Муки Brexit. Ультиматум Терези Мей

Прем'єр-міністр Тереза Мей 12 липня опублікувала новий план Brexit
Джерело: dw.com

Британія шукає порозуміння не лише з ЄС, який має покинути в березні 2019-го, а й всередині країни

У Міжнародному валютному фонді заявили: Brexit без спеціальної угоди щодо співпраці зі Світовою організацією торгівлі приведе до чималих витрат для економіки Великої Британії. Представники МВФ наголосили: практично за всіх можливих сценаріях Brexit приведе до значних втрат, що, безумовно, негативно відіб'ється на економіці країни.

Також у МВФ визнають, що вихід Великої Британії без спеціальної угоди негативно вплине на економіки інших країн ЄС, хоча удар по них буде значно меншим. «Що більше перешкод для торгівлі в рамках нових відносин, то дорожче це обійдеться», – робить висновок глава Фонду Крістін Лагард.

Переговори про умови Brexit тривають з літа минулого року, і поки ні до чого не призвели. Основні камені спотикання – питання запровадження режиму кордону між Ірландією і Північною Ірландією, збереження членства Британії у Митному союзі і єдиному ринку, статус британців в ЄС і громадян ЄС у Британії, а також торговельні відносини.

Мер Лондона Садік Хан розкритикував уряд Терези Мей за провальні, на його думку, переговори з ЄС, а також закликав провести другий референдум з цього питання. У своїй статті в газеті Observer Хан, який є членом Лейбористської партії, пише, що Британія через шість місяців ризикує зіткнутися або з «поганою угодою», або зовсім залишитися «без угоди».

Хан пише, що хоча він і виступав проти виходу країни з ЄС, проте поважає «волю британського народу», який більшістю голосів таки схвалив Brexit. Лондонський мер зізнався: він і сам не очікував, що підтримає заклики до проведення другого референдуму. Але тепер через «хаотичний підхід» уряду Мей до переговорів з ЄС, змушений це робити. За словами Хана, британці «повинні сказати останнє слово». Натомість Мей заявляє, що новий референдум про вихід з Євросоюзу буде «зрадою демократії».

Референдум щодо членства Великої Британії в ЄС, більш відомий як Brexit відбувся у Великій Британії та Гібралтарі 23 червня 2016 року. На нього було винесене питання щодо доцільності членства Великої Британії в ЄС. 51.9% громадян висловились за вихід з ЄС, 48.1% проти, явка склала 72.2%.

Чого хоче Мей, того не хоче Джонсон

Прем'єр-міністр Тереза Мей 12 липня опублікувала новий план Brexit. У документі міститься опис того, як країна виходитиме з Євросоюзу. Нагадаємо, це має статись 29 березня 2019 року. Зауважимо: йдеться про перехідний період між нинішньою ситуацією і остаточним виходом Британії з ЄС.

Так, згідно з планом Мей, Велика Британія:

  • збереже зону вільної торгівлі з ЄС. Це означає взаємний доступ товарів на ринки;
  • введе обмеження на вільне пересування між країнами, водночас до 2020 року громадяни ЄС зможуть відвідувати Британію для робочих або туристичних цілей, а також для навчання в університетах. Однак після завершення перехідного періоду таку свободу пересування обмежать;
  • не планує виходити з Європоліції (поліцейської служби ЄС) і продовжить з ЄС обмін даними та інформацією громадян для забезпечення їхньої безпеки, а також координування зовнішньої і оборонної політики;
  • відмовиться від юрисдикції Європейського суду, але британські суди повинні будуть приділяти «особливу увагу» правозастосовчій практиці ЄС;
  • оголошує про намір отримати членство у відомствах і регулюючих органах ЄС у сфері авіації, хімічної і фармацевтичної продукції;
  • не встановлюватиме кордон між Північною Ірландією та Республікою Ірландія (і після перехідного періоду у тому числі).

Крім того, як повідомляє The Telegraph з посиланням на джерела в британському уряді, Велика Британія готова заплатити до 40 млрд євро, аби погасити свої фінансові зобов'язання перед Європейським союзом після виходу з нього. «Високопоставлені чиновники в уряді зробили висновок, що така пропозиція, у якій вперше була озвучена точна цифра, є єдиним способом виходу з глухого кута переговорного процесу», – пише видання.

Втім Тереза не пропонує, вона в ультимативній формі вимагає від членів британського парламенту погодитися з кожним пунктом її плану. «Або мій Brexit, або жодного», – дослівно сказала вона в інтерв'ю ВВС.

Однопартійці-консерватори розкритикували план Мей. На їхню думку, він є «занадто м'яким». Через незгоду з прем’єркою у відставку пішли міністр з питань Brexit Девід Девіс, його заступник Стів Бейкер, а також міністр закордонних справ Борис Джонсон. Зокрема, урядовцям не сподобалась запропонована Мей модель економічних відносин Великої Британії і ЄС після офіційного виходу країни з Євросоюзу. Збереження тісних економічних зв'язків і створення зони вільної торгівлі Британії з європейськими державами після її виходу з ЄС суперечить позиції жорстких прихильників Brexit, які наполягають на запровадженні мит відповідно до тарифів СОТ.

