Сім вакансій під куполом. Гарячі точки довиборів

Усього зареєстровано 376 кандидатів, які, щоправда, нерівномірно розподілені по округах. Напевно, частина з претендентів відсіється у процесі перегонів, а більшість із тих, що залишаться, будуть лише тлом для битви основних гравців, яких можна з високою долею ймовірності визначити вже зараз.

Округ № 23 (Волинська область, 19 кандидатів)

На волинському окрузі, що осиротів після трагічної загибелі Ігоря Єремєєва, зареєструвалося менше кандидатів, ніж на інших. Партнери покійного депутата по групі «Континіум» фактично відмовились від намагань провести по давно засіяному ним округу когось, кого можна було б назвати «наступником» Єремєєва. Тож основна боротьба тут намічається між людиною голови Волинської облради «приватівця» Ігоря Палиці Іриною Констанкевич та представницею «Батьківщини» Людмилою Кирдою.

23-й округ давно став «притчею во язицех». Єремєєв помер ще в серпні 2015-го року, і відтоді ЦВК ніяк не могла призначити довибори, оскільки до комісії не надходило свідоцтво про смерть депутата. За конспірологічною версією, вибори на Волині торпедувала Банкова, яка аж ніяк не бажала посилювати парламентські позиції Ігоря Коломойського та його найближчого соратника. Але згодом було досягнуто певних домовленостей (у тому числі, по округу в Дніпропетровську) і зараз Адміністрація президента не виявляє особливого наміру заважати «приватівцям». Формально БПП висунув директора ТОВ «Енергетична група» Юрія Кулачека, але його досвід участі у минулих виборах по цьому округу не дозволяє розраховувати на втручання в боротьбу лідерів.

Ірина Констанкевич же ледь не виграла вибори в 2014-му на сусідньому 22-му окрузі. Констанкевич, що балотувалася тоді як самовисуванка, не вистачило буквально кількох десятків голосів, щоб випередити «фронтовика» Ігоря Лапіна. На ці вибори вона йде від корпоративного «приватівського» проекту «Укроп» які заступник голови правління «Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Подейкували, що колишній одеський губернатор особисто спробує повернутись до парламенту, але він вирішив зосередитися на роботі в регіоні. Філолог-педагог Костанкевич уже давно займається проектами Палиці – так, 2012-го року вона була заступником голови правління в його благодійному фонді «Новий Луцьк», а потім увійшла в Луцькій міськраді до однойменної депутатської групи. Наразі вона є депутатом Волинської облради від «Укропу».

Якщо за Констанкевич стоять великі ресурси одного з найзаможніших людей регіону та його команда, то її основна суперниця – колишня голова Маневицької райдержадміністрації Людмила Кирда – може розраховувати на власну впізнаваність саме на цьому окрузі. Вона балотувалась тут 2014-го року, але скласти конкуренцію Єремєєву не змогла (40,9 % проти 22,1 %). Тепер такого потужного конкурента в неї нема. Кирда, як і Констанкевич – депутат Волинської облради (від «Батьківщини»), де очолює постійну бюджетну комісію.

З інших кандидатів можна виділити «свободівця» Олександра Пирожика – першого заступника керівника Волинської облради – та самовисуванця - доцента харківської Юракадемії ім. Я. Мудрого Федіра Веніславського, який 2014-го посів на цьому окрузі третє місце після Єремєєва та Кирди. А от лідеру фракції «Самопомочі» в облраді Михайлу Імберовському ЦВК відмовила в реєстрації через недотримання норми щодо проживання в Україні протягом останніх п’яти років.

Округ № 27 (Дніпро, 61 кандидат)

Округ в Дніпрі, що звільнився після обрання мером Бориса Філатова, має всі шанси стати одним із найгарячіших. Банкова, яка довго визначалася із сильним кандидатом, зупинила свій вибір на відомій волонтерці, що нині є представником Міністерства оборони України й помічником начальника Генштабу, Тетяні Ричковій. Хоча Ричкова балотується як самовисуванка, кураторство її виборчої кампанії приписують відомому «бепепешніку»-вундеркінду Сергію Березенку. Спостерігачі відзначають досить великі ресурси, якими оперують штабісти Ричкової, що почала кампанію раніше за інших кандидатів.

