«Донецький» народний фронт в енергетиці нової України
Чому соратники Яценюка в парламенті взялися зачищати ринок електроенергії?
Ринок електроенергетики завжди був ласим шматочком для українських бізнесменів: тут постійно на слуху прізвища різних великих і дрібних гравців. На цьому полі штовхаються колишній росіянин Григоришин, чинний росіянин Бабаков, брати Суркіси, а також найбагатший українець – Рінат Ахметов. Гравці, як видно, за роки незалежності практично не змінювалися, а от гроші на цьому ринку (особливо в перерахунку на валюту) неухильно скорочуються (тариф за останні 3 роки зріс в рази, але обвалилась гривня і скоротилось споживання), що провокує постійну боротьбу за шматок «пирога», точніше за контроль і збільшення своїх та зменшенням чужих потоків.
Оптовий ринок електроенергії можна порівняти із казаном, куди всі виробники здають вироблену електроенергію, яку купують обленерго і постачають споживачам. Гроші з продажу електроенергії знову ж скидаються в казан і розподіляються між усіма її виробниками згідно з виробленими обсягами. Перемагає, звісно, найсильніший – той, хто найбільш віртуозно використовує весь сучасний арсенал політичних інструментів, особливо якщо ринок був успішно монополізований «за давніх часів».
При згадці про монополії в енергетиці одразу згадуються спроби держави боротися з найбільшим «донецьким» гравцем, адже енергетика – це один з китів, на яких тримається його імперія.
Щоб не втратити контроль за грошовими енергетичними потоками, у Ахметова йдуть у хід всі можливі лобістські інструменти. Особливо ефективними у цій справі є депутатські можливості підконтрольних політичних рухів.
Зокрема, в середині вересня група депутатів на чолі з народними обранцями від «Народного фронту» Сергієм Пашинським, Тетяною Чорновол і Андрієм Іванчуком зареєстрували законопроект, який вносить зміни до закону «Про електроенергетику».
Наступного дня інша група депутатів-фронтовиків, з оточення Пашинського-Авакова, зареєструвала інший законопроект, який практично ідентичний першому.
Нардепи пропонують усім побудованим до липня 2015 року сонячним електростанціям (а це практично всі сонячні електростанції в Україні) заднім числом знизити тариф удвічі.
Фактично цими документами депутати вирішили нівелювати іноземні інвестиції, вкладені у вже побудовані станції (а інвестували в сонячні станції в Україні, зокрема, і ЄБРР, китайська корпорація CNBM, до якої перейшли Клюєвські сонячні станції, державний Ощадбанк і багато інших дрібніших інвесторів).
Якщо тариф для сонячних електростанцій, які були побудовані до липня 2015 року (а це практично всі об'єкти), знизити, то сума, яку поділять між собою інші енергетики, збільшиться. Практично 90% від різниці, на яку збільшиться сума, отримають ДТЕК Ахметова і «Енергоатом».
За даними джерел у парламенті, законопроекти-близнюки з'явилися на світ після зустрічі заступника глави фракції «Народний фронт» Сергія Пашинського з Рінатом Ахметовим, чия компанія ДТЕК – монополіст з виробництва електроенергії тепловими електростанціями. За даними АМКУ, частка ДТЕК на ринку теплової генерації становить понад 70%.
Чому ж народні депутати від «Народного фронту», які позиціонують себе більше патріотами і фронтовиками, ніж борцями за «економічну справедливість», вирішили зачищати ринок електроенергії?
Ахметова з «Народним фронтом» пов'язують давні відносини. Відомо, що лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк, будучи прем'єр-міністром України, після Революції гідності лобіював інтереси Ахметова на енергетичному ринку. Зокрема, за даними депутата БПП Сергія Лещенка, Яценюк неодноразово зустрічався з Ахметовим на конспіративних особняках.
Крім того, Яценюк постійно критикував колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, на якого президент Петро Порошенко поклав обов'язок провести енергетичну деолігархізацію щодо Ахметова. Нагадаємо, що це не перший випадок проштовхування законів руками депутатів «Народного фронту» на користь Ріната Ахметова. Влітку 2016 року вони допомогли ухвалити законопроект №2706, який дозволив великим енергетичним і комунальним компаніям, що належать переважно олігархам, не розраховуватися за своїми боргами з державою. Так, компанії Ахметова завдяки прийнятому закону отримали право, за словами депутата Борислава Берези, не повертати державі 4,2 млрд гривень боргу.
До цього варто додати і 30% збільшення з початку року тарифу на вироблену ДТЕК електроенергію. Як відомо, внаслідок домовленостей Ахметова і президента Петра Порошенка, в обмін на відставку Яценюка підконтрольний главі держави регулятор енергетичного ринку – НКРЕКП (Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг) – почав кампанію зі зростання тарифів. Підвищити тарифи для електроенергії, вироблену ДТЕК, вдалося завдяки ноу-хау молодого керівника НКРЕКП і колишнього менеджера «Рошен» Дмитра Вовка. Так, НКРЕКП прив'язала вартість електроенергії до вартості вугілля, яка розраховувалася за формулою «Роттердам плюс». Вона означає прив'язку вартості українського вугілля до цін, які сформувалися в порту Роттердама, з урахуванням його доставки в Україну і перевалки на порту. При цьому «роттердамська формула» не враховує низьку якість вугілля порівняно з тим, що продається на європейських біржах.
Такі маніпуляції з тарифом на відпуск електроенергії з боку НКРЕКП принесуть ДТЕК додатковий дохід в розмірі не менше 10 млрд грн, підрахував колишній член НКРЕКП Андрій Герус.
Завдяки домовленостям олігарха і керівництва країни, за підрахунками експерта, тарифи на електроенергію для бізнесу в Україні вищі, ніж в Європі.
Як результат – кулуарні домовленості Ахметова з владою, в першу чергу з депутатами «Народного фронту», не лише б’ють по кишенях бізнесу і споживачів, а й не дадуть розвиватися іншим видам «зеленої» енергетики. Створюється черговий негативний прецедент для міжнародних інвесторів, який до того ж «цементує» українську енергетику під монополістів.
На думку Дмитра Шемеліна, юриста «Ілляшев та Партнери», у разі прийняття зазначених вище законопроектів на Україну чекають багатомільйонні позови від іноземних інверторів.
«Україна є повноправним учасником договору до Енергетичної хартії і має ті ж зобов'язання перед іноземними інвесторами, в тому числі й щодо стабільності законодавства, захисту законних прав інвесторів, що й інші країни», – говорить юрист.
На перший погляд, дії депутатів «Народного фронту» спрямовані на економію і захист державних інтересів, а за фактом вони є інструментом перерозподілу грошових потоків на користь найбагатшого олігарха України.
Інна Михайлівська, «Главком»