Шановні біженці, а де ви сплачуєте податки? «Сюрприз» для українців за кордоном

У вересні 2024 року відбудеться перший автоматичний обмін між Україною та іншими державами інформацією про фінансові рахунки за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart). Країни обміняються даними за друге півріччя 2023 року – це буде перший звітний період, а в подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік. Обмін запроваджено після того, як у березні 2023 року парламент ухвалив відповідний закон №2970 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією.

Україна долучилася до цього проєкту зі 110 іноземними податковими адміністраціями (всього очікується приєднання 120 країн). Стандарт CRS передбачає обмін даними про власників рахунків нерезидентів, які перебувають у відповідній підзвітній державі. Шлях до такого обміну відкрила багатостороння угода, до якої Україна в особі Державної податкової служби України (ДПС) приєдналася у серпні 2022 року – відразу після того, як стала асоційованим членом ЄС. Відповідно до вищезгаданого закону, українські банки з 1 липня 2023 року почали збирати інформацію про своїх клієнтів-нерезидентів в стандарті CRS з метою інформування податкової, яка потім обміняється цими даними з іншими державами. За подібним алгоритмом відбувається збір інформації в інших країнах, де мають рахунки українські резиденти.

Запуск системи спрямований на посилення контролю за сплатою податків в Україні.

Кому хвилюватися

Запровадження міжнародного обміну насторожило багатьох українців, які тепер живуть за межами України. Хтось в іншій країні вже розпочав свій бізнес, відкрив рахунки у тамтешніх банках і навіть не підозрює, що податки таки потрібно платити й в Україні також. До 1 травня усім біженцям потрібно подати декларації про доходи у Державну податкову службу України, зокрема отримані й за кордоном. І що важливо, біженцям пенсійного віку також потрібно вчасно декларувати отриману закордоном соціальну допомогу, яка, до речі, не підлягає оподаткуванню, але за відмову від декларування доведеться сплатити штраф. Несвоєчасне подання декларації тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн.

Поки що не варто хвилюватися тим українцям, у кого у закордонних банках зберігається менше $250 тис. Якщо в Україну надійде інформація, що в одного громадянина України залишок коштів на усіх закордонних рахунках станом на 31 грудня 2023 року не перевищує $250 тис., ці кошти не будуть оподатковуватися! Це стосується лише фізичних осіб. Якщо ж на рахунку коштів більше, а інформація про це скоро надійде в Україну відповідно до правил міжнародного обміну, тоді очікуйте на «листи щастя» від податкової. Цілком очевидно, що запроваджена законом №2970 обмежувальна сума понад $250 тис. на руку «ухилянтам» від оподаткування, адже звільнена від оподаткування сума занадто велика для пересічного українця.

А от якщо соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, у кращому випадку доведеться повернути весь обсяг виплаченої за два роки соціальної допомоги, а також повернути оплачену вартість житла та медичної страховки – а це вже близько 20 тис. євро на одну людину. Не повернеш, загрожуватиме до п’яти років за німецькими законами.

Біженці ризикують втратити соціальну допомогу закордоном?

Як тільки Україна у 2022 році долучилася до автоматичного обміну інформацією про рахунки, в інтернеті почали ширитися коментарі юристів, в яких вони попереджали біженців про можливу втрату соціальної допомоги, якщо вони не задекларували в іноземній державі свої рахунки в українських банках. До прикладу, якщо українська біженка у Німеччині задекларувала розмір своєї української пенсії, тоді від загального обсягу призначеної соціальної допомоги віднімуть еквівалент української пенсії в євро.

У кожного з біженців індивідуальна ситуація. Хтось сплачує комунальні послуги за житло в Україні з української картки, якщо ж українська пенсія піде на забезпечення проживання в Німеччині, тоді коштів на витрати в Україні не буде.

Дехто взагалі віддав свою пенсійну карту дітям в Україні, які після широкомасштабної війни стали безробітними. Тому багато хто з біженців дійсно не декларував розмір пенсії, пояснюючи тим, що не має доступу до грошей.

До відома: податкова служба на своєму сайті ще у грудні 2022 року попередила, що у 2024 році Німеччина отримає дані про банківські рахунки українців та баланс на них і прибуток за 2023 рік.

