Бронювання по-новому: хто ризикує втратити захист від мобілізації

Кабінет міністрів України переглянув правила бронювання працівників від мобілізації. Уряд підвищив зарплатний поріг для критично важливих підприємств, змінив правила для сумісників та анонсував масштабний перегляд статусів компаній. Представники влади пояснюють: система має стати «точнішою» і менш вразливою до маніпуляцій. 

Разом із тим бізнес говорить про ризики для ринку праці, а юристи – про потенційні конфлікти та правову невизначеність.

«Главком» розбирався, що змінилося та як нові правила вплинуть на роботу передовсім тих підприємств, які працюють «по-білому».

Бронювання стане дорожчим

22 травня набрали чинності зміни до постанови Кабміну №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов’язаних. Нові правила затверджені постановою №635 від 20 травня 2026 року. Міністр економіки Олексій Соболев зазначив, що новації спрямовані на те, щоб інструмент бронювання «працював точніше і застосовувався до підприємств та працівників, які справді забезпечують критичні потреби».

Основних змін три

Перша – зарплатний поріг. Щоб зберегти статус критично важливого підприємства і бронювати своїх працівників, компанія відтепер зобов’язана платити їм щонайменше три мінімальні зарплати – 25 941 грн. Раніше поріг становив 2,5 «мінімалки» (21 618 грн). Для підприємств на прифронтових територіях та в зоні активним бойових дій, визначених наказом Мінрозвитку, стара норма зберігається.

Друга – облік сумісників. Працівник, який вже має відстрочку від призову й одночасно працює на кількох роботах, тепер зараховуватиметься в квоту бронювання лише за одним місцем. Норма набере чинності орієнтовно в середині червня – через 10 днів після офіційного опублікування постанови.

Третя – перегляд критичності. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають протягом місяця перезатвердити власні критерії визначення критично важливих підприємств, погодивши їх із Міноборони та Мінекономіки. Після цього протягом трьох місяців, а саме до 1 вересня, усі раніше визначені підприємства мають пройти повторну перевірку відповідності.

Що змінюється для бізнесу та працівників

Адвокат Дмитро Бузанов у коментарі «Главкому» підтверджує законність нового регулювання: відповідно до статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Кабмін прямо уповноважений встановлювати порядок бронювання. 

Правник підкреслює: якщо людина вже має бронювання, воно залишається чинним незалежно від того, чи розпочато перегляд критичності підприємства. Дія бронювання зберігається до закінчення свого строку або до моменту, коли підприємство офіційно втратить статус за результатами нової перевірки. 

«Перегляд – це не автоматичне скасування бронювання: роботодавець матиме час підтвердити свою критичність за оновленими критеріями», – наголошує Бузанов.

Також урядова постанова запускає послідовний дворівневий процес. Юрист пояснює: спочатку відводиться місяць для міністерств, центральних органів виконавчої влади та обласних військових адміністрацій на перезатвердження власних критеріїв критичності з погодженням Міноборони та Мінекономіки. Потім – три місяці на перевірку статусу критичності для економіки всіх раніше визначених підприємств. Підприємство, яке отримало статус рік-два тому, може отримати запит про підтвердження відповідності. Якщо не відповідає, статус скасовується, а з ним і можливість бронювання. При цьому таке підприємство не зможе повторно звернутися за критичністю раніше ніж через шість місяців з дня прийняття рішення про скасування такого статусу, зазначає Бузанов.

Найбільша прогалина – питання сумісників

Постанова вводить принцип «враховується за одним місцем», але не встановлює механізму – хто, коли і як це визначає. За словами Бузанова, логіка підказує, що враховуватиметься основне місце роботи за основним трудовим договором, але в документі це прямо не прописано. 

«Якщо два підприємства одночасно претендують на бронювання одного і того ж сумісника, портал «Дія» технічно може прийняти обидва подання. Що відбудеться далі – незрозуміло», – додає адвокат.

Важливе уточнення для самих сумісників: сам факт роботи за сумісництвом не є підставою для скасування вже наявної «броні». Перелік підстав для анулювання бронювання в постанові вичерпний – звільнення, зупинення трудового договору, втрата підприємством статусу, закінчення строку. Сумісництво в цьому переліку відсутнє. «Проте є нюанс: якщо підприємство враховувало сумісника у своїй квоті, щоб «розширити» перелік заброньованих – тепер це стане неможливим. Квота стане точнішою. Для вже заброньованого сумісника безпосередніх наслідків немає, але в майбутньому підприємству буде складніше обґрунтувати нове бронювання такого працівника», – зазначає юрист. 