«Приватівці» у своїй вотчині зробили ставку на чергового адвоката Геннадія Корбана – правозахисницю Оксану Томчук, яку висунув «Укроп». Хоча сам Філатов поки що вельми розпливчато говорить про свої симпатії на цих виборах. У принципі, Ричкова також відома «приватівській» команді: вона як волонтер спілкувалась з нею за часів, коли Коломойський і Ко керували обладміністрацією. «Просто Томчук – це точно «кнопка» цих хлопців, а Ричкова – «кнопка» чужа», – каже дніпровський журналіст Андрій Богатирьов. Також у контексті виборів у Дніпрі треба враховувати контекст із засудженням Корбана, що планував балотуватися самотужки. Те, що Корбан більш-менш вирішив свої проблеми з правосуддям і фактично пішов із політики, очевидно, було результатом домовленостей і по цьому округу.

Проблема Ричкової і Томчук у тому, що вони топчуться фактично на одному електоральному полі і, якщо хтось із них не зніметься до кінця перегонів (скоріше мається на увазі Томчук), «патріотичному» кандидатові буде непросто виграти у третього фаворита змагань – вічно перспективного та амбіційного місцевого політика Загіда Краснова. Наразі Краснов і його «Громадська сила» є партнерами «Опозиційного блоку» в міськраді. Краснова навіть обирали секретарем, але ненадовго – після переформатування крихкої більшості на користь Бориса Філатова за допомоги перебіжчиків з «Опоблоку» він залишився ні з чим. Нині Краснов намагається отримати депутатський мандат – на виборах 2004-го року він майже наздогнав на 25-му окрузі кандидата від БПП Максима Курячого – розрив між ними склав близько чотирьох сотень голосів. І нинішня різношерстість бюлетеня надає Краснову непогані шанси на перемогу. «Опозиційний блок» узагалі не став виставляти тут свого претендента, фактично підіграючи своєму союзникові, який позиціонує себе на біг-бордах як «єдиного опозиційного» кандидата.

Додає оптимізму Краснову й той факт, що заступником голови виборчої комісії вдалося зробити його давнього соратника Андрія Баска, який формально є представником «Батьківщини». Але хоча «Опоблок» вирішив не плутатись під ногами у Краснова,ув нього можуть відкусити голоси ті самі перебіжчики з табору Вілкула – заступник Філатова Світлана Єпіфанцева та Анжела Пилипенко, які зареєстрували свої кандидатури. Єпіфанцева в 2014-му була головним конкурентом Філатова на цьому окрузі і набрала 18,5 %, а Пилипенко – 6,5 %. 

Проти Краснова вже зареєстровано кілька «клонів» з такими самими ім’ям та прізвищем (колишні Дарти Вейдери), Томчук теж жаліється на те, що намагалися зареєструвати її «двійників». А Тетяна Ричкова розповіла просто детективну історію, як нібито від імені сина Краснова намагалися підкупити її свекруху заради висунення на окрузі другої її невістки – також Тетяни. Наявність на 27-му окрузі одразу трьох лідерів і величезна кількість технічних кандидатів обіцяє неабияку інтригу. А можливість зняття з гонки Томчук на користь Ричкової дає додатковий простір для торгів між командою «Привату» та Банковою.

Округ № 85 (Івано-Франківська область, 37 кандидатів)

Виборчу кампанію в цьому окрузі вже нарікли «битвою братів». У 2014-му році округ виграв екс-мер Калуша Ігор Насалик, який досить несподівано отримав у Кабміні Гройсмана посаду міністра енергетики та вугільної промисловості. Причому виграв із переконливим результатом, набравши 52% голосів, що було майже в три рази більше, ніж у його найближчого переслідувача – «фронтовика» Андрія Тірона. На магію імені Насалика в «Блоці Порошенка» розраховують і цього разу – від президентської партії балотується молодший брат міністра Сергій, який працює міським головою Рогатина. На івано-франківських ресурсах уже з’являються іміджеві статті про сім’ю Насалика-молодшого, його успіхи на посаді мера й те, на кого він покине Рогатин у разі виграшу на довиборах до Ради.

