«Україна вже 40 років є частиною мого життя». Досьє на Кіта Дейтона, який стане послом США в Україні

Наразі триває процес призначення Кита Дейтона на посаду Посла США в Україні. Його кандидатуру 5 травня висунув президент США Дональд Трамп. Як відомо, посольство США в Україні працює без посла з тих пір, як з цієї посади було відкликано Марі Йованович в травні 2019 року. Функції посла відтоді виконують тимчасово повірені.

Призначення Дейтона може розтягнутися на один-два місяці. Експерти-міжнародники завірили «Главком», що тягнути із цим призначенням Сполучені Штати не будуть. Відтак, після розгляду кандидатури Дейтона на засіданні профільного комітету Сенату має відбутися голосування у Сенаті. Ймовірно, воно відбудеться у вересні.

Пару днів тому Дейтон прогримів в українських ЗМІ своєю заявою про те, що на сході України зараз перебувають близько 2300 громадян Росії - про це він заявив Комітету з міжнародних відносин Сенату США. Також Дейтон наголосив, що Російська Федерація передала бойовикам «понад 400 танків, 700 одиниць колісної артилерії, гаубиці, безпілотники, артилерію ППО, стрілецьку зброю тощо». За словами претендента на посаду посла США, українським військовослужбовцям на Донбасі протистоїть «досить потужна сила». «Їх насправді очолюють та супроводжують російські військові», – наголосив Дейтон.

Цікаво, що Трамп висунув кандидатуру Дейтона, незважаючи на те, що  Дейтон був призначенцем Джеймса Меттіса на чолі Європейського центру досліджень безпеки в Німеччині у статусі  старшого радника США з питань оборони щодо України. Як відомо, Меттіс свого часу пішов з посади очільника Пентагону із гучним скандалом через незгоду із поглядами Трампа.

Конкурентом Дейтону був  Філіп Рікер, який виконує обов'язки помічника Помпео з питань Європи й Євразії – Трамп вагався з-поміж цих двох кандидатів. Однак Рікеру не пощастило бути одним із офіційних посадовців, хто свідчив у Конгресі США на слуханнях з імпічменту президента Трампа. Тоді його свідчення не збігалися з позицією захисту Дональда Трампа в процесі імпічменту.

Отже, президент зрештою зупинив свій вибір на генерал-лейтенанті у відставці Кітові Дейтону. На початку своєї кар'єри Дейтон пройшов навчання у Військовому інституті іноземних мов, де готувався як офіцер для служби за кордоном з акцентом на Радянський Союз, отримавши знання російської та німецької мов. Багато сторінок його біографії залишаються закритими, однак наразі відомо, що він служив координатором з питань безпеки між владою Ізраїлю й Палестинської автономії, директором з питань стратегії, планування й політики в штабі Армії США, начальником оперативного управління Розвідувального агентства Пентагону, а також аташе з питань оборони США в Росії.

Хто такий Дейтон

Кіт Дейтон народився 7 березня 1949. Він – дуже високоосвічена людина. Він здобув ступінь бакалавра гуманітарних наук у Коледжі Вільяма і Мері, ступінь магістра історії — у Кембриджському університеті, ступінь магістра міжнародних відносин — в Університеті Південної Каліфорнії, він також отримав освіту в Інституті з вивчення Радянського Союзу Сухопутних військ США в Гарміш-Партенкірхені. Знає російську та німецьку мови.

З грудня 2005 року по жовтень 2010 року Дейтон служив на посаді координатора з питань безпеки в палестино-ізраїльському конфлікті, також був директором з питань стратегії, планування та політики штабу армії США, директором операцій розвідувального агентства Пентагону, аташе з питань оборони посольства США в РФ.

З 2010 року очолює аналітичний центр Джорджа Маршалла у Німеччині, а раніше 40 років служив у Сухопутних силах США.

