Ромські погроми. Рука Кремля чи домашня ксенофобія?

У суботу Україну струсонула новина про чергові погроми у таборі ромів у лісосмузі на околиці Львова. Подібні випадки траплялись протягом кількох останніх місяців на Тернопільщині, Львівщині та навіть у столиці. Проте до цих вихідних жертв не було. Невідомі в масках розгромили ромський табір та вбили 24-річного Давида Папа, а також поранили чотирьох людей, у тому числі десятирічну дитину.

Поліція спрацювала оперативно: затримала сімох підозрюваних. Всі вони неповнолітні і визнали свою приналежність до незареєстрованого угруповання «Твереза і зла молодь». Раніше організація використовувала символіку ультраправої націоналістичної організації Misanthropic Division. Ромські правозахисники б’ють у дзвони і говорять, що вночі двох підозрюваних відпустили.

У громадській організації «Терніле», яка допомагає ромам, переконані: усі напади були організовані. «Я розцінюю це як напад через національність, через нетерпимість, а не хуліганські дії чи необережне поводження з вогнем», - заявляв керівник організації Микола Юрченко.

Нині роми залишили табір, місцева влада надала їм тимчасовий притулок. Тим часом правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство».

Хронологія агресії

Останнього разу градус напруги щодо «ромського питання» в Україні зашкалював у 2016 році. Тоді через звіряче вбивство восьмирічної дівчинки у селі Лощинівка на Одещині почалися масові заворушення. Підозрюваний у вбивстві дівчинки виявився ромом. Відразу після його затримання жителі села почали погроми. Обурені люди били вікна, трощили паркани, меблі, кілька ромських будинків намагалися підпалити. Лише після втручання місцевої влади та поліції вдалося зупинити заворушення. Місцеві переконували, що роми «прославилися» у селі пограбуваннями та розповсюдженням наркотиків. Населений пункт патрулювали загони поліції і активісти полку «Азов». Варто сказати, що судові засідання у справі вбивства дитини досі не закінчились.

«Ромське питання» нагадало про себе і в квітні цього року. Тоді представники націоналістичної організації «С14» розібрали та спалили поселення ромів на Лисій горі – історичній місцевості в Голосіївському районі Києва. Роми стверджували, що в арсеналі нападників були ножі, каміння, бити і пістолети. А от очільник київської поліції Андрій Крищенко заявляв, що на Лисій горі у Києві було спалено не табір ромів, а залишене ними сміття. Він зазначив, що поліція не отримувала жодної скарги ромів на побої або насильство. Лише публікація відео нападу на ромів неподалік від Лисої гори стала підставою для негайного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінальних проваджень.

Наступного випадку не довелось довго чекати. Вже у травні на Львівщині неподалік селища Рудне невідомі спалили ромський табір. Унаслідок нападу було знищено майно, а самі мешканці табору вимушені були залишити своє поселення.

Через два тижні у селищі Велика Березовиця Тернопільської області стався черговий напад. Цього разу нападники використовували вогнепальну зброю, а також підпалили табір. За попередньою версією слідства, напад став результатом конфлікту між місцевими жителями і ромами, які прийшли сюди із Закарпатської області.

На початку червня поліція у столичному парку «Голосіївський» виявила поселення ромів. Після того, як роми залишили територію парку, туди прибули представники «Національних дружин» з сокирами і молотами. Вони розтрощили тимчасові споруди та намети. Поліція Києва порушила кримінальну справу за статтею «Хуліганство». У поліції додали, що «Нацдружини» також перешкоджали працівникам парку та лісового господарства розчищати територію. Унаслідок конфлікту ніхто не постраждав.

Пізніше керівник Національного корпусу Києва Сергій Філімонов повідомив, що  представники «Національних дружин» прийшли до парку не за власною ініціативою. «Ми приїхали на прохання журналістів, які хотіли знімати там сюжет, і просили нас про захист, адже вчора там роми напали на комунальників і представників лісгоспу. Загалом нас було 19 осіб. Ми нічого такого там не робили, просто спостерігали. До нас підійшли роми і сказали: «Ви хочете, щоб ми пішли?». Ми відповіли: «Було б добре». На що вони погодилися піти, бо, мовляв, не хочуть сварок, і стали збирати речіі», - розповів Філімонов.

Що відомо про організацію, яка скоїла останній напад на ромів

ЗМІ пишуть, що у «Тверезої і злої молоді» є свій канал на YouTube, який до 24 червня називався Lemberg Jugend (Львівська Молодь, ймовірно, парафраз з Hitler-Jugend, молодіжної нацистської організації у гітлерівській Німеччині). Після затримання учасників і організатора нападу на ромський табір цей ютуб-канал перейменували в «Оаьта Втвтв ті» – очевидно, щоб приховати будь-які згадки про себе. Створений цей канал лише 21 червня 2018 року, і там було лише два відео та 24 підписники. На відео з назвою «Меленький відео доклад з сафарі на циган» (стилістика збережена) зафіксовано, як кілька підлітків переслідують ромів. На відео «Твереза і зла молодь на варті свого міста. Вживаєш наркотики? Чекай нас ми прийдемо в гості» знятий раптовий напад групи підлітків на кількох хлопців.