Поламати плани Насаликів намагається інший сімейний клан – і тут теж не обійшлося без «приватівців». Партія «Укроп» виставила на 85-му окрузі Віктора Шевченка – брата народного депутата по 83-му округу і співвласника гірськолижного комплексу «Буковель» Олександра Шевченка. Шевченко-джуніор також працює в структурі комплексу директором ТОВ «Бугіль», але розраховує піти на підвищення і приєднатися до свого родича в парламенті, поповнивши так звану «групу Коломойського» під куполом. Віктор Шевченко наразі є депутатом облради від «Укропу» і проводить свою кампанію під наглядом авторитетних товаришів (нардепа Віталія Купрія). «Укропівець», у якого не так багато часу для розкрутки, використовує відверту антивладну риторику: «Я хотів би, щоб при владі було якомога більше патріотів, щоб туди принаймні від Івано-Франківської області не пролазили поплічники Порошенка. Ми рішуче засуджуємо колабораціоністів від БПП за торгівлю з терористами на Донбасі та фінансування їх з українського бюджету, необґрунтовані підвищення тарифів на комунальні послуги…»

І Насалик, і Шевченко – дуже ресурсні кандидати. Втрутитись в їхню боротьбу намагатиметься представниця «Батьківщини» Ольга Сікора, яка вже вигравала вибори на цьому окрузі в 2012-му році, набравши майже 55 % голосів. Але в 2014-му дати бій Насалику вона не змогла (3-тє місце, 11 %).

Із чуток, через цей округ може спробувати повернутися до парламенту лідер «Свободи» Олег Тягнибок, але можливі іміджеві втрати від програшу сильним конкурентам, мабуть, переконали його не ризикувати. Так само вирішив не випробовувати долю на Івано-Франківщині екс-віце-спікер Руслан Кошулинський. У результаті «Свобода» висунула тут голову своєї калуської організації Оксану Тебешевську.

Округ № 114 (Луганська область, 107 кандидатів)

Кількість кандидатів на цьому окрузі побила всі рекорди і, якщо вони не почнуть масово зніматися з перегонів, у бюлетені буде просто не розібрати, де ставити «галочку». Тим не менш, основні претенденти на перемогу відомі вже зараз. Популярність «Опозиційного блоку» на сході продемонстрували місцеві вибори, тож кандидат від цієї партії апріорі може розраховувати на непоганий результат. Ходили чутки, що від «Опоблоку» може балотуватись колишній голова фракції «регіоналів» Олександр Єфремов або екс-голова облради Валерій Голенко, але в результаті зупинились на менш «зірковому» кандидаті. По Луганщині балотується колишній «регіонал» екс-голова Новопсковської райради Борис Лебедєв, якому пригадують і те, що 2014-го року він називав владу в Києві «хунтою», і те, що райрада за його керування відмовилась визнавати Росію агресором. Його передвиборча програма мало чим відрізняється від висловлювань колег по партії – тут і повна реалізація Мінських угод, і реінтеграція Донбасу, і дострокові парламентські вибори…

Із протилежного табору найбільш перспективно виглядає Ірина Веригіна від «Батьківщини». Веригіна з приставкою «в.о» очолювала Луганську ОДА 2014-го року, у самий розпал конфлікту на сході, і увійшла до «розстрільних списків» сепаратистів. Веригіна є однією із засновниць громадської організації «Сила права», яка допомагає людям юридично доводити, що вони постраждали від російської агресії. Називає Мінські домовленості «зрадою». На парламентських виборах була в списку «Батьківщини» під 41-м номером, який виявився непрохідним.

«Блок Порошенка» виставив тут керівника своєї обласної організації, активіста та волонтера Дениса Денищенка, якого також занесено до бази «карателів». Від непопулярної тут «Свободи» несподівано вирішив балотуватися екс-міністр АПК Ігор Швайка. Також із відомих прізвищ із цієї сотні «ноунеймов» слід виділити забудовника Валерія Мошенського – народного депутата минулого скликання, що був тісно пов'язаний із Народною партією Володимира Литвина. Власне, разом із Литвином він входив до групи «Суверенна європейська Україна», що складалася з колишніх «регіоналів» і яку курував покійний Єремєєв. У нинішньому скликанні ця група трансформувалась в об’єднання «Воля народу».

Ще один відомий на Луганщині персонаж – Сергій Шахов – балотується від запасного проекту Банкової «Наш край». Про Шахова говорили, що він разом із депутатом від БПП Артуром Герасимовим, по суті, займався кампанією президентської сили в Луганській області і ледь не самостійно добирав кандидатів. Широко відомою стала історія, що в службі безпеки команди Шахова свого часу працював такий відомий сепаратист, як Ігор Безлер на прізвисько «Бес», але Шахов із Герасимовим запевнили, що це випадковість. Депутат Тетяна Чорновол у своєму розслідуванні звинувачувала Шахова у співпраці з оточенням Януковича й підкупі виборців та членів комісій. Власне, таку кількість технічних кандидатів на окрузі пов’язують, у тому числі, саме з маніпуляціями цього кандидата. Як би там не було, Шахов уже програвав вибори на Луганщині – 2014-го року він став лише четвертим зі скромними 8 % в 106-му окрузі, де переміг «опоблоківець» Євген Бакулін.

