Екологічна революція. Громадськість впустили у свинарники

23 травня, поки суспільство слідкувало за долею мовних квот на телебаченні, народні обранці прийняли надважливий для бізнесу закон «Про оцінку впливу на довкілля». Депутати врахували зауваження президента і проголосували за документ 232 голосами. Наразі знову слово за гарантом.

Чому ходили по колу?

Історія із прийняттям двох екологічних законопроектів (вищезгаданим і «Про стратегічну екологічну оцінку», що 23 травня теж було проголосовано лише за основу) почалася ще в жовтні минулого року. Тоді Верховна Рада ухвалила документи у другому читанні. Обидва законопроекти, робота над якими тривала близько двох років, входять до так званого пакета євроінтеграційних законів, їх ухвалення є умовою реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тож прийняття документів восени радо віталося і Міністерством природних ресурсів та екології, і екологами, і представниками ЄС. Проте ейфорія тривала недовго. Президент ветував закони і повернув їх назад із правками.

Минулорічне вето президента восени викликало обурення у екологічних активістів. Екологи та частина парламентарів висували версію, що воно було пролобійоване представниками несумлінного бізнесу, який надмірно експлуатує природні ресурси. «Главком» писав і про перипетії, які доводилося долати екозаконам, і про гравців, яким вето президента було на руку. Тоді секретар Комітету ВР з питань екологічної підтримки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап Єднак був переконаний, що блокування закону вигідне «лише «брудному» бізнесу, що реально травить людей, лише будівельному лобі, лише корумпованим безвідповідальним чинушам».

Нагадаємо, що у зауваженнях президента, наприклад, ішлося про те, що реконструкція, переоснащення чи капітальний ремонт об’єктів будівництва можуть не передбачати змін проектних характеристик та умов діяльності, що не провокуватиме більший вплив на довкілля. Тому такі закони створюють додаткові перешкоди для підприємців та призводять до їхніх матеріальних втрат. Будівельний бізнес своїх зауважень публічно до нових екологічних законів не висловлював. Зате низка аграрних організацій закликала президента ветувати закон «Про оцінку впливу на довкілля». В Асоціації свинарів України заявляли, що нардепи прирівняли наслідки діяльності свиноферм до ядерних електростанцій та нафтопереробних заводів. Така класифікація, як зауважили там, істотно вплине на діяльність підприємства. За словами аграріїв, з огляду на суперечливі положення закону більшості тваринницьких господарств довелося б зупинити роботу на час отримання висновку про вплив їхньої діяльності на довкілля.

І от нарешті, через кілька місяців, процес завершив друге коло. За словами активістів-екологів, драйвером процесу виступив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Урядовець уперто не здавався і таки довів процес до кінця: особисто обдзвонював депутатів, переконуючи голосувати «за». Тож принаймні закон «Про оцінку впливу на довкілля» тепер має бути підписано президентом.

Хто відчує на собі дію закону?

У законі чітко виписано, яка діяльність підпадає під оцінку впливу на довкілля.

Оцінка впливу на довкілля обов’язково проводиться у процесі прийняття рішень про провадження планової діяльності.

Зокрема, законом визначено дві категорії видів планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

(для ознайомлення з документом натисніть на зображення)

«Ми добре попрацювали для того, щоб визначити чіткий перелік видів діяльності, що підпадатимуть під таку оцінку, – розповів у розмові з «Главкомом» заступник міністра екології Микола Кузьо. – Бо, наприклад, директива визначає два списки: у першому – види діяльності, за якими точно проводиться експертиза, у другому – ті види діяльності, щодо яких компетентний орган сам може вирішувати, чи потрібна перевірка, чи ні. Ми довго із нашими міжнародними партнерами шукали модель, прийнятну в наших умовах. І визначили види діяльності із порогами. Тобто якщо ви будуєте якусь маленьку ТЕЦ, вона не підпадатиме під таку оцінку, а велика (більше 50 мегават. – «Главком») – буде. Можливі корупційні ризики надмірної дискреції тут зведені до мінімуму, навіть порівняно з країнами ЄС».

Звичайно, як додає чиновник, вичерпним цей перелік зробити було неможливо. «Адже ви можете будувати якийсь об’єкт у місті, за містом, ще десь, і це будуть різні наслідки і різний вплив на довкілля», – визнав він.

Як діятиме закон?

Варто згадати, що на сьогодні в Україні ще діє закон «Про екологічну експертизу», який певним чином передбачає і оцінку впливу на довкілля. «Але там прописані старі підходи, і процедура себе дискредитувала, – зазначив у розмові з «Главкомом» Микола Кузьо. – Новий закон впроваджує методологію та процедуру, яка є в ЄС, відповідно до директиви 92. Кроки, які має робити бізнес, розпочинаючи діяльність, чітко і послідовно розписані: від початку планування до отримання дозволу – по днях, плюс усі документи мають оприлюднюватися».

Для початку розберемося, які зміни передбачає закон для нових підприємств.

«Якщо ви не потрапляєте у список видів планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля (опублікований вище. – «Главком»), просто закриваєте його і забуваєте, – говорить Микола Кузьо. – Якщо потрапляєте, далі треба діяти за чіткою процедурою».

Що ж саме передбачає процедура?

