Як загубили «Мрію». Слово ключовим свідкам

Наприкінці березня 2022 року українська армія виганяла з Київської області російських загарбників. Саме тоді, рік тому, Нацполіція відкрила кримінальне провадження за фактом знищення найбільшого та найпотужнішого літака у світі українського виробництва Ан-225 «Мрія». За даними слідства, службові особи державного підприємства «Антонов» протягом 30 січня – 24 лютого минулого року неналежно виконали свої службові обов’язки і не зберегли довірене їм майно.

У результаті літак Ан-225 «Мрія» не було своєчасно, до початку вторгнення окупантів, транспортовано з небезпечної зони – аеродрому авіатранспортного підприємства «Антонов», що у селищі Гостомель на Київщині. Врешті росіяни знищили відому на увесь світ «Мрію», коли намагалися закріпитися на військовому аеродромі в Гостомелі. Відповідно, Україна зазнала збитків у розмірі близько 20,45 млрд грн, стверджують правоохоронці.

На початку квітня 2023-го  підозру у службовій недбалості одержав колишній генеральний директор державного підприємства «Антонов» Сергій Бичков. Наразі підозрюваний перебуває під вартою без можливості внесення застави.

За даними ексрадника Офісу президента Олексія Арестовича, екскерманич «Антонов» Сергій Бичков – людина з проросійською позицією. «Слідство триває. Він же згідно з чутками, досить перевіреними, завжди був на чітко проросійській позиції. І, за деякими даними, чекав на прихід (росіян – «Главком») і вирішив зберегти для них літак. Але це слідство має доводити», – сказав Арестович.

Журналіст Дмитро Гордон стверджував: загиблий міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський за кілька днів до початку повномасштабної війни сказав Бичкову евакуювати літак «Мрію», який стояв у Гостомелі. Однак очільник держпідприємства не послухав урядовця.

Німецьке видання Bild оприлюднило дані з детального звіту про розслідування знищення рашистами літака Ан-225 «Мрія». Повідомляється, що напередодні повномасштабного вторгнення Росії літак мав бути евакуйований в німецький аеропорт «Галле» в Лейпцигу, але відповідний наказ на переліт так і не надійшов.

«Вже було відомо, що Лейпциг мав стати прихистком для «Мрії». Увечері перед початком війни екіпаж і пілоти сіли в повністю заправлений літак, але, за словами капітана Дмитра Антонова, їм не дозволили злетіти «за розпорядженням вищого керівництва», – йдеться в публікації.

За інформацією німецьких журналістів, ще за місяць до вторгнення РФ аеропорт «Галле» підготував усе для порятунку українського літака. Як розповів речник німецького аеропорту Уве Шухарт, переміщення Ан-225 та меншого Ан-124 було заплановано на 25 лютого, у Лейпцизі для них вже було зарезервовано місце.Та не судилося.

Українська влада озвучила амбітний план – побудувати другу «Мрію». Ймовірно, це вже буде після перемоги. Ціна питання – $800 млн.

«Главком» зібрав свідчення персоналу підприємства «Антонов» та інших посадовців, які фігурують у статусі свідків у кримінальному провадженні. Практично кожному з них слідство ставило одне і теж запитання: чи можна було завчасно врятувати літак «Мрія» від знищення росіянами?

Правоохоронці разом із експертами потрапили на територію аеродрому «Антонова» на початку квітня 2022 року. Майже одразу за клопотанням слідчого Печерський райсуд Києва арештував зруйнований літак Ан-225 «Мрія», який визнано речовим доказом.

Через місяць, 6 травня слідчі допитали начальника аеродромно-диспетчерського центру ДП «Антонов». Він розповів про обставини захоплення аеродрому, структуру та повноваження його підрозділу. Також зауважив: 23 і 24 лютого 2022 року не планувався виліт Ан-225.

Заступник директора авіатранспортного підприємства з підготовки авіаційного персоналу ДП «Антонов», який є одним з чотирьох старших командирів повітряного судна АН-225, зазначив на допиті: у його повноваження входило формування екіпажу, візування наказів на виліт літаків. Станом на 24 лютого 2022 року відповідного наказу про підготовку до вильоту літака Ан-225 не отримував.

Старший диспетчер передпольотного інформаційного обслуговування зазначила правоохоронцям, що особисто формувала план польотів 23-24 лютого 2022-го. Водночас виліт літака «Мрія» не був запланований у вказані дні.

