, а з усім світом. Тобто щоб наша православна церква за прикладом православних церков Румунії, Болгарії та Греції перейшла на григоріанський календар (або за прикладом сусідньої Білорусі святкувала Різдво двічі). Трійцю ж як менш важливе іноді пропонують зі списку найбільших свят вилучити.

Встановлені за часів Незалежності та пов’язані з боротьбою за неї. Це День Конституції, День Незалежності та День захисника України. Два перших особливо не критикували навіть ті, хто волів би, щоб їх не було – любителі «русского міра». Такі свята під різними назвами є в святкових календарях багатьох країн (іноді тільки одне з них, і частіше це свято незалежності або республіки). А от День захисника України, який у 2014 році перенесли на Покрову, спочатку викликав шалену реакцію, оскільки 14 жовтня вважається також датою заснування УПА (цієї осені святкуватимемо ювілей – 75 років). Однак уже за два роки істерія вщухла, як, мабуть, і інтерес росіян до цієї теми.

Встановлені за радянських часів – найсуперечливіша група свят: 8 Березня, 1 та 9 Травня. Перше та останнє з них дійсно характерні більше для пострадянського простору або для країн, що відчули значний вплив СРСР. Хоча той самий Міжнародний жіночий день зафіксовано резолюцією Генасамблеї ООН, а його історію виводять з іще дорадянських часів – аж з далекого 1857 року та влаштованого нью-йоркськими текстильницями «Маршу пустих каструль». З американських подій позаминулого століття бере свій початок і 1 Травня. А саме з масштабної та трагічної чиказької демонстрації 1886 року, учасники якої вимагали встановлення 8-годинного робочого дня. До речі, спроби «декомунізувати» це свято найбільше ображають анархістів: саме прихильників цього руху було страчено тоді властями (це вже потім радянська пропаганда зробила з них борців за світле комуністичне майбутнє). Окрім того, противники скасування свята Першотравня посилаються на те, що воно присутнє в календарях майже 150 країн, серед яких Італія, Франція, ФРН, Австрія, Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія, Молдова, Білорусь, Аргентина, Бразилія, РФ, КНР, Іспанія та Південна Африка. Інша справа, що Днем міжнародної солідарності трудящих воно не називається навіть у Білорусі, в якій досі святкують День Жовтневої революції 7 листопада (так само, як і не святкується два дні – це залишилося тільки у нас). Найпоширенішою його назвою є День праці, і воно може святкуватися не лише в перший день травня. А й, наприклад, у перший понеділок вересня, як це роблять у США та Канаді.

Іншим аргументом противників вилучення (принаймні зараз) останніх «радянських» свят з українського календаря є небажаність внесення в українське суспільство нових ліній розколу, які будуть максимально поглиблюватись російською пропагандою. Це стосується в першу чергу Дня Перемоги, адже навіть спроба перенести його святкування на 8 травня викликає шквал звинувачень на адресу України у неповазі до подвигу ветеранів та навіть у нацизмі. «Розповіді про «хунту», яка забирає у ветеранів урочистий день, ідеально лягають на пропагандистську концепцію «фашиствующей» України», – стверджує «Апостроф».

Багато експертів вважає передчасним кардинальний перегляд календаря свят, доки не створено достатніх механізмів убезпечення від впливу російської пропаганди всього населення України. Відображена в указі Петра Порошенка від 2015 року компромісна позиція, яка передбачає святкування і Дня примирення, і Дня Перемоги, видається їм більш доцільною на сьогодні.

Є й інші причини, що змушують задуматись над передчасністю кардинального перегляду календаря свят саме зараз. Одна з них – побоювання того, що «дерадянізація» свят за радянською традицією лише додасть нам дат, коли будуть виголошуватися чиновниками патріотичні, але нудні та пафосні офіційні промови. А люди святкуватимуть і 8 Березня, і 9 Травня так, як звикли. Тим більше, якщо у російському бюджеті вистачатиме грошей (а на дестабілізацію України їх завжди знаходять), «п’ята колона» допоможе цьому. Наприклад, організовуючи «польові кухні» зі «ста грамами» для ветеранів чи концерти і квіти для жінок у скасований їхній Міжнародний день. Відсутність у законопроекті не то що програми популяризації нових свят, а й натяку на спроби виробити алгоритм їх відзначення (прописано тільки обмежувальні норми для скорботних днів) породжує питання: чи варто ставити таку кількість свят, які ніхто не буде святкувати? Адже, як свідчать деякі ветерани АТО, серед тих, хто і зараз святкує 23 лютого, багато осіб, що воювали з російською агресією. Тому чи не варто спочатку популяризувати вже існуючі свята, зокрема той самий День захисника України? Адже ні для кого не секрет, що з державних свят тільки День Незалежності святкується більш-менш масово та щиро (та й то не всіма). А свято Конституції (окрім додаткового вихідного) – лише привід для передсвяткових (тобто у робочі дні) урочистих засідань чиновників та парламентарів, продуктивність роботи яких і без додаткових святкувань дуже шкутильгає.

Тому, педалюючи зараз це питання, ми ризикуємо отримати досить неприємну ситуацію, коли:

1. 8 травня святкуватимуть лише найбільш ідейні єврооптимісти разом зі школярами та бюджетниками. А більшість населення присвятить цей день городам та шашликам, як робила це завжди на травневі (особливо 1-го та 2-го числа, які планують зробити робочими днями). Ветерани ж, для яких через статус пенсіонерів перенесення вихідного матиме лише символічне (але для багатьох неприємне) значення, традиційно вийдуть 9 травня до пам’ятників, щоб отримати квіти, кашу і «наркомівські», організовані залишками регіоналів. І створять таким чином «картинку» та аудіоряд для кремлівських ЗМІ, особливо, якщо не будуть достатньо, на їхню думку, вшановані напередодні.
2. Частина жінок не лише зненавидить Шевченка (адже через перенесення вихідного з 8 на 9 березня вважатиме, що саме через Кобзаря втратила своє свято), а й накладе на чоловіків дуже неприємні санкції.