Історія зі стягненням майна російського олігарха Євтушенкова є унікальною для судової системи України
«Такого раніше не було. Це особливий вид реагування держави на дії осіб, котрі посягають на її існування, безпеку, суверенітет і територіальну цілісність. Мета цього виду відповідальності – зупинити агресивні дії Росії проти України шляхом удару по фінансових можливостях прихильників такої політики. У майбутньому конфісковані активи можна буде спрямувати на відбудову України і відшкодування шкоди постраждалим особам».
Це частина з виступу судді Вищого антикорупційного суду Катерини Широкої на щорічному судовому форумі, який відбувся у столиці 7 грудня. У розпал повномасштабної війни суддя Широка встигла відзначитися резонансними рішеннями про конфіскацію активів російського олігарха Володимира Євтушенкова і кримського ректора Андрія Фалалєєва. Це стало можливим після того, як у травні Верховна Рада проголосувала принципові зміни до закону про санкції.
Відтепер будь-яка впливова особа після заяв про підтримку або фінансування військової агресії Росії може втратити всі статки, нажиті роками в Україні. Для цього потрібно, аби президент своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про застосування персональних санкцій стосовно конкретного діяча. Далі підключається Міністерство юстиції, збирає докази і йде до суду розкуркулювати посібника Путіна.
«Стягнення активів через санкційний механізм передбачає простішу процедуру, аніж би це розглядалося у рамках кримінального провадження. Міністерство юстиції направляє адміністративний позов до Вищого антикорупційного суду. Феміда у стислі терміни (менше місяця) його розглядає і виносить рішення», – пояснює у коментарі «Главкому» юрист громадської організації «Автомайдан» Вадим Валько.
Мішень №1 – олігархи Путіна
Історія зі стягненням майна російського олігарха Євтушенкова є унікальною для судової системи України. По-перше, це наближений до Путіна багатій. По-друге, підприємства мільярдера виробляють і постачають Міноборони РФ стаціонарні радіолокаційні станції «Воронеж», які здатні виявляти та супроводжувати балістичні та крилаті ракети. А ще виготовляють безпілотники «Оріон», які Росія використовує для бомбардувань в Україні.
24 травня, у день коли набули чинності нові правила щодо стягнення активів, президент Зеленський запровадив 12 персональних санкцій проти Володимира Євтушенкова. Серед них були блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України. Останнє є досить болісним, зважаючи на українські активи російського олігарха. Наприклад, олігарх через російську фірму АТ ХК «Електрозавод» здійснює вплив на «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування». Підприємство спеціалізується на виробництві електродвигунів, генераторів і трансформаторів, що є мегаактуальним у теперішніх умовах, оскільки агресор ракетними ударами постійно знеструмлює українські міста.
1 вересня суддя Широка задовольнила позов Мін’юсту проти Євтушенкова. Конфісковано 17 об’єктів нерухомості загальною площею майже 100 тис. кв. м, а також частки російського олігарха в кількох українських фірмах: 42,09% – у ТОВ «Електрозавод-ВІТ» (Запоріжжя), 59,2% – ТОВ «ІТМ-Україна» (Київ), 59,2% – ТОВ «Смарт Диджитал Солюшнс» (Київ), 42,09% – ТОВ Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» (Запоріжжя); 34,21% – АТ «Український науково-дослідний проєктно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування» (Запоріжжя). Управителем вказаного майна уряд обрав Фонд державного майна.
Щоправда, сам текст рішення антикорупційного суду засекречено, оскільки фінальний розгляд справи відбувався у закритому режимі.
«На цьому не варто зупинятися. Є й інші російські олігархи на кшталт Дерипаски, Бабакова, Ротенберга, Фрідмана, котрі мають статки в Україні. Вони мають стати наступною ціллю Міністерства юстиції щодо стягнення активів у дохід держави. Це і буде фінансовим резервом для відбудови України після перемоги», – переконаний експерт Валько.
А вже 12 жовтня Володимир Зеленський ввів рішення РНБО, згідно з яким на 10 років блокуються активи ще одного путінського олігарха Олега Дерипаски.
Як відомо, Дерипасці належить промисловий конгломерат «Російські машини», до якого входить «Військово-промислова компанія» – потужний постачальник озброєння та військової техніки для російських збройних сил. У його активах Арзамаський машинобудівний завод, що випускає бронетранспортери-амфібії БТР-80, які використовуються Росією під час військової агресії проти України у 2022 році.