• Якщо ви хочете почати діяльність, що регулюється законом, то, по-перше, треба повідомити про свій намір до уповноваженого органа. Наприклад, до обласної адміністрації, якщо діяльність поширюється на одну область, чи Міністерства екології та природних ресурсів, якщо на кілька. Також про це має бути опубліковане повідомлення у ЗМІ.
• Далі ви маєте підготувати звіт з оцінки впливу на довкілля, формат якого чітко прописано у законі.
• Наступним кроком є проведення громадського обговорення цього звіту. Він публікується у ЗМІ, на офіційному веб-сайті уповноваженого територіального або центрального органа, на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується проводити діяльність.
• Потім готується звіт про результати громадського обговорення, додається до звіту з оцінки впливу на довкілля та відправляється уповноваженому органу для отримання висновку про допустимість чи недопустимість цієї діяльності.
• Уповноважений орган здійснює аналіз усіх матеріалів та надає мотивований висновок і, відповідно, дозвіл чи заборону.

Осіб, винних у порушенні закону про оцінку впливу на довкілля, притягуватимуть до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

«Орган вирішує, допустима діяльність чи ні, керуючись чинними нормативами. У нас є законодавство про охорону повітря, відходи, воду, всюди є певні нормативи, стандарти, технічні регламенти тощо», – пояснює Микола Кузьо.

Свою думку також може висловити громада. «Але заблокувати прийняття рішення вона не зможе, – додає заступник міністра. – Те, що скаже громада, буде записано у звіті, і компетентний орган – обладміністрація чи міністерство – буде брати це до уваги, дивитись, що написано у звіті, що сказали експерти (при компетентному органі буде створено експертну комісію, що матиме дорадчі функції), громада, і ухвалювати ріщення».

Ключовий момент тут, нагадує чиновник, – гласність і прозорість. У рамках постпроектного моніторингу суб’єкт підприємницької діяльності повинен готувати регулярний звіт, усі документи на всіх етапах має бути оприлюднено, і до них повинна мати доступ громадськість. Також уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля, доступ до нього теж є вільним і забезпечується через інтернет.

Чого чекати «старим» гравцям?

Тим, хто вже веде виробництво і має висновки щодо впливу на навколишнє середовище за законом «Про екологічну експертизу», нових правил не варто сахатися. «За ухваленим законом їм треба отримувати відповідний висновок лише у тому випадку, коли вони робитимуть якусь значну зміну діяльності, що потенційно впливатиме на довкілля. Наприклад, збільшуватимуть потужність. Адже попередній висновок, незважаючи на зауваження до закону, вони отримали в законний спосіб», – говорить Кузьо.

Хоча значна кількість діючих підприємств завдає шкоди екології. Так, «Главком» повідомляв, що жителі населених пукнтів, у яких розташовані навіть невеликі свиноферми, останніми роками страждають від жахливих запахів. Через особливості новітніх технологій промислової відгодівлі свиней запах поширюється в радіусі кількох кілометрів. Простіше кажучи, свиней готують не натуральними кормами, а спеціальними добавками, а гній місяцями накопичується. Це не лише шкодить екології, а й негативно позначається на здоров’ї людей навколо.

На сайті Міністерства екології та природних ресурсів зібрано перелік об’єктів, що є найбільшими забруднювачами довкілля.

(для ознайомлення з документом натисніть на зображення)

До цих об’єктів, як запевняють у Міністерстві екології та природних ресурсів, прикута пильна увага. «Зокрема, це і була основна з причин того, чому було прийнято рішення про необхідність реформування екологічної інспекції, – розповідає Микола Кузьо. – Вона практично не працювала, була розвалена. Сподіваємося, нова служба працюватиме ефективніше».

Як раніше повідомляв міністр Остап Семерак, проект реформування Державної екоінспекції готовий. «Якщо Кабмін скаже, що ця концепція влаштовує, то це означає ліквідацію старої структури. Після цього буде прийняття рішення про створення нової природоохоронної служби, затвердження положення про неї та обрання керівника, від якого залежатиме ефективність запроваджених реформ», – казав він.

Та в будь-якому разі припинення чи призупинення діяльності підприємств, що вже існує чи тільки розпочне свою діяльність, здійснюватиметься через суд.

Європа в очікуванні

Незабаром має відбутися доволі важлива для України подія – чергове засідання наради сторін Конвенції Еспо (Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті). Тому Києву важливо було б поспішити з екозаконами.

Європейці, як уже зазначалося, вимагають від нас забезпечити виконання міжнародних зобов'язань у рамках не лише Конвенції Еспо, а й Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція), стороною яких є Україна.

Ще минулого року, після схвалення народними депутатами екозаконів, Україна встигла отримати вітання від різних європейських інституцій. Вони, як зазначав нардеп Єднак, були готові «зняти» всі претензії до України, що виникли внаслідок тривалого невиконання Україною міжнародних зобов’язань. «Понад 10 років тому наради згаданих конвенцій визнали, що Україна перебуває у стані недотримання цих міжнародних угод, та закликали вжити невідкладних заходів», – нагадав обранець. Вето ж президента було сприйнято із розчаруванням.

«Звісно, в контексті червневої події нас більше цікавило прийняття закону «Про оцінку впливу на довкілля», – визнає заступник міністра екології Микола Кузьо. – Але так само нас цікавить і проект «Про стратегічну екологічну оцінку». Якщо цей законопроект не буде проголосовано, то, за його словами, може бути прийнято рішення про недотримання зобов’язань, а це вже відкриває шлях до санкцій проти України.

Катерина Пешко, «Главком»