Джонсон, звільняючись, порівняв план дій Мей із поясом смертника і заявив, що подібний план засвідчує національне приниження британців. На його думку, ідея Brexit «вмирає, задушена безглуздою невпевненістю в собі», а лінія, запропонована Мей, означає, що Британія «дійсно попрямувала до статусу колонії». У колонці для видання Telegraph Джонсон написав: «Ми збираємося зробити історичну помилку і повернути цю країну тим, хто приймає правила з Брюсселя, не кажучи вже про ці правила – не тільки для промислових товарів і сільськогосподарських продуктів, а й для широкого кола економічної діяльності». Джонсон запропонував згадати Грецію, яка довгий час перебувала в кризі. «Досвід Греції є уроком абсолютного божевілля будь-якої країни, яка дозволяє залякувати себе учасникам переговорів ЄС. Подивіться на приниження Греції – члена ЄС – і запитайте себе, як ЄС ставитиметься до Великої Британії після виходу, коли ми вже не зможемо нічого зробити, щоб захистити себе від цих правил», – зауважив він.

Журналісти, зокрема з Daily Mail, припустили, що ця стаття Джонсона – перший крок на шляху до спроби самому сісти у крісло прем'єра.

Натомість глава уряду обурилась. За пару тижнів після відставки Джонсона Мей повідомила, що відтепер вона особисто керуватиме переговорами про вихід Великої Британії з Євросоюзу. «Я буду на чолі переговорів з ЄС, а міністр у справах Brexit виступатиме моїм представником», – заявила очільниця британського уряду і уточнила, що кадровий склад міністерства буде оновлено.

На цьому тижні і головний парламентер ЄС із Brexit Мішель Барньє заявив, що домовленості про умови виходу Британії можуть бути досягнені у найближчі шість-вісім тижнів. Independent назвала заяву Барньє частиною операції з порятунку Мей, яку розпочали лідери європейських країн, побоюючись, що на жовтневій конференції Консервативної партії Джонсон може домогтися її усунення з посади лідера партії.

Лейбористи, які були проти Brexit, виступають проти тих пропозицій, які можуть, на їхню думку, нашкодити працевлаштуванню, дотриманню прав і стандартів проживання британців.

«Ми пропонуємо провести переговори про новий всеосяжний митний союз із ЄС, щоб гарантувати відсутність тарифів усередині Європи і уникнути жорсткого кордону в Північній Ірландії», - пояснив позицію лейбористів їхній лідер Джеремі Корбін.

Позиція Європи

Європейський союз зайняв зважену позицію: він не поводиться як ображена сторона. Про це неодноразово говорили верховний представник ЄС Федеріка Могеріні і головний парламентер ЄС із Brexit Мішель Барньє. Водночас Британії нагадують, що «напівдружби» бути не може. Серед іншого європейці прагнуть:

  • зберегти  оборонну співпрацю з Туманним Альбіоном. За словами Могеріні, політику і взаємні інтереси в галузі безпеки і оборони Союзу і Великої Британії розділити неможливо, уряди ЄС і Великобританії повинні продовжити тісну співпрацю;
  • координації у міжнародній політиці, узгодження позицій країн у міжнародних організаціях і спільних дій;
  • після завершення перехідного періоду - «м'який» кордон між Республікою Ірландією і Північною Ірландією, що входить до складу Великобританії;
  • отримати від Великобританії мінімум 60 млрд євро.

«Британія не буде більше брати участі у формулюванні рішень щодо політики ЄС. Вона також не зможе формувати і направляти колективні дії ЄС. Британські установи більш не володітимуть такими ж правами, що і установи ЄС. Такі легальні механічні наслідки Brexit», – нагадав Барньє.

Угода про розлучення Британії та ЄС, яка також включатиме будь-які можливі перехідні положення, повинна бути схвалена Лондоном, Європейським парламентом та «кваліфікованою більшістю» урядів ЄС. Це означає, що угоду мають погодити 20 з 27 урядів ЄС, проте вони повинні представляти 65% населення ЄС.

Дороге розлучення

У британському уряді розуміють, що Brexit за будь-яких умов влетить Туманному Альбіону у копієчку. Глава казначейства Британії Філіп Геммонд у Twitter проінформував, що відомство прорахувало усі можливі сценарії виходу країни з ЄС і передбачило на Brexit більше трьох мільярдів фунтів.

«Є багато новин про Brexit і підготовку на випадок виходу з ЄС без угоди (з Брюсселем). Мені було ясно, що ми готуємося до всіх можливих варіантів, і тому я зарезервував 3 млрд фунтів стерлінгів (3,36 млрд євро) для  Brexit у цьому бюджеті і готовий витратити більше, якщо це буде потрібно», – зазначив він.

Тим часом тривожні новини з Великої Британії надходять чи не щодня. Багато банків уже залишили Лондон. Deutsche Bank, найбільший за сумою активів фінансовий конгломерат Німеччини, хоче вивести півтрильйона євро з Британії, пише Financial Times. Остаточного рішення щодо розміру трансферу активів не було, однак Deutsche вже почав згортати свою діяльність у цій країні. Переказ активів може зайняти понад п'ять років.

Днями міжнародне рейтингове агентство Moody's спрогнозувало різке падіння ринку рітейлу у Великобританії. За даними аналітиків, Англії загрожує рецесія через Brexit, яка насамперед викличе падіння фунта, завдасть відчутного удару по сектору роздрібної торгівлі. Якщо Великобританія все ж вийде з Європейського союзу, торгівля з Європою буде вестися за більш високими тарифами Світової організації торгівлі (які можуть доходити до 45%), попереджає у своєму звіті Moody's. «Падіння обмінного курсу призведе до тимчасово вищої інфляції, а отже, до подальшого скорочення реальної заробітної плати протягом наступних двох-трьох років, що, своєю чергою, буде негативно впливати на споживчі витрати і розвиток роздрібної торгівлі», – наголошується у звіті.

Наталія Сокирчук, «Главком»