Кожній владі потрібен свій Курченко. Нова зірка енергоринку і її покровителі

Минулого тижня на засіданні уряду прем’єр-міністр Володимир Гройсман був надто суворий і не добирав слів. Він обвів урядовців важким поглядом, нагадав, що в країні війна та звернувся з прямим закликом: «Хлопці, перестаньте красти». Шоковані міністри не встигли перевести дух, як глава уряду перейшов до конкретних персон…

Особливо дісталося міністру енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику. Гройсман був обурений тим, що так звані «смотрящі» почувають себе в цьому міністерстві, як вдома: «заїжджають своїми лімузинами прямо у відомче подвір’я, впевнено крокують коридорами і роздають вказівки».

Хто є таким «смотрящим» у випадку з Міненерго в кулуарах влади давно відомо. Прізвище таємничої фігури – Кропачов. Цей чоловік – виходець із Донбасу, на енергетичному ринку має свої інтереси, але останнім часом вони стрімко почали розширюватися. 

Віталій Кропачов - екс-депутат Донецької облради. Нині він близький до впливового заступника голови фракції Блоку Порошенка, друга президента Ігоря Кононенка. Останній залишається бізнес-партнером Петра Порошенка у низці проектів та фактично контролює президентську фракцію у парламенті. Тож свої гнівні запитання Гройсман мав би адресувати не міністру, якого вважають несамостійним, а декому більш впливовішому.

Та Гройсман вкотре вирішив поглумитися саме над Насаликом. Главу уряду давно дратує цей міністр, оскільки він є креатурою того ж Кононенка, з яким у Гройсмана також тривале протистояння.

Нагадаємо, у 2016-му Насалик досить несподівано став міністром у такій стратегічній сфері, як енергетика. Стрімкий кар’єрний зліт пояснювався просто. «Сірий кардинал» БПП Ігор Кононенко поставив керувати енергетичним сектором «свою» людину. І посадою міністра апетити соратника президента не обмежилися. Несподіване зростання впливу Кропачова - теж наслідок його зв’язків з впливовим нардепом,

Новий вугільний король

На телеефірах Кропачова сором’язливо титрують як експерта з енергоринку, хоча він далеко не просто «експерт». Вихідцю з Тореза до початку війни належали вугільні компанії-логісти «Сніжнепогрузтранс» і «Торезпогрузтранс», які працювали на нині окупованих територіях. Подейкували, що раніше Кропачов також займався видобутком вугілля в копанках. Згодом він викупив у структур Олександра Януковича п’ять збагачувальних фабрик, з яких три знаходяться зараз на контрольованій Україною території. Вугілля з цих фабрик (як легального, так і нелегального походження) потрапляє на теплові електростанції державної компанії «Центренерго», яка теж входить до орбіти Кононенка.

Нещодавно Кропачов поповнив свої активи шахтою «Краснолиманською», яку викупив у Ігоря Гуменюка, теж близького до оточення Януковича. І одразу потрапив у скандал. Зі зміною власника шахти з грудня 2017 року «Центренерго» змінило основного постачальника вугілля на свої ТЕС саме на «Краснолиманську». Обсяг поставок сягав до 130 тис. тонн на місяць. При цьому «Центренерго» припинило закупівлі вугілля у компанії ДТЕК – енергетичного монополіста Рината Ахметова, а та відповідно відплатила – відмовилась брати паливо у державних шахт Львівсько-Волинського басейну для своєї «Західенерго». Детальніше суть конфлікту виписав колишній член НКЕКП Андрій Герус.

Логіка «Центренерго» – вугілля, яке постачають структури Кропачова, дешевше. ДТЕК же хотів поставити у 2018 році 2 млн тонн вугілля на суму 5 млрд грн за ціною, розрахованою за горезвісною формулою «Роттердам+». Такий перерозподіл вугільних потоків й спричинив серйозний розголос.

Профспілка працівників вугільної промисловості України і Незалежна профспілка гірників України, яка вважається одним з тіньових лобістських інструментів Ахметова, зажадали від «Центренерго» негайно відновити поставки вугілля з державних шахт ДП «Львіввугілля» та ДП «Волиньвугілля» і написали листа на адресу президента, керівництва «Центренерго» і міністра енергетики. Зокрема, шахтарські профспілки звинуватили «Центренерго» у порушенні вертикальної інтеграції державних шахт і генеруючих компаній, яка раніше давала гарантію збуту своєї продукції державним підприємствам. А також в тому, що структури Кропачова торгують вугіллям, яке видобуте на окупованих територіях.

У результаті «Центренерго» здало назад. 26 січня на сайті компанії з’явилося повідомлення, що вона готова викуповувати все вугілля державних шахт Львівсько-Волинського басейну. Між «Центренерго» і державним трейдером «Держвуглепостач» підписані угоди на поставку на Трипільську ТЕС вугілля газової групи виробництва «Львіввугілля». Паралельно до Кропачова виникли претензії у НАБУ – за словами джерел, в його київському офісі відбулися обшуки щодо постачання гірничо-шахтного устаткування на державні вугледобувні підприємства. Проте про їхні результати наразі нічого невідомо.

