Справа Лазаренка. Тривожні вісті для Тимошенко

Ім'я екс-прем'єр-міністра України Павла Лазаренка знову у стрічках новин. 13 серпня протягом наступних двох місяців Сполучені Штати і український екс-прем'єр домовлятимуться про умови мирової угоди щодо грошей екс-прем'єра. На прохання сторін Окружний суд Колумбії призупинив процес до середини жовтня.

Та інтерес в Україні до цієї теми підігрівають не суми, які фігурують у справі колишнього керівника уряду. І хоч це приблизно чверть мільярда доларів, та для нинішніх українських топ-корупціонерів вони смішні. На перше місце у цій історії виходить питання, якими будуть деталі цієї мирової угоди та чи не зіпсують вони виборчу кампанію Юлії Тимошенко. Її вже понад 20 років переслідує слава спільниці Лазаренка. За даними американського Окружного суду  Колумбії, саме Тимошенко у 1995-1997 роках вивела з рахунків своєї корпорації $160 млн на офшорні рахунки Лазаренка та пов’язаних з ним компаній.

Нині ж Тимошенко має найвищі шанси стати наступним президентом. І їй ні до чого черговий сплеск уваги до скандальної справи.

Колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка обвинувачують у відмиванні грошей, отриманих незаконним шляхом і переведених на закордонні рахунки в 1994-1999 роках. У Швейцарії Лазаренка засудили за відмивання грошей у тамтешніх банках. У 1999 році Лазаренко був затриманий в Нью-Йорку, оскільки попросив про політичний притулок у Сполучених Штатах. Американські правоохоронці спершу арештували його через спробу врятуватися від судового процесу в Швейцарії (до слова, в Україні він теж перебував під слідством).

У серпні 2006 року Лазаренко був засуджений судом в Каліфорнії до семи років тюремного ув'язнення (п’ять з яких відбув під домашнім арештом у власній квартирі в Сан-Франциско) і штрафу в розмірі $10 млн. 1 листопада 2012 року вийшов з американської в'язниці Terminal Island на свободу.

Американській системі правосуддя вдалося встановити місця перебування близько чверті мільярда доларів, які були виведені Лазаренком з України. Вони були заморожені у банках кількох країн, серед яких Швейцарія та Литва. Після укладання мирової угоди між США і Лазаренком ці кошти будуть розморожені. Щоправда, ще треба буде вирішити, між ким і як ділитимуться українські мільйони. На етапі конфіскації на ці гроші претендувало багато сторін, включаючи російську компанія «Газпром» і банк EuroFed, заснований самим Лазаренком в острівній державі Антигуа.

«Главком» зібрав спогади і свідчення людей, які тим чи іншим чином дотичні до «справи Лазаренка», аби нагадати читачам історію чи не наймасштабнішого розкрадання українських коштів.

Брайан Ерл

агент ФБР, в 2000-х роках був ключовою особою в розслідуванні «справи Лазаренка»

(19 травня 2014 року)

«Юлія Тимошенко була жертвою вимагання з боку Лазаренка та водночас співучасником змови з Лазаренком. Їхня схема передбачала розвиток бізнесу шляхом корупції, виплати хабарів політикам, отриманням прибутків та збагачення».

«Тимошенко платила Лазаренку багато. Десятки мільйонів доларів… Якщо вона хотіла вести бізнес, вона мала вибір: або співпрацювати з Лазаренком, або в неї забрали би їхній бізнес. Це – достатньо стандартна схема корумпованих політиків на всій планеті, не тільки серед країн колишнього Радянського Союзу».

«Схема корупції Лазаренка виглядала достатньо просто: коли він був керівником Дніпропетровської області, він навідався до усіх успішних бізнесменів та сказав: «Дайте 50% вашого прибутку… Якщо ти даси мені ці гроші, я гарантуватиму, що ти залишишся у бізнесі та що твій бізнес буде успішний». Потім Лазаренко піднявся в політиці та став заступником прем’єр-міністра, потім прем’єр-міністром. Під ним опинилося більше людей: Кириченко, Агафонов, Тимошенко та багато інших. Коли він вийшов на національну арену, то активно почав маніпулювати структурою імпорту природного газу. Після чого якось відразу Юлія Тимошенко та її компанія стали найбільшим імпортером газу до України. Вона (Тимошенко) прийшла з компанії «Куб», відносно невеликої компанії, що торгувала енергоносіями, і виросла до ЄЕСУ (Єдині енергетичні системи України, - «Главком») – найбільшого імпортера газу в Україні. Я думаю, що це була справа рук Лазаренка. Він казав: «Якщо ти мені заплатиш, я зроблю тебе успішним – та ми обоє станемо багатими».

