Переворот в Миколаєві. Як меру від «Самопомочі» вдалось піти з посади живим
Ця відставка – зайва демонстрація того, як пропрезидентське оточення діє в одній зв’язці з колишніми «регіоналами»
5 жовтня міська рада Миколаєва висловила недовіру міському голові Олександру Сенкевичу. У той день відбулася позачергова сесія міської ради, на якій збиралися лише заслухати звіт мера. Сєнкевич виступав перед депутатами впродовж трьох годин, але такий розлогий звіт не задовільнив, а навіть роздратував депутатів.
Фракції «Наш край» і БПП закликали колег визнати роботу міського голови незадовільною і призначити нові вибори. Голова БПП Володимир Криленко сказав, що розчарувався у Сенкевичі. Після прискіпливої критики депутат від рідної для Сенкевича «Самопомочі» Сергій Ісаков з голосу запропонував внести у порядок денний сесії питання про дострокове припинення повноважень міського голови і знайшов підтримку серед депутатів. Вже за кілька годин таємним голосуванням меру висловили недовіру. За відповідне рішення депутати проголосували з вражаючою одностайністю: «за» висловились 42 людини з 44-х. Однак у місцевих мешканців, очевидно, інша думка, бо вже за два дні, 8 жовтня, віче на підтримку Сєнкевича зібрало понад дві тисячі осіб.
Підтримати Сенкевича також приїхали народні депутати-однопартійці Єгор Соболєв, Ірина Сисоєнко, Роман Семенуха, а також екс-нардеп від Блоку Петра Порошенка Єгор Фірсов.
Сам Сенкевич вчора зустрівся з працівниками мерії, водночас зазначив, що не прощається, оскільки планує повернутися на посаду або за рішенням суду, або за результатами виборів. При цьому він підкреслив, що найголовніше - це те, що він живий, на відміну від його попередників. Сенкевич мав на увазі мера Анатолія Олійника, який помер у 2000 році, мера Володимира Чайку, який помер в 2013 році і секретаря міської ради, який виконував обов'язки мера Миколаєва, Володимира Коренюгіна, який також пішов з життя на посту у 2013 році.
Політичний розклад в міськраді Миколаєва
У 2015-му році Миколаїв став символом постмайданних змін – в місті з традиційного «червоно-регіонального поясу» переміг кандидат від проукраїнської «Самопомочі», суттєво обійшовши кандидата від Опозиційного блоку Ігоря Дятлова. Реванш «Опоблок» взяв у міськраді, де отримав 26 з 54 місць - цього ледь не вистачило для отримання «контрольного пакету». Умовну демократичну більшість склали рідна для Сенкевича «Самопоміч» (10 мандатів) та БПП з дружнім Банковій «Нашім краєм» (по 9 мандатів).
Коли ж стосунки БПП з «Самопоміччю» на парламентському рівні, після виходу останньої з коаліції, надто зіпсувались, у президента почали вести проти мера Львова Андрія Садового та його соратників неоголошену війну. «Айтішник» Сенкевич, до господарських талантів якого справді було багато претензій, також став жертвою цього конфлікту. Його відсторонення від посади – зайва демонстрація того, як пропрезидентське оточення та колишні «регіонали» можуть діяти в одній зв’язці, коли їм це потрібно.
Невелика фракція «Самопомочі», на яку міг розраховувати молодий мер, швидко перестала бути йому дружньою і фактично розсипалася. Сергій Ісаков разом з іще двома депутатами з місцевої фракції почали підігрувати «Опоблоку». І саме Ісаков, якого у міськраду привела «Самопоміч», ініціював «імпічмент» Сенкевичу. Депутат був автором проекту рішення про виголошення недовіри меру, яке він зареєстрував у міськраді ще 10 липня. Тож вийшло так, що депутати з рідної Сенкевичу «Самопомочі» фактично зрадили мера: або не голосували, або проголосували за відставку.
Пояснювальна від Сенкевича
«Я – незручний міський голова, тому що, по-перше, я від «Самопомочі», а всіх, хто від цієї політсили, «вимазують» скандалами, «корупціями», брудом і сміттям. По-друге, це та ситуація, коли за допомогою адміністративного тиску на депутатів Адміністрація президента практикує технологія зміщення незручних владі міських голів», - розказав опальний політик в інтерв’ю «Главкому».
