«Сіно горить краще, ніж шини». Як аграрії оголошували «останнє попередження»

На початку нового пленарного тижня аграрії, як і обіцяли, вийшли під стіни Верховної Ради на попереджувальний Всеукраїнський страйк «Повернемо гроші селу – нагодуємо країну!». Вже з третьої години ночі кілька сот людей, що приїхали до столиці з різних кінців країни, почали збиратися на майданчику перед парламентом, де встановили сцену та розмістили тюки з сіном. Паралельно схожі акції проходили і в інших областях країни – в облцентрах на в'їздах до міст зібралися колони сільськогосподарської техніки. Страйкарі тримали плакати з гаслами «Ростуть податки – ростуть ціни», «Задушать аграріїв – задихнеться вся країна!», «Продаж землі – шлях до голодомору», «Село – хребет України. Не перебий його». В акції брали участь фермери, підприємці, керівники місцевих органів влади та народні депутати.

Власне вимоги працівників галузі, що за нинішніх умов забезпечують рекордні валютні надходження в бюджет, були відомі заздалегідь. Виробники та експерти аграрного ринку давно б’ють на сполох щодо відсутності діалогу з боку влади, яка погіршує кризу в економіці нерозумними діями у податковій політиці. Всі заклики аграріїв щодо узгодження з ними системи оподаткування сільгоспвиробників наштовхуються на глухоту уряду. А нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк категорично заявив, що спецрежим оподаткування для аграріїв завершується в цьому році і не буде подовжений на наступний. Відповідно, і в проекті держбюджету на наступний рік заплановані «зайві» надходження, які планується стягнути з галузі – ледь не єдиної, яка демонструє сьогодні позитивну динаміку. Хоча імітація діалогу з аграріями була – навіть працювала робоча група під керівництвом першого віце-прем’єра Степана Кубіва, розглядалися компромісні пропозиції, але наразі вони викинуті на смітник. Попереджувальний страйк (поки без перекриття доріг) та прийнята на мітингу резолюція, яку голова Аграрної партії України Віталій Скоцик передав керівнику Верховної Ради Андрію Парубію, покликані зрушити ситуацію з мертвої точки.

В цій резолюції, яка надіслана президенту та прем’єр-міністру, були одноголосно ухвалені три ключові пункти.

1. Ухвалити законопроект 3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, у тому числі сільгоспвиробників» до кінця 2016 року. Цей законопроект, на переконання аграріїв, стабілізує агровиробництво і поверне оборотні кошти в поточному році. Мітингувальники навіть провели невеликий перформенс – виклали номер цього законопроекту на площі тюками з сіном і натякнули народним обранцям, що «солома горить краще, ніж шини».

2. Повернути систему оподаткування аграрного сектору, яка діяла до 1 січня 2015 року, як найбільш придатну для стимулювання аграрного виробництва в умовах браку інвестицій та високої інфляції. Саме ця система успішно працювала 17 років і зробила Україну потужною аграрною державою, а агросектор – головним джерелом дефіцитних валютних надходжень.

3. Продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, доки не буде розроблено всього комплексу законодавчих актів, необхідних для завершення земельної реформи.

Аграрії попереджають, що податкова політика держави, яка базуються на затягуванні зашморгів нібито для наповнення бюджету, може призвести до протилежних наслідків. І не тільки для виробників сільгосппродукції, а й для всіх споживачів. Посилення тиску на агросектор ще більше загонить його в тінь (що ми спостерігаємо вже цього року), а скасування спецрежиму ПДВ призведе до стрімкого подорожчання продуктів харчування в рази.

«Ми вимагаємо припинити податковий грабунок аграріїв, який призводить до обвалу виробництва і підвищення цін на продукти. Ця проблема стосується кожного українця і продовольчої безпеки країни, – наголосив голова Аграрної партії Віталій Скоцик. – Через необдумані податкові зміни за останні півтора року фіскальне навантаження на аграрного виробника зросло у 41 раз. Внаслідок скасування спеціального режиму ПДВ аграрний сектор втратив лише за минулий рік 20 млрд. грн. обігових коштів. Підприємці, які виробляють продукти харчування – передусім м’ясо та молоко, працюють на межі банкрутства».