А от справжній клопіт має в Україні 59-й номер зі списку російського Forbes (статки оцінюються у $1,5 млрд) Михайло Шелков. 19 жовтня він, як і Дерипаска, потрапив під персональні санкції. А вже 21 грудня Вищий антикорупційний суд прийняв позов Міністерства юстиції проти Шелкова.
Мін’юст має намір націоналізувати кілька компаній, якими росіянин володіє у Дніпропетровській області: ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Тай-Мінералс», ТОВ «Інвестагро», ТОВ «ВСМПО Титан Україна». Останню за цим списком фірму заснувала російська «ВСМПО-Авісма», що є найбільшим у світі виробником титану і входить до складу держкорпорації «Ростех». У свою чергу «Ростех» очолює Сергій Чемезов – один із близьких соратників Путіна.
Дотягнутися до «z-патріотів»
Окрім великої риби, Україна не зупиняє і «вилов» дрібнішої. Як повідомила «Главкому» заступниця міністра юстиції Ірина Мудра у відповіді на запит, протягом листопада 2022 року Мін’юст звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовними заявами про застосування санкції у вигляді стягнення майна трьох керівників вишів, на території Росії та окупованої України.
Ідеться про ректора Бєлгородського державного національного дослідного університету Олега Полухіна, ректора Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС Росії Анатолія Торкунова і ректора «Кримського федерального університету імені Вернадського» Андрія Фалалєєва. Ще у червні 2022 року проти вказаних росіян президент Зеленський запровадив безстрокові персональні санкції.
На початку березня Полухін, Торкунов і Фалалєєв поставили підписи під зверненням Російського Союзу ректорів на підтримку війни в Україні. Зокрема, у ньому наголошувалося: «Очень важно в эти дни поддержать нашу страну, нашу армию, которая отстаивает нашу безопасность, поддержать нашего президента (Путіна – «Главком»), который принял, может быть, самое сложное в своей жизни, выстраданное, но необходимое решение… Это решение России – завершить наконец восьмилетнее противостояние Украины и Донбасса, добиться демилитаризации и денацификации Украины и тем самым защитить себя от нарастающих военных угроз».
Україна відповіла «войовничим» ректорам. Суд стягнув на користь держави майно білгородського ректора Полухіна (квартира площею 324,5 кв. м у Криму і 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Став-2003»). Також московський ректор Торкунов втратив квартиру 115 кв. м і нежитлове приміщення площею 19,1 кв. м в окупованій Ялті.
Під «націоналізацію» потрапила квартира площею 74 кв. м кримського ректора Фалалєєв.
Конфісковуючи майно росіян, антикорупційний суд дійшов висновків: держава обрала спосіб захисту, направлений на зупинення агресивних дій РФ.
«Ідеологічна підтримка політики РФ щодо збройної агресії проти України є невід’ємною складовою загальної політики РФ відносно України в контексті заперечення права України на власний суверенітет і незалежність. Відповідно до чинних законів України, це є терористичною діяльністю. Зі свого боку Україна реагує шляхом використання правового механізму у вигляді стягнення в дохід держави активів відповідачів (російських ректорів – «Главком»), які розташовані на території України. В умовах триваючої агресивної війни РФ проти України такі цілі застосування санкції співвідносяться з інтересами суспільства», – сказано у рішенні суду.
Із цікавого: житло у Криму пособник Путіна Андрій Фалалєєв отримав у кредит від державного «Укргазбанку» 24 лютого 2014 року. Відповідний іпотечний договір посвідчив приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу.
Фалалєєв мав погасити всі зобов’язання до 2029 року. Але навесні 2014-го Крим захопила Росія, а він пішов працювати на окупантів. У 2020 році Укргазбанк подав до суду і виграв справу зі стягнення з Фалалєєва та його поручителя заборгованості за кредитом. Однак рішення суду залишається невиконаним зі зрозумілих причин.
