«Чи змогли б ми так?». «Євробачення-2017» очима іноземців

Конкурс «Євробачення» на тиждень зробив Київ музичним епіцентром Європи. До української столиці прибули фанати з усіх куточків континенту, і не лише з Європи.

Перше місце Сальвадора Собрала із Португалії, ще раз довело непередбачуваність головного пісенного змагання. Фаворит букмекерів та критиків із Італії Франческо Габбані посів лише шосте місце. «Євробачення» також традиційно супроводжують скандали. Цього року, головний з них спалахнув навколо недопуску в Україну російської виконавиці Юлії Самойлової. Деякі західні ЗМІ назвали це «політикою» і промовчали про те, що в Україні четвертий рік триває реальна війна, спровокована Росією. Поза тим загальний тон публікацій іноземної преси про українське Євробачення вельми позитивний.  «Главком»  переглянув  свіжу зарубіжну пресу і вибрав найцікавіше.

В Україні туристам є що подивитися - СNN

На сайті американського телеканалу CNN позитивно ставляться до туристичного образу України та радять відвідати туристам, які приїхали на «Євробачення» не тільки Київ.

«Нещодавні політичні, територіальні та економічні складнощі навряд чи додали блиску іміджу цієї пострадянської країни, яка намагається знайти себе на стику впливів Росії і Західної Європи. І тим не менше, в Україні туристам є що подивитися і де побувати. І якщо в деякі регіони країни краще не їхати через конфлікт з сепаратистами, то інша велика частина країни відкрита. Міста, де вирує життя, стародавні замки, неймовірно красива глибинка, різноманітність пейзажів і дружелюбність місцевого населення - все це робить Україну неповторним туристичним напрямком».

Скандал із Самойловою - New York Times

«З «Євробаченням» і раніше не все було гладко - звинувачення у купівлі голосів, голосування для витіснення «ворожих» країн. Але в цьому році ситуація вийшла на геополітичний рівень: Україна заборонила в'їзд Юлії Самойлової, яка повинна була виступати від Росії», - говориться у статті NYT.

«Євробачення» створює враження, що життя триває – Irish Times

Оглядачі ірландського видання Irish Times розмірковують на тему того, що значить для українців пісенний конкурс.

«Для киян ця подія - прощання з минулим. Попри війну, яка триває на сході, українці намагаються довести, що здатні зробити бодай щось на європейському рівні», - пише видання. «Неподалік від Майдану розташована велика сцена і білі куполоподібні намети. Ця зона заповнена музикою, мистецтвом і смаколиками, де проводять час усміхнені люди».

«Євробачення - це просто розвага. Але вона дуже важлива. Вона створює враження, що життя триває, майже, як завжди. Це одна з дуже небагатьох хороших новин, яких так гостро потребує Україна».

Українське «Євробачення» здається найбезпечнішим в історії - Huffington Post

«Шкода, що є потреба забезпечувати безпеку на такому рівні. Але добре, що Україна поставилася до свого обов'язку настільки серйозно», - пише американське видання Huffington Post.

В іншому матеріалі цього ж видання, оглядач Діана Чендлер хвалить Київ і «Євробачення».

«Я повернулася до Києва в минулому році, мене запросили виступити на щорічному книжковому фестивалі, і була вражена тим, як змінилося місто. Незважаючи на тривалий конфлікт, малий бізнес процвітає. «Євробачення» в Україні - прекрасній країні з добрими й сильними людьми».

Ведучим конкурсу не вистачало харизми та «хімії» - The Telegraph

Один із негативних коментарів західної преси – у The Telegraph. Видання критикує українських ведучих, які «порушують» головну тему цьогорічного конкурсу – «шануй різноманіття».

«Українські  ведучі залишають бажати кращого. Три однакових білих чоловіки були обрані як ніби в насмішку над темою цього року – «шануй різноманіття». Але, що гірше, їм сильно не вистачає харизми і «хімії». Їх балаканина на сцені звучала так само запально, як повідомлення від п'яного друга на автовідповідачі посеред ночі. Нам правда доведеться терпіти ще два подібних вечора?»- пише у The Telegraph після першого півфіналу.

Увірвався у фінал конкурсу та спустив штани – CM

Португальські видання, звичайно, писали про перемогу свого конкурсанта Сальвадора Собрала. Та при цьому вони не оминули увагою скандал, який зчинив своїй оголенням пранкер Віталій Седюк.

