Чи зігріє Гройсман Україну? Про Фонд енергоефективності та перешкоди на його шляху

На початку 2017-го року уряд обіцяє запустити Фонд енергоефективності, ключовим завданням якого стане трансформація державних субсидій на комуналку в інвестиції  на енергоефективність житлового фонду України.  Кожен українець зможе  інвестувати в модернізацію свого житла частину субсидій, а також взяти пільговий кредит, низькі відсотки якого обіцяють забезпечити іноземні донори за рахунок грантів.

У результаті простий українець в рази зменшить платежі за комунальні послуги, а модернізований дім стане не лише теплішим, комфортнішим і безпечнішим для проживання, а й зросте у своїй ціні. У країні створять сотні тисяч додаткових робочих місць. Так в ідеалі виглядає задекларована до запровадження загальноукраїнська  система створення енергоефективності житла,  детально описана в проекті Концепції Фонду енергоефективності, розробленої спільно з експертами Євросоюзу.

Але щоб все було саме так, надзвичайно важливо налагодити суворий контроль за використанням коштів Фонду, інакше він стане ще одним способом для вимивання грошей із бюджету на користь спритних ділків. Про створені для цього передумови трохи пізніше. «Потрібно створити ефективну систему, щоб людям було нею користуватися – прозорою і не корупційною. Можна залучити в Україну десятки мільярдів, тому що у світі є багато вільних ресурсів, які можна інвестувати в енергоефективність», - запевняє прем’єр Володимир Гройсман.

«Думаю, наступного року у Фонді можна акумулювати 20 мільярдів гривень, які будуть реінвестовані в енергоефективність. І це лише початок», - поділився своїми очікуваннями  Гройсман, презентуючи Фонд на Форумі з енергоефективності`16 наприкінці червня, де зібралося близько тисячі учасників, серед яких – потенційні донори Фонду з європейських структур.

Уряд обіцяє зробити Фонд довгостроковим інвестором модернізації вкрай зношеного житлового фонду України. Внеском простих споживачів стануть  монетизовані субсидії, обсяг яких напряму залежить від того, чи відбудеться повна монетизація, чи буде лише монетизація зекономлених залишків. Але схоже, що влада не поспішає з повною монетизацією, намагаючись продовжити дію газових взаємозаліків, бартерів та клірингів, використання яких приносить спритним ділкам надзвичайно високі прибутки. 

«Переведення залишку субсидій в монетизований режим дозволить кожній родині, яка зекономить на субсидії, скористатися впровадженням енергоефективних заходів. Це ті проекти, які дозволять вдвічі чи втричі зекономити на енергоносіях. Випробувані проекти свідчать: після модернізації будинків споживання теплової енергії зменшилося на 73%», - повідомив віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко в кулуарах згаданого форуму, наголосивши, що вже сьогодні люди можуть звертатися до трьох українських банків, що працюють за програмою «теплих» кредитів.

«Теплими»  кредитами вже скористалися 160 тисяч домогосподарств

Передвісником запровадженням Фонду стала розпочата 2015-го року державна програма «теплих»  кредитів  - її виконання координує Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (ДАЕЕ). Програма спрямована на зменшення споживання тепла в житлових будинках – вона передбачає компенсацію частини кредиту на обладнання та матеріали.

 У програмі задіяні Укрексімбанк, Ощадбанк та Укргазбанк, але вони беруть захмарні відсотки за кредити – 25% плюс 3% за обслуговування. Після запуску вищезгаданого Фонду за рахунок іноземних грантів відсотки обіцяють знизити в рази, до середньоєвропейського рівня. 

Суть програми з утеплення житла в тому, що держава відшкодовує споживачам частину кредиту на закупівлю енергоефективного обладнання та матеріалів – від 20 до 70%. У середньому розмір кредиту - 20 тис. грн (для ОСББ – 110 тис. грн). У державному бюджеті на цей рік передбачено майже 894 млн грн на відшкодування за «теплими» кредитами, що майже  втричі більше, ніж 2015-го року. Тому Геннадій  Зубко прогнозує, що цього року позикою скористається 300 тисяч домогосподарств – це втричі більше порівняно з 2015-м роком.

