Битва за «Мотор Січ». Чому Україна не має права програти?

«Мотор Січ» – унікальне українське підприємство, що існує вже понад сто років. Завод виробляє двигуни для українських та іноземних літаків, гелікоптерів та крилатих ракет. Підприємство відіграє надважливу роль в авіабудівній галузі країни. Водночас, «Мотор Січ» часто була оповита скандалами, навколо ласого заводу завжди кружляла Російська Федерація. Саме ринок країни-агресорки був основним для підприємства: до 2014 року воно забезпечувало двигунами сотні повітряних машин, а це практично усі вертольоти виробництва Московського вертолітного заводу імені М. Л. Міля, літаки виробництва ДП «Антонов» та ПАТ «Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс ім. Г.М. Берієва», до речі, й російські експортні версії. Але з початком війни українська влада наклала ембарго на поставку компонентів у ворожу країну і підприємство втратило близько 75% ринку.

2016 рік став переломним для «Мотор Січі»: президент і власник компанії В’ячеслав Богуслаєв, зважився продати свій пакет акцій. Йдеться про реалізацію майже 75% заводу китайській Beijing Xinwei Technology Group та її дочірній Skyrizon, які є офшорними фірмами, контрольованих китайським бізнесменом Ван Цзінем. Варто розуміти, що персона Ван Цзіна не має ніякого відношення до влади Китаю. Щонайменше, за його словами, а всілякі чутки в мережі про зв’язки цього підприємця з урядом, можна розцінювати як залякування української влади, адже китайський ринок був завжди надважливим для України.  

Крім того, у себе на батьківщині бізнесмен Ван Цзін має дуже сумнівну репутацію, а його компанія Beijing Xinwei Technology Group в опублікованому звіті за 2019 рік оголосила про припинення торгівлі акціями на Шанхайській біржі та визнала, що річні збитки компанії за 2019 рік склали 18,4 млрд юанів ($2,6 млрд), що в 4,5 раза перевищує ринкову вартість самої компанії (4,1 млрд юанів,  або $0,56 млрд). Тобто, Він Цзінь із своїми компаніями фактично є банкрутом, а вступ у володіння «Мотор Січ» може стати початком кінця стратегічного українського підприємства. Або ж у цієї угоди подвійне дно?

Російський інтерес

Увага Російської Федерації до АТ «Мотор Січ» зрозуміла: країна-агресор прагне взяти під контроль це підприємство, адже власні заводи просто не можуть впоратися і з обсягами, і з якістю потрібних для військової техніки авіадвигунів. І ось тут починають проявлятися ознаки справжнього задуму, який має угода з придбання «Мотор Січі». Фахівці та ЗМІ давно знайшли докази звязку бізнесмена Ван Цзіна  з Росією. У 2012 році президент і голова правління Xinwei Group разом з росіянами заснував компанію російсько-китайське ТОВ «Ніріт-Сінвей Телеком Технолоджі». Компанія вже тоді хотіла зайти на український ринок, а сам бізнесмен запевняв: «Реалізація проектів Xinwei в Україні істотно підвищить рівень китайсько-української співпраці та сприятиме модернізації української економіки».

Ще одна рука ймовірної спецоперації із захоплення стратегічного підприємства тягнеться вже з України. В серпні минулого року з’явилася несподівана інформація щодо інтересу олігарха Олександра Ярославського до запорізького підприємства. Йшлося про те, що група DCH, яка належить цьому бізнесмену, зацікавлена у придбанні 25% акцій компанії у китайців, а ті надали згоду із розрахунком на вирішення суперечки із українською владою. На перший погляд, нічого дивного, китайці вирішили спростити собі завдання з допомогою впливового бізнесмена в Україні. Але все це  було б так, якщо не звертати увагу на стосунки олігарха Ярославського з Росією і з окремими кремлівськими олігархами, зокрема з алюмінієвим королем Олегом Дерипаскою. Він – наближена особа до Путіна. У 2007 році Ярославський продав йому Харківський тракторний завод, але потім викупив назад. Сам Ярославський намагався викупити дочірні компанії російських державних банків. Крім цього, скупив українські активи російського олігарха Романа Абрамовича. У березні 2018 року за $106 млн він придбав у групи Evraz Абрамовича Дніпровський металургійний завод, а ще раніше, в 2017 році, – ГЗК «Суха Балка» за $109 млн.  Тобто взаємовигідний бізнес з росіянами і угоди-прикриття – це профіль українського мільярдера.

Крім того, Олександр Ярославський зазіхнув на ще одне стратегічне підприємство, а саме Харківський авіаційний завод. Така раптова зацікавленість олігарха авіабудівництвом теж не може не привертати уваги.

