НАТО, ЄС, мова та Донбас… Парламентське меню на нову сесію

Стартував новий політичний сезон. Парламент починає свою роботу, лідери фракцій та керівники комітетів сьогодні зібрались на першу погоджувальну раду після канікул. Вже встиг нагадати про себе і президент – сьогодні він зареєстрував до Ради давно анонсований проект змін до Конституції. Голова держави пропонує закріпити в Основному законі європейський та євроатлантичний напрямок України. Важко повірити, що парламент відмовиться голосувати за такий документ, тож президент перед виборами додасть собі електоральних балів серед проєвропейськи налаштованого електорату. Принаймні, сподівається на це.

Вже в кінці грудня офіційно стартує президентська виборча кампанія і всі рішення, які прийме Рада на цій сесії, будуть мати передвиборчий присмак. Злагоди в лавах коаліції чим далі, тим менше, і виходити на результативні голосування буде все важче. При цьому з минулої сесії у парламентарів залишилася купа боргів, які перенесені на осінь.

«Главком» склав перелік основних завдань, які треба буде вирішити Верховній Раді на поточній сесії. Окрім, звичайно, традиційного бюджету на наступний рік.

Новий склад ЦВК

Намаганнями обрати новий склад ЦВК фактично завершилась минула парламентська сесія. Тоді на оновленні комісії наполягав БПП, але уперся «Народний фронт», який боявся, що це розв’яже Банковій руки для дострокових виборів. Хоча формально претензії «фронтовиків» інші: вони посилаються на резолюцію ПАРЄ, яка наголошує на необхідності представництва в комісії всіх фракцій парламенту. А в поданні президента відсутній кандидат від Опозиційного блоку.

Ще одна проблема – 14 кандидатів в президентському поданні на 13 вакантних місць. В останні дні минулої сесії БПП запропонував вирішити цю проблему, «благородно» пообіцявши не голосувати за одного зі своїх кандидатів – Ольгу Лотюк, але питання було остаточно перенесене на наступну сесію. Голова Верховної Ради Андрій Парубій анонсував, що зміна ЦВК стане одним з перших завдань, які парламент розгляне восени. Але чи буде політична воля перезавантажити ЦВК, деякі члени якої сидять в цій будівлі ще з 2004 року, – не зрозуміло. Передвиборча президентська кампанія стартує вже 31 грудня – до цього часу треба не просто обрати нових членів комісії, а й ввести їх в курс справ. Саме наближення виборів може призвести до того, що депутати не ризикнуть змінювати склад ЦВК, а заодно посилювати позиції Петра Порошенка в комісії, в такий гарячий період. А це означає, що нового президента оголосить все той же Михайло Охендовський, який у 2014-му став «фартовим» для нинішнього глави держави. Втім зрушити процес з місця може позиція західних партнерів – ротація ЦВК є однією з їхніх вимог. «Без нового складу ЦВК вибори у будь-який момент можуть бути названі нелегітимними, тому, думаю, це питання Верховна Рада вирішить», – вірить директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Новий Виборчий кодекс

7 листопада минулого року парламент прийняв у першому читанні Виборчий кодекс. Прийняв несподівано і певною мірою випадково – парламентарі не приховували здивування, коли на табло загорілось число 226. Кодексом пропонується обрання депутатів за пропорційною системою з відкритими списками зі зниженням бар’єру до 4 %. Втім очевидно, що на прийняття в цілому цим парламентом шансів у такого проекту обмаль. Комітет з правової політики заспамили тисячами правок, тож один їхній розгляд в залі може зайняти кілька пленарних тижнів. Представник президента у парламенті Ірина Луценко назвала цей варіант кодексу застарілим. Його починали готувати ще за минулих скликань.  Луценко закликала готувати новий проект. Взагалі ж у президентській фракції пояснюють невиконання своєї обіцянки щодо зміни виборчої системи позицією мажоритарників: мовляв, поки вони складають половину парламенту, відміна нинішньої системи не пройде. «У тому, що приймуть новий виборчий закон, є великі сумніви, – каже директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Але саме нова виборча система може слугувати початком створення реальних політичних партій і формування майбутньої політичної еліти, яка відсутня в Україні».

Не вірить у зміну правил гри і Вадим Карасьов: «Парламент VIII скликання не готовий до радикальних змін виборчого законодавства. Цим питанням займеться або новий президент, або новий парламент, який все-таки буде обиратись за нинішнім законом».

Продовження дії закону про особливий статус Донбасу

Закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей був прийнятий ще в 2014 році і минулого року подовжений до 10 жовтня 2018  року. Очевидно, що до цієї дати важко очікувати якихось проривів в питанні Донбасу, тож, ймовірно, його доведеться пролонгувати ще на рік. Цей закон майже не діє, оскільки більша частина його статей «активуються» лише після проведення виборів за українськими законами на нині окупованих територіях. А ті, в свою чергу, мають відбутись, коли звідти вийдуть незаконні збройні формування разом з військовою технікою, чого досі не відбулося.

Минулого року розгляд продовження дії закону запам’ятався фаєр-шоу від «свободівця» Юрія Левченка, можливо, чогось подібного слід очікувати і зараз. Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що ближче до жовтня в Раді будуть вирішувати, чи є необхідність ще на рік продовжувати дію закону, чи такої потреби вже немає. Це значною мірою залежатиме від позиції наших міжнародних партнерів. А позиція ця досить чітка. Раніше спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер заявив, що Україна опиниться в невигідній ситуації, якщо не продовжить дію закону про особливий статус Донбасу, бо дасть привід Кремлю звинуватити її в невиконанні Мінських угод.

