«Між Путіним і Штайнмаєром сидів чоловік, який не міг перебувати там». Європейська преса про зустріч у Берліні

За кілька годин до початку саміту «Нормандської четвірки» в Берліні уряд Німеччини знову дав зрозуміти, що не очікує великих результатів від цієї зустрічі, проте вважає її необхідною, пише Deutsche Welle, цитуючи офіційного представника уряду Німеччини Штеффена Зайберта. До початку переговорів у Берліні щодо ситуації на сході України і війни в Сирії «очікування були досить скромними», йдеться в статті іншого німецького видання Der Spiegel. Результати зустрічі лише підтвердили прогнози. «Після прес-конференції багато деталей залишалися туманними. Українська сторона змогла «продавити» свою вимогу щодо надсилання міжнародної збройної поліцейської місії. За словами Порошенка, деталі буде узгоджено з ОБСЄ…» –  ідеться у статті журналіста Северин Вайланда. «Російський президент у Берліні дав чіткий сигнал: у колі людей, які зустрілися у відомстві федерального канцлера ФРН, між Путіним і Штайнмаєром сидів чоловік, який не міг перебувати там через санкції, введені після окупації Криму. Путін наполіг на тому, що візьме із собою моложавого особистого радника Владислава Суркова. Відомство канцлера пішло йому назустріч: уряд Німеччини, як підтвердив Штеффен Зайберт, запросив необхідний для таких випадків спецдозвіл від ЄС і отримав його. Путін, принаймні на показаних кадрах, виглядав задоволеним», – пише Der Spiegel.

«Варто тільки Заходу продемонструвати трохи жорсткості, як російський президент сигналізує про готовність до переговорів», – дещо під іншим кутом побачив згоду Путіна на зустріч у «нормандському форматі» журналіст Максим Сидоржевський з української редакції Deutsche Welle. «Раптова подорож російського президента до Берліна виглядає якщо не як різка зміна курсу, то щонайменше як значне його коригування. Для зміни точки зору в Кремлі є два можливих пояснення, які не суперечать один одному, а тому можуть бути правильними водночас: з одного боку, Росія однозначно зарвалася в Сирії і охоче відвернула б міжнародну увагу на іншу тему. Свого часу операція в Сирії чудово відволікла увагу від зашкарублої ситуації на сході України. Нині тактику змінюють. З іншого боку, Путіну якраз останніми днями довелося відчути, що Захід теж може бути жорстким: американці демонстративно переривають переговори щодо Сирії; британці та ЄС відкрито говорять про російські воєнні злочини в Алеппо; німці порушують тему розширення санкцій та зупинку проекту «Північний потік – 2»; французький президент оголошує, що може прийняти російського колегу в Парижі тільки для переговорів щодо Сирії, а це змушує Кремль скасувати давно запланований візит. Адже Путін із самого початку хотів урочисто відкрити на Сені російську церкву та мистецьку виставку і по-пропагандистськи облагородити ці медійні події присутністю Франсуа Олланда».

Турецьке агентство Anadolu лише сухо зазначає, що лідери чотирьох держав не збиралися у такому форматі більше року. І на це є свої причини, оскільки минулорічна зустріч лідерів «нормандського формату» закінчилася «без будь-якого серйозного прориву у переговорах». Втім, останню зустріч принаймні український президент Петро Порошенко вважає більш успішною, не дуже вдаючись у деталі п’ятигодинної розмови. «Ми домовилися створити «дорожню карту» – міністри закордонних справ мають розробити її основу до кінця листопада», – наводить агенція слова президента України з Twitter.

Дорожня карта також встановлюватиме послідовність виконання домовленостей, цитує українського президента азербайджанське агентство APA. «Безпека понад усе, лише тоді владу буде передано законним представникам під час виборів. Тобто кожна подія має свою чергу», – зазначив Порошенко.

