Перші вибори після перемоги. Як відсіяти державних зрадників?

Ми унікальна країна, де громадяни свого часу допустили до влади президента-держзрадника. У нас і прем’єр був держзрадником, і міністри. Причому низка тих, хто в різний час займав посаду міністра оборони, коли були нардепами голосували за пролонгування перебування Чорноморського флоту в українському Криму.

Деякі нардепи, що у 2010 році голосували за це питання, тепер знову обрані до Верховної Ради.

Цих людей привели до влади виборці. А балотуватися вони змогли тому, що не спрацювали дуже важливі для держави інструменти – спецслужби, правоохоронна система і суди.

Парламентські вибори мали б відбутися вже рівно за рік. А за кілька років мають відбутися чергові місцеві вибори.

Поки ЗСУ працюють над звільненням тимчасово окупованих територій, парламент, правоохоронні органи та суди мали б працювати над тим, щоб зрадники не могли брати участі у виборах. 

Перед виборами працювати над цим буде пізно.

Зараз балотуватися може кожен незасуджений громадянин України, який проживає в нашій державі впродовж п’яти років. ЦВК ніколи не відмовить у реєстрації кандидату, якщо він громадянин України, проживає в Україні й не має судимості. Так, у 2014 році до ЦВК прийшов державний зрадник Олег Царьов – і став кандидатом у президенти.

Ситуація з розглядом у суді справ тих, кого підозрюють у державній зраді, наразі критична. До суду доходить незначна кількість справ. 

Якщо говорити про ті справи, які дійшли до суду, то й тут виникає чимало питань. Для розуміння, освітянка Алла Душкіна (до зміни прізвища – Ратушна) раніше балотувалася до Київради, зокрема від «Нашого краю». Її підозрюють в коригуванні вогню. Вона встигла втекти із країни, і тепер її судять дистанційно. Це теж маркер для нашої правоохоронної та судової системи.

Щоб уникнути таких випадків, рух «Чесно» підняв питання необхідності змін до закону, і завдяки оперативній реакції правоохоронного комітету підозрюваних у коригуванні вогню вже не відпускатимуть під заставу. Але це «косметична» правка. Ми не завершили судову реформу і реформу правоохоронної системи. Так, Неля Штепа позивалася до України в Європейський суд з прав людини і… виграла позов. Бо ми її довго судимо. Справу розглядали більше п’яти років, і розумні терміни тут порушені.

Зараз парламент працює над тим, щоб позбавити депутатів місцевих рад, які представляють заборонені партії, мандатів. Таку законодавчу ініціативу запропонував Кабмін. Ради, де більшість представників складають депутати від заборонених партій, зараз, по суті, не засідають. Тому на поточну ситуацію це не вплине.

До речі, Партію регіонів досі ніхто не заборонив, тому держава знову намагається вибудувати дуже неоднорідну політику щодо депутатів від проросійських партій. Мандати депутатів Партії регіонів досі діють на тимчасово окупованих територіях, де не було чергових виборів 2015 та 2020 року.

То чи зможуть державні зрадники й колаборанти балотуватися, якщо не буде відповідних рішень судів? За даних умов – зможуть! Вони зможуть отримати мандат будь-якого рівня. Від президента до депутата селищної ради.

Рух «Чесно» стежить за виборчим процесом і перевіряє кандидатів за критеріями доброчесності. Саме для цього створена унікальна база даних «Політхаб», де є інформація про майже 130 тис. політиків. Знаково, що наша організація виникла рівно 11 років тому. Тоді свідомі й високоосвічені громадяни розуміли, перед яким викликом стоїть держава.

«Дістали зрадники у Верховній Раді!» – це слова журналістки й учасниці руху «Чесно» Наталії Соколенко у 2011 році.

На парламентських виборах 2012 року був потрібен потужний фільтр – «регіонали» знову йшли до влади. Тоді громадський сектор не зміг переламати ситуацію без участі правоохоронних органів і судової системи. 

Через два роки країна пережила Революцію Гідності й напад з боку Росії, яка розставила державних зрадників на ключові посади в нашій державі.

Для нас, як вартових демократії, дуже важливо не пропускати в систему недоброчесних кандидатів. Після війни додається ще один виклик – не пропустити в політичну систему державних зрадників, колаборантів і коригувальників. Саме з цією метою ми створили Реєстр держзрадників. Тут уже майже 900 прізвищ. 

Але дуже хотілося б, щоб зараз держава запустила дієві інструменти, і не лише громадський сектор блокував би вхід державних зрадників у політичну систему країни.

Якщо маєте таку можливість, підтримайте проєкт «Реєстр держзрадників» «Чесно» який виявляє колаборантів і коригувальників, формує політичну пам’ять громадян і стежить за судовими справами. Це дуже важлива робота, адже вони не повинні прийти до влади знову. 

Зрадників не має бути ані в парламенті, ані в селищних радах країни. Вони не мають бути чиновниками, правоохоронцями чи суддями.

Ірина Федорів, Рух «Чесно»