«Тарифний Майдан» та його акціонери

Громадяни ще не отримали нові платіжки, але тема комунальних тарифів зараз набагато гарячіша, ніж батареї в помешканнях. Власне, багато кому з півроку прем’єрства Володимира Гройсмана запам’яталася лише одна його «реформа» – якраз підвищення цін на «комуналку». Справедливості заради згадаємо, що про необхідність цього непопулярного ходу говорив, сидячи в прем’єрському кріслі, ще Арсеній Яценюк, але випити цю гірку чашу довелося саме нинішньому прем’єру. Метушливі намагання якось знизити градус дивними ідеями на кшталт «платежів у розстрочку» лише підтверджують, що Кабмін вельми занепокоєний тим, яким боком йому вилізе затія з підвищенням тарифів під час опалювального сезону. А побоювання, що отримання квитанцій з новими цінами викличе соціальні бунти, досить серйозні.
Особливо, якщо ці бунти буде кому організувати.
Звісно, благодатну тему «комуналки» не могла обійти увагою опозиція, причому поки що найбільших успіхів у цьому досягла Юлія Тимошенко, яка почала атаку на уряд ще навесні. Вона ультимативно давала тиждень для зниження цін на житлово-комунальні послуги і подавала до суду на Кабмін та НКРЕ за перевищення службових повноважень. Лідерка «Батьківщини» вважає, що нові ціни, які встановила влада, необґрунтовані, і має власні розрахунки, за якими вони мають бути набагато меншими. Наприкінці минулої парламентської сесії «Батьківщина» навіть оголосила безстрокове блокування трибуни з вимогою поставити на голосування чотири законопроекти, «спрямовані на боротьбу з тарифним геноцидом». Хоча те блокування було радше бутафорським, але факт, що «Юля – проти тарифів», у багатьох засів у голові і восени очікували подальшого розкачування нею цієї теми.
Але Юлія Володимирівна трибуну більше не блокувала, «тарифних бунтів» не оголошувала, хоча в інформсередовище методично вкидались чутки, що вона планує масові акції на початок жовтня і вже нібито закуплено півтисячі палаток. Цю інформацію радісно підхопили російські ЗМІ, які регулярно відстежують (або самі вигадують) будь-які ймовірні причини для «третього Майдану». Але в «Батьківщині» наголошують, що пішли не вуличним, а судовим шляхом розгляду цього питання. Так, 7 жовтня було чергове засідання розгляду справи проти НКРЕ.
«Очевидно, у Тимошенко є аналітика, яка показує, що люди зараз перебувають у стані глибокої депресії і відсутності віри в краще, – припускає політтехнолог Андрій Золотарьов. –  А в цьому стані людину важко вивести на якісь бунти. Хоча завжди можуть вилетіти «чорні лебеді», коли ця депресія зміниться на жорстку соціальну агресію, і при цьому танцювати на Майдані вже ніхто не буде».
 
Доки Тимошенко робить ставку на судову тяганину, яка час від часу даватиме інфоприводи, у нішу вуличної тарифної революції намагаються влізти позапарламентські гравці калібром дрібніше. У четвер в одинадцятьох містах відбулася така собі акція «Тарифний спротив». Її інформаційним супроводом активно займався телеканал NewsOne, що належить нардепу Євгену Мураєву. Він побив горщики з Опозиційним блоком і нещодавно разом з іншим епатажним депутатом, Вадимом Рабиновичем, створив власну партію «За життя». На каналі по колу крутились ролики, в яких Мураєв та голова ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб закликали громадян виходити на центральні площі міст. «Ми розкажемо правду про тарифи, яку приховує влада, – грізно вимовляв у камеру головний військовий аудитор Міноборони часів Януковича Гольдарб, прогулюючись Києвом. – Ціни на наш з вами газ і комунальні тарифи завищені вдвічі. У нас просто забирають гроші».
«Розрахунки свідчать, що реальна ціна газу для населення має бути 3200 гривень за тисячу кубів», – відкриває народу очі Мураєв, запевняючи, що Україна здатна повністю забезпечувати себе блакитним паливом, ще й залишиться.
Організатори акції наголошують: це поки що «не відкритий протест», а пояснювальна і попередня акція. Громадянам було запропоновано підписати якийсь маніфест з вимогою знизити тарифи, а сам Мураєв навіть під це діло зареєстрував законопроект щодо зменшення вартості газу. Нардеп відзвітував за цілих 30 тисяч зібраних за день підписів, а по NewsOnе, звісно, показали, з яким великим успіхом минула акція, – та її, власне, й було запущено для телекартинки. Втім, щодо заявленої масовості заходу в 100 тисяч осіб є великі сумніви: приміром, ролики-анонси мали дуже скромну кількість переглядів, а четвер вдень – не найкращий час для масових перформансів. Але за належного фінансування тему можна качати далі – принаймні палатки у Мураєва з Гольдарбом уже готові.
 
