Червона риска для Банкової

Минулого тижня проукраїнські націоналістичні сили змогли об'єднатися і провести масштабну акцію. 22 лютого 2017 року понад 20 тисяч активістів ВО «Свобода», «Національного корпусу» і «Правого сектора» провели Марш національної гідності. Учасники мітингу пройшли від Майдану Незалежності до стін Верховної Ради, де озвучили свої вимоги.

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок висунув ультиматум владі - «червону лінію, через яку керівництво країни не має права переходити». Основні вимоги націоналістів: відмова від торгових зносин з окупованими територіями Донбасу і державою-агресором, припинення «тарифного і цінового геноциду», а також знищення малого та середнього бізнесу, заборона на приватизацію стратегічних підприємств, збереження мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Крім того, націоналісти фактично заявили про плани подальшого об'єднання в єдиний політичний проект. «Ми – «Національний корпус», «Свобода» і «Правий сектор» - бачимо єдиний шлях порятунку: об'єднання активної громадськості, добровольчого руху і всіх націоналістів навколо конкретних і практичних вимог», - сказано на офіційній сторінці акції. У партійних офісах офіційно підтвердили, що сьогодні йдуть активні переговори про таке об'єднання.

На думку експертів, факт об'єднання і спільного проведення масштабної, масової і при цьому добре керованої акції - тривожний і цілком однозначний сигнал для керівництва країни. Націоналісти продемонстрували, що саме вони, а не розрізнена парламентська опозиція в особі «Батьківщини» і «Самопомочі» або численні позапарламентські «антикорупційні партії» здатні стати драйвером масових протестів. На даний момент саме вони є основною загрозою для влади.

«Акція 22 лютого підтвердила, що саме праворадикали впевнено лідирують в інформаційному полі, у них є ресурси, в тому числі, силові, і сьогодні вони можуть контролювати вулицю. І це не може не турбувати владу. Тому що жодна партія і близько не має в своєму розпорядженні таких мобілізаційних і силових ресурсів, як та ж «Свобода» і «Національний корпус». У них є керованість, вибудувана партійна структура, і це лише питання часу, коли до них підтягнуться більш серйозні ресурси. Владі важливо не допустити, щоб ця кількість праворадикалів не перейшла в політичну якість», - зазначає керівник аналітичного Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

«Я б сказав, що це - перший дзвіночок. За великим рахунком, ще нічого страшного для влади не відбулося. Але в перспективі це може бути небезпечно», - вважає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Експерти відзначають, що відсутність жорсткої протидії організації і проведенню маршу і підкреслено коректні дії поліції під час заходу свідчать, що вже сьогодні влада бачить в об'єднаних правих серйозного опонента, і побоюється використовувати проти нього силові методи. Розуміючи, що такий сценарій може спровокувати виникнення «чорного лебедя» - незапланованої резонансної події, яка може запустити ланцюгову реакцію масових протестів.

«Це не бабусі, не «арбайт-майданівці» Рабіновича, не люди Семенченка і Парасюка. Влада боїться провокувати правих. Те, що влада їх боїться, було досить помітно», - упевнений Золотарьов.

«Добре, що хоч один марш зміг пройти. Очевидно, є вибірковий підхід - тут була сильніша структура. Але сам факт, що у нас ще не повністю відібрали право на мітинги і демонстрації, - це вже хороший знак», - зазначає президент Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.

Об'єднання націоналістів в єдину силу, вважають політичні експерти, не тільки викликає занепокоєння влади, а й консолідує виборця цих партій, дає однозначну відповідь на питання про можливість їх проходження в парламент в разі проведення дострокових виборів. Згідно з грудневим опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», рівень електоральної підтримки «Свободи» знаходиться на рівні 5,9%. «Правий сектор» і «Національний корпус» підтримує 0,4% українців, які підуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором (хоча персональний рейтинг Андрія Білецького - 0,9%). На думку опитаних експертів, об'єднання - можливість не просто приплюсувати рейтинги, але й якісно поліпшити рівень електоральної підтримки.

«Ніша правих партій - це поки 5-10%. І те, що вони намагаються об'єднатися - це, безумовно, правильно. Хоча у «Свободи» є шанси і самим повернутися в Раду за рахунок базових регіонів. У цих трьох політичних сил є ідеологічні відмінності - за мовою, культурною ідентичністю. Якщо вони зможуть це подолати, тоді вийде ефект синергії. Такий шанс є», - вважає Золотарьов.

«Сам факт об'єднання ідеологічно близьких сил завжди є позитивним. Тому що влада якраз зацікавлена в тому, щоб розділяти споріднені структури, щоб вони не мали можливості претендувати на місця в представницьких органах. Тому вміння домовлятися з ідеологічно близькими структурами - це завжди позитив. Невідомо, чи підуть вони єдиною структурою на вибори, але те, що вони здатні домовлятися в тактичних питаннях, - це принаймні робить такий варіант можливим», - зазначає Олесь Доній.

«Є потреба в боротьбі за правий сегмент українського політикуму. І лідери цих трьох сил усвідомили, що спільними зусиллями вони зможуть добитися більше, ніж поодинці. Для подолання 5% потрібна консолідація. Тим більше, якщо вони грають на одному електоральному полі. Під час останньої акції націоналістам було важливо показати, що вони дисципліновані, спроможні провести акцію протесту у своєму контексті, але без порушення громадського порядку», - вважає директор Центру суспільних відносин Євген Магда.

Політологи сходяться на думці, що і акція націоналістів, і процес інтеграції трьох політичних проектів в один перебувають в зоні напруженої уваги на Банковій і на Грушевського. Владі доведеться реагувати на озвучений Тягнибоком ультиматум - це не вимоги учасників телевізійних політичних ток-шоу, не фейсбучне обурення «диванної сотні». За вимогами націоналістів стоять десятки тисяч пасіонаріїв, готових дуже швидко від слів перейти до справи.

«На Банковій цей сигнал прийнятий і його зрозуміли. Там усвідомлюють, що найбільшу загрозу представляють не розрізнені партії, що знаходяться в опозиції, а саме ідеологічно мотивовані партії, готові до радикальних дій. На Банковій розуміють: якщо існує загроза того, що події можуть піти за радикальним сценарієм, то ця загроза йде від правих», - зазначає Андрій Золотарьов.

«Влада, яка не реагуватиме на такі події, буде приречена. Тому я сподіваюся, що наша верхівка це зрозуміла, нинішні політики це відчули і будуть робити певні рухи, щоб не доводити ситуацію до повної приреченості. Якщо влада не реагуватиме на вимоги і намагатися якось змінювати свою політику, в тому числі, з тих питань, які звучали на мітингу, безумовно, вона зіткнеться з проявами народних протестів», - впевнений Віталій Бала.

Андрій Величко, «Главком»