Але повернемося до підприємства «Мотор Січ». Після чотирьохмісячного застою, баталії навколо заводу знову загострилися. Після того як  у середині січня Сполучені Штати наклали санкції на китайських покупців української компанії, за два тижні ще більш серйозні санкції запровадили президент України Володимир Зеленський та РНБО. А 31 січня  Служба безпеки України повідомила, що провела слідчі дії щодо спроби проведення незаконних зборів акціонерів АТ «Мотор Січ».  Після цього на сайті «Мотор Січі» з’явилась заява президента підприємства В’ячеслава Богуслаєва, що підприємство працює стабільно, відповідно до законодавства, і немає жодних передумов для збоїв у виробництві. В свою чергу, президент Зеленський заявив, що не дозволить Китаю або кому-небудь ще купити контрольний пакет «Мотор Січі».

Китайська сторона наполягає, що робитиме все, аби виграти міжнародні суди проти України і отримати повний контроль над заводом. У своїх релізах нові інвестори «Мотор Січі» заявляють, що «упевнені в своїй правоті і продовжать відстоювати свої законні права та інтереси». Вони нагадують, що після запровадження санкцій (блокування активів, обмеження торгових операцій, обмеження в'їзду на територію України включаючи транзит), компанія буде змушена перервати загальноприйняті ділові відносини з «Мотор Січ», що спричинить величезні непоправні збитки. «Ми рішуче виступаємо проти злочинних дій держави України, що стосуються підміни концепцій національної безпеки, змішання правди з брехнею, політизації нормальної економічної і торгової діяльності. Ми будемо використовувати всі можливі юридичні засоби для рішучого захисту своїх законних прав та інтересів», – додали в Skyrizon.

Що ж втрачає Україна в разі, якщо «Мотор Січ» перейде в чужі руки, і чому президент Зеленський і спецслужби вдались до таких жорстких дій?

Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо…

Вертольотобудування

Здавалося б, мова про одне підприємство, а потенційні втрати, дійсно, колосальні. Перший пункт – гелікоптери. Навіть попри  те, що у 2018 році МВС уклало угоду з Францією на купівлю 55 гелікоптерів, на основних напрямках, Збройні сили України та Національна гвардія, все одно використовуються модернізовані та ремонтовані радянські машини. А «Мотор Січ» їх не тільки обслуговує, а й є учасником встановлення на гелікоптери високоточних ракет Державне підприємство "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» та цілодобової системи управління зброєю 524-Р. Підприємство виконує капітальний ремонт таких гелікоптерів як Мі-17, Мі-8, Мі-2. Крім того, компанія займається переоснащенням машин Мі-8 та Мі-2 в різні варіанти: транспортний; пасажирський; медичний; пошуково-рятувальний; VIP; сільськогосподарський.

До здобутків підприємства варто віднести машину Мі-8МСБ – український варіант модернізації радянського багатоцільового вертольоту Мі-8, розроблений компанією «Мотор Січ».

Цей гелікоптер має особливу цінність для України і виготовляється у трьох модифікаціях. Мі-8МСБ — пасажирсько-транспортний варіант для цивільної авіації, Мі-8МСБ-В — військовий десантно-транспортний вертоліт, Мі-8МСБ-В — командний — повітряний командний пункт на базі Мі-8МСБ-В, неозброєний пасажирський варіант (роботи по створенню одного вертольота розпочаті навесні 2015 року). Відомо, що для Збройних сил було переобладнано і поставлено 23 вертольоти Мі-8МСБ. Також показово, що у жовтні 2018 року один Мі-8МСБ був куплений Берлінською вертольотною службою Spezialflug Berlin Hubschrauberdienste. Крім того, дві машини було передано до Військово-морських сил. До речі, за словами командувача Військово-морськими силами Олексія Неїжпапи, через декілька місяців буде закладено корвет для потреб Військово-морських сил України. А це напряму пов’язано з вертольотобудуванням. До 2023 року планується створення гелікоптера для корвета, що передбачає встановлення механізму складання лопастей, щоб він зміг розміститися у ангарі корабля. «Передбачається його виконання у двох версіях – пошуково-рятувальній та протичовновій», – розказав заступник Міністра оборони України Олександр Миронюк.

Експорт

Останніми роками рівень експорту українських підприємств стратегічного призначення впав, але попри це «Мотор Cіч» завжди була лідером військово-технічного співробітництва.  Наразі підприємство продовжує активно займатися співпрацею за кордоном. Протягом 2019 року завод експортував до Китаю 45 турбореактивних двигунів АІ-322 і 22 АІ-25ТЛК на загальну суму близько $98 млн. Імпортером АІ-322 виступала компанія AVIC International Holding Corp. (39F, AVIC Center, Huafu Road 1018, Futian District, Shenzhen). Також поставлялися комплектуючі агрегати для авіадвигунів АІ-222К-25 і АІ-322 і поверталися відремонтовані раніше поставлені двигуни АІ-222К-25 і АІ-322.