«Лазаренко був засуджений присяжними за відмивання $22 млн (сума, кримінальне походження якої американській прокуратурі вдалося довести, - «Главком»), але в цивільній справі Міністерство юстиції США заморозило $250 млн Лазаренка. Я поясню, чому. Коли ми судимо конкретну людину, ми маємо довести, що вона винна майже безсумнівно. Так що ми мали надати дуже багато сильних доказів. Оті 22 млн є результатом кримінальної діяльності Лазаренка. Ми відчували, що зможемо довести цю суму відмитих коштів. $250 млн, які заморожені, - це судовий процес просто проти грошей. Ніхто не йде до в’язниці, тобто свобода особи не перебуває під ризиком. І ми маємо просто доказати, що це не гроші Лазаренка. Тут докази можуть бути 50 на 50, має бути більше доказів «за», ніж «проти»».

Марта Борщ

экс-прокурор США, очолювала обвинувачення у справі Лазаренка

(23 червня 2016 року)

«В кінці 1995 року Павло Лазаренко був першим віце-прем'єр-міністром, відповідальним за сектор енергетики. На ринку, причому з великими обсягами купівлі-продажу газу, працювала компанія ЄЕСУ сім'ї Тимошенко. Лазаренко працював з нею за своєю звичайною схемою: використовуючи свої службові повноваження, гарантував, щоб цій компанії було надано ексклюзивне право на постачання природного газу на Дніпропетровщину. У ЄЕСУ ж була материнська компанія в Лондоні... Гроші від продажу газу проходили через цю компанію, і далі в Сомалі. Наскільки я зрозуміла, ця компанія була теж створена Юлією Тимошенко і її чоловіком. З Сомалі ці гроші переходили на швейцарські банківські рахунки Павла Лазаренка. За свої послуги Лазаренко брав половину від доходів компанії, а якщо та відмовлялася платити, у неї негайно виникали проблеми».

«Я розглядала Тимошенко як потерпілу від дій пана Лазаренка в тому ж розумінні, як і Кириченко. Відповідно до американського законодавства, це називається вимаганням грошей: якщо підприємець не заплатить, то його підприємству ускладнять життя».

Петро Кириченко

екс-радник  колишнього прем'єра Павла Лазаренка

(15 травня 2013 року)

«Лазаренко, будучи прем'єром, виконував будь-яке бажання на той момент глави корпорації ЄЕСУ Юлії Тимошенко. Тимошенко і Лазаренко стали бізнес-партнерами: 50% від виручки ЄЕСУ Тимошенко повинна була віддавати Лазаренку… Потім у них зав'язалися дуже тісні інтимні стосунки».

«Тимошенко вела переговори з Лазаренком про те, щоб зробити мене винуватим у вбивстві Щербаня».

Сергій Лещенко

нардеп, екс-журналіст, автор книжки «Американська сага Павла Лазаренка»

(2018 рік)

«Під час роботи над книжкою я мав доступ до документів суду, працював в тому числі над клопотаннями адвоката, читав їх. В одному з клопотань описується історія, яка мене пройняла... Лазаренко перебував під арештом і, коли відбувались допити свідків у його справі, згідно із законом, він зобов'язаний бути на них присутній, і він брав участь в допитах по телефону. Щовечора його возили з в'язниці в окружний суд Сан-Франциско, де він по телефону через перекладача слухав допити, які проводили прокурор і адвокати на Кіпрі, в Голландії, в Україні. У той час Лазаренко сидів в американській в'язниці. І оскільки він в цей час вже сидів у в'язниці, а в тюрмі, як ви знаєте, немає тихої години або можливості поспати вдень... Там є розклад: о 7 ранку - підйом, відбій - о 9-й вечора. І Лазаренко, по суті, вночі був на допитах, а вдень не міг спати. Під час одного з таких допитів він заснув просто на підлозі залу засідань американського суду. Уявляєте: колишній прем'єр-міністр України спить знесилений на підлозі в суді, у нього є коротка перерва між допитами, які проходять у його справі в Америці, куди він збирався втекти, де він купив нерухомість і куди він направив свої кошти, виведені з України».