Канал «Тверезої і злої молоді» у Telegram містить значно більше інформації. Створений він 20 квітня 2018 року і відтоді на нього підписалася 51 особа. Тут більше 70 дописів, в основному це мотивуючі фрази в нацистському дусі або картинки, багато з яких російською мовою. Навіть перша версія назви цієї організації була російською – «Трезвая и злая молодежь».

 На опублікованих в YouTube відео використовувалася символіка відомої ультраправої організації Misanthropic Division (розвернуті в різні боки автомати Калашникова та лого). Окрім цього організація використовує свій логотип – перехрещені бейсбольні бити та хокейна воротарська маска, навколо яких є напис «Твереза і зла молодь».

Misanthropic Division виникла у 2013 році, її активісти брали участь у Євромайдані та згодом в АТО на Донбасі (переважно у складі добровольчого полку «Азов»). Це міжнародна ультраправа організація, на офіційних сторінках якої пишуть про «нове розуміння націонал-соціалізму» та «відновлення Європи». У березні 2016 року Misanthropic Division взяла на себе відповідальність за сутички із ЛГБТ-активістами, які намагалися провести у Львові Фестиваль рівності.

За даними Zahid.net, поліція затримала 20-річного львів'янина Андрія Тичку як організатора нападу на табір ромів.

Версії та конспірологія

Представники влади не поспішають коментувати погроми у таборі та вбивство молодого рома на Львівщині. Офіційні заяви зробили у СБУ та Міністерстві культури.

«Чим керувалися ці юнаки, які скоїли вбивство у Львові, а точніше – хто ними керував? Яка мета їхнього нападу? Виникає багато запитань! Найголовніше – коли це припиниться? І на всі ці запитання – є проста відповідь: винні у злочинах повинні бути притягнені до відповідальності!», - пафосно відреагували у Мінкульті.

За словами голови Закарпатської області Геннадія Москаля, нинішня ситуація з ромами – це наслідки військового часу, коли суспільство схильне радикалізуватися. «Той факт, що подібні напади на ромські табори відбуваються регулярно і в різних куточках країни, наводить паралелі з нацистською Німеччиною – тоді члени воєнізованих і напівлегальних організацій так само громили ромські поселення і виглядали в очах великої частини суспільства захисниками арійської нації. Різниця між тодішньою Німеччиною й теперішньою Україною в тому, що в нас такі погроми влада не підбурює. Водночас правоохоронні органи не діють, а певна частина суспільства сприймає ці факти з мовчазною згодою. І це дуже тривожний сигнал!», - вважає Москаль.

Голова Служби безпеки України Василь Грицак припустив, що за фінансуванням організації, яка розігнала ромів у Львові, може стояти Російська Федерація, а відтак роздмухування конфлікту – вельми вигідна стратегія для російських спецслужб. «Цей злочин розслідується працівниками поліції. Водночас СБУ приділяє цьому надзвичайно пильну увагу. Попередній аналіз наявних матеріалів дозволяє бачити, що схожа організація була зареєстрована у 2014 році і в Росії. Тим більше тут тяжкі наслідки — загинула людина, майже 10 осіб отримали ножові поранення. Ми розуміємо, що за цим може стояти, я не можу сказати 100%, це буде не коректним, але може стояти Росія», — зазначив він.

Блогер Олександр Костюк пише про те, що напади на ромів дуже нагадують дії російських спецслужб. «Гебня чудово знає, що пролита кров породжує люту і неконтрольовану ненависть. Тепер роми збуджені і вкрай налякані, звичайно ж, мають бажання помститись за своїх. Далі за планом розкачки має бути кров з іншого боку протистояння. Щоб зробити люту і неконтрольовану ненависть взаємною. І я майже певен, що це вже планується. Має бути щось гучне, чутливе для суспільства», - пише Костюк.

Самі роми припускають, що ситуація з нападами не така однозначна, як може здаватися на перший погляд, і справа не лише у стереотипах щодо ромів. «Я не можу сказати, кому конкретно вигідно розхитувати ситуацію в Україні. Групи, які скоюють такі напади, поки що нарощують свою популярність. Вони випробовують електорат і готуються до виборів. Всі хочуть, щоб ми звинувачували Росію, а я не можу цього зробити», - прокоментувала «Главкому» заступниця голови міжвідомчої групи з координації реалізації ромської стратегії при Кабміні Зола Кондур.