Також Бузанов виділяє кілька системних ризиків впровадження нових правил. Місяць на погодження нових критеріїв критичності між кількома відомствами – строк дуже стислий; є реальна небезпека, що частина органів влади не встигне, і підприємства опиняться в юридичній «сірій зоні», де стара критичність вже не діє, а нова ще не затверджена. Масштаб реформи також викликає у адвоката сумніви: «За три місяці відповідні органи мають переглянути потенційно тисячі підприємств. Чи вистачить у чиновників ресурсів та людей для такої перевірки – питання відкрите»

Крім того, підвищення зарплатного порогу може спровокувати «паперове» підвищення заробітних плат кандидатам на бронювання без реального збільшення виплат, додає Бузанов.

Уряд хоче зробити систему «точнішою»

Адвокат Данило Трясов з адвокатського об’єднання Leshchenko & Partners розповів «Главкому»: офіційна позиція Мінекономіки полягає у тому, що нові правила покликані зробити квоту бронювання «більш прив'язаною до реальної потреби бізнесу у збереженні ключових фахівців», а не скасувати саме бронювання як інструмент.

Щодо правил для сумісників, то Трясов пояснює логіку уряду так: якщо працівник має основне місце роботи на одному підприємстві й працює за сумісництвом на іншому, для квоти бронювання він враховується лише за одним із них. За словами адвоката, це має запобігти штучному «роздуванню» квоти – коли підприємства використовували оформлення однієї й тієї ж людини двічі, збільшуючи собі доступний ліміт.

Трясов також підкреслює: рішення напрацьоване після консультацій із бізнесом. За результатами цих обговорень уряд уточнив окремі правила, щоб система залишалася дієвим інструментом для критично важливих роботодавців, але водночас була точнішою і прозорішою.

Бізнес: «Будь-які зміни – це стрес»

Європейська Бізнес Асоціація в коментарі «Главкому» визнала: підвищення зарплатного порогу посеред року «може створити серйозні виклики для окремих галузей і регіонів». Особливо вразливий аграрний сектор із сезонною моделлю оплати праці. Асоціація також застерігає: тиск на фонд оплати праці здатен підштовхнути частину бізнесу до збільшення неофіційного працевлаштування.

Щодо правил бронювання сумісників – у бізнесу ще немає чіткого розуміння, як саме виглядатимуть фінальні зміни на практиці. 

«Наразі у бізнесу ще немає вичерпної інформації щодо врахування сумісників до квоти. У Асоціації є діалог з Мінекономіки з цього приводу, за який ми вдячні, утім ще багато деталей лишаються нез'ясованими», – йдеться в коментарі бізнес-асоціації.

Головний меседж бізнес-спільноти: будь-які зміни до наявної системи, з якою компанії вже навчилися працювати, збільшують операційну невизначеність. «Будь-які зміни будуть стресом та ускладнять операційне планування. Зміни до правил бронювання або визначення критичності підприємств мають відбуватися поступово та у тісній комунікації з бізнесом», – наголошують в Асоціації.

Хто не впишеться в ліміти

Народний депутат Олександр Федієнко в коментарі «Главкому» вважає, що стежити за дотриманням правил бронювання мають ті самі органи, які видавали статус критичності – відповідні міністерства або обласні адміністрації. «Вони по факту і встановлюють додаткові критерії», – зазначив Федієнко. Тобто відповідальність за якість перегляду лежить на тих самих структурах, що раніше цей статус присвоювали.

На питання про те, чи траплялося повне розбронювання критичних підприємств, депутат відповів ствердно, але обережно: «Такі випадки були, але їх треба шукати». 

Головним ризиком реформи депутат називає саме підвищення зарплатного порогу. Федієнко не приховує скептицизму щодо зарплатної вимоги: «Якщо ми кажемо про реальний сектор економіки – там, де бізнес живе не на державні кошти, – там не все так райдужно». 

На думку політика, підприємства, що працюють на державних контрактах, без зусиль виконають нові вимоги. Натомість для приватного бізнесу, що існує за рахунок власних доходів, підняти середню зарплату до трьох «мінімалок» – реальний виклик.

