Свині не винні? Євроінтеграційний скандал між Банковою та парламентом

Реформаторські потуги української влади нагадують біг по колу. Цього разу в епіцентрі уваги екологія. 4 жовтня Верховна Рада у другому читанні ухвалила два екологічних закони, робота над якими тривала близько двох років, – «Про оцінку впливу на довкілля» (2009а-д) та «Про стратегічну екологічну оцінку» (3259). «Мені дуже приємно, що ми знайшли спільну мову із парламентом та громадськістю і підготували справді якісні документи, – радісно коментував цю подію міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак у себе у Facebook. – Це принципові закони, з яких повинна початися реформа охорони навколишнього середовища. Нарешті ми отримаємо нові механізми та стандарти, якими будуть оцінюватися різні види діяльності та ліквідується доволі багато корупційних схем, зокрема у дозвільній системі». Так само радо прийняли ці документи й екологи.

Проте ейфорія тривала недовго. 31 жовтня президент повернув ці закони із пропозиціями. Тим самим створивши прецедент, коли вперше для того, щоб виконати зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, можливо, доведеться шукати… 300 голосів.

Кому треба таке вето?

«В чиїх інтересах вето? – поставив таке питання у своєму блозі секретар Комітету ВР з питань екологічної підтримки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остап Єднак. Сам депутат одразу ж знаходить відповідь: «(В інтересах) Лише «брудного» бізнесу, що реально травить людей, лише будівельного лобі, лише корумпованих безвідповідальних чинуш. Ось на чий бік став президент».

Цікава деталь. Прийняті парламентом закони президент повернув із зауваженнями. Зокрема, закон «Про оцінку довкілля» не влаштував Порошенка, бо реконструкція, переоснащення чи капітальний ремонт об’єктів будівництва можуть не передбачати змін проектних характеристик та умов діяльності, що не пророкуватиме більший вплив на довкілля. Тому, вважають на Банковій, такі закони створять додаткові перешкоди для підприємців та призведуть до їхніх матеріальних втрат. Також президент звернув увагу на те, що документ ускладнює дозвільні процедури для початку бізнесу, що не узгоджується з одним з основних державних принципів у сфері господарської діяльності – зменшення держрегулювання. Плюс, на  думку глави держави, можуть збільшитись корупційні чинники під час прийняття рішень про провадження господарської діяльності, бо законом не встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі рішення з оцінки впливу на довкілля.

Детальніше із пропозиціями президента можна ознайомитися тут і тут.

Хто ховається за будівельниками?

Важливо й те, що будівельний бізнес своїх зауважень публічно до нових екологічних законів не висловлював. Зате низка аграрних організацій закликала президента ветувати згаданий закон, бо окремі його положення, на їхню думку, не відповідали принципу юридичної визначеності. Зокрема, в Асоціації свинарів України заявили, що нардепи прирівняли наслідки діяльності свиноферми до ядерних електростанцій та нафтопереробних заводів. Така класифікація, як зауважили там, істотно вплине на діяльність підприємства: дозвільна документація, перевірки тощо… Як заявляли аграрії, з огляду на суперечливі положення закону більшості тваринницьких господарств довелося б зупинити роботу на час отримання висновку про вплив їхньої діяльності на довкілля, механізм надання якого вважають непрозорим.

В асоціації також додали, що під прицілом опинився бізнес не лише свинарів, а й виробників птиці, великої рогатої худоби, кролів, а також м'ясо- та молокопереробних заводів. Аграрні лобісти закликали президента ветувати законопроект «Про оцінку впливу на довкілля» і таким чином «не допустити припинення розвитку тваринництва в Україні».

Уже після того, як Порошенко наклав вето на цей закон, в асоціації «Свинарі України» повідомили ЗМІ про «перемогу», зазначивши, що через те, що окремі положення закону не відповідають принципу юридичної визначеності, він міг би мати негативні наслідки не тільки для аграрного сектора, а й для економіки країни загалом.

Остап Єднак

«Хто настільки впливовий «підклав» президенту ці пояснення – незрозуміло», – зазначив у розмові з «Главкомом» депутат Остап Єднак. І висловив здивування, що побоювання щодо нових екологічних правил з’явилися саме у свинарів і саме зараз. «Минулого тижня я якраз спілкувався зі свинарями, – розповів нардеп. – У них були застереження, що цей закон зможе нашкодити існуючому бізнесу. Але закон стосується конкретно нових проектів». Він також зауважив, що ні в кого, окрім свинарів, ні у «Нафтогазу», ні у «Енергоатома», ні у Європейської бізнес-асоціації, ні у Американської торговельної палати питань не виникло. «Їх усіх було залучено до процесу обговорення закону, нічого критичного для них там не було. Бо великі компанії, які роблять великі інвестиції, беруть кредити у міжнародних фінансових організаціях, ЄБРР, усе одно проходять цю процедуру, яка є загальноєвропейською. Над законом усі працювали два роки, і от раптово прокинулись свинарі. Та ми їм сказали: друзі, якщо у вас є критичні зауваження, ми можемо, в принципі, протягом 60 днів уточнити якісь формулювання, щоб ви не боялися, що до вас прийде інспектор чи хтось ще», – додав депутат.

