Ми більше не почуваємося у безпеці: «новачок» перевернув життя британців

У березні, коли британські детективи розпочали розслідувати отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля, їм доводилося опрацювати купу відеоматеріалів. Пошуки вбивці ґрунтувались саме на вивченні записів з різних камер.

Британія є однією з тих країн, де життя людей найбільше відслідковується: одна камера спостереження припадає на 11 громадян. Королівство має найсучасніші технології для візуального виявлення злочинців. Програмне забезпечення, яким користуються правоохоронці Туманного Альбіону, настільки чутливе, що може сканувати людські потоки в аеропортах для виявлення татуювання або якоїсь конкретної прикраси на людині. Крім того, там працює потужна команда людей, яких називають «супер-розпізнавачами».

Минулої середи британська влада оголосила, що всі витрачені зусилля дали результат: двом співробітникам російської розвідки були пред'явлені звинуваченням у вчиненні злочину, який забив ще один глибокий клин між Росією та Заходом.

Слідчі надали низку доказів, у тому числі зображень з камер відеоспостереження, які зафіксували прибуття двох чоловіків рейсом «Аерофлоту» на місце злочину, а звідти - до Москви. Правоохоронці також надали фотографії витонченої пляшки для парфумів, яка використовувалася для транспортування нервового агента, відомого як «новачок», у тихе англійське містечко Солсбері, де і відбулася атака.

У дні, що передували отруєнню 4 березня, ті самі два чоловіки з Росії також з'являлися на камерах.

«У нашій країні це майже неможливо приховати, майже неможливо, - запевнив Джон Бейліс, екс-працівник британської електронної розвідки. - Із новим програмним забезпеченням можна відстежити особливості ходи людини, розгледіти прикраси чи годинник, які вона носить».

Розслідування отруєння Скрипалів стало випробуванням професійності британської розвідки: виокремити потрібні кадри з купи відеоматеріалу.

Один з провідних британських офіцерів, який спеціалізується на боротьбі з тероризмом, Нейл Басу, вчора вперше за багато місяців дав прес-конференцію в Скотланд Ярді, на якій  попросив журналістів здати усі електронні пристрої. На такий крок він пішов для того, щоб не була розголошена інформація про встановлених осіб - Олександра Петрова та Руслана Боширова, поки не буде видано ордери на їхні арешти.

Через дві години після цієї заяви прем'єр-міністр Тереза Мей заявила, що британські спецслужби визначили: ці чоловіки є офіційними співробітниками в російській військовій розвідці.

Російські чиновники відреагували істерично, повторюючи в заяві МЗС свою стару тезу: «Ми рішуче відкидаємо ці інсинуації».

«Не можна ігнорувати той факт, що і британські, і американські колеги діють за однаковою схемою: незважаючи на відсутність доказів, вони оголошують список якихось «російських агентів»», - сказала Марія Захарова, прес-секретар російського МЗС.

Екс-працівник британської електронної розвідки Бейліс зазначив: слідчі побоюються, що підозрювані будуть захищені в Росії і ніколи не отримають покарання, хоча Інтерпол випустив червоні картки.

«Багато людей вважають, що розслідування втрачає сенс через неможливість притягнути цих людей до відповідальності», - сказав він. «Ми розуміємо, що Росія не видасть цих людей. Однак вони принаймні не зможуть виїхати з РФ».

Крім того, Бейліс сказав: «Нашою метою було докопатися до істини та довести західному світу: це зробили росіяни».

У день нападу Скрипаль та його дочка Юлія були знайдені ледь живими на лавочці біля річки Авон. Вони обидвоє одужали, але через кілька місяців «новачком» отруїлись двоє інших британців – чоловік і жінка. Жінка померла.

У перші дні після отруєння Скрипалів слідчі зібрали відео на 11 тисяч годин: з портів, залізничних станцій, вітрин, автомобільних інформаційних панелей та об’єктів навколо будинку Сергія Скрипаля.

До дослідження залучили найвідоміших слідчих із групи Super-Recognizer Unit («Супер розпізнавачі»). Ці офіцери мають виняткову здатність запам'ятовувати обличчя.

«Вони не зосереджуються на особливих прикметах: сивому волоссі, вусах чи окулярах», - розказав засновник підрозділу, Мік Невілл. «Вони дивляться на очі, рот, вуха – те, що не змінюється. Вони можуть розпізнати обличчя за найменшою його ознакою».

У таких випадках, як розслідування «справи Скрипаля», яке починається з величезного пулу потенційних підозрюваних, супер-розпізнавальники можуть допомогти, виділяючи людей, які начебто підозріло рухаються, кажуть експерти. Місцеві поліцейські часто допомагають у такій справі відкинути торгівців наркотиками чи дрібних крадіїв, які також можуть поводитися підозріло.

Наступний крок – отримані дані порівняли із фотографіями на паспортах росіян, які виїхали з Британії незабаром після отруєння, в результаті чого кількість підозрюваних зменшилась до прийнятного числа. Після того поліція могла відстежувати цих осіб через  мобільні телефонів та банківські картки.

«Це трохи схоже на воронку: у верхню частину потрапляє величезна кількість рідини, а знизу виходить слабкою цівкою», - порівняв Бейліс.

Слідчим пощастило у вихідні, коли сталося отруєння, випало багато снігу, і тому на вулиці виходило небагато людей.

Великий прорив відбувся майже через два місяці після отруєння Скрипалів, коли поліція прибула до готелю City Stay у Східному Лондоні, де двоє підозрюваних провели дві ночі перед нападом. Офіцери взяли зразки з кімнати, де зупинилися двоє чоловіків, і відправили їх на лабораторне тестування. На двох з них виявили сліди забруднення нервовим агентом, який використовувався під час атаки.

У середу, 5 вересня, коли з’явилась новина про підозрюваних, сусіди дивились на будівлю готелю. «Мене трусило, - говорить Деббі Неєс, 47 років, який живе поруч. - Це просто шокує, нема слів. Ви ніколи не знаєте, хто знаходить поряд».

Лунають запитання, мовляв, чому людям не розказали про це ще у травні, коли поліція виявила сліди нервового агента в готелі.

«Очевидно, що ми не відчуваємо себе в безпеці», - каже Шехан Равіндранат, 43 роки, менеджер супермаркету через дорогу. - Ми можемо захиститися, лише якщо ми про це знаємо».

Разом із тим у Солсбері заяву про звинувачення російських агентів було сприйнято з полегшенням. Меттью Дін, голова міської ради Солсбері та власник місцевого пабу,  сподівається, що це покладе край різним конспірологічним теоріям, які циркулювали у місті.

Кері Херфорд-Джонс, керуючий директор місцевої радіостанції Солсбері, подякував слідчим за їхню «майстерність у зборі доказів для з'ясування, хто ці люди».

Події у Солсбері, можливо, не стали б сюжетом для гостросюжетного фільму, але  Херфорд-Джонс називає роботу правоохоронців вражаючою. «Методичні «розкопки», - сказав він. - Це був єдиний спосіб з’ясувати правду. Це дуже по-англійськи».

Переклад Наталії Сокирчук, «Главком»

Джерело: The New York Times