Європа, тремти, ми йдемо! Як Рада з Порошенком змінювали Конституцію

Сьогодні багато хто підніме келихи за історичну подію – Верховна Рада 334 голосами проголосувала за незворотність курсу до НАТО та Європейського союзу. Законопроект №9037 вносить зміни до преамбули Конституції, трьох статей та перехідних положень. До Основного закону вносяться такі поняття як «європейська ідентичність Українського народу», «незворотність європейського та євроатлантичного курсу України», «реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та в Організації Північноатлантичного договору». Гарантом реалізації цього курсу названий президент, а всі гілки влади мають працювати в цьому напрямі.

Зміни до Конституції вносяться протягом двох сесій. Тож фінальному голосуванню передувало прийняття законопроекту в першому читанні 22 листопада минулого року і його направлення до Конституційного суду. За основу президентський проект підтримали 311 депутатів, хоча на тому етапі достатньо було простої більшості. Втім ця цифра стала орієнтиром для майбутнього голосування конституційною більшістю. Запас голосів був не таким великим, тож певні побоювання щодо кінцевого результату існували. Ще у вівторок ляшківці захопили трибуну, вимагаючи перегляду питання щодо підвищення тарифів. Крутили носом мажоритарники, які виявили, що на їхні округи в бюджеті виділені куди менші кошти, ніж обіцяв Володимир Гройсман.

Але згодом Ляшка«задобрили» створенням чергової робочої групи, яка підготує постанову щодо перевірки обґрунтовності тарифів, і головний «мученик» за народ оголосив це як свою перемогу. Депутати звільнили трибуну, а Парубій нагадав, які доленосні речі доведеться прийняти в цій залі: «Я запрошую всіх на місця, ми переходимо до історичних рішень. І я дуже радий, що ми змогли зняти всі політичні протистояння і перейти до злагодженої роботи парламенту».

Категорично проти змін до Конституції прогнозовано виступив Опозиційний блок, та його уламки, що були виключені з фракції за співпрацю з Віктором Медведчуком. Вони вимагали референдуму з подібних питань. Всіх інших Порошенко поставив в патове становище: з одного боку, не хотілось допомагати президенту як ініціатору змін в його передвиборчій кампанії, з іншого – не втратити обличчя перед власними євроорієнтованими виборцями. Тому хоч лідери фракцій і проголошували пафосні промови, але вставляли свої «п’ять копійок».

Юлія Тимошенко спробувала перетягнути ковдру на себе, нагадавши, що саме вона стала першим прем’єр-міністром, який подав заявку на отримання ПДЧ щодо членства в НАТО. І обурилась, що таке важливе питання піднімається лише за 50 днів до виборів. «Абсолютно корумпована влада, яка займається мародерством, зокрема на нашій армії, яка заробляє на війні, намагається сьогодні використати ці святі речі – членство України в ЄС та НАТО. Щоб, як ширмою, прикрити те, що вони реально роблять», – викривала підступні плани Юлія Володимирівна, висловивши впевненість, що до цих структур Україну заведе вже наступний президент.

Голова фракції «Самопомочі» Олег Березюк теж назвав пропозиції Порошенка передвиборчим піаром, проте пообіцяв, що його фракція буде за них голосувати і вони будуть прийняті.

Свободівець Юрій Левченко на пальцях доводив, що цей законопроект надто неконкретний, не має юридичного змісту і ніяким чином не заважає будь-якій новій владі змінити геополітичний курс, проте кнопку «за» в результаті натиснув.

Порошенко, який не міг такого дня не з’явитись в парламенті, вже твердо знав, що необхідні 300+ голосів в залі є. Його власна не надто дисциплінована фракція була шалено мобілізованою. Цікаво, що місце поруч з Порошенком зайняв нечастий зараз у парламенті гість Арсеній Яценюк. У своїй промові Петро Олексійович виявився аж надто лаконічним. Привітавши свого представника в парламенті Ірину Луценко з днем народження, що збігся з таким історичним днем, президент навів приклад Македонії. Цьому потенційному члену НАТО навіть довелось змінити назву держави задля вступу до Альянсу, розбивши при цьому підступи Росії.

«Звичайно, що 9–10 років тому в цій залі лунали заклики до багатовекторності, безвідповідальні заклики до позаблоковості, – пустився в минуле Порошенко. – Хочу всім нагадати, в 2014 році в лютому агресія Росії почалася тоді, коли Росія напала на Україну, яка мала позаблоковий статус. І ні від чого це не врятувало».

Президент згадав, що його «великий друг» Єнс Столтенберг заявив про відкритість дверей НАТО для будь-якої країни, яка здатна реформуватись. «Це саме про Україну, – вважає президент. – П’ять останніх років ми саме тим і займаємось». Він потішився, що в Кремлі зараз уважно стежать за цими подіями, і закликав парламент до демонстрації єдності.

На табло загорілись 334 «за», сяючий Порошенко вигукнув «Браво!» та розцілував іменинницю Луценко, яка так розхвилювалась, що згодом заплуталася в законопроектах, які представляла з трибуни.

В кулуарах вся немаленька фракція «Народного фронту» згуртувалася напроти виходу з зали. «Арсеній Петрович хоче відчути себе Олегом Валерійовичем», – шуткували депутати, натякаючи на манеру Ляшка виступати неодмінно на фоні своєї фракції. Тепер подібної ваги собі вирішив додати Яценюк, який в свою чергу нагадав, що такого затятого євроатлантиста, як він, ще треба пошукати. Бо саме він свого часу, перебуваючи на посаді спікера, підписав звернення до Генсека НАТО щодо надання плану дій щодо членства України в Альянсі.

Фракції, що складали коаліцію з самого початку роботи цієї каденції, прогнозовано майже в повному складі підтримали зміни до Конституції, до них додалася в більшості своїй група «Воля народу». А от інша група мажоритарників – «Відродження» дала лише п’ять голосів. «Якби згадувався тільки ЄС – ще куди не йшло, – розповідає один з членів групи, що обирався на окрузі у Харкові. – Соціологія показує, що НАТО у нас в регіоні, м’яко кажучи, непопулярне. Тому харківські не голосували, одеські…» Мабуть, з таких само міркувань в складі «Волі народу» проігнорували голосування В’ячеслав Богуслаєв та Іван Фурсін.

Але це вже ніяк не заважає з цього моменту тішитися «справжніми» європейськими надіями, про які ми ще багато почуємо від учасників президентської гонки.

Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»