Як Україна збиває іранські «Шахеди». Репортаж The New York Times

Під керівництвом наземних диспетчерів, які відстежують безпілотник на радарі, український пілот винищувача з позивним Джус мчав у повітрі, сподіваючись наздогнати безпілотник іранського виробництва, який повільно рухався, і збити його ракетою.

Але цього дня, як і в багато інших днів, Джус нічого не знайшов.

Збивати гучні безпілотники іранського виробництва з гвинтовим приводом – справа неприємніша і важча, ніж може здатися. Потрібно, щоб багато людей на землі та в повітрі тісно співпрацювали разом протягом 24 годин на добу.

«Останні кілька тижнів були для нас дуже напруженими, дуже виснажливими», – каже Джус про повітряну війну проти безпілотників, десятки яких Росія запускає щодня. – Все ще дуже, дуже важко їх збивати».

Зараз війна в Україні ведеться на двох різних рівнях: на землі на півдні та сході, де українська армія має перевагу, і в повітрі, де Росія стріляє ракетами великої дальності та запускає вибухові безпілотники іранського виробництва, щоб паралізувати електро- та теплову інфраструктуру в українських містах, сподіваючись деморалізувати населення.

Відтоді як у вересні Росія почала тероризувати українські міста за допомогою безпілотників, Україна зосередилася на інтенсивній стратегії протидії безпілотникам, винайденій на ходу, але часто напрочуд успішній.

Нині ця стратегія складається з трьох рівнів захисту: винищувачі, які патрулюють цілодобово; наземні зенітки; і загони солдатів з кулеметами, які намагаються збити дрони, що пролітають повз.

Найважче – просто знайти дрони, каже Джус. На радарі маленькі безпілотні літальні апарати можна сплутати з перелітними птахами або вантажівками на шосе. Наземні диспетчери виявляють можливі цілі та спрямовують реактивні літаки на їх перехоплення, але часто-густо пілоти нічого там не знаходять.

Попри труднощі, українські військові тепер регулярно збивають понад 70% безпілотників Шахед-136, закуплених Росією в Ірану в серпні, заявив в інтерв'ю радник міністра оборони України Юрій Сак.

Українські військові минулого тижня заявили, що Україна збила перший такий безпілотник на сході країни 13 вересня і відтоді збила щонайменше 237 дронів. «Ми намагаємося швидко адаптуватися до нової реальності», – каже Сак.

Військові аналітики кажуть, що вибухові безпілотники – клас зброї, який швидко розвивається та поширюється по всьому світу і, ймовірно, стане основним елементом сучасних збройних конфліктів. Саме на цьому робили наголос українські офіційні особи, звертаючись за допомогою щодо протиповітряної оборони до своїх союзників. Якщо Україна зможе навчитися збивати безпілотники за допомогою своїх трискладових зусиль, військові країн-союзників зможуть пожинати плоди цього важко здобутого досвіду, каже Сак.

І є помітні успіхи.

Цього місяця український пілот Міг-29 став народним героєм в Україні, збивши п’ять іранських безпілотників «Шахед-136» над містом Вінниця. Але пілот був змушений катапультуватися після того, як врізався в уламки останнього збитого ним безпілотника. Пілот Karaya, який, відповідно до військової політики, називає лише свій позивний, після цього розповів місцевим ЗМІ: «Ми за короткий час адаптувались і до такої загрози. Хоча чесно скажу, ціль непроста, та ми досить успішно її знищуємо».

Після зіткнення з уламками Karaya відвів свій Міг від Вінниці та катапультувався. Літак впав на будівлі на околицях, але на землі ніхто не постраждав. Пізніше Karaya відвідав це місце, аби попросити вибачення.

«Відвідали місце події, вибачився за створений дискомфорт жителям громади, подякував за сталеві нерви», – написав він в Instagram, додавши, що приїхав туди  потріпаним, без бокових шевронів. Він пожартував, що це порушення військової форми одягу. «Бокові шеврони, я так розумію, відірвало коли виходив зі свого робочого кабінету», – написав він.

Винищувачі – дієві проти іранських безпілотників, визнає Юрій Ігнат, речник українських військово-повітряних сил. Проте він звертає увагу, що цей підхід є дорогим через використання ракет класу «повітря-повітря». «Дуже засмучує те, що ми повинні вражати ці дрони дорогими ракетами», – каже він. – Що ще ми можемо зробити? Зараз це реальність».

До того, як у серпні до російського арсеналу додалися безпілотники іранського виробництва, Україна мала перевагу у війні безпілотників.

Українські військові вздовж лінії фронту використовували звичайні комерційні безпілотники, щоб виявляти цілі та скидати гранати на російські окопи. Сполучені Штати поставили Україні свої безпілотники Світчблейд, різновид вибухових безпілотників. Україна також розгорнула безпілотники турецького виробництва Байрактар ТБ2 – більші літальні апарати великої дальності, які ведуть спостереження за полем бою та стріляють керованими ракетами.

У серпні Сполучені Штати пообіцяли, що протягом наступних дев'яти місяців доставлять в Україну невеликий компактний протидроновий ракетний комплекс, який можна встановлювати на кузові звичайного пікапа. Так звана система «Вампір» – це нещодавно розроблена технологія боротьби з безпілотниками, яка стріляє далі, аніж кулемет, але є достатньо мобільною, щоб її можна було швидко завезти туди, куди направляються безпілотники.

Після атаки безпілотників на Київ у понеділок міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до Ізраїлю за озброєнням ППО. Прохання було відхилено міністром оборони Ізраїлю Бенні Ганцом, головним чином через те, що Ізраїлю потрібно співпрацювати з Росією під час проведення нальотів ізраїльських військово-повітряних сил у Сирії. За його словами, Ізраїль надасть системи раннього попередження, але не зброю ППО.

Сак каже, що Ізраїль, можливо, втрачає можливість відточити свою тактику протидії загрозам на власній території, яку він міг би отримати, допомагаючи боротися з безпілотниками в Україні.

«Ці іранські безпілотники, які б’ють по українських містах, не розроблені, не призначені для України», – каже Сак. «Вони були розроблені як масова зброя для удару по Ізраїлю. Вони використовують Україну як випробувальний полігон, щоб виявити слабкі місця, вдосконалити їх, і рано чи пізно вони використають їх проти Ізраїлю».

Один український чиновник заявив не для протоколу, що Ізраїль надав розвідувальні дані, корисні для націлювання на іранські безпілотники.

Також під час польоту безпілотники характерно дзижчать своїми маленькими двигунами, що виявилося їх вразливістю.

У Києві троє поліціянтів збили один безпілотник з автоматів Калашникова після того, як почули дзижчання, яке, за словами свідків, було схоже на звук двигуна бензопили. Вони потім побачили, як трикутний дрон летить до них над дахами.

«Було дуже мало часу, щоб прийняти рішення», – каже сержант Олександр Кравчук, який є інструктором зі стрільби відділку поліції. Він згадує, що вистрілив усіма 30 патронами зі свого магазина, намагаючись цілитися на випередження апарату, аби врахувати його швидкість у польоті. Кравчук розповідає у своєму інтерв’ю, що тоді безпілотник збився з курсу і впав, розірвавшись приблизно за 70 метрів від того місця, де він стояв.

Марія Варенікова доєдналась до підготовки репортажу з Києва та Вінниці.

Переклад: Дмитро Івахненко, для «Главкома»