Провідні французькі видання фактично проігнорували переговори президентів у «нормандському форматі», зупинившись на переговорах щодо Сирії, які відбулися без участі українського лідера. Так, зокрема Le Monde вийшла із заголовком «Олланд і Меркель покладаються на Путіна у питанні продовження «гуманітарної паузи». Le Figaro свій матеріал назвав схожим чином: «Путін готовий пролонгувати гуманітарне перемир’я в Сирії». «Французький, російський, український та німецький лідери зустрілися в середу для обговорення реалізації домовленостей, зокрема Мінських, покликаних покласти край війні в Україні. Але в кінцевому підсумку найбільш гарячою була сирійська тема, яку також обговорили лідери держав», – пояснює видання вочевидь більшу значущість для європейців переговорів щодо Сирії. «Після п'яти годин переговорів жодного конкретного прогресу не було оголошено. Лідери обговорили майбутнє створення «дорожньої карти»… У підсумку переговорів президент Росії ухилився він коментування теми «дорожньої карти», а лише вказав, що чотири лідери підтвердили свою підтримку мінського процесу та розширення місії спостережень ОБСЄ в Україні», – пише Le Figaro.

Російська Газета.ру у своєму матеріалі «Квартет зайшов з «дорожньої карти» згадує серпневу заяву Путіна про те, що переговори в «нормандському форматі» не мають сенсу, зроблену ним після нібито спроби теракту української диверсійної групи в Криму, якому запобігла ФСБ. «Росія сподівається послабити режим санкцій Заходу на тлі кризової ситуації в економіці. Істотна частина західних санкцій пов'язана саме з мінськими переговорами в «нормандському форматі». У цих умовах Москві стає важче утримувати Донбас, економіку якого практично зруйновано. Незважаючи на те, що повномасштабних бойових дій на сході немає, обстановка тут досить напружена. 16 жовтня жертвою замаху став командир ДНР Арсеній Павлов на прізвисько Моторола. Керівництво самопроголошеної республіки звинуватило в убивстві українських диверсантів. Ситуація мало сприяє зближенню між українською і російською сторонами», – ідеться в матеріалі російських оглядачів.

Лента.ру згадує, що тиждень до зустрічі в Берліні Москва обережно оцінювала шанси на те, що Путін поїде до Берліна. Мовляв, усе залежатиме від «напрацювань експертів», пояснював прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков. «Доведеться спілкуватися з Порошенком, куди подітися?» – іронізував Путін щодо паризької зустрічі, доки її ще не збиралися скасовувати. Спілкуватися російському та українському президентам зрештою таки довелося в Берліні. Хоча робили вони це, на думку журналістів, без ентузіазму, та й програма передбачала мінімальний обсяг контактів», пише російське видання у матеріалі «Що вийшло у Путіна в Берліні», визнаючи, що, як і минулого року, за результатами цьогорічної зустрічі в Берліні сторони «серйозного прогресу не дочекалися».

В опозиційній «Новой газете» вийшов репортаж із заголовком «Партнери» тиснуть на Путіна». «Берлінська зустріч у «нормандському форматі» між Меркель, Путіним, Олландом і Порошенком очікувано не увінчалася проривом щодо Східної України, хоча й запалила черговий вогник надії. Розмова, яка відбулася опісля між лідерами Німеччини, Росії та Франції щодо Сирії, підтвердила позицію Заходу: бомбардування Алеппо – це злочин, до того ж до санкцій за Україну Кремль може отримати ще й «сирійські», пише видання. «Те, що зустріч чотирьох лідерів відбулася, – саме по собі досягнення на тлі гострої сирійської кризи… Перед відомством федерального канцлера правозахисники протестували із сотнею плюшевих ведмедиків у руках, нагадуючи про вбитих бомбами дітей Алеппо. Учасники іншої акції розмахували українськими прапорами. Близько 30 осіб стояли з прапорами Росії та СРСР і плакатом «Спасибі, Путін», згадує видання вчорашній день у Берліні. Напередодні у вечірній телепередачі Aktuelle Stunde політики з правлячої коаліції ФРН зажадали від Меркель проявити твердість у розмові з президентом Росії, зазначає «Новая газета». «Якщо у Путіна складеться враження, ніби слова – це єдина форма нашого спілкування з ним, то нічого не вийде», – переконував лідер фракції ХДС у Бундестазі Фолькер Каудер, наполягаючи на діалозі з позиції сили. Його колега – соціаліст Рольф Мютценіх навпаки не вважає, що санкції проти Росії можуть бути корисними в сирійському конфлікті: «Хіба цим допоможемо людям у регіоні?» Але і він згоден, що Путін уже «більше не надійний партнер», зауважує російське видання.