«Тарифний спротив» – це частина розкрутки поки що віртуального проекту «За життя», вся активність якого досі обмежувалася рамками підконтрольного каналу NewsOne. В Опозиційному блоці, до якого раніше входив Мураєв, упевнені, що «За життя» – це ще один проект Банкової. Тож, якщо удатись в конспірологію, то можна припустити, що таким нехитрим чином Адміністрація президента намагається перехопити ініціативу у Тимошенко в її «коронній» темі, запускаючи свої «спойлери» на цю територію. Так, той самий «Наш край», з якого вуха Банкової стирчать більш відверто, також виступає за перегляд тарифів і навіть писав усілякі гнівні звернення до Кабміну та НКРЕ. Та хто їх тільки не писав – деякі місцеві ради, окрім таких звернень, навіть накладали мораторій на підвищення цін на послуги ЖКГ, але це було не більше ніж піар-ходи.

«Тема тарифів смачна, на ній багато в чому базується зростання рейтингів «Батьківщини» і Тимошенко, – вважає політолог Золотарьов. – А коли тема концентрується навколо однієї політичної сили, вона небезпечніша для влади, ніж коли з цією темою грає більш широке коло. Згадайте, як у Тимошенко вирвали козир щодо мораторію на продаж землі, який був її другою ключовою темою».
Мураєв і Ко, звісно, заперечують свої зв’язки з владою, як і фінансування своїх «спротивів» з Москви. Але, хоч би як там було, вуличними акціями, нехай і такими скромними, поки що ніхто з політичних важковаговиків не займається. Для Опозиційного блоку, який називає себе єдиною справжньою опозицією і, здавалося, мав би діяти більш рішуче, взагалі кулуарне болото є набагато ріднішим і зрозумілішим, ніж вулична стихія.
«Ми тарифну тему порушуємо постійно і послідовно, а не з одномоментних мотивів, – пояснює нардеп від Опоблоку Микола Скорик. – Як тільки стало зрозуміло, що влада йде цим антинародним шляхом, ми свою позицію чітко висловлювали і в парламенті, і на інших майданчиках. Вважаю, що питання треба ставити не щодо вуличних акцій, а щодо дострокових виборів».
Як одне заважає іншому, щоправда, незрозуміло. Просто практика показує, що особливо нариватись на протистояння з владою опоблокери не наважуються, а у критичні моменти голосувань навіть підставляють плече більшость. Тому виводити на площі людей навряд чи в такій ситуації будуть. Принаймні, доки чітко не запахне виборами. Близький до цієї політичної сили політтехнолог Кость Бондаренко підтверджує таку тактику тим, що Опоблок на якомусь етапі відмовився від популістського підходу до тарифів: «Їхня політика полягає в тому, що тарифи підвищувати потрібно, але паралельно робити підвищення заробітних плат та інші заходи. Якщо ж провести соцопитування громадян, то більшість з них скажуть, що тарифна тема – це тема Юлії Тимошенко. А «За життя» просто хоче показати, що вони теж опозиція, і на сьогодні це найбільш простий спосіб проявити себе перед виборцями».
Поки що до Тимошенко в цій ніші ніхто не підтягнувся. Поодинокі пікетування з вимогами зниження тарифів проводила «Свобода», але вони були обмежені місцевим рівнем.
 
Ліві, для яких соціальна тематика є ключовою, після поховання Компартії не представляють більш-менш реальної сили. Звісно, волає про тарифний геноцид і такий дбайливець про простий народ, як Олег Ляшко, але закликати цей народ з вилами під Раду чи Кабмін він також не поспішає. Радикали очікують рішення суду щодо невизнання нових тарифів – при цьому співрозмовники в партії запевняють, що подали позов раніше за Тимошенко, котра, як завжди, перетягла всю славу на себе.

Але, вочевидь, бажаючих попіаритись на благодатній «комунальній» темі більш ніж вистачає – наразі це справді один з найпростіших способів достукатись до сердець «ошуканих громадян». І можна очікувати, що кількість страждальців за народ тільки збільшиться після отримання перших платіжок, від яких чекають сплеску громадського обурення. Можливо, тому сили, які могли б підбурити масові протести, переважно вичікують. Так, нардеп-«правдоруб» Сергій Каплін з профспілками, які спочатку анонсували багатотисячний «антитарифний» мітинг в урядовому кварталі на 20 жовтня, перенесли його на 17 листопада. До того часу до цих протестувальників можуть приєднатись і більш галасливі конкуренти.

Павло Вуєць, «Главком»