У них Маск, а у нас… Хто керує українським космосом?

Нещодавно весь світ, зокрема, й українці завзято слідкували і обговорювали запуск в космос першої приватної ракети американського підприємця Ілона Маска. Українські чиновники вчергове теж надихнулись освоюванням далеких планет і вже зібрались створювати нове міністерство, яке буде займатись космічною галуззю. Але допоки такого міністерства нема, за зв'язок з космосом у нас відповідає Державне космічне агентство.

На початку року цю установу очолило чергове «нове обличчя». Посаду отримав молодий одеський підприємець Володимир Усов. До цього він був відомий як творець стартапу Kwambio, який спеціалізувався на 3D-друці керамічних та металевих виробів. В тому числі, його послугами користувалося NASA. І це, по суті, єдиний факт, який пов’язує нового голову агентства з космічною галуззю.

Проте планів у Усова багато і вони дуже сміливі: зокрема, він заявив, що Україна має створити власний космічний ракетний комплекс та буде робити замість росіян  двигуни для американських ракетоносіїв. Але для цього треба розробити стратегію розвитку, якої, як нарікає молодий голова космічного агентства, не було 20 років.

Державне космічне агентство, й справді, не займається вивченням інших галактик, як, можливо, хтось вважає. Задачі його цілком приземлені і прикладні: в сфері управління державного органу перебувають зо два десятки підприємств, причому багато з них виробляють вельми конкурентоздатну продукцію для космічної галузі, яка йде на експорт. Зокрема, мова про такі відомі, а подекуди й легендарні підприємства, як «Південмаш», «Хартрон», «Київприлад», конструкторські бюро «Південне» та «Арсенал». У них є давня історія і приводи для гордості.  

Чим же новий голова космічного агентства переконав нову владу, яка доручила молодому бізнесмену таку непросту сферу? Як вже зазначалось, Усов – абсолютний новачок в цій сфері і для такого призначення мали б бути більш ніж вагомі підставі.

Президент благословив

Якщо згадати конкурс, на якому переміг Усов, то на ньому він, м’яко кажучи, не продемонстрував вражаючих результатів і навіть за деякими показниками перебував серед аутсайдерів. Але до фінальної п’ятірки кандидат таки потрапив. Серед його конкурентів були такі спеціалісти як директор Департаменту державної реєстрації і нотаріату Мін'юсту Владислав Власюк, директор департаменту державної акціонерної холдингової компанії «Артем» Володимир Зімін, виходець з «Південмашу» Володимир Тафтай. Все вирішилось на завершальному етапі, на якому п’ятірка мала проходити співбесіди з тодішнім міністром економрозвитку Тимофієм Миловановим. Може, останньому сподобався прогресивний імідж Усова чи були ще якісь причини, але цього міністра в уряді вже нема, а от обраний ним голова космічного агентства досі працює. Також Усов окремо зазначав, що перед призначенням з ним проводив співбесіду особисто президент. З чого він зробив висновок, що для Володимира Зеленського розвиток української космічної галузі є пріоритетом.

На цьому конкурсі сплив ще один нюанс – він стосується декларації Усова, яку він подавав як кандидат. Заповнюючи звітність про свої статки, яка подавалася в листопаді 2019 року разом з пакетом документів на конкурс, Усов дивним чином забув задекларувати деякі свої активи. Вони вже потім спливли в декларації, поданій у 2020 році, – виявилось, що і в 2019, і в 2020 роках у власності Усова знаходились акції американської компанії Kwamb.io Inc., а також частки в чотирьох українських фірмах та дві квартири. Тобто на момент конкурсу декларація була недостовірною, але, звісно, ніхто його результати через це зараз скасовувати не буде.

Це не єдиний приклад «забудькуватості» керівника Держагентства. Ще один нюанс більше нагадує анекдот: компанія, яка консультує НАСА, заборгувала 80 тис. грн своїй прибиральниці. Жінка подала до суду, і той ухвалив рішення на її користь.

