Препарати фармкомпанії «Артеріум» Костянтина Жеваго можуть заборонити через зв’язки з Росією?

В українського олігарха та мільярдера, якого днями затримали у Франції на запит Державного бюро розслідувань, можуть виникнути нові проблеми з бізнесом. Фармкомпанія «Артеріум» Костянтина Жеваго підозрюється у тому, що навіть після 24 лютого вона продовжує співпрацювати з РФ та Білоруссю. У компанії це заперечують. Однак якщо докази ДБР виявляться переконливішими, фармкомпанії загрожує заборона на продаж деяких препаратів в Україні на підставі закону «Про лікарські засоби».

Перший прецедент заборони на продаж ліків, які вироблені компаніями, пов’язаними з РФ і Білорусі, вже створений. У жовтні цього року Комісія МОЗ призупинила дію реєстраційних посвідчень на 35 препаратів угорської компанії «Гедеон Ріхтер». Ця компанія має власне виробництво у Підмосков’ї.

Другий прецедент може бути створений через заборону на продаж ліків українською компанією.

Нагадаємо, що влітку цього року Верховна Рада ухвалила поправки до закону «Про лікарські засоби», згідно з яким на час воєнного стану МОЗ має право призупинити продаж ліків, якщо вони вироблені компаніями, пов’язаними з двома країнами-агресорами, або якщо ці ліки частково або повністю виготовлені на територіях Росії та Білорусі.

До цих пір вважалося, що під дію оновленого закону підпадають лише іноземні компанії, хоча у законі немає зазначень щодо країни походження виробника. Однак «Артеріум» – українська компанія, але вона має зв’язки з РФ, що також може спровокувати наслідки.

Як відомо, наприкінці листопада ДБР провела обшуки на підприємствах корпорації «Артеріум» у Києві та Львові. Офіційно приводом для обшуків стала можлива колаборація з ворогом. Кримінальне провадження відкрите саме за ч. 4 ст. 111-1 КК України – тобто колабораційна діяльність.

У самій фармкомпанії ці звинувачення відкинули. Офіційно «Артеріум» повідомив, що після 24 лютого закрив своє представництво у Росії і припинив там клінічні дослідження.

Однак ліки компанії продаються там досі: чи це препарати з минулих поставок, чи це були свіжі поставки, доведеться ще з’ясовувати. Експерти фармринку зазначають, що насправді експортувати ліки до РФ зараз не є великою проблемою, бо можна робити це через посередників, наприклад, у Казахстані та Сербії. Так, за даними ЗМІ, «Уролесан» та «Титриазол» виробництва заводів Жеваго досі можна купити через російський ресурс eapteka.ru.

Цікаво, що на сайті «Артеріуму» у розділі новин компанії немає жодного повідомлення про закриття представництв у Росії та Білорусі. Слід зазначити, що для переважної більшості західних компаній, яка ухвалила рішення про вихід з ринків країн-агресорів, процес виходу бере від декількох місяців і більше. Як «Артеріуму» вдалося закрити представництва і припинити сплачувати податки до бюджету РФ буквально за один день, не зовсім зрозуміло.

На час обшуків Жеваго вже був оголошений у міжнародний розшук, але за іншим провадженням, пов’язаним з його банком «Фінанси і кредит». 27 грудня його було затримано у Франції. Зараз вирішується питання про його екстрадицію в Україну.

Не виключено, що вірогідні зв’язки з Росією у ході слідства можуть знайти і в іншому активі Жеваго – компанії Ferrexpo, до якого входить Полтавський ГЗК. Це, власне, його основний актив. Акції компанії торгуються на Лондонській фондовій біржі.

Як відомо, у вересні цього року Північний апеляційний господарський суд розглянув законність купівлі 40,19% акцій Полтавського ГЗК у компаній, які входять до російської групи VS Energy. Її власниками є російськи олігархи Олександр Бабаков та Євген Гінер, які вже потрапили під українські санкції, а їх активи зараз поступово конфіскуються або ж готуються до конфіскації.

Якщо буде доведено зв’язок компаній Жеваго з Росією через Ferrexpo, йому доведеться пояснювати такі зв’язки і через «Артеріум».

Ця фармкомпанія є лідером на українському роздрібному ринку антибіотиків. За даними Forbes, понад 11% проданих в Україні антибіотиків у 2020-2021 роках припадали саме на компанію Жеваго.

При цьому варто зазначити, що деякі препарати «Артеріума» можуть не потрапити під заборону, оскільки закон зобов’язує МОЗ не застосовувати «санкції» проти певних ліків, які не мають як мінімум два замінники. Тобто ситуації, за якої буде створено дефіцит ліків в Україні, не буде.

Нагадаємо, 28 грудня стало відомо, що за запитом Державного бюро розслідувань французькі правоохоронці затримали екснардепа, акціонера банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго в елітному курорті Куршевель. Ексдепутата готують до екстрадиції в Україну

ДБР нагадало, що під час розслідування кримінального провадження Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, також підозри повідомлені низці топменеджерів банку. Вони організували механізм розтрати $113 млн фінансової установи, чим завдали шкоди інтересам держави та вкладників банку.

На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних з ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Серед іншого, це 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир.

Ще у жовтні 2020 року арештовані активи, вартістю понад 300 млн грн, були передані до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).

Жеваго є акціонером і СЕО компанії Ferrexpo, якій належить низка активів в Україні, зокрема Полтавський, Єристівський та Беланівський гірнично-збагачувальні комбінати. Також йому належить корпорація «Артеріум», яка була створена у 2005 році. До неї входять підприємства «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Ця компанія є другою за прибутком в Україні у фармгалузі. Корпорація має представництва у багатьох країнах СНД та є орієнтованою на експорт.

Крім того, екснардепу належить Білоцерківська ТЕЦ.

Також бізнесмену належить Стаханівський вагонобудівний завод, однак він розташований на окупованій території.

Інна Михайлівська, для «Главкома»