 Держенергоефективності України спільно з органами місцевого самоврядування  залучає також кошти місцевих бюджетів на програму утеплення житла:  запущено 172 місцеві програми. У результаті лише за шість місяців цього року споживачі залучили майже 954 млн грн на утеплення - найбільше коштів - 907 млн грн - залучено на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання з відшкодуванням 30% від суми залучених коштів, а для субсидіантів – 70%.

У 2016 році за січень-травень вже відшкодовано майже 390 млн грн за програмою «теплих» кредитів. Очевидно,  що українці починають розуміти необхідність утеплення житла, користуючись державною компенсацією значної частини вартості закуплених матеріалів та обладнання. Але днями (з 6-го липня)  банки тимчасово припинили  видавати «теплі» кредити, пояснюючи це нестачею державних коштів на відшкодування кредитів, хоча оприлюднені на сайті Держенергоефективності дані свідчать про те, що використано лише половину цих бюджетних коштів.

Передумови для корупції?

Запропонована модель модернізації житлового фонду України, успішно випробувана в країнах Європейського Союзу, не викликає сумнівів у доцільності її реалізації, адже надмірне споживання енергоносіїв – найгостріша проблема для України. Вона спричинила  не лише суцільне зубожіння населення через катастрофічне подорожчання послуг ЖКХ, але й зумовила високі ризики енергетичної безпеки держави: з огляду на те, що при опаленні житла велика кількість енергії вилітає в «трубу», бюджет України щороку витрачає $3 млрд зовнішніх запозичень на закупівлю газу. 

За різним оцінками, Україна споживає енергоносіїв в 3-5 разів більше порівняно з провідними країнами, а отже, має надпотужний потенціал для економії. Тому необхідно якомога скоріше запустити роботу Фонду. Але в дійсності все може статися не так, як планується.

«Політична турбулентність у парламенті може цьому завадити, хоча в принципі депутати готові  об’єднатися навколо ідеї енергоефективності, якщо побачать, що там все прозоро й немає корупції. А закладені в Фонді механізми дійсно спрямовані на благо народу, а не монополістів, банків чи якихось компаній», - повідомив «Главкому» народний депутат Олексій Рябчин (голова підкомітету парламенту з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету  ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки).

«Ми в комітетах парламенту будемо розглядати Концепцію створення Фонду, відслідковуючи, чи не передбачені там корупційні схеми. У запропонованому проекті Концепції ми цього (корупції – «Главком») не бачимо, нам Концепція подобається, але як відбудеться її  імплементація  в наше законодавство – це велике питання», - каже Рябчин.

Дехто з експертів скептично оцінює можливість прозорого функціонування майбутнього Фонду. «Цей Фонд дуже потрібен, тому що як інструмент він успішно випробуваний в усіх країнах Європи. Але в нас постійно примудряються в оболонку вкласти трохи інший сенс. В результаті все починає працювати не так, як потрібно», - висловив побоювання у розмові з «Главкомом» колишній голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР, 2008-2009 рр.), екс-начальник Державної інспекції з енергозбереження (2009-2010 рр.) Ігор Черкашин.

Уже зазначалося, що передвісником діяльності Фонду стали «теплі» кредити.  «Компенсації кредитів виплачуються за участі європейської технічної допомоги. Але  Україна – єдина країна у Східній Європі, де при здійсненні модернізації житла премії виплачуються без підтвердження результатів. Покажіть мені хоча б один верифікований, тобто, підтверджений енергетичним аудитом результат використання цих коштів, який би засвідчив, що покращилася питома енергоємність об’єкту» - зазначає Черкашин, наголошуючи, що в нашій державі давно немає територіальних управлінь з енергоефективності, які б могли це зробити.

Дійсно, в Україні давно зліквідували Держенергоефективності  з його територіальними управліннями, а також Державну інспекцію з енергозбереження. Натомість поки що не розгорнуто повноцінної роботи енергетичних аудиторів. «Тому премії видають за отримання кредиту, а не за результат зі зниження питомої енергоємності. Думаю, що ця практика перетече до Фонду, тому що я поки що не бачу змін у проекті Концепції», - вважає Ігор Черкашин.