Добрі партнери

Перед тим, як зайнятись космосом на державному рівні, Усов працював у транспортній компанії, а потім перейшов в зовсім інший бізнес: керував медіа-компанією «Хвиля» та медіа-холдингом «Репортер», афільованим з одіозним ексрегіоналом Сергієм Ківаловим. Вже потім він створив компанію «Квамбіо», якою, як і більшістю фірм Усова, керує Андрій Розов. Цікаво, що Усов, і Розов свого часу були помічниками іншого відомого одесита – нардепа Сергія Фаєрмарка, якого свого часу підозрювали в махінаціях з тендером на роботи в порту «Південний».

Серед бізнес-компаньйонів Усова значиться і ексзаступник гендиректора з питань зовнішньоекономічної діяльності «Укроборонпрому» Денис Гурак. В своїй декларації після звільнення він вказав, що володіє 16,66% частки в компанії «Адам корп». Ця біотехнологічна компанія була створена в грудні 2018 року вже вищезгаданим ООО «Квамбіо». В «Укроборонпромі» Гурак, зокрема, був причетний до тендеру на міжнародний аудит концерну. В боротьбі за участь в конкурсі за контракт загальною вартістю 130 млн грн брали участь кілька іноземних компаній, серед яких була некомерційна організація The Potomac Foundation, яка в своїй тендерній пропозиції оцінила свої послуги в $1,985 млн. Конкурс «завис», але після звільнення з «Укроборонпрому» Гурак продовжував наполягати на проведенні аудиту вже як… співробітник The Potomac Foundation. У квітні 2019 року президента Філіпа Карбера цієї компанії було запрошено в наглядову раду «Укроборонпрому».

Не варто було б приділяли персоні Гурака стільки уваги, якби не один промовистий факт. У березні цього року стало відомо, що два підприємства «Укроборонпрому» – Державне науково-дослідницьке підприємство «Конекс» та Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь» – будуть передані в управління космічному агентству, яким заправляє його партнер.

Мільйони на підручниках

Напередодні призначення Усова головою космічного агентства сплила ще одна скандальна історія. У ній глава Держагентства звинуватив недоброзичливців та назвав «чорною кампанією» проти себе. Але тоді Усову треба визнати, що в цій «чорній кампанії» активну участь бере Державне бюро розслідувань. Саме воно веде розслідування подій 2018–2019 років щодо цифрового видавництва «Гутенбергз», яким керував Усов.

Слідчі дії почалися ще у червні минулого року. Правоохоронці виявили, що посадовці Миколаївської облдержадміністрації та облради створили хитру схему привласнення бюджетних грошей на закупівлі електронних шкільних підручників. Хоча доступ до цих підручників взагалі мав бути безкоштовним.

На двох тендерах перемагала фірма «Електронік Солюшенс», яка отримала близько 25 млн грн за надання кодів доступу до системи електронних підручників. А платформою якраз розпоряджалося видавництво Усова «Гутенбергз». Слідчі впевнені, що зароблені таким чином гроші розподілялись потім між усіма учасниками схеми. Суд навіть арештовував банківські рахунки «Гутенбергз», але Усов пов’язав це з тиском на нього як фіналіста конкурсу на посаду голови космічного агентства. Також він заперечував свою причетність до фірми «Електронік Солюшенс», визнаючи лише співпрацю з нею.

Свого часу на цю історію звернув увагу політолог Олексій Голобуцький. «Президент каже, що у нас кадровий голод, тож при ньому призначають кого тільки можна, – коментує тепер ситуацію він. – Ну от призначили ще одного пройдисвіта. Якщо на людині висять такі підозри, її просто не можна призначати на високі посади. Я вже не кажу про його компетенцію. Більша частина людей взагалі не знає про існування цього агентства, а ті, хто знають – в системі і схемах. У нас же будь-яка державна посада – це бізнес, аби видерти щось з бюджету. Чесні люди там недовго тримаються та й їх просто відстороняють від прийняття будь-яких рішень».

Втім у Усова є безперечний для цієї влади плюс – він хоч і не досвідчений, проте «новий». Але, судячи з останніх призначень, таку кадрову концепцію на Банковій вже активно переглядають.

Інна Михайлівська, для «Главкома»