Боротьба зі «шкідниками». До чого приведе атака Зеленського на Конституційний суд

Глава держави Володимир Зеленський у четвер скликав екстрене засідання РНБО, на якому пообіцяв показати Конституційному суду «кузькіну мать». Президент відразу дав зрозуміти, як саме він це буде робити. Вже в ніч на пятницю на сайті Верховної Ради було зареєстровано законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Нагадаємо, цей документ став реакцією на скандальне рішення суддів КС, які, намагаючись вивести себе з-під правил обов’язкового електронного декларування, скасували цю норму взагалі для всіх. Таке рішення відразу ж спровокувало погрози щодо можливого призупинення безвізового режиму з Євросоюзом та інших неприємностей у стосунках з західними партнерами.

Рубанув з плеча

Конституційний суд вже не вперше приймає дуже неоднозначні резонансні рішення (зокрема, що стосувались того ж НАБУ), тож цього разу президент вирішив рубати з плеча. Його юристи, що готували цей лаконічний проєкт, не надто напружувались. Він складається з двох частин. По-перше, пропонується визнати вищезгадане рішення КС від 27 жовтня нікчемним та повернути дію редакцій закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу, які діяли до рішення суду. Саме по собі це формулювання дуже дивне, бо рішення КС є остаточними, та й явно не в компетенції Верховної Ради оцінювати, нікчемні вони чи ні.

Але друга частина законопроєкту навіть затьмарює першу: президент пропонує просто розігнати нинішній склад КС за зухвале порушення основних засад діяльності та спробу повалення конституційного ладу і захоплення державної влади. Також відповідним суб’єктам призначення суддів (президенту, Верховній Раді, З’їзду суддів) пропонується розпочати відбір нового складу суддів. Тут також є вагон «але»: звільнити суддю КС раніше закінчення терміну його повноважень можуть тільки самі судді (як це відбулося з попереднім головою КС Станіславом Шевчуком). Загалом же в Конституції чітко прописані критерії для звільнення суддів КС – досягнення суддею критичного віку, неможливість виконувати повноваження за станом здоров'я, вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього і т.д.

У принципі, Верховна Рада може повністю ліквідувати Конституційний суд , розмови щодо доцільності його існування ходять вже давно, але для цього треба вносити зміни до Конституції, які все одно мають отримати благословення цього ж суду. Можна піти і хитрішим шляхом: наприклад, обмежити фінансування цієї інституції в держбюджеті на наступний рік символічною однією гривнею.

У свою чергу, голова суду Олександр Тупицький вже звинуватив Зеленського (з акцентом на оточення глави держави) в спробі конституційного перевороту. Також на своєму сьогоднішньому брифінгу Тупицький заявив, що не прийде на допит до Державного бюро розслідувань, куди його терміново викликають для перевірки причетності до злочинів в системі господарських судів, де він раніше працював. Деталь варта уваги: голові суду інкримінують перебування у складі злочинної організації.

Суддя КС Ігор Сліденко заявив, що ще 8 жовтня написав заяву про відставку після дзвінка з Офісу президента з погрозами, проте не уточнив, з ким саме розмовляв. Більш того, Сліденко поскаржився, що під час його роботи в суді, його знеславили та зіпсували репутацію, через що він навряд чи залишиться в Україні. Гіпотетично подібним чином можна змусити подати у відставку за власним бажанням всіх суддів, але той же Тупицький вже заявив, що цього робити не збирається.

Невдоволення існуванням абсолютно непідконтрольного органу з такими величезними повноваженнями на Банковій назрівало давно. Представник президента в КС Федір Веніславський в нещодавньому інтерв’ю «Главкому» нарікав, що багато рішень суду здаються правознавцям прийнятими з очевидними порушенням та такими, що несуть відверту шкоду державі. Але при цьому визнавав, що чинна конституційна модель забезпечила суддям КС максимальну незалежність і вплинути на них не можуть навіть ті суб’єкти, що їх призначали. 

Як бачимо, вихід з ситуації на Банковій знайшли більш ніж кардинальний. Судячи з усього, в Офісі президента чудово розуміють, м’яко кажучи, правову недосконалість свого витвору. Але прихильники такого радикального методу вирішення проблеми вказують на те, що КС першим перейшов червону риску та своїми рішеннями утворив правовий вакуум. Тож президент, гарант Конституції, просто вимушений вийти за рамки правового поля, запропонувавши політико-правовий шлях. На кшталт його першої ініціативи в президентському статусі – розпуску Верховної Ради, яка мала сумнівні юридичні обґрунтування.  Проте той же КС тоді вирішив фактично самоусунутись від тлумачення цього кроку.

НАЗК для суддів

В будь-якому разі у президента можуть планувати що завгодно, але цю ініціативу треба ще «пропхати» через  Верховну Раду. І далеко не факт, що такий відвертий «гріх на душу» візьмуть навіть депутати від пропрезидентської «Слуги народу», не кажучи вже про представників інших фракцій, які тільки зводять плечима від подиву.

