Блок Порошенка. Сміття з хати

Вчорашній провал голосування за законопроект, що дозволяє зробити генеральним прокурором людину без юридичної освіти, спровокував скандал серед депутатів президентської фракції. Як повідомляв «Главком», для прийняття проекту не вистачило лише двох голосів і найбільш неприємно для президента та Юрія Луценка, заради якого і проводиться ця «спецоперація», що їхня рідна фракція дала лише 115 голосів зі 144. Причому десять депутатів від БПП продемонстрували принциповість, натиснувши кнопки «проти» та «утримався». Але внутрішня «фронда» у фракції давно більш-менш відома і негативна позиція щодо цього проекту Мустафи Найєма, Сергія Лещенка, Світлани Заліщук, Наталії Новак була озвучена заздалегідь. Тож особливого сюрпризу з їхнього боку не сталося.

Але «розбірки» постфактум розпочались, як то часто зараз буває, у соцмережах. Найєм написав у Facebook, що голосував проти закону про прокуратуру, бо за нього голосують депутатські групи, які модеруються одіозними Олесем Довгим та Віталієм Хомутинником. При цьому нардеп нагадав, що Довгого в 2008-му році підопічні тодішнього міністра внутрішніх справ Луценка викликали на допит, а Хомутинник в тому ж році заявляв, що його колеги з Партії регіонів стурбовані безпекою своїх сімей, бо бояться погроз Луценка.

«И наверное, ни у кого нет иллюзий, что оба этих человека - и Довгий, и Хомутынник - совершают эти подвиги бесплатно, исключительно из идейных соображений, – зробив саркастичні «висновки» Найєм. – Я готов нести ответственность за совместный выбор команды, за непопулярные и даже за вынужденные шаги. Но я не хочу и не буду нести ответственность за решения, которые проще обсуждать и согласовывать с «бывшими» регионалами и командой Черновецкого, чем с теми, кому надо объяснять, с кем надо спорить, с кем трудно и у кого помимо кошелька и семейного бюджета есть какие-то ценности и принципы».

На цей допис миттєво відреагувала перший віце-спікер Ірина Геращенко, яка відома своєю відданістю команді президента. Вона фактично дорікнула партійним опозиціонерам, що вони своїми постійними вибриками самі змушують коаліцію шукати голоси «на стороні»: «Ви спеціально не голосуєте закони, що змінюють систему роботи прокуратури, підіграваючи всім тим, хто верещить про відсутність коаліції. І при цьому щось там говорите про інші голоси. Якби наша фракція дисципліновано ходила на роботу і не тримала «дулю в кишені» проти своїх же (марячи при цьому дочасними виборами й участю в них в іншій команді) - було б чесніше і пристойніше».

Власне те, що частина БПП вже давно орієнтується на «іншу команду», яка гуртується навколо Міхеїла Саакашвілі, – секрет Полішинеля. Але в публічній площині такі звинувачення колег по фракції, здається, ще не лунали. На цьому «мораліте» від Геращенко не завершилось: «Ви прийшли у ВР з цією фракцією і командою, у вас є можливість впливати на рішення і т.д. Але ви зайняли іншу позицію - публічної зневаги, пошуку нової політичної квартири. Не підтримувати 90% дій фракції та цим хизуватися - це не викликає поваги». Також депутатка натякнула, що об’єднання «єврооптимістів», до якого входять і Найєм, і Лещенко, і Заліщук, не може похвастати особливими результатами діяльності – мовляв, тому й на боротьбу з корупцією переключилися.

Згодом у суперечку втрутився сам Луценко, який покартав Найєма, що той збирає «лайки» замість того, аби долучитися до реформування Генпрокуратури. Але так і не зміг відповісти настирливому Мустафі, чому за нього готові голосувати такі одіозні персонажі, як Довгий та Хомутинник, хоча й запевнив, що ніяких зобов’язань нікому не дає.

Сьогодні в парламентських кулуарах побоювання свого друга Мустафи Найєма повторював і Сергій Лещенко: «Луценко як генпрокурор може відбутися лише з доброї волі двох олігархічних фракцій – «Відродження» Коломойського та «Волі народу» Онищенка та Москаленка. За ці голоси вони будуть вимагати якісь привілеї, а Луценко буде змушений їх надати».

Лещенко пов’язав саме з парламентськими торгами сьогоднішні обшуки в «Укргазвидобуванні» і нагадав, що Коломойський з Луценком товаришують. До того ж, з’явилась інформація, що олігарх сьогодні прилітає в Україну і може зустрітись із депутатами «Відродження» якраз щодо можливого завтрашнього повторного голосування за «закон під Луценка».

Уже неприкриті звинувачення депутатів БПП один одного в нечесній грі відбуваються на тлі перенесення візиту Петра Порошенка на антикорупційний саміт до Британії. Прес-служба президента відверто пов’язала зміни в президентському графіку «з ситуацією, що склалася довкола обрання нового Генерального прокурора та несхваленням парламентом законів, необхідних для продовження співпраці з МВФ». Сам Порошенко пообіцяв присвятити зайвий час консультаціям із депутатами.

Сам факт, що прокурорська епопея ніяк не завершиться (особливо якщо згадати, скільки тривало звільнення Віктора Шокіна), виглядає як слабкість президента через його неспроможність навести дисципліну навіть у власній фракції. Хоча в результативності цього голосування президент вельми зацікавлений. Новий Генпрокурор – категорична вимога західних партнерів (читай фінансових донорів), і у випадку з фігурою Луценка їхні побажання збігаються з планами Порошенка. Тому нинішні проблеми Петра Олексійовича з іменною фракцією і парламентом узагалі – зайвий сигнал втрати керованості, яку йому доводиться налагоджувати в ручному режимі. І щоразу робити це все складніше.