Пір’я та кров. За що затримали курячого магната Сігала

Сьогодні було затримано екс-народного депутата та власника другого в країні підприємства з виробництва курятини «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») Євгена Сігала. Крім Сігала, затримано його дружину Марину, а також виконавчого директора підприємства.

Причина затримання, яку повідомляють в Генпрокуратурі, – численні факти порушення аграрним холдингом правил екологічної безпеки та санітарних норм. За даними правоохоронців, задля економії «Агромарс» організував утилізацію відходів на земельних ділянках та сміттєзвалищах-могильниках. Такий спосіб захоронення створює небезпеку для мешканців навколишніх сіл, бо шкідливі сполуки, що утворюються від розкладання решток птиці, потрапляють у землю та ґрунтові води. Крім того в повідомленні ГПУ зазначається, що підприємство викидає в повітря надмірний об'єм забруднюючих речовин та використовує водні ресурси без необхідних дозволів. Збиток, нанесений всіма цими порушеннями, оцінений в понад 200 млн грн.

Обшуки у приміщеннях агрохолдингу та за місцем проживання затриманих відбулися ще 6 червня. Також було проведено огляд пташиних могильників і здійснено забори ґрунту та води для проведення експертиз. Затриманим вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 ст. 236 (порушення правил екологічної безпеки), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр).

Затримання бізнесмена такого рівня, який стабільно фігурує в рейтингах найбагатших людей країни, – безумовно, резонансний випадок. Минулого року журнал «Фокус» оцінив статки Сігала в $74 млн і поставив на 72-й рядок списку українських мільйонерів. Крім активного розвитку бізнесу, Сігал кілька разів обирався в Верховну Раду, причому від політсил з діаметрально протилежними ідеологіями. Його політична кар’єра є типовою для українського бізнесмена – він ніколи не відзначався яскравими політичними заявами, а депутатський мандат використовував лише для продовження свого бізнесу.

Від «Народного Руху» до Партії регіонів

Сігала завжди тягнуло до влади. В 1998-му році він обирався до парламенту від Народного Руху України, але, отримавши мандат, перейшов у провладну фракцію СДПУ(о) і в 2002 році балотувався вже від цієї політсили. За чотири роки встиг побувати в рядах Народної Партії, Народної аграрної партії, деякий час був позафракційним, а наприкінці своєї другої парламентської каденції доєднався до «Єдиної України». У 2006 році Сігал в третій раз стає народним депутатом вже від Блоку Юлії Тимошенко. Після розпуску парламенту Віктором Ющенком лишається в списку БЮТ і на дострокових виборах 2007-го року. Треба віддати належне – після перемоги Януковича на президентських виборах Сігал не побіг першим в табір переможців. Лише у грудні 2010 року його самого виключили з фракції разом з такими бізнесменами як Олександр Буряк, Таріел Васадзе, Степан Глусь через голосування за Податковий кодекс авторства Миколи Азарова. Деякий час Сігал перебував у звичному для себе «вільному падінні», але в 2011 офіційно «оформив контракт» з Партією регіонів, перейшовши в їхню фракцію. Аналогічним шляхом пішли й інші «бютівські» аграрні бізнесмени – Станіслав Березкін та Андрій Веревський.

В парламенті Сігал займався відвертим лобізмом – наприклад, проштовхував вигідні собі норми щодо вмісту вологи в курятині. Він почав займатись курятиною одночасно з нинішнім лідером ринку – «Миронівським хлібопродуктом» (ТМ «Наша ряба») мільярдера Юрія Косюка, але наразі частка останнього на ринку в рази вище. «Женя був пасивним і нічого не купував, – пояснює таку різницю Косюк. – Багато з придбаних мною фабрик спочатку пропонували йому, бо він був депутатом і за визначенням мав більше зв'язків».

Саме про «фактор Косюка» і про те, що він щось не поділив з конкурентом, заговорили відразу після новини про затримання Сігала. Добрі відносини Косюка з нинішньою владою – не секрет. В 2014 році він пішов працювати заступником голови Адміністрації президента, але досить швидко зрозумів, що чиновництво – марудна справа. Та близькі стосунки з Петром Порошенком сприяли тому, що імперія Косюка є рекордсменом з отримання державних дотацій: минулого року «Миронівський хлібопродукт» отримав майже півтора мільярда гривень дотацій плюс 3,3 млрд гривень відшкодування ПДВ.

Цікаво, що буквально кілька днів тому громади трьох сіл Вінницької області подали офіційні скарги у Світовий банк і Європейський банк реконструкції і розвитку на компанію Косюка з приводу забруднення нею навколишнього середовища. У скарзі зазначено, що з початку діяльності МХП у Вінницькій області в 2010 році місцеві жителі страждають від постійного смороду і пилу, а курячий послід зберігається під відкритим небом на сусідніх полях. Але проблеми від Генпрокуратури почались чомусь не у Косюка, а його конкурента Сігала та «Агромарсу».

Війна за дотації. Косюк веде вперед

Сігал відкрито критикує Міністерство аграрної політики, яке ще в травні минулого року залишилось без повноцінного міністра. Нині відомство у статусі «в.о.» очолює ставленик прем’єра Володимира Гройсмана Максим Мартинюк. Агромагнат називає міністерство часів Гройсмана найнепрозорішим в історії України і критикує тіньову систему розподілу державних коштів. «Сьогодні говорять про одне – як окремі лобістські структури АПК хочуть призначити ту чи іншу людину міністром, який був би їм до вподоби, – оцінює стан справ Сігал. – По суті, окремі агрохолдинги купують собі посаду міністра».

Є ще конспірологічна версія затримання Сігала. Начебто це - фактичний початок виборчої кампанії. Влада взялась за бізнесменів, що «по старій пам’яті» знову вирішили підтримати Юлію Тимошенко. Джерела в штабі «Батьківщини», звичайно, не підтвердили «Главкому», що курячий магнат відновив зв'язки з Тимошенко, але зазначили, що всім потенційним фінансовим донорам Тимошенко приділяє «особливу увагу» підрозділ «К» Служби безпеки.

Попри усі політично-бізнесові сліди, які можна побачити в «справі Сігала», ситуація в Гаврилівці, де розташоване підприємство «Агромарса», справді жахлива. Місцеві мешканці та активісти давно скаржаться на послід, кров та пір’я на полях та на те, що задля виробництва курятини в регіоні з-під землі викачуються великі обсяги води, через що ґрунт просто висушений. Відповідно погана екологія викликає сплеск хвороб серед місцевих. «Після виявлення посеред поля кількох сміттєзвалищ з рештками птиці та розголосу серед громадськості фігуранти начебто почали знищувати відходи, – стверджують в прокуратурі. – Насправді ж викопували рів та засипали рештки піском, після чого розрівнювали землю».

Найближчим часом затриманим будуть обрані запобіжні заходи. Але найцікавіше в цій історії те, чи прокуратура так само прискіпливо перевірятиме і підприємства президентського друга.

Павло Вуєць, «Главком»