Чому з платіжок зникла графа субсидії?
Монетизація субсидій зруйнує непрозорі взаємозаліки «Нафтогазу»?
Брак коштів у Державному бюджеті-2017 на виплату субсидій на компенсацію вартості теплокомунальних послуг, непрозорі взаємозаліки комунальників із «Нафтогазом України» змусили владу визнати необхідність демонтажу чинної системи субсидіювання. На зміну їй 2018 року обіцяють задіяти прозорі розрахунки живими грішми між підприємствами теплокомунальної енергетики та «Нафтогазом». Та поки що монопольний постачальник газу продовжує множити штрафи й пені та намагається відвоювати позиції, загроза втрати яких зумовлена ухваленим законом про реструктуризацію боргів підприємств ТКЕ.
Із регіонів прозвучали перші тривожні сигнали про те, що споживачам комунальних послуг почали масово надходити платіжки за травень без урахування призначених субсидій. У подальшому таке явище, ймовірно, пошириться. Наприкінці 2016 року «Главком» попереджав, що виділених у бюджеті на 2017 рік майже 50 млрд грн на всіх не вистачить. Тепер це визнали й у владних кабінетах: щоб задовольнити всіх нужденних, до цієї суми потрібно додати ще приблизно 25-27 млрд грн, яких у державній скарбниці немає, тому варто чекати непопулярних рішень.
Проте Міністерство фінансів переконує: щоб закрити річну потребу в субсидіях вистачить і 15 додаткових мільярдів. Вже підготовлено відповідний проект змін до бюджету. Якщо ж депутати не проголосують до закінчення цієї сесії, підготовка теплокомунального сектора до опалювального сезону буде під питанням.
Отже, маємо цілком прогнозований фінал небаченого в історії держави експерименту на виживання пересічних українців - через шестикратне зростання вартості газу, а відтак, і тарифів на всі види супутніх комунальних послуг кількість отримувачів субсидій за останні 2,5 року зросла у шість разів. Але сконструйована владою державна система, головна особливість якої – непрозорі взаємозаліки «Нафтогазу» з підприємствами теплокомунальної енергетики, завершує свою місію. Це визнали учасники круглого столу 13 червня на тему «Субсидії та борги за газ: міфи та реальність», організованого у відповідь на публікацію «Главкому» про зловживання газового монополіста, діяння якого прикриває Міністерство фінансів.
Субсидії чи газовий трибунал?
Що ж відбувається із субсидіями, чому існує заборгованість, що потрібно зробити, щоб вийти з цього лабіринту проблем? В Держбюджеті-2017 на виплату субсидій передбачено 47 млрд грн – протягом року ці кошти мають спрямовувати на часткове відшкодування вартості комунальних послуг майже восьми мільйонам домогосподарств (всього таких – 13,5 млн). Така величезна кількість зубожілих українців зумовлена минулорічним подорожчання газу до 6879 грн за тисячу кубометрів, що в декілька разів перевищує собівартість його видобутку (близько $70 за тисячу кубів).
«Коли встановлювали єдину ціну газу, що на практиці це означає підвищення комунальних тарифів. Говорили, що податкових зобов’язань «Нафтогазу» буде достатньо, щоб ці кошти спрямувати і на покриття адресних субсидій населенню, і на заходи з енергоефективності. Тепер всі замовчують проблему, що виплата субсидій ОСББ затримується на три-шість місяців, тому там відключають ліфти, невчасно прибирають сміття, тобто є загроза нормальному існуванню багатоквартирних будинків. У подібній ситуації опинилися й підприємства теплокомунальної енергетики», - каже представник громадської мережі «Опора» Тетяна Бойко.
«Німецька ціна газу плюс транзит (ціну прив’язали до німецького газового хабу NCG – «Главком») похоронила підприємства теплокомунальної енергетики. Заборгованість ТКЕ за газ перед «Нафтогазом України» – понад 25 млрд грн. Усіх загнали в субсидії, забувши одне: щоб ці субсидії були, треба щоб хтось сплатив податки на таку ж суму», - нагадує екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, акцентуючи, що податки в бюджет «Нафтогаз» платить із кишені споживачів.
Цілком очевидно, що такого фіналу можна було б уникнути, адже газу власного видобутку повністю вистачає для потреб населення та теплокомунального сектора, його собівартість удвічі менша, ніж показники німецької біржі. Відомо, що Україна видобула 2016 року понад 20 млрд кубометрів газу, а обсяг споживання населенням та комунальним сектором - 17 млрд. Так звана тарифна справа Юлії Тимошенко проти уряду - про скасування постанови Кабінету міністрів від 27 квітня 2016 року №315 про встановлення єдиної ціни на газ для всіх споживачів 6879 грн за тисячу кубометрів - розтягнулася майже на рік й кінця їй не видно. Представники позивача вважають, що суд зумисне знаходить способи, щоб не ухвалювати рішення про скасування ціни, що виявилася непосильною для більшості українців. Бо якщо ж суд стане на бік Тимошенко, тоді з’являться підстави для повернення грошей, зібраних зі споживачів за дорогий спожитий газ і «теплі» послуги.
Маяки Мінсоцполітики
Тим часом у владних кабінетах шукають можливості, як хоча б частково забезпечити додаткове фінансування програми субсидії. Зокрема, Мінсоцполітики сподівається повернути до бюджету вартість невикористаних у повному обсязі енергоносіїв, нарахованих за завищеними соціальними нормативами.
«В 2016 році було повернуто до Держбюджету 16 млрд грн невикористаних субсидій. Орієнтовні розрахунки цього року показують, що буде близько 10 млрд», - повідомив директор департаменту Мінсоцполітики Віталій Музиченко. При цьому він наголосив, що лише після завершення процедури повернення можна буде говорити про можливість додаткових видатків на субсидії. Але до зими потрібно готуватися влітку, підприємствам комунальної енергетики нема коли чекати, інакше «гейзери» з теплових мереж стануть звичним явищем.
