Скільки коштує платникам податків «комуналка» Верховної Ради

«У країні дефіцит вугілля», «ми не переживемо зиму», «комуналку знову підвищують» – такі тези щоосені продукують політики.

Рух «Чесно» вирішив перевірити енергоефективність приміщень Верховної Ради та з'ясував, що за рік парламентські будівлі витрачають майже 25 млн грн на оплату комунальних послуг. І про це народні депутати не говорять.

«Енергоефективна Рада»

У стінах Верховної Раді політики перебувають значну частину свого часу, але не сплачують за надані комунальні послуги зі свого гаманця. І, звісно, не порушують питання енергоефективності приміщення.

Для аналізу Рух «Чесно» взяв у Апарату Ради дані за 2020 рік щодо адміністративних будівель парламенту. Їхнім балансоутримувачем є Управління адміністративними будинками Апарату ВРУ.

За даними Апарату Верховної Ради, найбільші об’єми споживання житлово-комунальних послуг та відповідно суми у платіжках у будівлі, де розташовані Комітети ВРУ (вул. Садова, 3а). За всі комунальні послуги протягом року сплатили близько 6 млн 820 тис. грн.

Далі за витратами по загальній сумі комунальних послуг – будинок на Грушевського, 5 (будівля пленарних засідань). За 2020 рік держава оплатила майже 4 млн 830 тис. грн.

Саме у цьому будинку досить дивним щодо споживання електроенергії видався літній період. Адже один місяць нардепи взагалі не мають пленарних засідань, а об’єми споживання електроенергії у третьому кварталі – вдвічі більші за зимові місяці. Можливо, такі аномалії пов’язані з загальною системою кондиціонування, яка вмикається на весь будинок.

Зауважимо, що у другому півріччі на Грушевського, 5 різко зростає споживання і водовідведення холодної води. Причини такої різниці у показниках – невідомі.

Водночас ми бачимо, що на побутові відходи – нульові витрати. І це не єдина будівля, де взагалі немає такої статті витрат. Імовірно, побутові відходи з цієї та інших будівель калькулюють у складовій тарифу на Садовій, 3а.

Далі, відповідно до сум у платіжках за комунальні послуги, будівля за адресою Садова, 3. Там розташовані Секретаріати депутатських фракцій та частина Апарату Ради. Всього торік за житлово-комунальні послуги держава заплатила понад 2 млн 990 тис. грн.

Будинок на Банковій, 6-8, де розташовані також частина Апарату Верховної Ради та частина комітетів, споживає послуг на понад 2 млн 620 тис. грн.

Що цікаво: якщо у попередніх будівлях ми бачили нульові витрати на побутові відходи, то на Банковій вони є, і тут – своя особливість. Чомусь в останньому кварталі року вони зростають десь у чотири рази в порівнянні з першим кварталом.

Рух «Чесно» поцікавився у ВРУ щодо таких аномалій у споживанні комуналкою. В Управлінні адміністративними будинками Апарату пояснюють, що минулого року у зв’язку з запровадженням карантинних обмежень через Covid-19 доступ до будинків було обмежено та організовано роботу дистанційно, змінено розклад пленарних засідань, обмежено у загальному кількість відвідувачів ВРУ, а у четвертому кварталі було відновлено нормальний режим роботи.

Будівля, яка перебуває на балансі у ВРУ за адресою Грушевського, 18/2, де зазвичай відбуваються засідання парламентських комітетів та фракцій, споживає трохи менше. Сума за житлово-комунальні послуги – понад 2 млн 580 тис. грн.

Близько 1,5 млн грн держава заплатила за комуналку у будівлі за адресою вулиця Велика Житомирська, 11, де розміщується частина Апарату ВРУ та комітетів.

Близько 2 млг грн витрачають з бюджету за житлово-комунальні послуги в інших двох будівлях Ради – на Банковій, 5-7 (1,1 млн грн) та на Шовковичній, 4 (0,98 млн грн).

Найменше Верховна Рада споживає комуналки у будівлі за адресою вулиця Інститутська, 8, де знаходиться частина Апарату Ради та комітетів. Торік держбюджет оплатив там комуналки на суму майже 360 тис. грн.

Загалом Управління адміністративними будинками Апарату ВРУ зазначило, що заходи з підвищення енергоефективності будуть проводити під час реконструкції цих будівель. Однак поки її не планують. Тому за 2020 рік держбюджет заплатив комуналку в Раді на загальну суму близько 23 млн 700 тис. грн.

Зважаючи на те, що уряд вирішив зафіксувати ціну на житлово-комунальні послуги для індивідуальних споживачів, то бюджетним організаціям та установам потрібно буде розплачуватися за такі «послуги».

