Учасник торговельної блокади, депутат Ярослав Маркевич: Пошук компромісів із Гройсманом тривав всього одну годину

Напередодні ввечері відбувся розгін редуту учасників торговельної блокади Донбасу, які стояли біля станції «Кривий Торець». У Штабі блокади торгівлі з окупантами кажуть, що силу проти них застосували співробітники СБУ та КОРД. У спецслужбах назвали свої дії контрдиверсійними заходами в зоні АТО.

Один із лідерів блокувальників, народний депутат від «Самопомочі» Семен Семенченко, у своєму відеоблозі повідомив, що понад 40 активістів, яких напередодні заарештували і начебто побили правоохоронці, відпустили без висунення обвинувачень. Один активіст залишається в лікарні, а доля ще одного, 25-річного Павла Герасименка, начебто невідома. Натомість у поліції кажуть, що після затримання Павла і проходження ним медичного огляду його відпустили.

Силовий розгін протестувальників відбувся тоді, коли на редуті не було жодного народного обранця, а мобілізацію активістів не було оголошено. Саме цим дорікають організаторам блокування опоненти, вбачаючи між ними і владою змову. Самі ж депутати обвинувачення спростовують, як і те, що на редутах платять за участь в акції.

Депутат від «Самопомочі» Ярослав Маркевич є одним із найактивніших учасників торговельної блокади. Кілька днів тому він перебував на редуті «Кривий Торець». В інтерв’ю «Главкому» політик розповів, чому у критичний момент, під час розгону блокувальників, біля них не виявилося жодного депутата і чому правоохоронці не пропускали в зону АТО письменника Сергія Жадана.

Ярослав Маркевич

Понад 40 блокувальників учора спочатку затримали, а потім відпустили. Як ви пояснюєте такі дії правоохоронців?

Тут питання не стільки в діях поліції, хоча, безумовно, виконувати незаконні накази не повинен ані поліцейський, ані солдат, скільки питання до Банкової. Невже там не розуміють, що чим сильніше тиснуть, тим сильнішою буде віддача?

Нині зона АТО є заблокованою. Потрапити туди людям, які там не прописані або не їдуть до Москви, дуже складно. Сергій Жадан, який їхав з Борисом Севастьяновим у зону АТО на концерт для дітей, піднявся у своїх дзвінках аж до Адміністрації президента (аби дали добро на проїзд). Їх не пропускали, бо вони потрапляли під ті самі небезпечні характеристики, які були виписані на кожному блокпості. Тобто під визначення «волонтер», а його пропускати не можна, бо він може допомогти блокаді. Ця історія була вчора. Уявіть, скільки вони зусиль доклали, аби організувати розгін однієї конкретної ділянки блокади, замість того, щоб витратити цей час на те, аби домовитися з людьми (блокувальниками), знайти точки дотику, розробити план, зрештою проголосувати за закон (який забороняв би торгівлю з окупованими територіями), можливо і альтернативний розглянути.

Ще на початку березня Семен Семенченко розповів, що, за інформацією «з шести джерел», до Бахмута стягується тисяча нацгвардійців, які мають намір розігнати блокувальників. Проте під час розгону ані його, ані інших депутатів, які могли б захистити людей, не виявилось на місці подій. Чому?

Так і було все влаштовано, аби депутатів у цей час не було. По-перше, у нас сесія, усі поїхали до Києва. По-друге, неможливо бути весь час і всюди. Решту часу що Павло, що Тарас (депутати від «Самопомочі» Павло Костенко і Тарас Пастух. – «Главком») постійно там перебували. Також Семен постійно там. Це «кіно» в головній ролі з Семеном нікому не подобалося у владі, тому влаштували все так, аби розігнати блокаду тоді, коли політиків не буде. Це ж логічно.

23 лютого фракція «Самопоміч» залишила парламент на знак протесту проти нерозгляду закону про окуповані території. Тоді очільник фракції Олег Березюк заявив, що депутати вирушають на Донбас, аби стати поруч із блокувальниками. З огляду на важливість для вас блокування, чому хоча б один парламентар не чергував на редуті, якщо всі знали, що готується розгін?