Визнаючи недосконалість нині чинної системи державного субсидіювання, Мінсоцполітики в перспективі обіцяє запровадити повноцінну адресну виплату кожній родині у грошовому вигляді. Тобто запустити монетизацію субсидій. «Досить складно зараз казати, наскільки швидко це буде реалізовано, але орієнтир вже є», - каже Віталій Музиченко. За його прогнозами, кількість отримувачів субсидій більше не зростатиме, адже «суттєвого підвищення тарифів на комунальні послуги вже не прогнозується». Крім того, в уряді стверджують, що зростають і доходи населення, тому громадяни зможуть самостійно оплачувати комунальні послуги». Чи не тому анонсоване підвищення пенсій президент і прем’єр запланували саме на жовтень – місяць, коли стартує новий опалювальний сезон?
За даними Музиченка, найближчим часом соціальні служби завершать перерахунки субсидій громадянам на наступний сезон. І тоді, схоже, для декого стане несподіванкою факт скасування компенсації дорогих комунальних послуг.
Газовий зашморг
За даними НАК «Нафтогаз України», борг за газ підприємств, що виробляють «теплі» послуги (підприємства ТКЕ та ТЕЦ) на 13 червня сягнув майже 25,9 млрд грн. Найбільше заборгувала приватна компанія «Київенерго» - понад 4,3 млрд грн. Але керівництво цієї компанії заперечує цю суму: «Наша компанія списала штрафні санкції на відсутні борги у відповідності до закону №1730 про реструктуризацію боргів підприємств ТКЕ, тому залишився борг «Київенерго» на суму 3 млрд грн., а не 4,3 млрд, як стверджує «Нафтогаз». Але «Нафтогаз» й далі веде облік старого боргу, не зважаючи, що різниця в 1,3 млрд грн – це списані штрафні санкції. Сподіваємося, що ця ситуація буде врегульована», - повідомила фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова. За її даними, із цих 3 млрд, борги через затримку надходжень пільг та субсидій з бюджету сягнули 1,47 млрд грн. У подібній ситуації опинилися більшість теплокомунальних підприємств – їм нічим сплачувати за газ, тому що держава затримує субсидії за вже надані населенню послуги.
«Наша компанія – одна з того ланцюга, де щодо пільг і субсидій частково здійснюються клірингові розрахунки. На 1 червня підписані, але не профінансовані протоколи щодо пільг і субсидій «Київенерго» на суму 1,47 млрд грн – це борг за п’ять місяців. А борг, що склався на початок року, був погашений протягом цього року», - каже Грязнова.
«За розрахунками Асоціації «Укртеплокомуненерго», на цей рік для пільг і субсидій потрібно 75-77 млрд грн. Тобто обіцяні Мінфіном додаткові 15 млрд грн вирішать цю проблему лише до жовтня. А далі знову потрібно буде вносити зміни до бюджету», - пояснює віце-президент асоціації «Укртеплокомуненерго», колишній член НКРЕКП Сергій Дунайло.
«Сьогодні в асоціацію «Укртеплокомуненерго» входить близько 90 підприємств теплопостачання по всій Україні і ситуація, що склалася в «Київенерго» – знайома в кожному з них. Немає жодного підприємства, яке б отримало пільги і субсидії в повному обсязі за відпущену теплову енергію. Не знаю, що там думають у Кабміні про підготовку до опалювального сезону, адже підприємства не сплачують за газ «Нафтогазу», тому знову будуть санкції», - каже Дунайло. За його даними, через брак коштів, більшість підприємств ТКЕ перейшли на три-чотириденний робочий тиждень, тоді як вони повинні на повну силу готуватися до нового опалювального сезону.
Толерантний «Нафтогаз»
«Цього року «Нафтогаз» ставиться до підприємств ТКЕ і облгазів дуже толерантно», - стверджує найстаріший член правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Колбушкін. Він пояснює, що завдяки рішенням уряду, від моменту підписання протокольного рішення (про розрахунки з підприємствами ТКЕ – «Главком») до фінансування є 90 днів. «Тобто ми застосовуємо штрафні санкції лише через півтора місяця. І ми це витримуємо», - каже представник монополіста.
«Тільки за поточний рік ми заплатили до бюджету 48 млрд, при тому, що компенсацію, тобто розрахунки за спожиті енергоносії, ми отримали на 27 млрд грн. Та ми виконуємо всі свої зобов’язання, закачуємо газ», - сказав Колбушкін.
Детальніше про «досягнення» газового монополіста розповідає в своїй передмові до розміщеного на сайті річного звіту «Нафтогазу» за 2016 рік (виконано Deloitte) голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв: «… Ми вперше за п’ять років стали прибутковими, при цьому вперше за 10 років не отримували підтримки з Держбюджету».
Варто лише додати, що, в першу чергу, пан Коболєв мав би завдячувати цим «успіхам» пересічному українцеві, який сплачує за тарифами, що зросли у шість разів. Саме з цих коштів менеджери «Нафтогазу» і нарахували собі зарплату, сумарний фонд якої сягає десятків мільйонів.
Упродовж 2016 року управлінський персонал складався в середньому з чотирьох членів правління та шістьох директорів (у 2015 році - чотири члени правління та чотири директори). Компенсація управлінському персоналу, що входить до складу інших операційних витрат, включала заробітну плату і додаткові поточні премії та становила 88 млн грн (у 2015 році - 7 млн грн). З декларацією про доходи голови правління Нафтогазу Андрія Коболєва за 2016 рік можна ознайомитися на сайті компанії www.naftogaz.com в розділі Корпоративне управління.