Вказані свідчення повністю збігаються з листом Генштабу ЗСУ, який є у матеріалах справи. Військові чітко повідомили: ДП «Антонов» не зверталося за дозволом на виліт літака Ан-225 «Мрія».

20 травня на допиті побував заступник генерального директора ДП «Антонов» з авіаційно-транспортної та льотно-випробувальної роботи. Зокрема, перед нападом Росії він відповідав за демонтаж/монтаж авіадвигунів. За його словами, 18 лютого із заводу «Мотор Січ» надійшов двигун Д-18Т, який мали встановити на «Мрію». Монтаж двигуна припав на 23 лютого. Прогонка мотора пройшла успішно і літак був готовий до вильоту ввечері 23-го. Однак відповідної команди на виліт ніхто не надавав.

Цікаві відомості надав слідству заступник директора авіатранспортного підприємства з авіаційної безпеки. Із його слів, за тиждень до нападу РФ до підприємства «Антонов» звернулися представники Нацгвардії. Військові просили дозвіл на тренування оборони летовища.

Крім цього, у січні на аеродромі «Антонова» побували представники посольства США. Вони здійснювали заміри злітних смуг для оцінки здатності прийняття військових американських літаків, додав свідок (ймовірно, малося на увазі постачання Україні зброї США напередодні вторгнення Росії. Згідно з офіційними релізами Міноборони США, у січні 2022-го Україна мала одержати військову допомогу на суму $5,75 млрд – «Главком»).

Щонайменше двоє «антонівців» заявили слідству: було достатньо пального для заправки Ан-225 «Мрія» перед нападом Росії. Начальник відділу аеродромно-наземного обслуговування повідомив, що о десятій вечора 23 лютого його підлеглі закінчили заправку Ан-124. Будь-яких вказівок заправити «Мрію» йому не давали. При цьому, наголосив співробітник, були всі необхідні технічні можливості це зробити.

Начальник відділу паливно-мастильних матеріалів та запчастин на допиті заявив, що в січні-лютому 2022-го та напередодні 24 лютого запаси авіаційного палива на авіатранспортному підприємстві були у великій кількості. Їх однозначно б вистачило для заправки Ан-225. Але ніхто не віддав відповідного наказу

Ще троє працівників «Антонова» (борт-радист, старший борт-інженер і командир повітряного судна) підтвердили: якщо надійшла би команда екстрено прибути на летовище і вилетіти на Ан-225 «Мрія», вони це зробили б.

На початку серпня 2022-го слідчі допитали колишнього генерального директор ДП «Антонов» (ймовірно, це Сергій Бичков, якого 4 квітня 2022 року гендиректор «Укроборонпрому» звільнив із посади – «Главком»). Він категорично скинув із себе відповідальність за збереження майна на підприємстві. І додав: команду щодо перегону літаків, у тому числі й «Мрії», мав би надати держконцерн «Укроборонпром».

Позицію гендиректора підтвердила на допиті ексначальниця управління активами «Укроборонпрому». Вона зазначила, що до функцій та завдань управління активами «Укроборонпрому» входив контроль за збереженням майна ДП «Антонов».

Сенсаційною новиною є те, що страховики не виплачуватимуть компенсації за знищений літак. Під час допиту голова правління страхової компанії «Бусін» визнав, що  обставини пошкодження літака Ан-225 «Мрія» є страховим випадком. Але страхування було анульовано 22 лютого 2022 року (за два дні до вторгнення РФ – «Главком») за ініціативою іноземних перестраховиків. Свідок зауважив, що про цю ситуацію було проінформовано керівництво «Антонова».

Наразі київський суд продовжив досудове розслідування цієї резонансної справи до 26 вересня 2023 року.

Додамо, що ще у червні 2022-го командир Ан-225 «Мрія» Дмитро Антонов в інтерв’ю «Главкому» розповів, що літак «Мрія» можна було врятувати. За його словами, держпідприємство «Антонов» на момент вторгнення РФ мало резервний аеродром, орендований на п’ять років у німецькому Лейпцигу. Екіпаж лайнера був готовий вилетіти з Гостомеля до Німеччини вранці 24 лютого та навіть заводив двигуни, але команди на зліт так і не отримав.

Командир літака наголосив, що пілоти не могли самі без команди керівництва вивозити літаки, однак було багато доказів того, що літаки з Гостомеля необхідно перемістити якомога швидше.

Віталій Тараненко, «Главком»