Новий Виборчий кодекс. Як будуть обиратись народні депутати з 2023 року?

Сьогодні парламент ухвалив Виборчий кодекс (№3112-1), який передбачає вибори за пропорційною системою з відкритими списками, а також скасування мажоритарки. За відповідне рішення проголосували 230 депутатів.

Виборчий кодекс був запропонований ще у 2015-му. Його автори – спікер Андрій Парубій, нардепи Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко та Леонід Ємець з «Народного фронту». Перше читання законопроєкт пройшов ще 7 листопада 2017 року.

Попри запевнення з боку нардепів, що вони неодмінно проголосують за Кодекс, голосування відбувалось довго і тяжко: спікер Андрій Парубій 17 разів намагався повернутись до розгляду правок – весь час не вистачало 3-10 голосів.

«Я нарахував близько тисячі правок. Дещо вони змінили філософію документу. Приміром, якщо у першому читанні йшлося про прохідний бар’єр у 4%, то стало 5%. Також змін зазнала низка процедурних моментів», - прокоментував «Главкому» один з авторів Кодексу Черненко.

Зі скрипом, однак документ таки було проголосовано. Мажоритарників дещо втішило, що Кодекс набирає чинності аж через чотири роки, тому на виборах, що мають відбутися за 10 днів, вони у безпеці.

«Це був складний і довгий шлях. Я гордий, що є одним із авторів Виборчого кодексу», - не приховував радості ПарубійОстаточна версія документу на сайті парламенту ще не опублікована, однак про ключові зміни, які він передбачає, давно відомо.

Що зміниться?

Нині голосування відбувається за змішаною системою – половина депутатів обирається за партійними списками, інша половина – на мажоритарних округах. Виборці отримують два бюлетені: перший – із переліком партій, які перед тим формують свої списки (закриті, як правило, партія оприлюднює лише ТОП-10 чи ТОП-20 прізвищ), та другий –  із переліком кандидатів на окрузі. Відповідно якщо партія долає 5%-й бар’єр, її представники потрапляють у парламент, і чим більший відсоток, тим більшу кількість депутатів отримує політична сила. Окремо від кожного округу до Верховної Ради проходить по одному кандидату.

Ухвалений сьогодні закон передбачає пропорційну систему із відкритими списками – тобто, виборці самі визначатимуть, хто із партійного списку пройде до парламенту, а не сама партія. Країна ділиться на 27 виборчих регіонів - кожен збігається з поділом на області, виняток –  лише Київ та Дніпропетровщина, які ділитимуться на два виборчі регіони. Кожна партія пише свій загальнонаціональний список (це важливо!) і розподіляє своїх кандидатів на 27 регіональних списків.

Кожна партія та кожен кандидат у регіональному списку матимуть свій номер. Інформація про порядковий номер партії, згідно зі ст. 267 Кодексу, та списки кандидатів будуть у кабінці для голосування. Під час виборів громадяни отримають маленький бюлетень всього із двома клітинками: у перший вони мають вписати номер, під яким йде конкретна партія, у другий – конкретний кандидат від цієї партії. Аби усі цифри були однакові і не виникало плутанини і суперечок, вписувати їх у віконце будуть як індекс на конверті – за трафаретом із крапочок.

Таким чином, виходить, що кандидати від кожної політсили змагатимуться не лише з конкурентами з інших партій, а й між собою.

Як підраховуватимуть голоси?

Спочатку працівники дільничих виборчих комісій підрахують результати партій. Після цього кожну з купок розіб’ють ще на кілька: за кожного кандидата у регіональному списку. Далі у гру вступає Центральна виборча комісія. Спершу її члени підрахують голоси за кожну політсилу по всій Україні та визначать, які партії подолали 5%-й бар’єр.

Наступний крок – підрахунок виборчої квоти, тобто ціни одного мандату у перерахунку на голоси виборців. Для цього всю кількість голосів, які отримали прохідні партії (ті, що набрали 5% і більше голосів), ділять на 450 – загальну кількість мандатів. «Це приблизно 23 тис. - 25 тис. голосів», - уточнив «Главкому» Леонід Ємець.

Після цього  визначається результат у кожному окремому регіоні. «До прикладу, партія отримала 70 тис. голосів: це значить два мандати (25 тис. + 25 тис.), а ще 20 тис. голосів йдуть у загальний пул партії. Оці пули партії з кожного регіону плюсуються. Черненко порахував, що якщо партія могла подолати 5%-й бар’єр, то з урахуванням цих пулів гарантовано отримає ще 12-14 мандатів – очевидно, вони будуть розподілені між кандидатами у загальнорегіональному списку», - пояснив Ємець.

Потім відбудеться підрахунок голосів усередині кожного списку партії у кожному регіоні. Ті кандидати, які отримали найбільше голосів у списку своєї партії, і стануть депутатами.

Що не так?

Деяке сум’яття у систему вносить проголосована нардепами правка Сергія Власенка про 10 «золотих» мандатів, навіть якщо в регіональних списках ці кандидати не отримали підтримки.

«Оскільки ряд партій наполягали, що за партійним керівництвом необхідно закріпити мандати, щоб вони точно знали, що пройдуть до парламенту і могли спокійно займатися партійною діяльністю, то було ухвалено, що перша десятка гарантовано отримає мандат», - пояснив Ємець.

«Це означає: якщо хтось із вершини списку не набере голосів у регіоні на мандат, йому все одно гарантовано проходження», - уточнив Черненко.

Іншими словами, вплинути на першу десятку гарантовано прохідних кандидатів від кожної партії виборець ніяк не може. Політолог Володимир Фесенко в коментарі «Главкому» назвав цю правку «компромісною».

Автори кодексу впевнені, що позитивних моментів у нього багато. Вибори за такою системою суттєво зменшують корупційну складову і «гречкосійство». «Підкуп ефективно працює в малих округах, мажоритарка є яскравою ілюстрацією того, як це здійснюється і наскільки ефективним є результат.. Переможець – це людина, яка не вела активної агітаційної кампанії, не була лідером, але «засіяла» округ ресурсами і перемогла. Коли округ величиною в область, то скупити його доволі важко», – коментує координатор виборчих програм мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

Інші нововведення

Кодекс передбачає можливість змінювати місце голосування онлайн, однак для цього виборець повинен мати цифровий підпис.

Закон також врегульовує порядок передвиборчої агітації  - саме на це були спрямовані більшість правок голови комітету свободи слова та інформації Вікторії Сюмар. Приміром, чітко виписані вимоги до дебатів – щоб вони були не маніпулятивними, а інформативними.

Чи складно втілити нову систему?

Один з авторів закону Олександр Черненко впевнений, що втілити нову систему технічно нескладно.

«Насправді - це комп'ютерна формула, за якою все легко і швидко вираховується, що називається у два кліки», - зазначив він. Черненко переконує, що ЦВК з цим завданням має впоратись.

Коли закон набирає чинності?

В перехідних положеннях Кодексу написано, що документ набуває чинності з 1 грудня 2023 року

Уявімо, що за рік відбудуться позачергові вибори. За яким законодавством вони відбудуться?

Ні, позачергові вибори, які відбуватимуться до 1 грудня 2023 року, проходитимуть за досі чинним законодавством, тобто за змішаною системою.

Наталія Сокирчук, «Главком»