Крім цього, Міністерство юстиції взялося за конфіскацію активів депутатів Держдуми, причетних до нападу Росії на Україну. Це стосується комуніста Романа Лябихова і депутата від ЛДПР Бориса Пайкіна. Наразі Антикорупційний суд задовольнив заяви міністерства про забезпечення позову і заборонив органам державної реєстрації вчиняти будь-які дії з майном росіян, що розташоване в анексованому Криму. Мова про апартаменти площею 76,4 кв. м, машиномісце площею 22 кв. м (власність Лябихова) і котедж Пайкіна на 524 «квадрата».
До слова, депутат Лябихов активно використовує соцмережу «Вконтакте» для тиражування фейків. Зокрема, у березні опублікував допис про те, що в Україні діють так звані «біологічні лабораторії» за підтримки США, в яких буцімто розробляються та виготовляються зразки біологічної та токсичної зброї.
Як «вірний ленінець», комуніст Лябихов часто постить картинки зі згадкою «червоних» дат Радянської доби.
Поки судові рішення стосовно путінських ректорів та депутатів Держдуми носять формальний та символічний характер. Реально дотягнутися до їхнього майна Україна зможе після звільнення Криму.
Янукович і «сім’я». Прийшла біда
У санкційний капкан також втрапив і президент-утікач Віктор Янукович. З 24 лютого 2014 року він мешкає у Росії і «свідомо обрав сторону агресора, підтримує Росію, її політику та агресивні дії Путіна у війні проти України», вважає антикорупційний суд. У цілому, Феміда підтримала позицію Мін’юсту щодо стягнення майна Януковича у дохід держави. Із найбільш відомих активів – резиденція «Межигір’я», готельно-ресторанний комплекс у Сухолуччі під Києвом, квартира на Оболонській набережній, понад 31 млн грн і майже $85 тис., судно, декілька машиномісць, низка історико-культурних та матеріальних цінностей (537 одиниць), серед яких – оригінали картин, старовинні ікони, релігійні книги, у тому числі «Євангеліє», видане 1628 року; зброю, вироби зі срібла та багато іншого.
«Паровозом» у санкційній справі Януковича проходили його син Олександр, колишня дружина Людмила і теперішня співмешканка Любов Полєжай. Це невипадково, адже на близьке оточення Януковича записувалося багато майна. У свою чергу новоспечені власники категорично заперечували будь-який зв’язок із Януковичем.
Наприклад Любові Полєжай вдалося втримати у власності квартиру площею 148,50 кв. м, власницею якої вона стала у 2012 році. За твердженням антикорупційного суду, Міністерство юстиції не довело в суді впливу Януковича на активи його співмешканки. Суд не побачив відомостей про вартість цієї нерухомості та доказів нездатності її придбання співмешканкою Януковича за свої кошти.
Є приклади й інших судових контратак Любові Полєжай. Як повідомляв «Главком», у 2021 році адвокат співмешканки експрезидента переконав суд у тому, що житловий будинок площею 416,9 кв. м і дві земельні ділянки площами 0,02 га і 0,14 га у селі Нові Петрівці під Києвом, його клієнтка нажила самостійно. Будинок і земля перебували під арештом з 2015 року в рамках кримінального провадження щодо Віктора Януковича, якого генпрокуратура підозрює у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах. Під час засідання адвокат зазначив, що арешт майна відбувся без участі Полєжай. Плюс вона не є підозрюваною у кримінальному провадженні. Феміда задовольнила клопотання позивачки і скасувала арешт майна.
Крапку ж в історії з майном Януковича має поставити Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. 19 грудня адвокати експрезидента оскаржили рішення про конфіскацію активів.
У коментарі «Главкому» голова громадської організації «НПУ «Межигір’я» і комендант держрезиденції Денис Тарахкотелик висловив певне застереження. Нагадаємо, що у 2016 році генпрокуратура передала «Межигір’я» (а це понад 140 гектарів землі, 90 будівель, зоопарк, кілька ставків і поле для гольфу) однойменній громадській організації на відповідальне зберігання.
«З рішенням Вищого антикорупційного суду ще не ознайомлювалися. Однак наша позиція, яка перегукується з баченням Національного антикорупційного бюро, незмінна: «Межигір’я» – це цілісний майновий комплекс». У такому вигляді його необхідно передавати державі і у жодному разі не дрібнити на частини», – наголосив він.
Тарахкотелик припустив, що в цілому оцінка майна Януковича може бути заниженою (у рішенні антикорупційного суду сказано, що орієнтовна вартість історико-культурних та матеріальних цінностей, які були у резиденції «Межигір’я» та в мисливському будинку «Сухолуччя», оцінюється у 18,7 млн євро – «Главком»).
