Парадокси торгівлі з Донбасом. Як Порошенко очолив блокаду

Сьогодні, 15 березня, Рада національної безпеки ухвалила несподіване рішення. Переміщення вантажів через лінію зіткнення на Донбасі буде зупинено. Ініціативу глави держави підтримала РНБО. Що цікаво, ще недавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевняв, що енергетична блокада відбувається виключно в інтересах Російської Федерації і тому треба проявити державницьку позицію і розблокувати шляхи. Тепер на Банковій з огляду на обставини та суспільні настрої різко змінили позицію і пішли на перекриття сполучення з ОРДЛО. При цьому там не забули перекласти провину на можливі економічні втрати від цього кроку на блокувальників та… Тимошенко.

Нагадаємо, блокада головних транспортних шляхів з окупованими регіонами Донбасу за ініціативи ветеранів АТО та окремих народних депутатів розпочалася ще 25 січня.

Її ефективність одразу визнали по той бік фронту. 27 лютого ватажки «ДНР» та «ЛНР» Олександр Захарченко та Ігор Плотницький оголосили ультиматум: або до 1 березня блокаду буде припинено, або вони введуть «зовнішнє управління» на всіх підприємствах української юрисдикції, що працюють у «республіках». Бойовики також висловили погрози щодо зупинки поставок вугілля Києву та переорієнтації виробництва на ринок Росії. В уряді ці заяви назвали спробою залякати. «Йдеться про системоутворюючі підприємства, які задіяні у вертикально інтегрованих компаніях і є окремими ланками у виробничих циклах. Зовсім непросто розірвати цей ланцюжок, знайти збут продукції, яку виробляли ці підприємства, для того, щоб підтримувати їхню життєдіяльність. І продукція цих підприємств не затребувана в Росії. Там свого вугілля хоч греблю гати, не знають, куди подіти, закривають шахти. Тому нехай собі балакають усе, що завгодно. Я в це не вірю», – говорив тоді заступник міністра тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

Блокувальники ж наполягали на подальшому посиленні заходів і перекритті інших транспортних магістралей, що з’єднують Україну із захопленими Росією територіями. Натомість у СБУ заявляли про начебто зацікавленість верхівки терористичної організації «ДНР» у блокаді.

Невдовзі ватажок бойовиків Захарченко заявив, що близько 40 підприємств української юрисдикції таки перейшли під «зовнішнє управління» в «республіці».

За день до набуття чинності урядової постанови про новий порядок переміщення товарів через лінію розмежування активісти на Донбасі заявили про намагання їх розігнати. Зокрема, до учасників блокади, що стояли біля станції «Кривий Торець», як заявили у штабі блокади, застосували силу співробітники СБУ та КОРД. У відповідь у СБУ спростували заяву про причетність співробітників спецслужби безпеки до штурму активістів блокади в ОРДЛО. Проте заявили, що затримали в зоні проведення АТО «під час контрдиверсіних заходів» 43 осіб, які відмовилися скласти зброю.

Після цього загострення Порошенко ініціював екстрене засідання РНБО. Виступаючи на ньому, президент укотре назвав поведінку організаторів блокади антидержавною, а їхні дії – синхронізованими з окупантами.

«Негативний ефект блокади для всієї України абсолютно очевидний, але кардинально вплинути на окупантів вона не здатна, – зазначив гарант. – Через сотні неконтрольованих Україною кілометрів українсько-російського кордону вони легко можуть отримати все, що їм треба – із Російської Федерації. І так само продати туди все, що їм треба».

За півтора місяця, як наголосив глава держави, блокувальники віддалили перспективу повернення цих районів, послабили вплив України по той бік зіткнення, погіршили становище українських полонених, розпалили агресивність Росії, ускладнили відновлення територіальної цілісності. «Внаслідок таких синхронізованих дій ситуація на сході України істотно погіршилася – на жаль, для України, а не для її ворогів», – зазначив Порошенко. Президент акцентував увагу на втраті Україною підприємств, розміщених на окупованих територіях. І саме з огляду на ці втрати запропонував РНБО ухвалити рішення про... тимчасову повну зупинку транспортного (і не лише залізничного) сполучення з окупованою територією. Діятиме воно доти, доки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва.

«Виняток буде зроблено лише для гуманітарних вантажів – українських та міжнародних гуманітарних організацій, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ми не повинні допустити погіршення гуманітарної ситуації на окупованих територіях», – уточнив президент. Він також повідомив про подальше створення мобільних груп, які боротимуться із контрабандою на Донбасі, і висловив сподівання, що найближчим часом Кабмін детальніше проаналізує економічний аспект ситуації. «Наскільки уповільниться економічне зростання? Які будуть втрати для бюджету? Які ризики для валютного курсу? Яка ситуація з енергетикою, бо цього разу лише рання весна врятувала нас від віялових відключень електроенергії», – сказав Порошенко.

Він також заявив, що виставить рахунки за збитки від блокади партіям «Самопоміч» і «Батьківщина». «Те, що дії наших «блокадників» влетять Україні в копієчку, це очевидно. В яку саме – покаже калькуляція. І ці рахунки ми виставимо не лише самопроголошеним республіканцям, а й «Самопомочі», «Батьківщині» та іншим зачинщикам та промоутерам блокади», – сказав він. Гуляйполе в зоні АТО, додав він, створила політична сила, «яку ми вважали демократичною, ліберальною та реформаторською».