«Схоже, що Росія через своїх маріонеток перенесе на невизначений термін вибори керівництва так званих «ЛНР» і «ДНР» для того, щоб зберегти Мінський процес, – каже голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. – А Україна зі свого боку має продовжити дію цього закону, що має зробити Верховна Рада. Але в умовах виборчої кампанії, яка вже починається, дуже непросто буде зібрати необхідну кількість голосів».

Щоправда, карти може змішати вбивство ватажка «ДНР» Олександра Захарченка та досить різка реакція на нього Москви та особисто Володимира Путіна. Вони ставлять під питання подальший хід врегулювання конфлікту на Донбасі. Голова російського МЗС Сергій Лавров вже висловився в тому ключі, що до виборів в Україні годі очікувати від української сторони виконання Мінських угод. Передвиборча турбулентність та фактична смерть «Мінська», дійсно, може поставити подальшу дію цього закону під питання.

Скасування депутатської недоторканості

У Верховній Раді лежать два проекти про скасування недоторканості – депутатського та президентського авторства. Відрізняються вони лише тим, що президент пропонує зробити це з 2020 року, а депутати – одразу. Обидва законопроекти отримали позитивний висновок Конституційного суду і тепер справа за депутатами. Нагадаємо, що в 2015 році Конституційний вже визнавав конституційним законопроект щодо скасування депутатської недоторканості, але в 2017 році в Раді його тишком-нишком зняли з розгляду. Можливо, така ситуація буде і цього разу.

«Навряд чи за один із цих варіантів проголосують, – не вірить в щирість депутатських намірів Вадим Карасьов. – Підтримати президентський законопроект депутати не захочуть, бо його Порошенко зміг би використовувати у передвиборчому піарі. Крім того, не всі депутати навіть президентської фракції хотіли б цю недоторканність скасувати. За парламентський законопроект теж не проголосують. У цьому питанні більше популізму, ніж раціональної необхідності».

Слід зауважити, що для скасування депутатської недоторканості треба вносити зміни до Конституції, відповідно, це рішення приймається протягом двох сесій 300 голосами. В контексті цієї теми згадаємо, що генпрокурор Юрій Луценко обіцяв в кінці серпня подати в Раду подання на скасування депутатської недоторканості низки депутатів Опозиційного блоку. Він погрожував це зробити ще до літніх канікул, але вирішив перенести цю процедуру на осінь. 

Інші зміни до Конституції

Вже згаданий намір прописати на рівні Конституції прагнення України до вступу в Євросоюз і НАТО є давньою ідеєю Петра Порошенка, для якого така декларація стане елементом передвиборчої кампанії. Політолог Володимир Фесенко не виключає, що буде ініційовано розгляд більш радикальної Конституційної реформи, спрямованої на формування парламентської республіки і обмежень повноважень президента. Провайдером такої ідеї виступає «Народний фронт», якому поки не вдається переконати у доцільності таких змін президента. «Ініціювати розгляд цього питання може або президент, або 150 народних депутатів, – нагадує політолог. – Депутати з різних фракцій кажуть, що для такої ідеї не буде жодних проблем зібрати і 300 голосів».

Закон про мову

Показове скасування сумнозвісного мовного «закону Ківалова–Колесниченка» одразу після усунення Віктора Януковича, дехто вважає, запустило анексію Криму та війну на Донбасі. Принаймні російська пропаганда досі згадує цю історію. Тодішній виконувач обов’язків голови держави Олександр Турчинов не підписав це скандальне рішення Ради. Закон, який надавав, в основному, російській мові статус регіональної в певних регіонах, діяв аж до 28 лютого 2018 року, доки його не скасував Конституційний суд через порушення процедури при його прийнятті.

Наразі в Раді зареєстровано п’ять законопроектів про мову. Тема ця – потенційно дуже резонансна та «електорально благодатна», тож можна очікувати великого галасу навколо неї та пильної уваги як зі східного, так і з західного боків.

Реформа парламенту

Підвищення ефективності роботи законодавчого органу – давня «фішка» Парубія, до якої він регулярно повертається. В якості базису для майбутніх змін взяли звіт, підготовлений головою місії Європарламенту Петом Коксом, який був оприлюднений ще в 2016 році. Реформа передбачає зміну графіка роботи парламенту, зменшення мінімальної кількості голосів для прийняття рішень, боротьбу з законодавчим «спамом», скорочення кількості комітетів відповідно кількості міністерств та інші новації. Скорочення кількості комітетів послідовно просуває Парубій – він кілька разів ставив це питання на голосування, але воно не знаходило підтримки в залі. Більш того, парламентських комітетів може побільшати – голова Верховної Ради анонсував створення окремого комітету, який би здійснював парламентський контроль над сектором безпеки і розвідувальними органами.

Кадрові діри

Особливістю нинішньої владної вертикалі є непристойна кількість у ній «виконуючих обов’язки» на багатьох ключових посадах. Роки у державі нема повноцінних міністрів охорони здоров’я, фінансів та аграрної політики, голови ДФС, Фонду держмайна, Держслужби геології та надр та інших структур. Верховна Рада мала б заповнити вакансії в уряді, але досі не спромоглась цього зробити і відверто кажучи, навряд чи зможе у передвиборчий період. Минулої сесії вдалося звільнити Валерію Гонтареву, яка кілька місяців перебувала в незрозумілому статусі, та призначити головою Нацбанку Якова Смолія. Ще один парламентський головний біль– обрання голови новоствореного міністерства у справах ветеранів. Це відомства – однозначно президентська квота. Створювалось воно за ініціативи голови профільного «ветеранського» комітету Олександра Третьякова, а на посаду міністра БПП просуває президентську соратницю Ірину Фриз. Але зрозуміло, що такі подарунки «Народний фронт» буде робити Банковій лише в обмін на щось не менш суттєве.

Павло Вуєць, Яна Степанковська, «Главком»