Корупційні канікули. Чому гучні справи краще «зливати» влітку

Кількість гучних затримань, відкритих судових проваджень та обіцянок вивести всіх на чисту воду аж ніяк не відповідає числу реальних вироків. Десяток діючих народних депутатів, деяких з яких позбавили недоторканості ще кілька років тому, екс-голова Державної фіскальної служби Роман Насіров з його знаменитою ковдрою, мер Одеси Геннадій Труханов та багато інших чиновників різних ланок… Всіх їх обіцяли притягти до відповідальності, демонстрували «незаперечні докази» злочинів – і ніякого результату на виході. Нові антикорупційні органи надувають щоки, генпрокурор стукає кулаком по парламентській трибуні, обіцяючи всім небо в клітинку, проте більше за всіх не пощастило лише Надії Савченко, що сидить за ґратами за нібито підготовку злочину, який так і не стався. Інші ж фігуранти гучних справ ходять на телеефіри, жаліються на політичні репресії і навіть… збираються йти в президенти.

Чи то рівень обвинувачів такий низький, чи то суди, попри всі вихваляння судової реформи, лишаються корумпованими, але розвал гучних справ –  стійка тенденція. Одна за одною вони лопаються, як бульки під час літнього дощу. А ті, що ще не остаточно «злиті», непристойно затягуються, хоча галас під час відкриття цих проваджень стояв неабиякий.

І як показує досвід, гучні справи краще «зливати» влітку – в мертвий політичний сезон, коли депутати на «заморських виборчих округах», а громадських активістів розморило від спеки. Відповідно кожне скандальне рішення про закриття/призупинення/виправдання викликає в рази менше резонансу, ніж коли все іскрить від політичної напруги.

«Главком» зібрав найгучніші п’ять справ проти політиків першого ешелону, які або були закриті цього літа, або ж отримали такий розвиток, який з великою ймовірністю приведе до розвалу у майбутньому.

«Тітушки» Кернеса

Справу мера Харкова Геннадія Кернеса, яку кілька років розглядали в Київському райсуді Полтави, закрили 10 серпня. Прокуратура цим незадоволена і готує апеляцію, а також кримінальне провадження проти судді, що виніс це рішення. Нагадаємо, що в березні 2015 року Кернесу повідомили про підозру у вчиненні злочинів – зокрема, незаконне позбавлення волі або викрадення людини, катування, погроза вбивством. Окрім того його називали організатором «тітушок» для розгону активістів Євромайдану в Харкові та Києві.

Суд затягнувся на кілька років з різних причин – не всі адвокати встигали ознайомитись зі справою, були складнощі з транспортуванням до Полтави прикутого до коляски обвинуваченого, в суді зникало світло…

Справу проти Кернеса неформально курував Антон Геращенко. Цей депутат -  колишній помічник Кернеса, а зараз народний депутат та «права рука» одного з особистих ворогів харківського мера Арсена Авакова. Але це аж ніяк не вразило суд. Суддя Андрій Антонов закрив справу просто через систематичну неявку прокурорів на засідання. Жоден з 19 прокурорів не з’явився на останні сім засідань, зокрема, фінальні дебати, з чого суддя зробив висновок, що вони не бажають підтримувати звинувачення. У прокуратурі зауважують, що просили перенести засідання через лікарняні своїх співробітників, але в суді заперечували отримання відповідних листів.

Цікаво, що сам Кернес виявився незадоволеним рішенням суду, бо воно не доводить його невинуватість. Незадоволені і в ГПУ – генпрокурор Юрій Луценко вважає, що ця справа має бути повернута на розгляд для затвердження «об’єктивного вироку». На позачерговому засіданні Ради суддів щодо справи Кернеса заявили про неприпустимість дій, в яких є ознаки втручання в роботу суддів, а також публічні висловлювання про притягнення суддів до кримінальної відповідальності з боку посадовців та органів влади.

За конспірологічною теорією, справу проти одіозного мера закрили завдяки впливу Банкової, яка знайшла спільну мову з міським головою Харкова. Сам Кернес публічно розхвалює президента, і у Порошенка розраховують, що вплив та ресурси міського голови допоможуть Петру Олексійовичу показати пристойний результат в непростому для нього регіоні. Саме з тиском на Кернеса пов’язували і весняні обшуки в одному з департаментів Харківської міськради у справі про розтрату та зловживання, але та справа заглухла. На початку серпня Державна фіскальна служба викрила схему розкрадання бюджетних коштів комунальних підприємств Харківської міськради. Розслідування триває, тож це може бути ще один гачок, на якому будуть тримати Кернеса перед виборами.