Округ № 151 (Полтавська область, 47 кандидатів)

На Полтавщині бурхливу діяльність розвинув заможний екс-депутат від «Батьківщини» Руслан Богдан, який не шкодує ресурсів на «підгодовування» округу. На парламентських виборах-2014 він був у списку «Батьківщини», але черга до його 30-го місця не дійшла. Богдан ніколи не був особливо публічним політиком, а широкому загалу його прізвище стало відомо після так званого «педофільного скандалу», яким свого часу опоненти вдарили по кількох соратниках Тимошенко. Із «Батьківщиною» у вихідця з ПРП Богдана були непрості стосунки і його навіть виключали з фракції за «неправильні» голосування, але нині він очолює полтавський осередок партії. Як ВІП-агітатора за Богдана партія делегувала на Полтавщину саму Надію Савченко.

На виборах 2014-го року на цьому окрузі впевнено переміг «ударівець» Тарас Кутовий, що балотувався від «Блоку Порошенка». І тепер, коли Кутовий пішов до Кабміну, вважалося, що він буде просувати тут близького до себе кандидата. Таким називали заступника полтавського губернатора Романа Товстого, але його прізвище на сайті ЦВК так і не з’явилось. Комісія відмовила Товстому в реєстрації, бо в нього виникли проблеми з поданими документами, і на даний момент «Блок Порошенка» взагалі опинився без власного кандидата на цьому окрузі. Співрозмовники «Главкому» натякають, що реальну ставку Кутовий і президентська команда можуть зробити на міського голову Пирятина Олексія Рябоконя, який є самовисуванцем, але при цьому досі залишається членом Соціалістичної партії з 2005-го року!

Серед інших фігурантів виборчого списку, більшість з яких не має жодного стосунку до Полтавщини, можна виділити відомого в регіоні депутата облради від «Свободи» Івана Близнюка, що в 2006–2010-х роках працював першим заступником голови Полтавської ОДА. Активну кампанію веде місцевий юрист Олександр Ольшанський, який 2014-го року балотувався на цьому окрузі від Радикальної партії й посів третє місце з 10% голосів. Наразі він є самовисуванцем, а «радикали» висунули… Ляшка. Щоправда, не того самого, а його однофамільця Руслана. Кандидат-«радикал» намагається підкорити виборців плакатами «Політик з іншого тіста», які розміщені на хлібних магазинах, що нібито належать його сім’ї. Помітною агітацією в наметах та роздаванням газет займається команда місцевого бізнесмена та депутата облради Сергія Мамояна. Мамоян є помічником нардепа-мажоритарника Сергія Капліна, у якого непогані позиції на Полтавщині, і балотується від його «Партії простих людей». 

Округ №183 (Херсон, 30 кандидатів)

На цьому окрузі в депутати балотується екс-голова департаменту протидії наркозлочинності МВС Ілля Кива – і це вже робить передвиборчу кампанію тут непересічною. Експресивний боєць АТО не спрацювався в міністерстві з Хатією Деканоїдзе, і тепер пішов виборювати депутатський мандат. Кива входить до команди Арсена Авакова, тож імовірно, що в разі успіху приєднається до команди «Народного фронту». Проте поки важко казати про його перспективи в Херсоні – із цим регіоном його пов’язують короткострокова робота заступником начальника ГУ МВС в Херсонській області та нетривала участь у блокаді Криму. Утім, завдяки своїй інфернальній харизмі та гучним висловлюванням Кива запам’ятався місцевим мешканцям.

Але в бюлетені будуть і кандидати, які більш знайомі аборигенам. Наприклад, колишній губернатор і нинішній голова Херсонської облради Андрій Путілов, що вже обирався до Верховної Ради по 183-му округу в 2012-му році, будучи висуванцем «Удару». Під час парламентських виборів-2014 він був головою ОДА й участі в них не брав, а нині балотується від «Блоку Порошенка», після того як колишній переможець на цьому окрузі Андрій Гордєєв став його наступником на губернаторській посаді.