«Коли в JobCenter (державна структура, яка виплачує соціальну допомогу біженцям до пенсійного віку – «Главком») побачать, що ви прохали та отримували фінансову допомогу, коли у вас були власні гроші, скоріш за все, вас змусить німецький JobCenter повернути виплати за цей період (щомісячні виплати, виплати на житло, комунальні послуги, медичну страховку тощо)», – повідомили на сайті ДПСУ.

За роз’ясненнями з цього приводу «Главком» звернувся до Державної податкової служби – там пообіцяли надати відповіді найближчим часом.

«Українські банки не будуть поширювати інформацію про громадян України, а лише про нерезидентів»

На прохання «Главкома» роз’яснити суть щорічного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартом з CRS погодилася юристка практики супроводу бізнесу в Juscutum Світлана Сулковська.

З метою запуску міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки за стандартом звітності CRS спеціально для Державної податкової служби (ДПС) було розроблене програмне забезпечення. Чи готове воно до впровадження?

У своєму звіті податкова зазначила, що у листопаді 2023 року ДПС було введено в постійну експлуатацію програмне забезпечення «Автоматичний обмін податковою інформацією» на підставі наказу ДПС від 23.11.2023 №979. Вказана підсистема забезпечує технічну спроможність приймати, зберігати та обмінюватися інформацією за стандартами CRS.

Чи внесені необхідні зміни до національного законодавства задля того, щоб уникнути подвійного оподаткування та узаконити право банків оприлюднювати рахунки своїх клієнтів. Чи впроваджені всі необхідні підзаконні акти?

Щодо уникнення подвійного оподаткування – стандарт CRS навпаки покликаний зміцнити позиції уникнення подвійного оподаткування в поєднанні із застосуванням відповідних двосторонніх договорів між урядами держав про уникнення подвійного оподаткування. Така думка пояснюється тим, що стандарт звітності (CRS) допоможе підняти завісу прозорості щодо доходів громадян та сплати податків з таких доходів. Щодо банківської таємниці варто зазначити, що банки все ж не будуть саме «оприлюднювати» рахунки своїх клієнтів. Це буде взаємообмін інформацією між компетентними органами держав-учасниць. Такий взаємообмін можна трактувати як розкриття інформації на запит відповідних контролюючих / компетентних органів, що не порушує права власників рахунків та обов’язки банків (фінансових агентів). Також, стандарт звітності (CRS) закріплює положення гарантій конфіденційності. Крім того, якщо вже говорити про банківську таємницю, то українські банки не будуть поширювати інформацію про громадян України, а лише про нерезидентів. 

Очікувана дата першого обміну з іншими країнами даними про рахунки фізичних осіб – 30 вересня 2024 року. Чи готова Україна до того, щоб отримувати інформацію про підзвітні рахунки своїх резидентів за кордоном, а відповідні країни-учасниці міжнародного договору – інформацію про рахунки своїх?

З огляду на те, що необхідне законодавство прийняте, програмне забезпечення введене в експлуатацію, вбачається, що усі готові. Наразі ще не зовсім визначеним є питання щодо країн, які будуть обмінюватись інформацією з Україною.

Відповідні юрисдикції мають подати до Секретаріату Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР – координуючий орган для цілей Багатосторонньої угоди CRS) повідомлення про намір обмінюватись інформацією з Україною (з ДПС). На практиці вже стане видно, які ще питання потребуватимуть доопрацювання.

Уточніть, будь ласка, можливо, на першому етапі будуть оприлюднюватися рахунки з певними обмеженнями по сумі вкладу на банківському рахунку? 

На першому етапі (обмін з іншими країнами до 30 вересня 2024 року) буде два обмеження щодо обміну інформацією про рахунки фізичних осіб. На цьому етапі буде передаватись інформація стосовно рахунків фізичних осіб, що:

1. Відкриті з 1 липня 2023 року (нові рахунки);
2. Відкриті станом на 30 червня 2023 року і сума коштів на рахунках становить понад $1 млн.

30 вересня 2025 року очікується обмін рахунками фізичних осіб з так званою «низькою вартістю» та рахунками організацій, якщо сума перевищила $250 тис. станом на 30 червня 2023 року. Чи дійсно резиденти України вже не зможуть приховати наявні кошти за кордоном?