«Глядач з прапором Австралії увірвався в фінальну стадію пісенного конкурсу під час виступу і спустив свої штани. Цей етап вторгнення зняли камери та побачили усі глядачі, перш ніж чоловіка схопив охоронець. Незвичайний момент стався під час виступу української співачки Джамали, яка виграла фестиваль в минулому році», - пише португальське видання CM.

Київська поліція захищала геїв та лесбіянок - Frankfurter Allgemeine Zeitung

Позитивним відгуком на останнє «Євробачення» можна вважати і статтю німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Мова йде про зміни в українському суспільстві та лояльне ставлення до сексменшин, в тому числі і до фанів конкурсу, які масово приїхали до столиці нашої держави.

«Київська поліція захищала гомосексуалістів, лесбіянок і їх друзів, хоча для деяких з них це було незвично. Ще більш незвичний в будь-якому випадку досвід самого співтовариства гомосексуалістів і лесбіянок: «Ми ніби раптом опинилися в іншій країні», - сказав Зорян Кісь, один з провідних діячів цієї спільноти в Україні. Роком раніше, в 2015 році, його побили, коли він за руку зі своїм другом гуляв Хрещатиком», - йдеться у статті німецького видання.

Карлсона перетворили на божевільного сталкера - Aftonbladet

Шведські видання відгукнулися на скандал, який зчинився навколо відео про Вєрку Сєрдючку. У ролику спеціально знятому до «Євробачення» фігурував літературний персонаж Астред Ліндгрен Карлсон – «чоловік із пропелером» поставав у ролі шаленого фаната української зірки та переслідував її.

 «На музичному конкурсі «Євробачення-2017» Карлсона перетворили на божевільного сталкера. Зараз спадкоємці Астрід Ліндгрен подумують про те, щоб вжити правові заходи.

 «Ми свого дозволу не давали, не схвалювали і не знали про це», - каже Улле Нюман, директор компанії, журналісту газети Aftonbladet.

«Якщо персонажів будуть висмикувати з їх світів, є ризик, що інтерес людей пропаде, а книги втратять свою магію. Адже Карлсон живе на даху однієї з вулиць Стокгольма, а Малюк живе в квартирі знизу. Він створювався не для того, щоб літати на шоу «Євробачення» в Україні. Він кудись не туди залетів, так би мовити», - йдеться у статті  Aftonbladet.

В українському «Євробаченні» є щось страшне - Ilta Sanomat

Фінське видання Ilta Sanomat  виступило на захист українського «Євробачення» і нагадало читачам, наскільки рівень конкурсу залежить від кризи, яка відбувається усередині країни.

«Представникам західних країн варто подивитися в дзеркало і згадати ту жахливу ситуацію, в якій Україна зараз знаходиться. Країна зіткнулася з найбільшим кровопролиттям з часів 90-х років. У конфлікті вже загинуло більше 10 тисяч чоловік, близько двох мільйонів людей були змушені покинути свої будинки.

Більш наочно проблему можна продемонструвати за допомогою кілометрів. Від Києва до Донецька - близько 800 кілометрів. Від Гельсінкі до Рованіємі (місто на півночі фінської Лапландії) - приблизно стільки ж. Чи змогли б ми, фіни, провести «Євробачення», якби в Рівному йшла війна проти проросійських повстанців? Вражає, що фанати «Євробачення» можуть закривати очі на події, які відбуваються настільки близько», - пише Ilta Sanomat.

Експериментальне мистецтво та нічне життя Києва -  The Guardian

У компліментах Києву розсипалися оглядачі британського видання  The Guardian.

«Можливо, репутація Києва визначається політичною нестабільністю (під час протестної революції на Майдані взимку 2013-2014 років), але сьогоднішні гості навряд чи її побачать. Замість цього місто пропонує туристам смак барного життя з присмаком кітчу «Євробачення».

Кількість гостей в Україні ніколи не була величезною (в 2013 році там побували 81 тис. британців), але Київ заслуговує більшого і сподівається, що конкурс «Євробачення» знову пробудить інтерес, а дешеві рейси Ryanair (починаючи з жовтня) залучать більше британських туристів. Але що дійсно може збільшити число відвідувачів, то це творча гострота міста: жваве експериментальне мистецтво, нічне життя, атмосфера», - йдеться у огляді британського видання.

Юлія Тунік, «Главком»