За підрахунками експерта з енергетики Юрія Корольчука, разом державні шахти та шахти Кропачова добудуть в 2018 році майже 7 млн тонн вугілля (з них «Краснолиманська» – 1,8 млн), які після збагачення перетворяться на 4,8 млн. При цьому надлишок вугілля складатиме 0,8 млн тонн. Експерт впевнений, що з урахуванням того, хто є покровителем Кропачова, «постраждалими» залишаться саме державні шахти. А щоб це не було настільки очевидно, схему легалізують під виглядом тендеру з «правильними» учасниками.

«Вугілля, яке надходило з території Росії, а насправді з окупованих територій, продається за демпінговими цінами, – обурений голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець. – Спеціально ставили маячки на вагони з вугіллям і бачили, як вони їдуть через Росію на окуповані території. Відповідно з демпінговою ціною вони тепер і виграють тендер. Поки у нас не перемога, а півкроку до неї. Коли преса цю тему дослідила по суті, «Центренерго» дало задній хід – і зараз ведуть перемовини всі з усіма».

«Реальний конкурент»

У вівторок «Центренерго» мало провести електронні торги на Українській енергетичній біржі з купівлі 150 тис тонн вугілля майже на 400 млн грн (стартова вартість). Дата торгів вже переносилася через побоювання, що тендер буде непрозорим, а його умови виписані фактично під єдиного учасника – шахту «Краснолиманська».

«Яке ж збурення у «багаторічну модель роботи» вугільного ринку внесла поява лише одного третього гравця, – підтримує структури Кропачова енергетичний експерт Андрій Герус, який радіє посиленню конкуренції на ринку. – Навіть боюся представити, якби таких гравців було п’ять, або не дай Боже, десять. Міг би бути і повний колапс «багаторічноі моделі роботи», а іншими словами, могла би з'явитися реальна конкуренція».

Очевидно, що апетити Кропачова–Кононенка будуть тільки зростати, що посилить напруження цього угрупування з Ринатом Ахметовим. Донецькому мільярдеру така «реальна конкуренція» не до душі. Олігарх, з одного боку, знаходиться зараз в «конструктивних відносинах» з президентом, а особливо з прем’єром, піар якого у медіа Ахметова останнім часом не має меж.

З іншого боку, Ринат Леонідович вимушений змагатись з найближчим президентським оточенням, яке заходить на його поле. У цій ситуації союзником Ахметова є знову ж таки Гройсман, у якого складні відносини з Кононенком і який регулярно влаштовує публічні прочуханки ставленику Кононенка Насалику.

Нова ж зірка енергоринку тим часом нарощує м’язи і, окрім вугільного, виходить на газовий ринок. Кропачов продовжує скупку активів у оточення Януковича: нещодавно він придбав дві газові компанії, які в минулому отримали дозволи на розробку семи родовищ. Історія сходження Кропачова вельми нагадує історію Сергія Курченка, який взявся нізвідки і завдяки покровительству влади миттєво став «паливним королем» зі своїм «Ветеком». Про Курченка, як і тепер про Крокапачова, казали, що він лише зіц-голова нових бізнес-імперій. Різниця лише у тому, що сюзереном Курченка був Янукович-молодший, а Кропачова – Кононенко, за яким тінь глави держави. Втім Курченку в результаті вдалося вирости в доволі крупного бізнесмена, «кинути на гроші» колишніх патронів і зараз він успішно розвиває свій специфічний бізнес у Росії, у тому числі, торгуючи вугіллям з окупованих територій.

Скандал з державними шахтами, в якому виявився замішаний Кропачов, – це лише один з епізодів. Але цей епізод показовий в тому сенсі, що оборудки, які практикувала стара влада у енергетичній галузі, повернулися.

«Дехто сів на попередні схеми Януковича, – стверджує голова підкомітету з питань вугільної промисловості Михайло Бондар з «Народного фронту». – Ми ж всі чудово розуміємо, що не вкладаючи в розвиток «Краснолиманської» шахти, так різко суттєво наростити видобуток вугілля, як вони показують, неможливо. Тому це вугілля насправді йде не з шахти, а з копанок, необлікованих лав, в тому числі, з окупованих територій. А деякі депутати, маючи вплив на «Центренерго», зобов’язують це вугілля купувати. Я вже написав звернення, щоб з’ясувати походження цього палива».

Сам Кропачов заперечує свої зв’язки з Кононенком, але дуже багато факторів підтверджують, що на паливному ринку створений новий альянс. Який обіцяє нам ще багато цікавих креативних оборудок. 

Павло Вуєць, «Главком»