Питання постає у тому, який саме статус матимуть фізичні особи у відповідному банку іноземної держави. Якщо фізична особа обліковується як резидент України, такий банк включить відомості про таку фізичну особу до свого звіту про підзвітні рахунки та направить компетентним органам України. Якщо ж особа отримала посвідку на постійне місце проживання в іноземній державі та змінила свій статус у банку з нерезидента на резидента іноземної держави, інформація по рахунках такої особи не має бути включена до звіту для обміну з Україною.

Як нині складається співпраця ДПС з комерційними банками, чи приховують вони інформацію про вклади своїх клієнтів? 

Співпраця з ДПС завжди складається індивідуально. На даному етапі можна зазначити лише те, що стандартом звітності (CRS) визначено чіткий перелік інформації, що підлягає обміну (пункт 2 розділу 2). Зазначене положення містить перелік інформації, якою і так мають володіти банки, й не передбачає передання будь-яких додаткових документів. Банки будуть передавати ДПС зведену інформацію, а ДПС буде вже формувати звіти об’єднуючи інформацію отриману від усіх підзвітних фінансових установ в Україні. 

Як будуть вирішуватися проблеми українців, які через війну виїхали з України, адже дехто з них уже знайшов роботу за кордоном чи розпочав там свій бізнес. Тому біженці відкрили рахунки в іноземних банках. З впровадженням автоматичного обміну ДПСУ матиме всі дані про кошти на рахунках українців за кордоном, з яких потрібно буде платити податки і в Україні. Але ж більшість людей не обізнана про запланований автоматичний обмін та вимоги про необхідність декларувати та платити податки ще й в Україні. Як підприємливим біженцям уникнути проблем? 

Незнання своїх обов'язків, на жаль, не звільняє від відповідальності. Сподіваємось, що українці свідомі, та переїхавши, цікавляться правовими питаннями свого статусу. Важливо, щоб саме цей статус насправді відображав поточну ситуацію – ми говоримо за податкове резидентство. Отже, якщо фізична особа переїхала в іншу країну і планує влаштовувати своє життя за кордоном, отримала роботу, сплачує податки за кордоном, тоді варто оформити усі необхідні документи, які це підтверджують.

До прикладу, оформити  посвідку на постійне місце проживання, а також оновити свій статус в анкеті закордонної фінансової установи, в якій в особи відкрито банківський рахунок. Це допоможе не потрапити у звіти, які будуть направлятись в Україну. З нашого досвіду, отримавши дані про рахунки громадян України за кордоном, ДПС може почати звертати увагу на рахунки з високою вартістю. А далі фізична особа може отримати податкове повідомлення-рішення, яке може бути оскаржене в адміністративному або в судовому порядку. Дуже важливо зберігати усі документи, які підтверджують сплату податків на прибуток за кордоном. Штрафи за ухилення від сплати податків в Україні можуть становити від 5 до 25% від суми несплачених податків.

Чи отримає, до прикладу, Німеччина вже у вересні 2024 року дані про банківські рахунки всіх без винятку біженців з України, включно з пенсіонерами, зокрема баланс на них та прибуток протягом 2023-24 років?

На наш погляд, Німеччина та будь-яка інша країна може отримати дані про рахунки біженців з України лише в тому випадку, коли такі особи змінили громадянство або офіційне постійне місце проживання та актуалізували такі дані щодо себе у підзвітних фінансових установах України. 

Період звітності про фінансові рахунки перенесено на 1 липня 2023 року. В які строки будуть здійснюватися всі перевірки?

На вебсайті ДПС розміщено загальновідомі строки.

З огляду на те, що в Україні продовжує діяти воєнний стан, можливо, строк запуску автоматичного обміну рахунками буде перенесено, адже це дозволено законом №2970?

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» передбачає вичерпний перелік обставин, на які впливає дія воєнного стану в Україні. На жаль, ми не вбачаємо, з огляду на це, ознак того, що строк запуску автоматичного обміну рахунками буде зсунутий. Крім того, з погляду держави, та ситуація, яка є зараз в Україні, навпаки може спричиняти додатковий інтерес ДПС для отримання інформації по рахунках громадян України за кордоном.

Наталка Прудка, «Главком»