На додаток гарант запропонував замість закону про окуповані території підготувати, розглянути та прийняти закон про відновлення територіальної цілісності України.

До такої позиції президента та подальшого рішення на РНБО блокувальники поставилися з позитивом. «Це перемога, здобута завдяки блокаді, однак це не повна перемога, а тільки часткова. Ми проконтролюємо весь цей процес, щоб це не було окозамилюванням», – зазначив у розмові з «Главкомом» Володимир Парасюк.

Його колега, нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв, розцінив це як шанс на цивілізоване обмеження торгівлі з окупантом. «Станом на сьогоднішній ранок ми були на межі кровопролиття всередині України... Тепер у нас є всі можливості законодавчо обмежити економічну залежність від агресора, яка через тих самих агентів трансформується в залежність політичну та оборонну», – зазначив він на своїй сторінці у Facebook.

Підтримку президенту висловив і екс-командир батальйону Нацгвардії «Донбас», помічник депутата Семена Семенченка Анатолій Виногродський. «Ми підтримуємо президента в ухваленні такого складного для нього рішення. Торговельна блокада допомогла державі усвідомити її обов’язки перед народом. Ми не зніматимемо редути, бо, окрім офіційного товарообігу, який здійснювався за дозволами СБУ, через лінію фронту велось багато неконтрольованої торгівлі. Поки що наші вимоги не задоволені. Продовжуватимемо займатися тим, чим займалися, допомагаючи державі підтримувати правильне рішення, яке озвучив президент на засіданні РНБО», – прокоментував активіст.

Вважає сьогоднішнє рішення РНБО результатом блокади і нардеп від «Самопомочі» Павло Костенко. «Принаймні наша влада побачила, що неможливо це залишати так, як воно зараз є. Пішла масова підтримка (блокувальників. – «Главком») з обласних, міських, районних рад. Понад 90 рад різного рівня ухвалили відповідні звернення до Верховної Ради на підтримку блокади і необхідності ухвалення закону про тимчасово окуповані території», – зазначив депутат. При цьому Костенко уточнив, що блокувальники не довіряють рішенням держави.

Незважаючи на слова президента про необхідність ухвалення закону про відновлення територіальної цілісності України, активісти вимагають прийняття закону про окуповані території. «Якби президент дбав про державу, він мав би заявити, що блокада триватиме доти, доки державні, адміністративні приміщення на тому боці не повернуться до держави, а потім і підприємства. Тому що важко зрозуміти, яким чином заводи повернуться Україні, а суд, прокуратура, місцеві ради Донецька і Луганська ні. Це перевернута логіка. Це рішення РНБО є тимчасовим, його треба було ухвалити зразу після окупації цих територій. Чи готова буде більшість тепер ухвалити потрібний закон?» – висловив невпевненість у розмові з «Главкомом» Костенко. На його думку, сьогоднішнє рішення РНБО – крок, яким хочуть знизити температуру у суспільстві.

Тим паче що в документі РНБО відсутня вимога, з якої, власне, почалася блокада, – повернути українських полонених. «Влада лише вимагає повернути підприємства Ахметову. Заводи самі повернуться, коли ці території перестануть бути «непідконтрольними». Людей мусимо звільнити зараз і негайно», – висловила свою думку з приводу ухвали Ради національної безпеки журналіст Ольга Мусафірова.

«Соціологія, проведена в останні дні тижня, показала, що народ проти торгівлі з ОРДЛО. І на Банковій вирішили використати цей фактор, – зазначив шеф-редактор УНІАН Михайло Ганницький. – Але як це зробити, якщо торгівлю було припинено не владою, а наперекір їй, людьми на редутах? Вигадали геніальний план – розженемо одну точку, хай зайде кілька потягів, а потім заборонимо. І Порошенко зможе говорити по телевізору: «Ми припинили торгівлю з терористами». Більш того, це ще й дасть можливість йому (чи, скоріше, знайдуть цапа-відбувала з уряду) додати: «Через це тарифи знову зростуть, але ми не можемо фінансувати кулі, які...»

Деякі народні обранці також дали доволі критичну оцінку владі, яка різко змінила свою позицію.

«Спочатку вони називають блокувальників рукою Кремля, потім приймають рішення розігнати їх силою, кидають у політичні жорна поліцію і силові структури, а після, коли ситуація набуває ознак маразму, вирішують, що взагалі-то блокада – це добре, але тільки якщо за рішенням РНБО... Мені одному здається, що ми на шару наїлися гімна?!» – написав на своїй сторінці у Facebook нардеп від фракції БПП Мустафа Найєм.

Призупинення торгівлі з ОРДЛО – це, на думку депутата, технічно і фактично  початок повної втрати окупованих територій: «Слідом за поставками руди з російських гірничо-збагачувальних комбінатів та відновленням виробництва на конфіскованих підприємствах почнеться облаштування життя працівників, їхніх родин і супутньої інфраструктури. Системний бізнес буде рахувати ризики інакше, ніж Кремль – не ситуативно і «тільки б гірше», а з довгостроковим плануванням. Для Усманова, на відміну від Суркова, це вже не просто територія, а актив, про який треба піклуватися, бо він приносить прибуток».

Відповідальність за це лягає, як зазначає Найєм, як на тих, хто на догоду своєму електорату (або банально – кишені) використовував настрої людей, щоб влаштувати блокаду, так і тих, хто три роки не міг знайти в собі сміливість говорити з людьми прямо та пояснювати природу відносин з непідконтрольними територіями.

Катерина Пешко, «Главком»