Узаконене мародерство. За що менеджмент «Нафтогазу» отримує мільйонні виплати

Захмарні зарплати керівників «Нафтогазу України» стали чи не найбільшим «досягненням» реформування корпоративного управління національної акціонерної компанії. Нагадаємо, воно триває протягом останніх двох років. Заробітна плата чотирьох членів правління та шістьох директорів напрямків разом із додатковими преміями сягнула за 2016 рік майже 87 мільйонів гривень – $3,2 млн на 10 осіб. Такі дані оприлюднено у фінансовому звіті «Нафтогазу» за 2015-2016 роки, виконаному міжнародною аудиторською компанією Deloitte&Touche.

Якщо припустити, що всі отримували порівну, то в середньому кожному високопоставленому управлінцю «Нафтогазу України» виплачували майже по 722 тисячі грн щомісяця (еквівалент $27 тисяч). 

Для порівняння: у 2015 році ці ж управлінці «Нафтогазу» жили набагато скромніше – їхня річна зарплата на всіх не перевищила 6,7 млн грн, майже в 13 разів менше порівняно із 2016-м.

Виплати членам наглядової ради «Нафтогазу» також вражають. За даними Deloitte, у 2016 році компанія сплатила п’ятьом членам наглядової ради понад 20 млн грн – крім фіксованої винагороди 15,3 млн грн (кожному по 3 мільйони на рік, або понад $9,3 тис. на місяць). Ці виплати названі «відшкодуванням витрат на виконання обов’язків членів наглядової ради», а також пояснюються витратами «на забезпечення страхування відповідальності після їх призначення». До того ж компанія додатково відшкодувала членам наглядової ради обґрунтовані і документально підтверджені витрати на проїзд, проживання, телефонний зв’язок та ін.

Такі щедроти НАК робить під вивіскою реформування корпоративного управління державної компанії. І схоже на те, що народні обранці заплющують очі на такі факти, бо самі сподіваються в майбутньому також посісти «тепле» місце керівника якоїсь держкомпанії або ж стати членом її наглядової ради.

Наступного року витрати на утримання управлінців зростуть ще більше, адже наприкінці Кабінет міністрів з метою обмежити свободу дій глави НАК Андрія Коболєва збільшив склад наглядової ради з п’яти до семи осіб.

Список високооплачуваних. Поіменно

Перший у переліку чотирьох членів правління «Нафтогазу» – голова правління Андрій Коболєв. Його було призначено на цю посаду в березні 2014 року. Менеджер починав свою кар’єру у міжнародній аудиторській групі PWC, спеціалізуючись на стратегічному управлінні та корпоративних перетвореннях.

Його першим заступником у серпні 2014 року став одіозний Сергій Перелома. Нині він – фігурант справи виведення грошей «СхідГЗК» разом із екс-нардепом Миколою Мартиненком. До речі, у «Нафтогазі» одразу ж відхрестилися від нього – в розміщеній на сайті заяві сказано, що затримання не пов’язане з його роботою в компанії.

Заступника голови правління Сергія Коновця було призначено на цю посаду у квітні 2014-го – він відповідає за фінансово-економічний напрям у компанії.

Відразу після Майдану протягом 2014 року поміняли майже весь склад правління «Нафтогазу» – на початку року входило 14 осіб, а тепер залишилося чотири. Було звільнено всіх членів правління, крім Юрія Колбушкіна, який працює в компанії з дня її заснування і дотепер відповідає за податкову та цінову політику, бюджетні розрахунки тощо.

У 2015-му започатковано реформу корпоративного управління в «Нафтогазі» (з метою забезпечення прозорості діяльності компанії) і створено наглядову раду. Вона покликана контролювати діяльність правління та запобігати корупції.  

До складу наглядової ради НАК «Нафтогаз України» в 2016 році входило п’ятеро осіб: Юлія Ковалів, Володимир Демчишин, Річард Маркус Тревор, Проктор Чарльз та Річард Фарадей.

Як «Нафтогаз» перетворився у донора бюджету

«Починаючи з 2016 року «Нафтогаз» перетворився з отримувача бюджетної допомоги на донора державного бюджету. За підсумками 2016 року компанія планує сплатити державі понад 15 млрд грн дивідендів та авансового внеску з податку на прибуток», – таку заяву з переможними реляціями розміщено на сайті «Нафтогазу». 

Відомо, що бюджетним донором «Нафтогаз» став після різкого зростання вартості газу протягом останніх трьох років (а доходи споживачів через знецінення гривні впали втричі). З 1 травня 2016-го по 31 березня 2017-го уряд встановив єдину ціну на газ близько 6,9 грн за кубічний метр – це майже в шість разів більше порівняно з 2013 роком.

Відповідно зріс і оборот компанії: за підсумками 2016 року – понад 169 млрд грн. До показника товарообігу НАК уряд заздалегідь прив’язав розмір заробітної плати управлінців акціонерних компаній. З цією метою Кабінет міністрів видав постанову від 11 листопада 2015 року №1034, згідно з якою заробітну плату управлінців поставили у залежність від зростання чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг). Це й забезпечило управлінцям захмарні зарплати. Чи законними були дії уряду – питання до правоохоронних органів.

Підсумки «реформ»

Що ж принесло пересічному українцеві, який (цитуємо сайт НАК) є «кінцевим власником «Нафтогазу», так зване реформування корпоративного управління компанії? Подорожчання газу призвело до неплатоспроможності споживачів, а відтак – до лавиноподібного зростання заборгованості за газ, незважаючи на річний обсяг бюджетних субсидій на суму 52 млрд грн. Вивішене на сайті «Нафтогазу» повідомлення про борги свідчить, що «на 18 квітня 2017 року сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів перед НАК «Нафтогаз України» становить близько 33,2 млрд грн.

Про яке ефективне управління компанією – але із захмарними зарплатами менеджерів – може йтися за таких показників? Тож не дивно, що на початку квітня президент ЄБРР Чакрабарті в листі президенту Порошенку та прем’єру Гройсману попередив, що реформування корпоративного управління НАК «Нафтогаз України» може зазнати фіаско. 

«Якщо це станеться, це не тільки серйозно зашкодить «Нафтогазу», а й зруйнує впевненість міжнародної спільноти в зобов'язаннях уряду щодо реформування та реструктуризації НАК», – пише президент ЄБРР.

Щоб уникнути відповідальності за скоєне «доброчинство», з 17 квітня за власним бажанням Юлія Ковалів пішла з посади голови наглядової ради «Нафтогазу» нібито через те, що «немає консенсусу щодо продовження реформування корпоративного управління згідно з початковим планом». Водночас західні партнери вимагають від перших керівників держави обіцяних реформ «Нафтогазу».

Для відновлення довіри міжнародної спільноти президент Порошенко розпорядився створити робочу групу «під головуванням Дмитра Шимківа – щоб вносити правки та коригувати ситуацію», – лаконічно написала 11 квітня у Facebook народний депутат від БПП, заступник голови парламентського Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова.

Своїм постом депутат зумовила дискусію із заступником Адміністрації президента Дмитром Шимківим – він закликав Ольгу Бєлькову до «конструктивного діалогу». Цілком очевидно, що наближені до гаранта особи звинувачують одне одного у провалі реформування «Нафтогазу». Але ніхто не згадує про пересічних українців, яких спотворена владою реформа поставила на межу виживання.

Наталка Прудка, «Главком»