За словами відстороненого мера, сигнал про його зміщення пішов по вертикалі через главу обладміністрації Олексія Савченка. «Він призначений президентом, виконує його вказівки. Він розганяв тему про те, що потрібно виганяти міського голову та міськраду, бо між ними немає порозуміння», - говорить Сенкевич.
Відставлений мер також звернув увагу на присутність на голосуванні за висловлення мені недовіри народного депутата Давида Макар’яна. «Він у цей час мав би бути присутнім у парламенті на голосуванні важливого законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Але він сидів у залі миколаївською міськради, попередньо зайшов до всіх фракцій. При цьому, до речі, його картка таки проголосувала за цей законопроект», - вказує на порушення регламенту Верховної Ради Сенкевич.
«Самопоміч» прокинулась?
У парламентській фракції «Самопоміч» заступаються за Сенкевича: тут теж кажуть, що ініціатива відсторонення мера належить не місцевим депутатам, а Адміністрації президента. Зокрема, нардеп Роман Семенуха у коментарі «Главкому» теж називає депутатів міськради Миколаєва лише «виконавцями» забаганки Банкової.
За словами нардепа, така одностайність під час голосування обумовлена тиском на депутатів з боку голови Миколаївської обласної адміністрації Олексія Савченка. «Завдання Савченка, який не має жодного відношення до Миколаївщини, наскільки я знаю, забезпечити голоси Петру Олексійовичу на президентських виборах, - зазначив Семенуха. – А Сенкевич не дав їм приватизувати жодного об’єкта. Він постійно накладав на відповідні рішення міськради вето», - пояснює нардеп.
Семенуху підтримав і екс-нардеп Фірсов. За його словами, рішення про висловлення недовіри Сенкевичу є незаконним, оскільки він не порушував ані Конституцію, ані права людини. «Йому не можуть просто так взяти і оголосити «імпічмент». До того ж на виборах за Сенкевича проголосувало більше 80 тис. жителів міста. А БПП, Оппоблок і «Наш край» разом узяті отримали менше 30 тис. голосів. З політичної точки зору це просто абсурд», - зазначив колишній парламентар.
За словами Семенухи, його політсила буде звертатися до Верховної Ради із закликом забезпечити позачергові вибори і мера, і міської ради. «Бо ми розуміємо, що навіть якщо суд поновить Сєнкевича, це не значить, що він зможе ефективно працювати з такою радою», - пояснив він.
Чим не догодив мер?
Опоненті у міськраді закидають Сенкевичу небажання вирішувати проблеми Миколаєва. За словами Юрія Гранатурова, керівника фракції «Наш край» у міськраді, мер не побудував ані дитячих садочків, ані кладовищ, хоча кошти на це у міста є. «Ми не побачили, на жаль, жодного дошкільного чи позашкільного закладу, навіть розпочатого будівництва, приміром, дитячого садочка – це за наявності понад двох тисяч дітей в електронній черзі. У нас всі кладовища міста закриті, готовий робочий проект з будівництва нового був відкинутий і впродовж двох років його не будують», - поскаржився він «Главкому».
Гранатуров наводить ще один приклад «нехлюйства» Сенкевича: замороження програма «безпечне місто». «Міськрада попереднього скликання встановила понад 50 відеокамер зовнішнього спостереження, і впродовж наступних двох років їхня кількість мала зрости до 200, однак не збільшилась ні на жодну», - сказав депутат. Підсумовуючи, Гранатуров зазначив, що близько 15 депутатів у своїх виступах висловлювали міському голові аналогічні претензії: надходження до бюджету зросли, а використання цих коштів для благо містян не відбулося.
Депутат міськради також підкреслив, що рішення про виголошення «імпічменту» Сенкевичу не є раптовим. Він вкотре нагадав, що проект такого рішення був зареєстрований у міськраді ще 10 червня руками колишніх соратників Сенкевича.