«Ще у 2014 році співробітники Національного художнього музею України, де зберігається цінні речі мистецтва з державної резиденції експрезидента, говорили нам: лише вартість картини «Розп’яття Ісуса Христа» вартує близько 3,5 млн фунтів стерлінгів», – наголосив комендант «Межигір’я».Тарахкотелик додав: щорічне утримання колишньої резиденції Януковича обходиться у 60 млн грн. Держава не дає жодної копійки, всі гроші акумулюються за рахунок пожертв туристів, котрі відвідують резиденцію.
Варто наголосити, що на початку грудня 2022-го Національне антикорупційне бюро завершило резонансне розслідування справи «Межигір’я», що тривало з 2015 року. Комплекс будівель держрезиденціїї із земельними ділянками опинився у приватних руках у час, коли Віктор Янукович працював прем’єр-міністром у 2007 році. Роль його сина Олександра, за версією правоохоронців, полягала в організації створення та придбання суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.
Наразі обвинувальні акти щодо Віктора та Олександра Януковичів передано до суду. Всього у справі 151 том письмових матеріалів та речові докази.
Співавторка санкційного закону і заступниця голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла вважає: закон про санкції працює.
«Це добре ілюструє справа про стягнення майна президента-втікача Віктора Януковича та наближених до нього осіб. Тим паче, що Янукович став своєрідним символом владної топбезкарності. І за запитом суспільства у цій історії варто давно було поставити крапку. Дуже шкода, що досі за майже дев’ять років державні інституції та правоохоронці не спромоглися реалізувати жорстких рішень попри вагомі докази у кримінальних провадженнях, фігурантом яких є Янукович. І лише війна стала каталізатором відповідних законодавчих змін і правил», – зауважила вона у бесіді з «Главкомом».
Водночас, за словами політикині, санкційний механізм потребує подальшого удосконалення. Передовсім це стосується мінімізації російського впливу на діяльність українських підприємств оборонно-промислового комплексу.
Окремо слід переглянути список осіб, до яких Рада нацбезпеки та оборони раніше застосувала санкції та різні обмежувальні фінансові заходи. Адже за чинним законодавством до них неможливо застосувати судовий механізм стягнення майна, який набув чинності з 25 травня 2022 року.
«Тут яскравим персонажем є нардеп і кум Путіна Віктор Медведчук. У лютому 2021 року президент ввів в дію рішення Ради нацбезпеки щодо накладення санкцій на Медведчука та його дружину Оксану Марченко. У квітні 2022 року львівський суд арештував низку майна цього політика і його сім’ї. Щоб конфіскувати активи Медведчука на користь держави, ймовірно, Раді нацбезпеки доведеться перезатвердити санкції», – вважає Безугла.
З нею погоджується й юрист «Автомайдану» Вадим Валько. Він розповів, що подібних випадків у світі, коли через санкції втрачається право власності на майно, поки що немає. В основному, європейські країні та США заморожуть активи підсанкційних осіб. Але вже зовсім скоро Канада може піти шляхом України і стати першої іноземною державою, яка конфіскує майно російських олігархів і передасть їх для відновлення України. Мова йде про $26 млн, арештовані у Granite Capital Holdings Ltd., компанії, яка належить російському олігарху Роману Абрамовичу, який перебуває під санкціями.
Разом з тим, Україна має врегулювати важливе питання. Зараз дозволяється стягувати активи прихильників Путіна та посібників повномасштабної війни винятково під час воєнного стану. Коли закінчиться війна, ця норма втратить юридичну силу. Аби цього не допустити, народний депутат, правник і науковець Володимир Ватрас радить: парламентарі повинні внести зміни, прописавши, що стягнення активів у дохід держави, розповсюджується не лише на період воєнного стану, а діє постійно.
Віталій Тараненко, «Главком»
Читайте також:
- Янукович знав про плани Росії. З’явився повний текст рішення суду про конфіскацію майна ексдиктатора
- Власність росіян і білорусів, яку конфіскувала Україна. Список публікується вперше
- Спецоперація в енергетиці. Як Україна помститься Росії
- Ляпас правоохоронній системі. Як син Януковича через суди повертає свої гроші
Коментарі — 0