Телешоу з Бочковським

Ще одне фіаско Авакова – поновлення на посаді колишнього голови Держслужби України з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського. Останній став відомим на всю країну після того, як на нього в березні 2015 року одягли наручники в прямому ефірі на засіданні уряду. Бочковського та його заступника Василя Стоєцького підозрювали в організації злочинних схем під час закупівлі пального за завищеними цінами, які, за даними МВС, спричинили збитки державі на суму понад 6,5 млн грн. Суд обрав запобіжний захід Бочковському у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців, але той майже одразу вийшов під заставу майже у два мільйони гривень.

Ще несподіванішим після такого видовищного шоу став «холодний душ» – Бочковський подав до суду через своє звільнення і виграв його. У квітні цього року Окружний адмінсуд Києва визнав протиправним та скасував розпорядження Кабміну про звільнення голови ДСНС та відновив його на посаді. Також суд визначив стягнення на користь Бочковського середньої зарплати за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день поновлення на посаді.

Але намагання Бочковського потрапити на своє законне, на його думку, робоче місце нічим не завершились. Арсен Аваков запевнив, що той більше не повернеться на посаду очільника ДСНС: «Бочковський звинувачується за цілою низкою статей, м’яко кажучи, не сумісних з державною посадою. А те, що він використовує особливості законодавства, аби відновитися на посаді, демонструє рівень цинізму».

Тим часом на початку серпня Бочковський виграв апеляцію. Суд підтвердив незаконність його звільнення та збільшив суму, яку йому мають виплатити за час вимушеного прогулу з 463 до 546 тис. грн. Сторона звинувачення обіцяє подати касацію, але адвокати Бочковського запевняють: це ніяк не має вплинути на його поновлення на посаді та наголошують на особистій неприязні Авакова до екс-голови ДСНС. Бочковський збирається повернутись на своє старе робоче місце найближчими днями. Чим би не завершилась ця справа, очевидно, що правоохоронці сіли в калюжу з піар-затриманням у прямому ефірі, але ця історія, здається, їх мало чому навчила.

Рюкзаки Авакова

Втім для голови МВС цього літа були і приємні новини. Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження щодо сина міністра Олександра Авакова та його колишнього заступника Сергія Чеботаря.

НАБУ розслідувало можливу розтрату державних коштів під час закупівлі рюкзаків для бійців у зоні бойових дій. Було виявлено, що МВС переплатило за рюкзаки фірмі, до якої нібито причетний Олександр Аваков, а відбір переможців тендеру відбувся за втручання Чеботаря. У лютому минулого року з’явилося відео з кабінету Чеботаря, де той обговорює з Аваковим-молодшим поставку рюкзаків для підрозділів міністерства. Окрім лобізму конкретного постачальника, товар не був поставлений у повному обсязі, а рюкзаки, що таки були поставлені, не відповідали вимогам. В результаті цієї оборудки державі було завдано збитків у розмірі понад 14 млн грн. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі затримали Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру і «приватну особу», якою виявився Аваков-молодший. Пізніше Чеботаря та Авакова випустили під особисті зобов’язання.

Голова МВС за сина заступився, заявивши про його повну невинуватість і намагання через такі провокації та політичні ігри вплинути на батька. Ба більше, в МВС наполягали на визнанні Авакова-молодшого потерпілим. Згодом НАБУ завершила досудове розслідування справи, але всередині липня САП закрила її через те, що не знайшла доказів провини ані Авакова, ані Чеботаря. Всю провину взяв на себе представник фірми-переможця закупівлі Володимир Литвин. У НАБУ назвали таке рішення «незрозумілим і непослідовним» та подали скаргу.

Дехто побачив в закритті справи політичний підтекст – нібито голову САП Назара Холодницького, під яким хиталось крісло, взяв під своє крило «Народний фронт» і той тепер віддячує своїм покровителям. Так один із соратників Авакова Ілля Кива приїжджав під будівлю САП на мітинг на захист її керівництва. Сам голова САП зв’язки з «фронтовиками» заперечує.

Panama Papers Мартиненка

САП звинувачують у затягуванні справи ще одного видного «фронтовика» – Миколи Мартиненка. На відміну від того ж Романа Насірова, який всіма способами затягує судовий процес проти себе, Мартиненко навпаки вимагає, аби суд розглянув його справу якомога швидше. На думку його захисту, чим оперативніше піде цей процес, тим швидше справа розвалиться. У серпні екс-нардепу вдалося отримати ті судові рішення, яких він бажав.

