«Свобода», «Національний корпус» та «Правий сектор» прогулялись урядовим кварталом
Колона націоналістів «Правого сектора», «Свободи» і Національного корпусу близько 10:15 ранку сформувалася біля входу до станції метро «Хрещатик», що на Інститутській. Проходячи повз вулицю Банкову, організатори вирішили передати президентові величезну цукерку «вартістю в тисячу українських життів» і квиток на поїзд до Москви. Тут же, на перехресті Інститутської і Банкової, варенична «Катюша» від гріха подалі зняла свою нав’язливу вивіску, що могла у когось викликати асоціації з російськими піснями чи озброєнням.
Згодом колона рушила до Верховної Ради. Її очолили лідер «Свободи» Олег Тягнибок та голова «Правого сектора» Андрій Тарасенко. Керівник «Національного корпусу» Андрій Білецький приєднався пізніше, визирнувши разом зі своїми трьома охоронцям з-за рогу Шовковичної.
Біля будівлі Ради на націоналістів уже чекала сцена. «Треба, щоб люди пройшли далі по Грушевського», – вигукнув біля сцени депутат від БПП Олег Петренко, бачачи, що мітингувальники можуть не вміститися на площі біля Верховної Ради. Біля Ради зібралося близько 5 тисяч людей, здебільшого молодь.
«Ми – єдині патріоти…» – почав гучно зі сцени свій виступ лідер «Свободи» Олег Тягнибок. З-поміж колег його виступ, як виявилося пізніше, став найдовшим. Головний свободівець виголосив ультиматум до влади: припинити торгівлю з окупантами і з непідконтрольними територіями Донбасу, не допустити продажу стратегічних підприємств, не допустити ухвалення у Верховній Раді законів, які дозволять продаж землі. Андрій Тарасенко і Андрій Білецький були значно лаконічнішими. Тарасенко, зокрема, згадав про початок війни, коли практично жодної допомоги від держави не було. Але і держава встояла, і «Правий сектор» вижив. Зміст виступів звівся до того, що терпець націоналістам от-от урветься, тому вимога – перезавантаження влади, яка не виправдала постмайданних сподівань. Якщо вулицю красномовністю запалив Тягнибок, то у парламенті виголосити ультиматум націоналістів довірили більш стриманому позафракційному депутату Андрію Білецькому. Він мав виступ з трибуни Ради ледь не вперше після обрання до парламенту. У сесійній залі депутат з’являється вкрай рідко.
«…Ми вимагаємо розірвання дипломатичних відносин з Росією і врешті-решт дієвого механізму імпічменту президента та відкликання депутатів. Ми, українські націоналісти, об’єднані і рішучі як ніколи. Я вам обіцяю, якщо ви надумаєте не виконати, в нас вистачить сміливості, сил і рішучості саморозпустити цю Верховну Раду – повірте, ми це зробимо. Ми зібралися для того, щоб почати боротьбу за владу, щоб вона була більше не крадійська, а українська», – заявив Білецький.
Поки лідери націоналістів перебували у Раді і ще не повернулися до мітингувальників, у натовпі запалали фаєри, зібрання продовжило слухати інших виступаючих. «100 років тому в Петербурзі відбулася революція, внаслідок якої постала Українська держава», – із екскурсом в історію виступив президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль. Щоправда, потім додав, що це сталося внаслідок слабкості Росії у той історичний період. Своєю чергою інший запрошений, екс-суддя Конституційного суду Віктор Шишкін, запропонував повернутися до реалій сьогодення, висловивши схвалення об’єднанню правих сил. «Був я присутнім у з’їзді, який заснував «Національний корпус». Був і на з’їзді до 25-річчя «Свободи». Бачив і гасла одні і ті ж, і очі одні і ті ж, і обличчя наче також однакові, але вони не разом», – сказав відомий юрист, додавши, що тепер тішиться, що націоналісти об’єдналися, бо сам не хоче об’єднуватися з цим парламентом, із цими суддями, із цією державною системою, яка діє зараз.
Сьогоднішній марш правих сил напередодні серйозно підігріли російські ЗМІ, які переконували, що об’єднання українських націоналістів зашкодить мінському процесу, а також призведе до повалення влади, чинного парламенту і президента. Але після всіх виступів зі сцени люди почали розходитися, частина націоналістів, зокрема прихильники «Азова», який перетворився на «Національний корпус», рушили на Майдан, де й заявили про завершення акції.
Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв, «Главком»
Коментарі — 0