Таким чином, все ще значні за українськими мірками фінансові результати «Мотор Січі» визначаються тепер уже замовленнями Китаю, які в перевищили половину виручки від реалізації. У першій половині 2020 АТ «Мотор Січ» разом з ЗМКБ «Прогрес» ім. Івченко експортували турбореактивних, турбогвинтових і турбовальних двигунів на загальну суму понад $150 млн, більш $75 млн з яких отримано від китайських компаній. Чистий дохід АТ «Мотор Січ» за II квартал 2020 року склав 4,7 млрд грн (близько $175 млн.). Але цього всього може вже скоро не бути. За словами члена правління Українсько-китайського інвестиційного клубу Андрія Пилипенка, «Мотор Січ» може коштувати українській економіці катастрофічних втрат, а саме найбільшого експортного ринку.  Пилипенко вважає, що такий розвиток подій може підкосити українську економіку, яка балансує на межі кризи, і «зірвати» хитку стабільність курсу гривні.  А це вже вагома причина боротися за підприємство.

Крилаті ракети

Серед останніх здобутків українського ракетобудування безсумнівно можна назвати береговий комплекс крилатих ракет 360МЦ «Нептун», який вироблений ДККБ «Луч».  Береговий комплекс 360МЦ «Нептун» прийнятий на озброєння Збройних сил України в серпні 2020 року.

У Міністерстві оборони України наголошували, що перший дивізіон комплексу «Нептун» має дійти до війська вже у цьому році, але тут й виходить непорозуміння. Справа в тому, що основний двигун «Нептуна» — турбореактивний двигун МС-400 виробництва «Мотор Січі».

Український береговий ракетний комплекс призначений для контролю територіальних вод і проливних зон, захисту військово-морських баз, берегових об'єктів і інфраструктури узбережжя, захисту узбережжя на десантно-небезпечних напрямках. Комплекс створює цілерозподіл і ураження супроводжуваних цілей протикорабельними крилатими ракетами. Бойове застосування комплексу забезпечується в простих і складних метеоумовах вдень і вночі при повній автономності наведення після пуску. За критерієм «вартість-ефективність» є оптимальним для вирішення бойових завдань на морі ракетами оперативно-тактичного класу. 

ДП «Антонов»

Тема відродження українського авіабудування також тепер на слуху, а заява президента Володимира Зеленського щодо створення на базі державного підприємства «Антонов» державну авіакомпанію з вітчизняними літаками дає  надії на повернення Україні статусу топової авіабудівної держави. І знову ж таки тут усе упирається в скандальне підприємство «Мотор Січ».

АТ «Мотор Січ» забезпечує авіаційними двигунами увесь парк літаків «Антонова». А також «Мотор Січ» займається підтримкою військово-транспортної авіації, включно літаків «Руслан» та «Мрії» (щорічно за програмами авіаційних перевезень НАТО «Авіалінії Антонова» заробляють $150-200 млн).

Крім того, нещодавно з’явилася інформація, що Україна закупить для армії у фірми «Антонов» літаки Ан-178.  На першому етапі «Антонов» має поставити Збройним силам три нових військово-транспортні літаки Ан-178. Вони стануть першими, які виготовив «Антонов» для потреб української армії за часи незалежності. Або не стануть, якщо виникне питання, де брати двигуни, тому що такі машини обладнанні двигунами, що виробляються на «Мотор Січі». До речі, закупівля літака Ан-178 власною армією дасть світовому ринку серйозний аргумент на його користь.

За словами в.о. президента державного підприємства «Антонов» Сергія Бичкова, літак Ан-178 має дуже велике майбутнє, а перспектива цієї машини не тільки для України, а й для близького та дальнього зарубіжжя.

Отже, підприємство одне, але залежать від нього чотири стратегічні напрямки. На кону не тільки гроші й славетна історія, але й технології, які мають критичне значення для національної безпеки. А ще у повітрі зависла доля 29 тисяч працівників.

Якщо поглянути за український горизонт, то цілком можна розгледіти, як українські  технології двигунобудування можуть потрапити ворожій Росії. І без АТ «Мотор Січ» буде порушений цикл будівництва літаків, адже сьогодні Україна входить до невеличкого «клубу» країн, які здатні розробляти та виробляти літаки від ескізного проекту до останнього гвинтика.  Тому боротися є за що, головне тепер, аби почате українська влада довела до кінця.

Дмитро Бадрак, для «Главкома»