Юристи теж сходяться в оцінках: найбільше реформа вдарить по приватному бізнесу, що отримав статус критично важливого за нижчого зарплатного порогу, та по підприємствах, які використовували сумісників для «оптимізації» квоти бронювання. Малий і середній бізнес у регіонах із нижчим рівнем оплати праці – поза прифронтовою зоною – може просто не вписатися в нові вимоги.

Водночас для підприємств, які дійсно платять конкурентну зарплату і мають реальну потребу в бронюванні, система може стати зрозумілішою: менше зловживань з боку конкурентів, чіткіші правила квоти.

Слабке місце реформи – малі господарства

Юрист-дорадник Руслан Сокол не згодний з тими, хто вважає підвищення зарплатного порогу серйозним ударом по бізнесу. У коментарі «Главкому» фахівець розповів, що право на бронювання мають не всі підприємства, а лише ті, що вже відповідають суттєвим критеріям критичності: для неаграрного сектору це, зокрема, річна валютна виручка понад 32 млн євро або сплата податків на суму понад еквівалент 1,5 млн євро на рік. «Тобто йдеться не про бізнес, який ледве виживає, а про підприємства, що вже мають вагомі економічні показники», – нагадує Сокол.

Для аграрного сектору також діють окремі вимоги – зокрема обробіток від 1 тис. га або відповідні обсяги господарської діяльності. Крім того, юрист нагадує, що ринок праці вже змінився: кваліфіковані трактористи, механізатори та комбайнери під час війни перетворилися на дефіцитних фахівців, а їхні реальні зарплати в багатьох випадках і так перевищують новий поріг «броні».

Правник також наголошує на проблемі зарплат «у конвертах»: якщо підприємство показує мінімальні офіційні виплати, але водночас претендує на статус критично важливого, виникають закономірні питання щодо прозорості оплати праці. «Держава декларує курс на детінізацію ще з 2011 року, але культура прозорої сплати податків так і не стала загальним стандартом», – констатує він.

Де справжня проблема

Попри позитиви нових норм, Сокол також вказує на болючу прогалину системи – малі фермерські господарства. Якщо фермер офіційно платить конкурентні зарплати та сумлінно сплачує податки, але не дотягує до критеріїв за площею чи обсягом реалізації, він залишається поза системою бронювання.

«Я практично не чув від профільного міністерства чіткої відповіді: що має відбуватися з такими господарствами у разі мобілізації власника? Хто оброблятиме землю, виконуватиме договірні зобов'язання, сплачуватиме оренду паїв?» – ставить питання юрист. Якщо для великого підприємства вибуття однієї людини можна компенсувати, то для малого фермера мобілізація нерідко означає фактичне припинення діяльності.

Окрему Сокол критикує методику встановлення регіональних критеріїв: деякі з них, наприклад вимоги щодо певної кількості працівників на відносно невеликі площі, не відповідають сучасним технологіям. Один фермер із сучасною технікою здатен самостійно обробляти понад 100 га – і в результаті підтримку отримують не найефективніші, а ті, хто краще вписався у формальні рамки.

Підсумовуючи, юрист пропонує змістити дискусію: «Розмова має точитися не навколо збереження бронювання за будь-яких умов, а навколо якості самих критеріїв критичності. Вони повинні враховувати реальний внесок підприємства в економіку, рівень сплати податків та ефективність діяльності». Водночас юрист-дорадник застерігає: ситуації, коли статус критично важливих отримують структури, щодо яких суспільство має обґрунтовані запитання, вже ставали причиною резонансних скандалів і підривають довіру до самої системи бронювання.

Що далі

Ефект від змін, за словами адвоката Дмитра Бузанова, стане видимим через три-чотири місяці після завершення перегляду статусів підприємств. Якщо значна частина компаній втратить критичність, мобілізаційний ресурс держави теоретично зросте. Якщо більшість підтвердять відповідність за новими критеріями – зміни будуть радше косметичними.

«Держава зберігає бронювання для тих, хто справді критичний: оборонні підприємства, енергетика, медицина, цифрова інфраструктура, прифронтовий бізнес. Очевидно, що системне завдання постанови – не скасувати бронювання, а зробити його більш адресним», – підсумував правник. 

Кароліна Терещенко, «Главком»