Балотуватиметься ще один колишній губернатор – народний депутат трьох скликань Юрій Одарченко з «Батьківщини» (у нього вже зареєстрований «клон»). Багаторічного соратника Тимошенко призначив в область, що межує з окупованим Кримом, в.о. президента Олександр Турчинов, і Одарченко примудрявся суміщати роботу в обладміністрації з депутатською діяльністю, регулярно відвідуючи пленарні засідання. Після президентських виборів і «напіввідставки» Кабміну Яценюка в липні 2014-го заявив про власну відставку, але фактично пропрацював до кінця серпня. На парламентських виборах балотувався по сусідньому 182-му округу, але «на тоненького» програв висуванцю від БПП Олександру Співаковському. Наразі робоче місце Одарченка – ПАТ «Будівельна компанія «Будмеханізація», яку він з перервами очолює з 1993-го року. Також він очолює фракцію «Батьківщини» в облраді. Партія готується до виборів ґрунтовно і вже закупила 120 відеокамер, щоб знімати підрахунок голосів на окрузі.

«Укроп» висунув тут художнього керівника Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру Олександра Книгу, «Самопоміч» – Чорнобаївського сільського голову Ігоря Дудара, а «Опозиційний блок» – депутата міськради Анну Середу, яка осоромилась постом у Facebook про те, що «тварі» перейменували її вулицю на честь «каких-то еб…х стрельцов». Балотується також тезко чинного мера Володимир Миколаєнко. Але їм, найпевніше, буде важко щось протиставити фаворитам.

Округ №206 (Чернігів, 75 кандидатів)

Округ чинного мера Чернігова Владислава Атрошенка. Так склалось, що тут рівночасно балотуватимуться колишній депутат від «Блока Порошенка», офіційний претендент від цієї партії та кандидат-самовисуванець, якого насправді буде підтримувати Банкова. Чернігівцям тепер варто не заплутатись, проте після шалених виборів на 205-му окрузі  Березенко–Корбан у них мав виробитися імунітет до літніх виборчих кампаній. Тож основну ставку, судячи з усього, у Порошенка роблять на президента державної будівельної компанії «Укрбуд» Максима Микитася. Він очолив «Укрбуд» 2010-го року, і за ці роки компанія показала неабияке зростання темпів будівництва житла – злі язики подейкували, що це відбувалось завдяки заступництву Саші-«Стоматолога» та екс-голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. У 2014-му році Микитась потрапив до Київради за списками «Удару», але 2015-го року до міськради не балотувався. Тепер націлився до парламенту, причому дистанціюючись від влади – на його численних бігбордах містяться заклики «примусити владу працювати». Цікаво, що Микитась використовує у своїй кампанії логотип благодійного фонду «Поліський оберіг», який очолює мер Атрошенко, що дуже показово демонструє, на кого насправді робить ставку місцева влада.

Микитась вже встиг поскаржитися на нечесну гру опонентів, зокрема, реєстрацію «клонів», спроби зриву агітаційних заходів і стеження за його довіреними особами. Кандидат навіть звернувся до головного міліціонера Чернігівщини Едуарда Альохіна та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, аби вони не дозволили зірвати «демократичний передвиборчий процес».

Утім, опонентам Микитася також є на що скаржитись. Так, Єгор Фірсов, якого нещодавно зі скандалом позбавили мандата за вихід ыз БПП, жаліється, що хтось розбиває його сітілайти, бабусі-провокаторки намагаються зірвати зустрічі з виборцями, а підприємцям мерія заборонила влаштовувати зустрічі з ним. Колишній «ударівець» стверджує, що у своїй кампанії робить ставку на безпосереднє спілкування з людьми, допомогу волонтерів та фандрайзинг. Фірсов виклав свіжу соціологію, за якою нібито в нього друге місце після Микитася і закликав усіх опозиціонерів об’єднатися навколо єдиного кандидата.

Поки невідомо, як на такий заклик відреагує висуванець від Радикальної партії Дмитро Блауш – він очолює міський осередок «радикалів», а Чернігівщина вважається базовим регіоном для партії Олега Ляшка. Від «Батьківщини» на 206-му окрузі балотується голова місцевої організації і колишній голова головного обласного управління юстиції Юрій Власенко, від «Демальянсу» – замголови партії Ігор Андрійченко, від «Самопомочі» – керівник ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» Олександр Кириндась. Зареєстрований навіть самовисуванець із Дніпропетровська Олександр Соколов – тезко колишнього мера Чернігова. Проте, поки що їхні шанси порівняно з Микитасем виглядають непереконливо. Як і в офіційного кандидата від БПП маловідомого Сергія Гаруса, що працював помічником у нинішнього губернатора Валерія Кулича, коли той був нардепом.