Танки для України. Німеччина робить аморальну помилку

Не відправивши танків Leopard-2 в Україну, Німеччина зробила велику помилку: зараз у соцмережах активно поширюються дві картинки. Перша відображає дієслово scholzing («шольцінг») – від прізвища канцлера Німеччини Олафа Шольца. Воно означає «повідомлення про добрі наміри лише для того, щоб використати/знайти/винайти будь-яку уявну причину, щоб відтермінувати їх  і/або запобігти їх реалізації».

На другій зображається об’єкт «шольцінга»: куля з маркуванням Leopard-2, прикріплена скотчем до равликової шкаралупи. «Леопард» – це танк німецького виробництва, який Берлін не хоче постачати Україні під час її спротиву в геноцидній війні, розв'язаній Росією.

Чому Німеччина не дає танків Leopard-2?

На те, чому Німеччина зволікає, є свої причини. The Wall Street Journal визначає три з них: «Громадська думка, історична відповідальність і страх перед ескалацією. Один з німецьких журналістів пояснює: «Опитування показують, що ставлення німецького уряду відповідає очікуванням значної частини німецького населення. Репрезентативне опитування, проведене в серпні 2022 року, показало, що 80% побоюються перекидання війни з України на сусідні країни НАТО, а 69% мають страх перед ядерним ударом з боку Росії; 72% заявляють, що відчувають загрозу з боку Росії. У той же час 52% німців хочуть, щоб уряд і надалі діяв у міжнародних справах обережно. З 41% респондентів, які хотіли б бачити більшу присутність Німеччини в російсько-українському протистоянні, 65% покладаються на дипломатію, і лише 14% – на збільшення військової підтримки, 13% – на більші фінансові зобов’язання».

Німецький політичний клас має моральний обов’язок робити правильні речі, навіть якщо громадська думка проти

Німці дуже чутливі до того, що саме вони відповідальні за дві світові війни і вчинення Голокосту, тому вважають, що зобов’язані діяти у мирний спосіб. Нарешті, є побоювання, що постачання Україні німецьких танків було б еквівалентом переходу Рубікону – безпосереднього втягнення Німеччини у війну та провокування росіян підняти ставки.

Причини небезпідставні, але, зрештою, вони не є достатньо переконливими.

Сенс лідерства полягає в тому, щоб керувати, переконувати людей, які речі слід робити, а не просто слідувати за чимось. Відстежувати опитування щодо громадської думки – це не просто відмова від лідерства.

Це контрпродуктивно й аморально, особливо за обставин, які вимагають негайних дій та рішень.

Росія почала війну і чинить геноцид. Німеччина, як країна, яка все ще спокутує свою провину за війни та Голокост, має це розуміти краще, ніж будь-хто інший, а не просто прислухатися до громадської думки та сприяти російським звірствам.

Німецький політичний клас має моральний обов’язок робити правильні речі, навіть якщо громадська думка є доволі боязкою.

А ще є геополітичний вимір. Подобається нам це чи ні, але Німеччина є наймогутнішою країною Європи. Таким чином, вона має відігравати центральну роль у геополітиці континенту. Наполегливість Шольца щодо надання Німеччиною танків, лише за умови, якщо це зроблять інші країни, є класичним прикладом ухиляння од відповідальності, ховаючись за спиною Європи.

Співучасть у геноциді?

І ця наполегливість дорівнює лицемірному халявному відвідуванню безпекових ініціатив Заходу й Сполучених Штатів. А ще багато німців досі обурюються  через те, що вони надто сильно втручаються в європейські справи.

Страх перед ескалацією є найменш переконливою причиною для багатьох. Берлін, схоже, не помічає того факту, що Росія неухильно загострювала ситуацію упродовж останніх років. Спочатку вона вторглася в Крим і частину Донбасу в 2014 році. Потім, 2021 року, вона оточила Україну своїми військами і публічно заявила, що українці не мають права на існування. 24 лютого 2022 року Росія почала «військову спецоперацію», яка виявилася широкомасштабною війною.

Ескалація з боку Росії припиниться лише тоді, коли її зупинять Україна й Захід

Через кілька місяців Росія обрала політику випаленої землі та геноциду: групові зґвалтування, викрадення дітей, знищення та розграбування культурних артефактів, масові страти й бомбардування цивільних об’єктів.

Захід не зробив нічого, щоб спровокувати цю ескалацію. Це був результат рішучості Кремля знищити Україну та українців і виграти війну за будь-яку ціну, яку він розпочав у 2014 році, – навіть якщо для цього слід вчинити геноцид.

Сильний російський лідер Володимир Путін налаштований боротися навіть ціною життя сотень тисяч російських солдатів. Тому ескалація з боку Росії припиниться лише тоді, коли її зупинять зовнішні сили, тобто Україна й Захід.

Німецькі танки Leopard-2 можуть змінити ситуацію, і німецькі політики це знають.

На жаль, їхня гальмівна поведінка щодо Leopard-2 робить їх та їхніх виборців співучасниками смертей українців, а отже, й геноциду.

Джерело: 19fortyfive

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)