Ще «сексі» чи вже ні? Що показали «слугам народу» останні вибори до ОТГ
Минулими вихідними пройшли місцеві вибори в 86 нових об’єднаних територіальних громадах
Соціологічні опитування демонструють то ріст, то падіння рейтингу Володимира Зеленського та його політичної сили «Слуга народу». Але ніхто не скасовував відомої тези, що найкраще соцопитування – це вибори. Минулими вихідними пройшли місцеві вибори в 86 нових об’єднаних територіальних громадах. Обирались депутати та голови сільських, селищних, міських рад ОТГ. Лідерами за явкою стали Житомирська та Хмельницька області, аутсайдерами – Закарпатська та Івано-Франківська.
Не очікуючи кінцевих результатів, у «Слузі народу» поспішили оголосити свої показники «третьою перемогою за рік» після президентських та парламентських виборів. За підрахунками «слуг», партія проводить до сільських рад більше депутатів, ніж усі інші партії разом узяті, – 56%. Щоправда, в цьому ж повідомленні уточнюється, що якщо рахувати від всієї кількості кандидатів, враховуючи самовисуванців, то цей показник набагато скромніший – лише 33%. «Кожен третій мандат – наш!», – браво рапортують у Зеленського.
Юлія Тимошенко пізніше оприлюднила свою версію результатів. За її даними, показник «слуг» нижчий, ніж заявлені 56%, – лише 45%. На другому місці – «Батьківщина» з 30%, а всі інші партії не набрали навіть 5%.
Програти Капліну
Якщо порівнювати з результатами парламентських виборів, на яких «слуги» отримали 43% та завдяки шаленому успіху кандидатів від партії на мажоритарці зуміли сформувати монобільшість, нинішні показники не надто тішать. Якщо ж брати попередні дані щодо обрання голів громад, то представники «слуг» перемогли в 23 випадках, в той час як самовисуванці – в 44. Причому в деяких випадках самовисуванці «робили» висуванців президентської сили з розгромним рахунком. Показово, що в єдиній міськраді, де вибори проходили за партійними списками, – Зіньківській Полтавської області – «Слуга народу» з результатом близько 10% зайняла п’яте місце, пропустивши вперед непарламентські проекти на кшталт Соціал-демократичної партії колишнього скандального нардепа Сергія Капліна.
Близькі до Офісу президента телеграм-канали по гарячих слідах повідомили, що на Банковій незадоволені результатами виборів в ОТГ та збираються влаштовувати розбір польотів. У президентських рядах довгий час мусувалась ідея влаштувати дострокові місцеві вибори, поки рейтинги «Слуги народу» на висоті. Вибори, що відбулися вихідними, мають такий оптимізм суттєво зменшити.
Звісно, в президентській команді можуть тішити себе тим, що «слуги народу» становитимуть провладну більшість у більшості рад, і до них будуть тягнутись самовисуванці та представники інших політичних сил. До того ж, вибори до ОТГ є специфічними – на них традиційно перемагають позапартійні місцеві «господарники» та, наприклад, представники тих політсил, які можуть тільки мріяти про потрапляння до парламенту (Аграрна партія, «Наш край», який впевнено виграв у вищезгаданому Зінькові). Але це не скасовує проблем, які існують в «Слузі народу» на місцях. І якщо на парламентських виборах люди голосували за «ноунеймів» від бренду, то на виборах в громади цей механізм почав давати збої.
Вибори-2020. Репетиція
На останньому з’їзді партії «Слуга народу» її новообраний голова Олександр Корнієнко приділив місцевим виборам особливу увагу. «Наша партія має бути сексі. Якщо не буде сексі – не збуджуватиме кандидатів, рейтинг не підійматиметься, і результат буде гіршим», – розповідав він під сміх залу. Задля того, аби бренд «Слуги народу» не втрачав «сексуальності», Корнієнко будував плани зробити місцеві організації партії центрами суспільного життя, запровадити нову якість політики на місцевому рівні та організувати навчальний курс для її кандидатів на місцевих виборах. Поки важко сказати, що з цього вдалося реалізувати, але очевидно, що регіональні штаби партії слабкі, а в сільській місцевості робота взагалі не ведеться.
Політтехнолог Андрій Золотарьов не схильний драматизувати результати для президентської сили, проте вважає їх тривожним дзвіночком. «За сумою витрачених ресурсів результат для них нормальний, враховуючи, що вони практично не займалися партбудівництвом і комунікація з сільським виборцем не склалася, – вважає Золотарьов. – Але це попередження: якщо ігнорувати ці проблеми, то на місцевих виборах результат буде сумним. Робота з регіональними елітами завалена».
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель також визнає проблему регіонального партбудівництва, але зауважує, що вона є притаманною для більшості всеукраїнських партій: «Те, що більшість голосів отримують самовисуванці, має стати тривожним сигналом і для «Слуги народу», і для інших партій. Це означає, що партії не мають реальних структур на місцях. Думаю, багато хто хотів би використовувати впізнаваний бренд «Слуги народу», але самовисуванцями стають через слабкість політичних партій, які не пропонують альтернативи рішенням місцевої влади».
Як приклад слабкості партій Кошель наводить той факт, що в останньому фінансовому звіті «Слуги народу», спрямованому до НАЗК, не вказано жодного офіційно зареєстрованого місцевого осередку партії. «Якщо осередок завтра захоче провести будь-який захід і оплатити його, він може це зробити лише через центральний апарат партії, – пояснює експерт. – Тобто самостійно на місцях вони працювати не здатні. Звідси і результати».
Голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко запевнив «Главком», що місцеві організації партії існують, просто вони не зареєстровані як юридичні особи: «Може, будемо реєструвати, а може – ні, це за статутом необов’язково». Корнієнко стримано коментує результати виборів до ОТГ та обіцяє наступного року зібрати всіх обраних «слуг» разом. «Нема межі досконалості, але в цілому нас все влаштовує, – оцінює вибори, що відбулися, голова партії. – Ми проводили попередню підготовку наших кандидатів на місцях, хоча це був, звісно, не форум в Трускавці за масштабами. Тепер десь в середині січня ми зберемо всіх наших обраних депутатів та голів рад і проведемо з ними великий навчальний семінар».
Центральному апарату партії є тепер над чим замислитись напередодні великих місцевих виборів, які мають відбутися наступного року.
Павло Вуєць, «Главком»