Ленд-ліз для України. Як це може змінити хід війни

Антигітлерівській коаліції допоміг перемогти ленд-ліз від США. Пояснюємо, яку зброю і на яких умовах може отримати Україна, та як ленд-ліз змінив хід Другої світової війни.

Ленд-ліз для України: що сталось

6 квітня Сенат США одноголосно підтримав законопроект про ленд-ліз на захист демократії в Україні. Ініціаторами документа стала група сенаторів-демократів та республіканців. Для того, щоб рішення набуло чинності, його ще мають підтримати у Палаті представників США і вірогідність висока, адже

Україна має двопалатну підтримку. Після схвалення його має підписати президент Байден.

Але ще не відомо, чи встигне Палата представників розглянути документ перед двотижневою перервою. Тож коли саме ленд-ліз запрацює для України і що в рамках цієї програми посилить наше військо, поки можна говорити тільки спираючись на слова експертів, високопосадовців США та журналістів авторитетних американських ЗМІ.

Так, журналіст American Thinker Джон Контино пише про ленд-ліз, що це дозволить «більш ефективно здійснювати поставки зброї та іншої техніки в Україну. Востаннє ця програма була ухвалена під час Другої світової війни».

Тоді концепція цієї програми передбачала надання президентові можливості допомагати будь-якій країні, чия оборона визнавалася життєво важливою для США.

Причому робити це швидко, що важливо і зараз пояснює сенаторка від Демократичної партії Джин Шахін, одна з ініціаторок закону.

«У міру того, як розгортається війна в Україні, максимально швидка доставка військової допомоги має вирішальне значення для здатності України захищатись від нічим не спровокованих атак Путіна. Кремль чинить жахливі напади на цивільну інфраструктуру по всій країні, завдає ударів по безневинних чоловіках, жінках і дітях. Оскільки світ став свідком найсерйознішої загрози безпеці Європі та нашій глобальній стабільності з часів Другої світової війни, цей закон, спрямований на прискорення процесу постачання військової техніки на передову, є найактуальнішим».

Поштовхом для ухвалення Сенатом цього документу стало оприлюднення свідоцтв масової розправи російської армії над мирними мешканцями у Бучі. Лідер демократичної більшості Чак Шумер назвав масові вбивства «чистим злом».

«Коли ми безглуздо вбиваємо безневинних цивільних осіб через те, ким вони є, через їхню релігію, расу чи національність, – це геноцид, і в цьому винен пан Путін», – констатує він.

Алан Райлі, британський юрист та професор права у Лондонському університеті ще у березні наполягав на необхідності затвердити аналогічну програму для України. Райлі вважає, що США повинні прагнути швидко розгорнути логістичні системи для забезпечення постійного потоку допомоги в Україну: «На кордоні НАТО могли би бути розміщені величезні запаси ленд-лізівської військової техніки для подальшого транспортування через кордон. Тим часом істотно посилені підрозділи НАТО вздовж крайньої лінії Альянсу забезпечували би безпеку держав-членів і стримували б Росію від транскордонних атак».

Томас Уоррик, виконувач обов’язків директора однієї з програм Атлантичної ради США, який у 2008−2019 роках був заступником помічника держсекретаря США та довго працював на інших посадах в американському Держдепартаменті, в колонці для Atlantic Council зауважує, що «Чим довше протримається Україна, тим більша ймовірність, що ті, на кого спирається Путін у Кремлі, змусять його припинити війну».

Уоррик пише, що програма ленд-лізу для України також має бути зосереджена на тому, що має Захід і чого найбільше потребує Україна: від систем ПРО радянських часів (С-300), які є на озброєнні трьох країн НАТО, до високотехнологічного обладнання – зенітні та безпілотні авіаційні комплекси.

Як зазначає видання Politico: плани США щодо застосування такої екстраординарної тактики – ознака того, що США і союзники в Європі вважають вторгнення Росії екзистенційною загрозою ліберальному порядку. Ба більше, це свідчить про те, що західний світ вірить: Україна тепер може виграти боротьбу з російськими загарбниками.