І тільки на прикладі будівель ВРУ можна осягнути, наскільки більше заплатить держбюджет (у прямому сенсі з наших податків) за комуналку через такі «сезонні» популістичні рішення.

Натомість 12 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон «Про енергетичну ефективність», який ухвалив парламент 21 жовтня. Закон направлений на створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки.

Однак, як ми вже побачили з відповіді Апарату ВРУ та пропозицій нардепів, – енергоефективні заходи саму Верховну Раду оминуть і цього разу.

«Боротьба» з тарифами

Щоосені народні депутати піаряться коштом популістичних обіцянок, наприклад, списати всю заборгованість для населення або ж і взагалі звільнити громадян від сплати комуналки.

Щоосені уряд розводить руками та намагається погасити пожежу, яка тліла десятиліттями. Себто маневрувати між економічною реальністю та політичною доцільністю, а саме – стримати зростання тарифів на житлово-комунальні послуги для побутових споживачів. Але різниця в ціні покладається на держбюджет, який формується з тих самих податків громадян.

Тільки з початку шостої сесії Рада дев’ятого скликання зареєструвала близько 7% законопроєктів, які стосуються зниження тарифів на комунальні послуги та покращення життя українців у цій сфері. А починаючи ще з серпня депутати з різних політсил почали гучно заявляти, що населення не переживе цю зиму, говорити про дефіцит вугілля, «тарифний геноцид».

Місце «найбільших борців» з тарифами намагаються поділити між собою група Вадима Новинського та депутати від фракції «Опозиційної Платформи – За Життя».

Часто ці законодавчі ініціативи не підлягають здоровому глузду та піддаються нищівній критиці Головного науково-експертного управління Апарату Ради, яке, за регламентом, змушене їх аналізувати та надавати свої висновки.

Народні депутати від фракції «ОПЗЖ» цьогоріч у вересні зареєстрували законопроєкт про встановлення мораторію на підвищення тарифів на компослуги та мораторію на припинення надання цих послуг у період пандемії». Це альтернативний законопроєкт до проєкту представника «Слуга народу» Максима Заремського. Однак останній запропонував заборонити припинення надання компослуг громадянам у разі їхньої несплати або оплати не в повному обсязі.

Усе ті ж нардепи від фракції «ОПЗЖ», Наталія Королевська, Валерій Гнатенко, Юрій Солод пропонують внести зміни до законодавства щодо пільг користування житлом, опаленням і освітленням для педагогічних працівників.

У цьому документі нардепи пропонують, щоб держава забезпечити безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням педагогічним працівникам та пенсіонерам, які були раніше педагогічними працівниками у сільській місцевості і селищах.

Свою роботу фракція «Опозиційної Платформи – За Життя» активно висвітлює на партійному сайті та в засобах масової інформації. Співголова партії Вадим Рабінович на каналі «Україна 24» заявляє:

“Влада багаторазово підвищила тарифи для бізнесу – у результаті зростають ціни на продукти. А після того, як підвищать тарифи для населення, у людей просто не буде грошей, щоб пережити цю зиму!».

Такі меседжі можна простежити ще з серпня.

Водночас парламентарі з фракції «Батьківщина» також займають свою медійну нішу в боротьбі з тарифами.

10 вересня нардепи зареєстрували законопроєкт щодо збільшення пільг за користування комунальними послугами. Цим законопроєктом нардепи пропонують збільшити із 25% до 50% знижку для сімей, до яких входять діти війни при платі за комуналку.

“Батьківщина» також за ці три місяці пропонує свій план дій щодо невідкладних заходів з подолання кризової ситуації, яка склалась внаслідок зростання цін на енергоносії.

Свій внесок до законотворчої спадщини зробили й народні депутати фракції «Європейська солідарність» з проєктом держбюджету на 2021 рік (щодо збільшення видатків на забезпечення першочергових потреб опалювального сезону).

У ньому вони наголошують: «наявна гостра криза з недофінансуванням послуг з теплопостачання: місцеві бюджети мають суттєвий дефіцит у коштах для покриття різниці в оплаті за енергетичні послуги впродовж поточного опалювального сезону».

Партія «Голос», хоч і не долучилася до цієї законотворчої спадщини, але у своїх виступах також критикує владу щодо підготовки до опалювального сезону. Членкиня «Голосу» Інна Совсун зауважує:

“Робота українських ТЕС під загрозою – запаси вугілля там скорочуються на 4% за день, а нових надходжень немає. Відповідно, якщо ситуація не зміниться, країні загрожують віялові відключення».

***
Якщо відстежувати тенденції, то потяг до популізму прокидається у народних депутатів посезонно. Тема тарифів, опалювального сезону та й загалом комуналки є постійною темою для критики влади опозиційними депутатами, але жоден з них так і не поцікавився тим, як можна підвищити енергоефективність парламентських будівель.