Аграрії підрахували, що якщо прибрати податкові пільги та підвищити тарифи, ціновий стрибок на їхню продукцію сягне 40–50%: літр молока може подорожчати на 6–8 грн., 200-грамова пачка масла – на 10–15 грн., кілограм свинини чи яловичини – на 40 грн., буханець хліба – на 4 грн. Це при тому, що за два роки ціни виросли на90 %, а доходи громадян – лише на 19 %. Вже зараз понад 80% українців опинилися за межею бідності і економлять на найнеобхідніших харчах. За даними Держстату, реалізація основних продовольчих товарів через роздрібні мережі за I півріччя 2016 року, скоротилася навіть на соціальні групи продуктів. Так падіння попиту на борошно у порівнянні з минулим роком склало 11,6%, круп – 7,4%, макаронні вироби – 5,17%, рослинну олію – 19 %.

Задля наочності Скоцик продемонстрував на мітингу два кошики: один містив продукти, які українці можуть купити сьогодні згідно з держстандартами споживчого кошика, а інший – те, що зможуть собі дозволити в наступному році, якщо буде ухвалений поданий урядом бюджет. Показово, що «кошик-2017» «схудне» в два з половиною рази.

«У нас забрали кошти, необхідні на посівний матеріал, на добрива. Зупиніть безглуздя, – заявила зі сцени голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області Інна Кухачук. – Інакше завтра молоко, м’ясо, яйця зникнуть з магазинів, а Україна отримає ще 2 мільйони безробітних».

Радикально налаштованим був представник Одещини з Аграрної партії Яків Осташ, який нагадав нинішній владі долю «попередників»: «Попередня влада не чула народ і ховається зараз за кордоном. Ми можемо повторити цей урок владі теперішній… Коли виробника душать податками – у країни нема перспективи, тут завжди будуть проблеми з цінами, роботою, зарплатою, пенсіями. Ми завжди проситимемо грошей у МВФ і працюватимемо на борги».

До речі, МВФ нещодавно закликав запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення, що викликало збурення серед селян. Більшість з них вимагають подовження мораторію на продаж угідь За словами народного депутата Андрія Шинковича, на його рідній Хмельниччині «німці і французи вже їздять і ділять землю». В ідеалі ж треба дочекатись, коли українські фермери стануть заможнішими, аби самим мати можливість її придбати. До речі, тему подовження мораторію миттєво підхопили парламентські сили ( «Батьківщина», Радикальна партія, «Народний фронт»). Але враховуючи, як чутливо наша влада реагує на побажання МВФ (чого варта лише ситуація з підвищенням цін на газ), від неї можна очікувати будь-яких сюрпризів.

Після зустрічі зі спікером парламенту, головами парламентських комітетів та представниками Мінагрополітики, лідер Аграрної партії констатував неконструктивну позицію профільного міністерства. «Позиція Мінагрополітики мене прикро вразила. Заступник міністра заявив на зустрічі, що повернення до системи оподаткування, яка ефективно працювала 17 років, не має сенсу. Натомість міністерство відстоює схему дотацій, яку чиновники планують розподіляти в ручному режимі», – не приховував свого розчарування Віталій Скоцик. Підтримка на словах Парубієм пунктів резолюції також не має вводити в оману – це далеко не означає, що ці вимоги схвалить парламент. 

Страйкарі наголошують, що сьогоднішній їхній вихід на вулиці був попереджувальним, проте за відсутності реакції влади не виключають соціального вибуху, який виведе на вулиці мільйони українців. «Селяни не дуже радикальні люди, – відмічає Скоцик. – Дуже хочеться, щоб нашу аргументовану позицію почули Верховна Рада й уряд. Якщо ні, навіть боюся сказати, що може відбутися на селі».

Микола Мельник, для «Главкому»