В квітні 2017 року силовики показово вивезли Мартиненка прямо з приймальні на Кловському узвозі, де розташований офіс «Народного фронту». Багато часу Мартиненко в СІЗО не провів, бо недоторкані депутати та міністри з квоти «Фронту» влаштували у суді «флешмоб» і через деякий час їхнього соратника було відпущено на поруки. Мартиненка було затримано в рамках розслідування за фактом розкрадання коштів ДП «СхідГЗК» під час закупівлі уранового концентрату. За даними правоохоронців, з 2013-го по 2016-й рік злочинна організація, у яку нібито входив Мартиненко, завдала бюджету збитків на $17,28 млн.

У жовтні 2017-го НАБУ й САП повідомили про підозру у заволодінні майном компанії «Енергоатом» Мартиненку й його ймовірному спільнику – керівнику структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом». Впродовж 2008–2012 рр. підприємство реалізувало низку тендерів із закупівлі обладнання, а умови тендерів були прописані таким чином, що фактично їм відповідав лише один учасник торгів — чеська компанія Škoda JS, за якою НАБУ розгледіло російські вуха. Ця компанія переводила частину отриманих коштів на рахунки панамської компанії Bradcrest investment s.a., власником якої, як встановило слідство, є Мартиненко.

Згодом дві кримінальні справи були об’єднані в одну. 4 січня цього року було завершено досудове розслідування, а у травні справа, в якій, окрім Мартиненка, фігурувало ще п’ять осіб, була передана до суду. 21 червня Шевченківський райсуд Києва повернув до САП обвинувальний акт на доопрацювання. І тут вже настала черга тролінгу з боку Мартиненка: він подав скаргу на затягування процесу, і 1 серпня Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції.

Адвокат Мартиненка Петро Бойко стверджує, що НАБУ разом із САП намагались мінімум на рік заблокувати розгляд в суді по суті справи Мартиненка, оскільки, на його думку, бояться, що повністю програють. «НАБУ і САП хотіли, щоб ця справа «зависла» ще на рік. Тому прокурори САП спеціально подали до суду першої інстанції неправильно оформлені матеріали справи. А НАБУ непублічно тиснуло на суддів Шевченківського райсуду Києва», – стверджує захисник Мартиненка. Тепер правоохоронцям слід відповідати на таке глузування. Якщо, звісно, є чим.

«Амбарна книга» Охендовського

У рамках розслідування великої справи про «чорну бухгалтерію Партії регіонів» у грудні 2016 року НАБУ повідомило про підозру в одержанні хабарів в особливо великих розмірах (понад $160 тис.) голові Центральної виборчої комісії Михайлу Охендовському. У бюро повідомили, що достовірність підписів Охендовського у «амбарній книзі ПР» підтвердили дві експертизи.

«Чорна каса Партії регіонів» — документи тіньової бухгалтерії колишньої провладної політичної партії України, що одночасно були оприлюднені журналістами-розслідувачами та колишніми посадовцями наприкінці травня 2016 року. За попередніми даними, у переданих документах описуються виплати на загальну суму близько $2 млрд. У документах зустрічаються прізвища й ініціали, які повністю збігаються з прізвищами колишнього віце-прем’єр-міністра й народного депутата Сівковича, екс-міністра юстиції Лукаш, екс-міністра закордонних справ Кожари, голови ЦВК Охендовського тощо.

Детективи НАБУ розпочали досудове розслідування на підставі документів амбарної книги» 30 травня 2016 року. Голова САП Назар Холодницький у червні 2016 року ухвалив рішення про передачу матеріалів «чорної бухгалтерії» за підслідністю до департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури. Сам Охендовський провину категорично заперечує. НАБУ зверталося до суду з клопотанням про його відсторонення з посади голови ЦВК, проте суд це прохання не задовольнив.

9 червня 2017 року в САП повідомили про зупинення досудового розслідування кримінального провадження щодо голови ЦВК. Підтвердив це і голова НАБУ Артем Ситник, додавши, що у цьому провадженні точилась тривала дискусія між НАБУ і САП. Водночас в НАБУ наголошували, що зібраних доказів достатньо для повідомлення Охендовському підозри в остаточній редакції. «Детективи вважають, що цю справу можна передавати (до суду). Прокурори вважають, що треба ще витребувати додаткові дані з закордону. Зараз статус цієї справи – «зупинена», – сказав Ситник. У САП пояснили, що слідство зупинили «до отримання відповідей з міжнародних правових доручень».

Тим часом депутати вкотре не змогли перед канікулами вирішити питання ротації ЦВК, тож пан Охендовський, який «ходить під справою», залишається головою комісії на невизначений термін.

Павло Вуєць, «Главком»