На одному з редутів я одного разу сам ночував (ідеться саме про Кривий Торець. – «Главком»). Інформації про те, чи цього дня може відбутися розгін, чи іншого у нас не було. Ми постійно думали, хвилювалися через те, що таке буде. Але зрозумійте, чітко передбачити дії влади ми не могли.

Депутат Олег Петренко каже, що рух «Азов», який намагався допомогти блокувальникам, фактично видавили з редутів, оскільки Семен Семенченко наполягав на тому, що саме він є керівником штабу. Це так?

Я таку інформацію не підтверджую. В блокаді бере участь величезна кількість людей з дуже різних підрозділів, з дуже різних рухів, узяти у ній участь може кожен. Учасники блокади зацікавлені в розширенні своїх лав, тому з радістю приймуть кого завгодно. В оперативному керуванні (блокадою) на різних пунктах різні люди. На одному з редутів головним є боєць батальйону ОУН Бек, який керує всіма процесами, він не має жодного стосунку до Семена (Семена Семенченка), чи до «Азова». Сам Семен очолює інший редут. І це правильна система. Навіть якщо в одному місці щось прорвало, інші триматимуться. 

Вимогами блокувальників є звільнення заручників бойовиками і ухвалення закону про заборону торгівлі з окупованими територіями. Чи є просування у цих питаннях, із ким відбуваються переговори?

Досягнення блокади в тому, що нарешті цю тему розкрили і почалося обговорення, щоправда, лише у суспільстві. Але наше завдання, аби цими питаннями зайнявся уряд. Це те, що він мав зробити три роки тому, те, про що ми кричали щодня у Верховній Раді. Наше завдання – щоб наш законопроект зайшов до зали Верховної Ради. Якщо є інші альтернативні законопроекти, нехай також заходять.

Але раніше Анатолій Виногродський (колишній командир батальйону Нацгвардії «Донбас», нині – помічник депутата Семена Семенченка) зустрічався з прем’єр-міністром, сторони шукали порозуміння. Чому не вдалося домовитися?

У тім-то й річ. Було лише дві такі зустрічі. Загалом на них витратили всього одну годину часу. А на те, щоб перекрити зону АТО, збирали наради, заганяли всіх на килим. Це робили правоохоронні органи, вони ж забезпечують зараз блокаду зони АТО, вони ж і не пускають туди добровольців. Це відбувається зараз, відбувалося вчора, позавчора. Тобто на це витрачали величезну кількість часу замість того, щоб вести перемовини з блокувальниками, під час яких, можливо, до чогось вдалося б дійти.

Зараз переговори мають місце?

Ні, звідки їм узятися?

Ваш колега по парламенту Володимир Парасюк розповідав, що на блокувальників виходили люди Ахметова. Хто саме виходив, що пропонували?

Я не чув про це. Як на мене, це традиційна поведінка…

Виходить так, що лише окремі депутати посвячені в деталі таких переговорів, про які інші, і навіть народні обранці, нічого не знають. Гадаєте, це нормально?

Я думаю, що переговорів таких просто не було. Можливо, були спроби. Переговори потрібні тим людям, які везуть товар поїздами. Хлопцям цим (машиністам) також потрібно якось працювати, тому вони просять пропустити поїзди. Можливо, були з боку їхніх керівників спроби домовитися. Але якщо блокувальники продовжують стояти, отже, нічого не змінилося.

Семен Семенченко обіцяє повернути контроль над втраченим редутом. Враховуючи те, що у блокувальників на руках велика кількість зброї, можливий силовий сценарій?

Скажу чесно, я вкрай негативно ставлюся до такого сценарію. Остання ніч це показала. Зброя була, але, як ви бачите, жодного пострілу блокувальниками не було здійснено.

Яким чином тоді повертатимете контроль над втраченими позиціями?

Зараз це не можу коментувати з різних міркувань.

Михайло Глуховський, «Главком»

Читайте також інтерв’ю Семена Семенченка: За час блокади ми не пропустили 14 тисяч вагонів