Стрес-тест для України. Як ми пережили 30 днів воєнного стану

Сьогодні, о 14:00, сплив термін дії воєнного стану. Про це особисто оголосив президент Петро Порошенко під час спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони.

Воєнний стан було введено рівно на 30 діб 26 листопада після того, як 25 листопада в районі Керченської протоки російські прикордонники обстріляли українські військові судна й захопили два малих броньованих артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу», разом із 24 моряками. Зараз військових моряків судять у Москві: росіяни не визнають їхній статус військовополонених і судять їх за «незаконний перетин кордону РФ», за що їм загрожує до шести років позбавлення волі.

Це був перший випадок, коли російські силовики застосували силу проти українських військових під прапором своєї держави, що дало привід вкотре привернути увагу світової спільноти до агресії РФ проти України. У Києві висловили побоювання: Росія відчуває свою безкарність, може розпочати повномасштабне вторгнення, тому в Адміністрації президента запропонували ввести воєнний стан.

26 листопада Верховна Рада підтримала цю ідею. Спочатку президент Петро Порошенко пропонував, щоб воєнний стан діяв протягом двох місяців і поширювався на всю територію України. Але в результаті тривалих переговорів було досягнуто компромісу: воєнний стан діятиме 30 діб, а тому не змусить відтермінувати президентські вибори, і поширюватиметься на 10 областей, яким у першу чергу загрожує вторгнення. Мова йшла про регіони, розташовані уздовж російського кордону, придністровської ділянки молдовського кордону та на узбережжі Чорного і Азовського морів: Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Луганську, Донецьку, Сумську, Харківську, Чернігівську та Вінницьку області.

Опоненти президента стверджували, що воєнний стан потрібен Порошенку для того, щоб підняти свій рейтинг перед виборами, демонструючи, що президент – «захисник України». На їхню думку, метою Порошенка також могло стати відтермінування виборів, адже під час воєнного стану їх проведення неможливе. Всі ці побоювання підкріплювали тим аргументом, що на п’ятому році війни вводити воєнний стан немає сенсу: це треба було робити одразу після захоплення Криму ще у 2014 році.

Поза тим, воєнний стан таки ввели і останні 30 діб мали б бути направлені на посилення обороноздатності країни та привернення уваги міжнародної спільноти до проблеми окупації Криму та Донбасу.

Сьогодні ж можна підвести підсумки: які побоювання виправдались, які були марними, і чим всі ці 30 діб займались військові.

«Є чим зустріти ворога»

Сьогодні, о 14:00 президент Петро Порошенко під час засідання Ради безпеки і оборони запевнив, що загроза з боку Росії нікуди не зникла: в районі Луганська бойовики притягнули реактивні системи залпового вогню «Град», збільшують кількість артилерії, так і не відвели від лінії розмежування на Донбасі танки. Та продовжувати воєнний стан, заявив президент, не планується через необхідність провести президентські вибори у запланований день: 31 березня 2018 року. «Але якби не вибори, то попросив би Раду воєнний стан продовжити», - запевнив глава держави.

Тим не менше, за словами Порошенка, Україна зараз набагато краще готова до захисту кордонів.

Що ж зроблено за останній місць?

Військові навчання

Нагадаємо, одразу ж після голосування у Раді 26 листопада у міністерстві оборони заявили, що Збройні Сили України приведені у повну бойову готовність. Попри все, в Україні так і не оголосили про початок мобілізації, але 3 грудня у навчальних центрах Збройних Сил розпочалися збори резервістів першої черги. Для них провели навчання «для підвищення боєготовності у разі відкритої агресії з боку РФ». Їх, як і планували, завершили до Різдва 25 грудня, «щоб військові встигли повернутися додому на свята».

Передислокація

Сьогодні президент доповів, що Міноборони і Генеральний штаб під час дії воєнного стану здійснили передислокацію військ туди, куди б Росія вдарила у першу чергу.

Оновлення техніки

«Серйозно посилена протиповітряна оборона у південних і східних областях, була на 2-3 місяці прискорена передача техніки та озброєння у війська. Були відмобілізовані і проведені навчання резервістів першої черги. Збори проводились у складах бригад і навчальних центрів», - звітував Порошенко.

Військові збори

Крім того, за словами президента, у областях, де було введено воєнний стан, провели збори військовозобов’язаних до частин територіальної оборони, посилили оборону кордону та об’єктів інфраструктури.

У РНБО констатують: навіть порядку на вулицях міст України стало більше. «В 10 областях де діяв воєнний стан протягом одного місяця зареєстровано на 26% менше злочинів, аніж зазвичай… Більше виявлено і незареєстрованої зброї, і злочинців, яких притягнуто до кримінальної відповідальності», - похвалився президент роботою правоохоронців.

Тест для Збройних сил

Порошенко додав, що протягом місяця відбулась перевірка системи військового управління, озброєння та забезпечення ЗСУ, щоб виявити недоліки у їх функціонуванні. Проте якими виявились ці недоліки, президент відмовився розповідати широкому загалу – обіцяв обговорити на закритій частині зустрічі з представниками РНБО.

Посилено прикордонний контроль

Для громадян Росії обмежили в’їзд на територію України. Мова не йшла про повну заборону, але росіян зобов’язали підтверджувати прикордонникам гуманітарну мету візиту. В результаті, за період дії воєнного стану в десяти областях прикордонники не пропустили на територію України близько 1650 громадян Росії.

Розірвано Договір про дружбу з РФ

Під час воєнного стану, 6 грудня, Верховна Рада прийняла закон, яким припиняється дія «Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією». Однак прийнятий закон був більше символічним кроком, так як міністерство закордонних справ Росії ще 24 вересня отримало офіційну ноту від України про небажання продовжувати дію Договору з 1 квітня 2019 року.

Що далі?

Президент Порошенко запевняє, що процес переозброєння української армії продовжиться незалежно від того, буде діяти воєнний стан чи ні. Він нагадав, що у 2018 році до Збройних сил України поставлено майже 3000 зразків озброєння і військової техніки.

«У 2019 році ми плануємо завершити створення низки ракетної, ракетно-реактивної зброї. І передусім це стосується ракет, створених за проектом «Вільха», зі збільшеною дальністю ураження. Йдеться про початок їхнього серійного виробництва і постачання до ЗСУ», - сказав він.

Порошенко додав, що у планах на наступний рік – розпочати державні випробування комплексу крилатих ракет наземного базування для ураження морських берегових цілей за проектом «Нептун».

«Ми завершуємо створення низки вітчизняних зразків озброєння, які розроблені за стандартами НАТО: самохідної гаубиці «Богдана», артилерійських боєприпасів калібру 155 мм до неї, керованих боєприпасів «Квітник», двокаліберних мінометів, безпілотних розвідувально-ударних комплексів «Сокіл», переносного зенітно-ракетного комплексу «Колібрі», засобів розвідки», - розповів Порошенко, пообіцявши закупити для сухопутних військ 6 тис одиниць озброєння, мінометів, переносних ЗРК, снайперську зброю та антиснайперські комплекси, приціли нічного бачення, тепловізори, гранатомети, артилерійські комплекси, а також бронетранспортери, бойові машин піхоти, бронеавтомобілі та санітарні машини.

Порошенко обіцяв не обділити і повітряні сили: їм у наступному році обіцяють десятки нових літаків, вертольотів і безпілотників. Флоту ж обіцяв передати на озброєння ракетний катер «Лань», малі артилерійські катери, десантні катери і засоби радіолокації.

Яна Степанковська, «Главком»