Експерт переконує в необхідності змінити підхід до формування  Фонду енергоефективності, який, перш за все, має забезпечити дешеві довготермінові позики, а не так, як це зроблено в програмі «теплих» кредитів зі ставкою 25% плюс 3% - операційні витрати. Нині відповідні державні відомства вносять зміни до проекту Концепції Фонду, включаючи й зауваження, зроблені після презентації цього документа у Відні для Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Високі тарифи змушують модернізувати житло

Приблизно 85% житлового фонду України побудовано ще до незалежності,  більшість будинків не розраховані на економне споживання теплової енергії. За оцінками експертів, на опалення старого житла витрачається в 2-3 рази більше енергоносіїв  порівняно із сучасними будинками. Непомірно високі тарифи змушують українців модернізувати як багатоквартирні будинки, так і  приватні. 

Запланований до створення Фонд енергоефективності стане каталізатором залучення інвестицій у проекти, спрямовані на скорочення споживання енергії для опалення будівель. До відома: щорічне споживання газу на опалення житлових та громадських будівель – 18,6 млрд кубометрів. За оцінками експертів, потенціал для скорочення – 11,4 млрд кубометрів – це майже 60% обсягу, який Україна щороку імпортує. На придбання газу власних коштів не вистачає, тому Україна множить газові борги перед міжнародними фінансовими структурами! 

Але економія газу в зазначених вище обсягах стане можливою лише за умови, що в Україні знизять втрати тепла в будівлях до рівня втрат у країнах ЕС. Тому й виникла ідея створення Фонду, що має стати повною аналогією подібних структур у європейських країнах. Завдання Фонду - консолідувати фінансові потоки з декількох джерел на колосальні потреби енергоефективності: інвестиційну потребу нового ринку енергоефективних технологій експерти оцінюють в 2 мільярди євро на рік.

Європейський досвід в Україну?

Створюючи Фонд, Україна планує запровадити давно випробуваний досвід у країнах Центральної та Східної Європи з розв'язання проблем економії енергоресурсів населенням. Допомогу обіцяють надати західні донори та міжнародні фінансові організації, але за умови налагодження повного контролю за використанням коштів Фонду. Створення Наглядової ради, міжнародний аудит тощо – обов’язкові атрибути діяльності такої установи.

Якщо наш уряд дійсно таки зробить належні висновки і створить необхідні передумови для роботи такого Фонду, крім щорічної економії газу обсягом в 1 млрд кубометрів, нові податкові надходження до бюджету сягнуть 500 млн євро щороку. Крім того, буде створено  100 тисяч нових робочих місць.  Але перш ніж це станеться, уряд мав би забезпечити привабливі умови для фінансування проектів.

Підтримку запланованого до створення Фонду енергоефективності обіцяє Німеччина та інші країни ЄС. Плануються також кредити ЄБРР (100 млн євро) та Китаю ($1,5 млрд).

Державні субсидії стануть інвестиціями у Фонд?

Ключова ідея, що є основою концепції Фонду – це спрямування енергетичних субсидій на фінансування енергоефективних заходів. Відомо, що в останні три роки обсяги бюджетних субсидій на компенсацію плати за комунальні послуги зросли в п'ять разів. За прогнозами МВФ, потреба в субсидіях на 2017 рік сягне 80 млрд грн  – це 10,2% від державного бюджету (2014-го року було виділено  5 млрд грн  – це 1,1% бюджету).

Для того щоб субсидії дійсно могли стати інвестиціями в енергоефективність, їх потрібно монетизувати – влада обіцяє зробити це до початку 2017-го року. Проте в це важко повірити, адже парламент, усупереч зобов’язанням  України перед Європейським Союзом, не ухвалив жодного закону, що мав би передувати створенню Фонду.

І що прикро, гальмуючи створення загальнонаціональної системи інвестування в енергоефективність, прості українці втрачають колосальні можливості щодо відновлення не лише свого житла, але й покращення свого добробуту, адже модернізація будинків зумовить різке скорочення обсягів комунальних платежів.

У перші 3-5 років діяльність Фонду обіцяють повністю профінансувати західні донори – вони вже заявили про готовність надавати Україні неповоротні внески. Потім поповнення Фонду має здійснюватися за рахунок періодичних внесків із державної скарбниці та повернення пільгових кредитів, наданих споживачам на запровадження енергоефективності житла.

Україна провалила погоджені з ЄС зобов’язання

Попри колосальну підтримку країн-донорів, вражають провальні темпи створення цілісної системи енергоефективності житла простих українців, доведених високими тарифами до злиднів. Схоже, що у високих владних кабінетах ще досить багато чиновників, які за будь-яких умов намагатимуться зберегти десятиліттями налагоджені схеми вимивання мільярдів комунальних платежів за неспожиті енергоносії у власні кишені.