Навіщо Байдену ленд-ліз

Поки російські війська перегруповуються, щоби вдарити по Донбасу і, можливо, знову піти в атаку на Київ, швидке отримання зброї та необхідних технічних засобів є практично питанням виживання. Проте бюрократичні бар’єри та інші обмеження значно розтягують поставки у часі. При тому, що американці гаряче підтримують Україну, слухають промови Зеленського і чекають від свого президента Байдена, рішучих кроків.

Програма ленд-лізу якраз розширює повноваження та можливості Адміністрації президента США для таких кроків. Ленд-ліз передбачає спрощені процедури кредитування, постачання та транспортування зброї.

При цьому закон дозволяє фактично дарувати обладнання, а країни-одержувачі виплатять їх вартість США пізніше.

Друга світова: як ленд-ліз переломив хід історії

Після закінчення Другої світової лунали різні оцінки ролі ленд-лізу. У СРСР очікувано применшувалися обсяги допомоги, наданої США і її внесок у перемогу. Натомість західні країни стверджують, що без ленд-лізу Радянський Союз не встояв би.

Закон про ленд-ліз, що був ухвалений Конгресом США і підписаний президентом Франком Рузвельтом 11 березня 1941 року і діяв до вересня 1945-го, передбачав:

• поставлені матеріали (машини, різна військова техніка, зброя тощо) знищені, втрачені й використані під час війни, не підлягають оплаті;
• передане в рамках ленд-лізу майно, що залишилося після закінчення війни й придатне для цивільних цілей, буде оплачено повністю або частково на основі наданих Сполученими Штатами довгострокових кредитів;
• після війни у випадку зацікавленості американської сторони незруйнована й не втрачена техніка й устаткування повинна бути повернена у США.

«Вони (британці та інші союзники США) просять у нас військове обладнання, літаки, танки, гармати, вантажні кораблі, які дозволять їм боротися за свою свободу і нашу безпеку», — пояснював американському народу необхідність ухвалення ленд-лізу президент США Франклін Рузвельт у грудні 1940 року.

США надавали таку допомогу Великій Британії та країнам Британської Співдружності, пізніше — Франції, Китаю, СРСР та іншим державам-союзникам. «Умови ленд-лізу передбачали, що союзники можуть використовувати техніку доти, доки її не буде знищено, або ж повернуть її після війни, якщо частина обладнання та транспортних засобів залишаться неушкодженими. Насправді ж вціліло і повернулося до США небагато техніки. Проте договори ленд-лізу з європейськими країнами передбачали також погашення поставок не лише грошима (у вигляді довгострокових кредитів США) чи поверненням товарами, але і «спільними діями, вкладеними у створення лібералізованого міжнародного економічного порядку у повоєнному світі», — писав про роль програми Алан Райлі.

Він також писав, що Велика Британія та інші союзники в період з 1941 по 1945 рік переважно безоплатно отримали обсяг поставок та військової техніки на суму $50 млрд за курсом 1941 року (еквівалентно $690 млрд у 2020 році).

Експерт нагадує, що програма ленд-лізу «призвела до величезної мобілізації американської економіки задля забезпечення обсягу поставок і техніки, необхідних для ведення війни». Американські заводи постачали танки, артилерію, військові кораблі та торгові судна у величезних кількостях, щоб забезпечити перемогу (над нацистською Німеччиною та її союзниками). Американські фермери та нафтовики постачали продовольство й паливо, які підтримували Британію і союзників протягом усього часу.

Після закінчення війни американці наполягали на оплаті країнами, які отримали ленд-ліз, тільки цивільних поставок: залізничного транспорту, електростанцій, пароплавів, вантажівок тощо. За військову техніку, яка була знищена нацистами в ході війни, США не запросила нічого.

Наталія Сокирчук, «Главком»