Євген Єнін

заступник генпрокурора України

( 25 лютого 2018 року)

«Українська прокуратура і американські партнери зацікавлені в якнайшвидшому завершенні процесу в США над Лазаренком з позитивним для обох сторін рішенням, після чого розпочнуться переговори про розподіл активів. На сьогодні Україні повернуто $15 млн Лазаренка за рішенням швейцарського суду. Крім того, на рахунках у п'яти різних країнах –  Швейцарія, Гернсі (острів, яким володіє Британія, - «Главком»), Ліхтенштейн, Антігуа, Литва – заарештовано близько $200 млн. Вони арештовані як в рамках кримінального провадження, яке здійснюється в Україні, так і в рамках цивільного процесу, пов'язаного з кримінальним, на території США... Українська сторона за запитами американських партнерів надавала значну кількість матеріалів з розслідуваного в Україні кримінального провадження, які підтверджують саме корупційний характер засобів, отриманих Лазаренком і його спільниками».

Юлія Тимошенко

екс-партнер Лазаренка, нардеп

(23 грудня 2016 року)

«Ви можете повірити, що американський суд - єдиний, який розглядав справу Лазаренка, - виніс справедливе рішення? Я думаю, ви можете повірити, і я вірю американському суду... Цитую рішення американського судді: «Суд визнав голослівними звинувачення щодо шахрайського перерахування коштів по ЄЕСУ і пов'язаних з нею компаній». Більш того, суддя (Окружного суду Колумбії)Мартін Дженкіс написав: «Уряд також не може використовувати ці операції і звинувачення, які дають підстави для судового переслідування, на підкріплення пунктів будь-яких звинувачень щодо корпорації ЄЕСУ і підприємств, пов'язаних з нею». Рішення американського суду означає, що у «справі Лазаренка» немає Юлії Тимошенко і немає корпорації ЄЕСУ, яку я очолювала. Тодішній режим Кучми хотів моє ім'я засунути в «справу Лазаренка», але американський суд не дав це зробити, тому що жодного доказу моєї вини не було».

Чи нашкодить «справа Лазаренка» Тимошенко?

Політтехнолог Андрій Золотарьов вважає, що сьогодні, як і 20 років тому, «справа Лазаренка» не завадить політичній кар’єрі лідера президентської гонки. «Важко сказати, але судячи з даних соцопитувань, навколо Тимошенко сформувався потужний політичний міф, і супроти нього політичний компромат вже неефективний. Власне, а що нового з’ясувалося? Всі і раніше чудово знали, що Тимошенко працювала з Лазаренком, і Павло Іванович був не чужою людиною для корпорації», - вважає політолог.

На думку Золотарьова, нагадування про співпрацю Тимошенко з Лазаренком не змінить сприйняття лідера «Батьківщини» електоратом.

На думку політолога Володимира Фесенка, відповідь Тимошенко на звинувачення у спільних оборудках з Лазаренком передбачувана: вона повинна була «платити данину, як і всі інші тоді». «У американського правосуддя офіційних претензій до Тимошенко немає», - нагадав він. Фесенко також підкреслив, що справа більш ніж двадцятирічної давнини не вплине на рейтинги. «За цей час стільки всього змінилось, що тема Лазаренка для абсолютної більшості українських виборців не буде актуальною. Для молодого покоління вона взагалі невідома. Для більш старшої аудиторії це стане нагадуванням про «часи Лазаренка», але знову-таки, виборця цікавитимуть події 5-річної, максимум – 10-річної давнини. Для Тимошенко більше ризиків буде пов’язано із тим, що наступного року виповниться 10 років «газовому контракту» з РФ, і з’явиться потреба у новій угоді. І от ці події противники Юлії Володимирівни справді будуть активно згадувати», - вважає експерт.

Як справи у самого Лазаренка?

Після втечі з України Павло Лазаренко живе зі своєю другою дружиною і трьома дітьми в окрузі Марін неподалік Сан-Франциско, пише The New York Times. 63-річний Лазаренко веде розмірене сімейне життя: вранці відвозить до школи дітей, ввечері вдома зустрічає з роботи молоду дружину.

 Затьмарює життя Лазаренка в США тільки необхідність вести дві битви з американським урядом. Перша пов'язана з його офшорними рахунками на суму понад $250 млн. Друга –  з можливістю залишитися жити на території США, політичного притулку тут він просить ще з 1999 року.

Наталія Сокирчук, «Главком»