Не останню роль у зміщенні Сенкевича з посади мера міг відіграти його конфлікт із радником президента Юрієм Бірюковим, який очолював до останнього часу обласну організацію БПП. За словами Сенкевича, свого часу Бірюков вимагав у нього призначення директорами низки департаментів (освіта, культура, медицина, соцгалузь) «своїх» людей. Але мер не пішов на зустріч таким забаганкам: «БПП подавали себе так, немов фракція з 9 людей щось вирішує у міськраді. Для мене важливі не прізвища, а професійність, тому ми з Бірюковим не зійшлися на цьому, і він назвав мене обманщиком». Втім сам Сенкевич не пов’язує своє відсторонення із Бірюковим. «Я не думаю, що він має відношення до цієї ситуації навіть при таких наших стосунках. Він ніколи не діяв за спиною - завжди прямий і каже «в лоба», з матюками», - розказав «Главкому» відсторонений мер.
Позиція глави облради
Голова обласної адміністрації Олексій Савченко також прокоментував політичні пристрасті у Миколаєві. Зокрема, він висловив своє занепокоєння ситуацією в місті та... виступив із пропозицією розпустити міську раду. «Маю намір скористатися своїм законним правом на звернення до Верховної Ради з поданням про розпуск», - сказав він.
Разом із тим Савченко підкреслив, що процедура висловлення недовіри була проведена «у повній відповідності до закону, рішення вступило у законну силу». Очільник області на публіку висловив жаль щодо ситуації, яка склалася, та пожурив обидві сторони конфлікту. «На жаль,Олександр Федорович приділяв недостатню увагу консолідації депутатського корпусу навколо вирішення нагальних проблем міста. З іншого боку, депутати міської ради, знаючи, що на посаду прийшов молодий мер, який має мало управлінського досвіду, не допомагали», - визнав Савченко.
Події на фоні Мультика
Важливий фон для усіх останніх політичних розбірок у обласному центрі створили правоохоронці. У кінці серпня генеральний прокурор Юрій Луценко похвалився масштабною спецоперацією у Миколаєві, у результаті якої був арештований місцевий кримінальний авторитет Михайло Тітов на прізвисько Мультик. Варто зазначити, що роком раніше Луценко публічно заявив, що саме Мультик насправді керує Миколаєвом, а чинний мер – це просто його ширма.
Прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган у себе на сторінці у Facebook також написала, що Тітов «тримав» Миколаївщину в своїх руках».
Варто зазначити: сам Сенкевич визнав, що двічі таки зустрічався з Мультиком. Понад те, закликав відмовитися від визначення «кримінальний авторитет», замінивши його дипломатичним «бізнесмен із сумнівним минулим».
Нардеп Семенуха меседжі Луценка щодо затримання «Мультика» трактує по-своєму. «Бравурні заяви Луценка про те, що він затримав кримінальних авторитетів – це залякування депутатів всіх фракцій для того, щоб вони виконали фактично цей злочин (мова про висловлення недовіри Сенкевичу, - «Главком»)», - вважає нардеп.
Сам Сенкевич не вбачає якоїсь вирішальної ролі Луценка у своєму зміщенні. Водночас жаліється на те, що генпрокурор несправедливо назвав його «ширмою» криміналітету. «Я завжди був прихильником Луценка, як людини, яку попередня влада знищувала, але яка не скорилася режиму. Але коли він казав такі речі, я відчув те саме, напевно, що й він кілька років тому, - величезну несправедливість», - зазначив Сенкевич.
До речі, влітку із Сенкевичем трапилась ще одна загадкова історія. За даними ЗМІ, голова Миколаєва втік від правоохоронців через балкон свого кабінету. Щоб уникнути зустрічі з силовиками, Сенкевич переліз через вікно зі свого кабінету на балкон лівого крила мерії Миколаєва, таким чином опинившись в приміщенні, де нині розташований Департамент енергетики, енергозбереження та впровадження інноваційних технологій, після чого покинув будівлю міської ради. Заступник голови прес-служби Нацполіції Микола Гулевич підтвердив інформацію про те, що Сенкевичу повинні були вручити протокол про вчинення корупційного правопорушення.
У свою чергу сам Сенкевич стверджував, що нікуди не тікав і протокол отримав. Йому закидають голосування на сесії міськради при розгляді питання про присвоєння йому рангу держслужбовця і нарахування заробітної плати. У цьому поліція вбачає конфлікт інтересів і порушення закону. Мер підкреслив, що винним себе не вважає, а свій оклад - 8,8 тис грн - назвав таким, що «не відповідає навантаженню, яка лягає на плечі міського голови».
Наталія Сокирчук, «Главком»
Читайте також матеріали «Главкома»:«Сумні «мультики» від Генпрокуратури»