Що говорять націоналісти

За словами голови націоналістичної організації С14 Євгена Карася, яка займалась розгоном табору у столиці на Лисій горі, шукати конспірологію у погромах не треба. Радикали починають діяти тоді, коли з ситуацією не можуть впоратись правоохоронні органи. «Коли злочинці ходять безкарними по українській землі, тоді, ми, як представники громади, реагуємо. Ми, С14, реагуємо у тому випадку, коли до нас звертаються потерпілі громадяни або ж державні органи, або екологи, або навіть самі патрульні бояться заходити у циганські табори», - прокоментував «Главкому» Карась.

«У цілому, для нас «циганське питання» не актуальне. Ми не проводимо систематичних акцій проти них. Якщо говорити про Голосіївський парк, то там здоров'ю осіб шкоди не було заподіяно. Нас покликали люди з керівництва парку «Голосіївський», допомогти прибрати той безлад, який залишили після себе особи з табору. Що ми, власне, і зробили.

Стосовно звинувачень з боку «грантових» правозахисників можу зазначити наступне: так вже сталося, що в країнах Східної Європи створюється безліч «правозахисних» організацій, які декларують, що, начебто, будуть вирішувати проблеми певних етнічних груп. Натомість, вони лише імітують активну діяльність та використовують грантові кошти не за цільовим призначенням. І тільки-но мова заходить про етнокримінальні угруповання, ці «правозахисники» першими б'ють на сполох, щоб отримати ще грантів на імітацію діяльності. Типу дивіться, тут порушують права тих чих інших! Тим самим не вирішуючи проблем ромів, а підігруючи вже згаданим етнокримінальним групам», - пояснив прес-секретар організації «Національні дружини» Ігор Вдовін.

Куди піде табір?

Напади на ромів укотре оголили проблему особливого ставлення до цієї національної меншини. Ні у правоохоронних органів, ні у влади, навіть у самих ромів немає точної відповіді, як вирішити «ромське питання», адже і ставлення до національної меншості в Україні формувалось десятиліттями.

За офіційною статистикою, в Україні проживає близько 47,5 тисяч ромів. За неофіційною – від 200 до 400 тисяч. Серед них – близько 50 тисяч ведуть так званий кочовий спосіб життя. Більшість з них родом із Закарпатської області. Саме вони, за словами правозахисників, найбільше потерпають від дискримінації, тому вимушені їхати до інших міст у пошуках заробітків. У містах роми утворюють табори, займаються не завжди легальною діяльністю.

Для захисту прав ромів у Києві ще навесні було створено робочу групу, в яку мали увійти представники місцевої влади, поліцейські та правозахисники. Проте досі невідомо, наскільки успішна її діяльність.

«Поліція виконує свою поліцейську функцію. Підозрювані у скоєнні цього кримінального правопорушення затримані, їм оголошено про підозру... Щодо напруженості у суспільстві - це не питання лише до поліції. Це проблема загальнодержавного рівня, до вирішення якої мають бути залучені інші державні органи влади», - коментує спікер Нацполіції Ярослав Тракало.

Варто сказати, що ще у 2013 році в Україні було розроблено «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини», яка мала бути зреалізована до 2020 року.

Стратегія поділена на декілька підпунктів: соціальний захист, підвищення рівня освіти, соціальна зайнятість, охорона здоров’я та інші. Проте, як говорить Зола Кондур, нині цей план не виконується. «Наприклад, виділені кошти використовуються не на працевлаштування представників нацменшини, а на святкування міжнародного дня ромів», - говорить вона.

Представниця ромської нацменшини не виправдовує кримінальних дій деяких ромів, але стверджує, що дискримінація значно ускладнює соціалізацію її народу. «На Закарпатті є окремі школи та класи для ромських дітей, в яких, на жаль, якісно гірша освіта, ніж в інших школах. Більшість дітей не закінчують школу, навіть не мають середньої освіти. Та навіть тим, які мають освіту, дуже складно отримати роботу. З однієї сторони, дискримінація, з іншої - проблема і в ромських батьках, які не завжди розуміють важливість навчання дітей», - визнає Кондур.

Директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури Андрій Юраш пропонує не лише вимагати виконання так званої ромської стратегії. Проте конкретних рецептів подолання напруги чиновник теж не має. «Що робити? Впливати всіма можливими засобами, аби реакція суду на такі погроми була адекватною та справедливою. Посилювати громадський контроль та швидко реагувати на такі події», - говорить він.

Свій варіант вирішення «ромського питання» пропонують і націоналісти. «Держава має допомогти інтегруватися ромам до суспільства і вийти з-під контролю кримінальних угрупувань, які змушують їх займатись пограбуваннями. Зараз почались пропозиції – виділяти їм території, якісь визначені місцини. Ромські громадські організації і самі не бачать, як вирішити цю проблему. Той самий уряд Франції кожного року депортує все більше циган. В нашому випадку нам немає куди їх депортувати, тому доведеться вимагати реакції від правоохоронних органів», - робить висновок керівник С14 Євген Карась.

Юлія Тунік, «Главком»