Тож не дивно, що півтора місяця тому директор Енергетичного Співтовариства Януш Копач в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна заявив, що Україна в царині енергоефективності «майже нічого не зробила». Дійсно, Україна провалила всі погоджені із заходом зобов’язання щодо імплементації Директив ЄС!

Без запровадження відповідного законодавства про позитивні результати роботи Фонду можна забути. Чинна в Україні законодавча база в галузі енергоефективності не відповідає сучасним вимогам, спрямованим на забезпечення ефективного функціонування Фонду. Згідно з Директивою ЄС (2010/31/ЄС), передусім в Україні мають бути ухвалені закони «Щодо енергетичної ефективності будівель», «Про комерційний облік теплової енергії, води та водовідведення у сфері комунальних послуг», «Щодо запровадження обов’язкового заохочувального регулювання. Ці закони парламент мав би ухвалити ще в першому кварталі цього року – це визначено в проекті Концепції Фонду.

Завершився також термін, відведений на ухвалення закону про монетизацію субсидій (2 квартал 2016 р). Але проект цього закону уряд ще навіть не подав до парламенту. Натомість у високих кабінетах точиться боротьба за те, щоб якомога довше проіснували газові взаємозаліки, адже запуск монетизації субсидій покладе край улюбленим схемам усіх олігархів із метою вимивання грошей з бюджету. 

Варто нагадати, що імплементація директив ЄС з енергоефективності є зобов’язанням України перед Енергетичним Співтовариством та перед ЄС (згідно з Угодою про Асоціацію).

Міжнародні донори обіцяють підтримати Фонд

Більшість країн Центральної та Східної Європи мають 10-літній досвід із впровадження програм енергоефективності житлового фонду. На відміну від України, відсотки за кредити для населення в цих країнах в рази нижчі.

Зокрема, програма енергоефективності житлового фонду Литви забезпечена найбільшою підтримкою серед країн Східної Європи. Литву забезпечили грантовою допомогою – 35% від вартості проекту, завдяки чому споживач отримує кредит на 20 років з фіксованою ставкою 3% річних.

Україні також обіцяють величезну допомогу, та ще й на неповоротній основі: у перші п'ять років внески донорів сягнуть 5 млрд грн. Внесок із державної скарбниці України в перший рік має становити 1 млрд грн. А починаючи  з другого року,  уряд зменшуватиме рівень субсидіювання населення на 2% щороку – половина з цих коштів надходитиме до Фонду. Повернуті пільгові кредити також стануть джерелом наповнення Фонду.

Загалом за перші 5 років планується залучити до Фонду 16,5 млрд грн, що дозволить реалізувати проекти загальною вартістю майже 32 млрд грн. Різниця фінансуватиметься коштом кредитів та за рахунок власних внесків домогосподарств. У результаті загальний щорічний рахунок за комунальні послуги скоротиться майже на 11 млрд грн.

У подальшому Фонд збільшуватиме масштаби діяльності завдяки реінвестуванню частини зекономлених субсидій та повернутих пільгових кредитів. Не виключено, що завдяки неповоротній допомозі донорів будуть запроваджені й пільгові кредити.

«Під 3-5% річних. Фантастика? Дійсність! «Ощадбанк» готовий активно брати участь, щоб нарешті створити український Фонд енергоефективності, готовий удосконалювати фінансову модель використання цього ресурсу та мультиплікувати цей досвід на значно більші масштаби», - днями написав у своєму блозі голова «Ощадбанку» Андрій Пишний, наголосивши на тому, що «динаміка видавання «теплих» кредитів цього року зросла втричі. А компенсації по тілу кредиту, яка закладена в державному бюджеті на цей рік, вистачить трохи більше як на 2 місяці».

Схоже, що навколо закладених у бюджеті коштів на компенсацію «теплих» кредитів розгортається певна активність. Хочеться вірити, що вона спрямована на те, щоб влада збільшила в бюджеті цю статтю витрат. І це логічно, адже соціальні кредити стають популярними в тієї частини населення, яка зрозуміла, що їх можна інвестувати в енергоефективність власного житла. Та ще й отримати 20-70% компенсації за рахунок держави – саме цей механізм трансформації субсидій в інвестиції закладено в концепції проекту створення Фонду енергоефективності.

Наталка Прудка, «Главком»