Наприклад, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко ще напередодні закликала припинити цькування суддів КС (серед яких експредставник її фракції Сергій Сас) та прийняти її законопроєкт, який би вирішив проблему коректніше і заповнили прогалини в частині електронного декларування.

«Конституційний суд в своєму рішенні сказав одну просту річ – не може орган центральної виконавчої влади (НАЗК) здійснювати контроль за діяльністю судової гілки влади. Такий орган, на думку суддів, має знаходитись всередині судової системи. І все! – пояснює логіку суддів соратник Тимошенко Сергій Власенко. – Але через те, що не можна виключити з цієї статті кодексу саме суддів, то скасували цю норму для всіх. Ми своїм законопроектом залишаємо цю норму з зауваженням «крім суддів», а декларування суддів пропонуємо здійснювати згідно з законом «Про судоустрій та статус суддів». І там ми прописали для них окремий механізм». Додамо, що схожу ідею висловив міністр юстиції Денис Малюська, який допускає створення для суддів «аналогу НАЗК».

Власенко пов’язує таку атаку на КС з тим, що той демонструє свою повну незалежність від Банкової: «Суд же не винуватий в тому, що президент вносить до парламенту антиконституційну ахінею. Взяти внесений Зеленським «Закон про судоустрій», який був повністю розкритикований Венеційською комісією та визнаний КС неконституційним. Вони ж тим законом розігнали Вищу кваліфікаційну комісію суддів в жовтні минулого року і тепер, через те, що її нема, у нас зараз катастрофічно бракує суддів, бо їх просто нема кому набрати! А вони роблять суд в усьому винним».

Свій законопроєкт, який би врегулював ситуацію, розробляють і в «Голосі». Нардеп Ярослав Юрчишин, який подав заяву проти суддів КС за статтею «захоплення державної влади», каже, що партійні юристи працюють над проєктом щодо поновлення повноважень НАЗК. Питання щодо майбутнього судей КС у варіанті «Голосу», на відміну від президентської ініціативи, винесене за рамки.

«Зеленський перекладає на Верховну Раду прийняття рішення, яке є дискусійним, з точки зору Конституції, – констатує Юрчишин. – Найбільш правильним наступним кроком були б консультації з фракціями. На даний момент ми не маємо запрошень до таких консультацій і це виглядає як ультиматум. На нього ми вестись точно не будемо, але відкриті до співпраці. Проєкт точно можна допрацювати, наприклад, скорегувавши процедуру добору суддів в КС чи знайшовши інші механізми».

В «Європейській солідарності», що ще вчора розганяла «зраду» навколо рішення КС, в штики сприйняли і варіант, яким Зеленський намагається ситуацію виправити. У Петра Порошенка кивають на те, що такий відверто антиконституційний крок не сприйме Євросоюз, проте ним скористаються Володимир Путін зі своїм відомим українським кумом з ОПЗЖ.

Від цієї проросійської фракції, депутати якої і стали ініціаторами подання до КС, навколо якого і розгорівся конфлікт, тим більше не варто чекати підтримки президентського законопроєкту.

«Звичайно, не будемо підтримувати – це абсолютно незаконно, прямо порушує Конституцію України, принципи правової демократичної держави, незалежності судової гілки влади, – перераховує нардеп ОПЗЖ Олександр Пузанов. – Так ми дійдемо до створення в структурі Офісу президента «трійки» щодо перегляду рішень Конституційного, Верховного та інших судів. Рішення Конституційного суду може не подобатися, але воно остаточне і оскарженню не підлягає. Його треба виконувати – приймати нові закони, які будуть відповідати Конституції. А відмовлятися виконувати рішення КС – це за гранню закону, це веде до стрімкого розвалу і без того слабкої держави».

Але якщо з опозицією все зрозуміло, то в самій «Слузі народу» настрої такох непевні. Співрозмовники «Главкома» у монобільшості не впевнені, що президентський документ пройде навіть профільний комітет, де більшість належить «слугам». Законопроєкт подано як невідкладний, тож і розглядати його планується вже наступного пленарного тижня, який стартує з понеділка. Це, до речі, будуть перші збори парламентарів під куполом після місцевих виборів. На них президентська сила продемонструвала, скажімо так, не надто вражаючі результати. Якщо нинішнім «хайпом» Зеленський вирішив переключити увагу на нову резонансну тему, то це йому частково вдалося. Зауважимо також, що після історії з забороною е-декларування під шквал критики потрапив особисто президент, який її взагалі допустив. Тож таким відчайдушним кроком він може намагатися продемонструвати, що не має до цього жодного стосунку. Згодом же після галасу, що здійнявся, буде внесено не такий контраверсійний законопроєкт, який має шанс пройти в залі. Але наслідки таких креативних експериментів з Основним законом можуть бути не менш сумними, ніж розкритиковані рішення Конституційного суду.

Павло Вуєць, «Главком»