Чи то жартома, чи то ні, але говорячи про тих, хто, можливо, зацікавлений у президентському вето, екоактивісти називають компанію «Укрпромінвест-агро», кінцевим бенефіціарним власником якої є Петро Порошенко. За даними сайту «Укрпромінвест-агро», компанія має 900 свиноматок та 21 тисячу товарних свиней на рік середньою вагою 105–110 кг. Нагадаємо, згідно із завернутим президентом законом «Про оцінку впливу на довкілля», до першої категорії видів діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, входять потужності для інтенсивного вирощування птиці або свиней – з більш ніж 40 тис. місць для птиці, 2 тис. місць для свиней (понад 30 кг) або 750 місць для свиноматок.

Реакція екологів

Вето президента викликало обурення у екологічних активістів. Адже ці законопроекти входять до так званого пакету євроінтеграційних законів, і їх ухвалення є умовою реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. «Це закони, які не просто змінять підходи бізнесу у ставленні до навколишнього середовища, а перш за все це правові механізми, які Україна зобов’язана запровадити в рамках Угоди про асоціацію», – зазначав міністр Семерак ще на початку жовтня, додаючи, що ухвалення цих законопроектів цього року було одним із пріоритетів роботи Мінекології.

Чи не першими на вето президента відреагували експерти неурядової міжнародної організації із захисту екологічних прав та свобод БФ «Екологія Право Людина».

У листі за підписом виконавчого директора Олени Кравченко та кількох представників організації йдеться, що пропозиції гаранта є невмотивованими, неконкретними, подекуди помилковими, неодноразово розглядалися і обґрунтовано відхилялися розробниками проектів. «Це свідчить про свідоме маніпулювання правом вето», – зазначається в заяві.

Олена Кравченко

Запровадження стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля, на думку екологів, є заходами екологічної безпеки, які гарантують народу конституційні права. «Але, незважаючи на обов’язок перед міжнародною спільнотою, АП протягом відведеного на це часу не зробила фахового постатейного аналізу, не надала постатейних пропозицій і їхнього обґрунтування», – зазначається експертами.

На думку фахівців-екологів, надані загальні пропозиції свідчать, по-перше, про те, що гарант не знайомий з останньою версією закону «Про стратегічну екологічну оцінку» (оскільки розробників посилають до існуючих статей) та про нерозуміння суті стратегічної екологічної оцінки. По-друге, про нерозуміння процедури оцінки впливу на довкілля, прописаної у другому законі.

«Президент пропонує виключити зі сфери оцінки впливу на довкілля (ОВД) господарську діяльність у зоні Чорнобильської катастрофи, а також масштабні та важливі для відновлення економічного потенціалу інфраструктурні проекти… Передбачення законом таких винятків становило б неповне виконання Україною своїх зобов’язань, у тому числі в рамках Угоди про асоціацію та домовленостей в рамках Енергетичного співтовариства», – сказано в заяві.

Екологи підготували детальний аналіз усіх наданих президентом пропозицій та вимагають оголосити закони підписаними і відправити їх на опублікування.

Що далі?

«З одного боку, ми просимо ЄС ратифікувати Угоду про асоціацію, надати нам безвіз, а з іншого – показуємо, що ми чхати хотіли на євроінтеграційні зобов’язання. Україна має прострочені зобов’язання і щодо Угоди про асоціацію, і щодо Оргуської концепції, Конвенції Еспо (про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті. – «Главком») і щодо виконання Договору про енергетичне співтовариство, де в листопаді проти нас буде застосовано санкції», – прокоментував повернення законів президентом депутат Єднак.

В ЄС також не надто позитивно сприйняли це вето президента.

Про те, що ветований гарантом закон «Про стратегічну екологічну оцінку» є недоброю новиною напередодні саміту Україна – ЄС, який відбудеться 24 листопада в Києві, повідомив Йоханнес Баур, керівник відділу програм зовнішньої допомоги «Енергетика, транспорт, навколишнє середовище» делегації ЄС в Україні. «Це недобра новина на шляху більш тісної інтеграції України, і це недобра новина перед самітом… Це частина виконання зобов’язань України з Конвенції Еспо, де цей закон є абсолютно необхідним…» – зазначив він. Та звернувся до української влади з проханням попрацювати над тим, аби цей закон було прийнято якомога швидше.

Зібрати в парламенті 300 голосів для подолання президентського вето видається нереальним. Тому треба йти шляхом урахування змін та голосуванням простою більшістю.

Нюанс полягає в тому, звертають увагу екологічні активісти, що президент не надав постатейних пропозицій, тому так просто врахувати і прийняти їх парламент не може. Як розповів Остап Єднак, у зв’язку з цим зараз депутати радяться, як діяти далі. «Ми навіть не розуміємо, хто в Адміністрації президента за це відповідає, хто це писав, – зазначив він. – Найближчим часом, зокрема, із спеціалістами Регламентного комітету ВР спробуємо напрацювати модель, як можна внести зміни до законів, щоб вони максимально або мінімально відповідали пропозиціям президента і при цьому не поламали суть закону, бо серед зауважень гаранта є такі, що не відповідають стандартам євродиректив. Тому спочатку напрацюємо алгоритм, порадимося з міністром, підключимо експертів, щоб у листопаді ухвалити закони в тій редакції, яка всіх влаштує».