Дейтон так розповів про себе під час виступу на Комітеті з міжнародних зв'язків Сенату 5 серпня: «Я одружений з Керрол, моєю дружиною, вже майже 45 років. У нас троє дорослих дітей, п’ятеро онуків та ще чекаємо на одного. Я присвятив останні 50 років мого життя на державній службі. Майже впродовж 10 років я обіймав посаду директора Центру Маршалла, що опікується питаннями регіональної та транснаціональної безпеки США та Німеччини».

Важливим моментом є також обізнаність Дейтона у тематиці збройних конфліктів.

Кандидатура Дейтона є вигідною для України. Міністр закордонних справ Україні Дмитро Кулеба назвав взаємодію з Дейтоном «чудовою».

За словами колишнього американського посла в Україні  Джона Гербста, «це надсилає чіткий сигнал: США залишаються зацікавленими в підтримці України та протидії агресії Кремля». Він зауважив, що  Дейтон для України є «виграшним варіантом» - через його глибокі зв'язки з Пентагоном та давніми контактами із Державним департаментом США – до слова, він має нагороди від Держепу. Дейтона також нагороджували уряди Канади, Німеччини й Австрії, і це піднімає його авторитет.

Ще один колишній посол в Україні Вільям Тейлор назвав Дейтона «військовим професіоналом, який не належить до жодної партії». «Тому не буде проблем на ґрунті його партійної приналежності. Він тризірковий генерал, і його дуже поважають», - заявляв Тейлор.

«Моя мета - досягти припинення агресивних російських дій»

Вкрай важливо, що під час виступу в Конгресі Дейтон сказав, що підтримує зусилля щодо збільшення допомоги США Україні. Він також сказав, що згоден з оцінками того, що президент Росії Володимир Путін намагається дестабілізувати Україну.

Крім цього, він сказав наступне:

• «Україна вже сорок років є частиною мого життя. У 1970-х я вивчив російську мову і закінчив Інститут з вивчення Радянського Союзу Сухопутних військ США. Я ніколи не забуду свою першу зустріч з  українцями та їхньої глибокої гордості за свою історію та культуру, усвідомлення неймовірних страждань, яких завдавали українському народу іноземні держави протягом усієї історії».

• «Невдовзі після того, як я приєднався до Центру Маршалла, Революція Гідності повернула Україну на перший план моїх дипломатичних обов'язків. Натхненний прагненням до демократії та свободи протестувальників на Майдані, Центр Маршалла розпочав комплексну програму допомоги Україні, зосередивши увагу на цивільно-військових відносинах, цивільному нагляді за збройними силами та реформуванням сектора безпеки, який допоможе новому керівництву України прийняти євроатлантичні принципи управління та піти на кроки, необхідні для вступу в НАТО».

• «До кризи Covid-19 я часто бував в Україні, відтак я пізнав і зрозумів її та ті виклики, з якими вона стикається, я розбудував стосунки з прихильниками України на Конгресі США, у Міністерстві оборони та у Державному департаменті. Україна, з якою я зустрічався в юнацькому віці в 1980 році, сильно відрізняється від яскравої та перспективної країни, з якою я працюю нині, але основні виклики залишаються такими самими. Україна прагне позбутися втручання Москви та створити відповідальний уряд, прозорий та чуйний до своїх громадян… Хоча цей шлях нелегкий, Україна досягла великих успіхів».

• «Моя мета на цій посаді - досягти припинення агресивних російських дій та проведення необхідних демократичних реформ для утвердження України як сучасної європейської держави та член НАТО. Ми не повинні забувати, що Україна намагається досягти справедливого і мирного рішення конфлікту, створеного і розпаленого Росією, який забрав 13000 життів і завдав жахливих страждань мирним».

• «США повністю підтримують зусилля України щодо захисту проти російської агресії на Сході. Росія відповідальна за конфлікт, і ми готові працювати з нашими українськими та європейськими партнерами і надалі накладати на Росію політичні та економічні санкції за її дії. Ми прагнемо підтримувати повне відновлення суверенітету України та територіальної цілісності, включаючи припинення порушень Росією міжнародного права в Криму».

• «Україна повинна продовжувати шлях імплементації верховенства права. Від Помаранчевої Революції до Революції Гідності, до виборів 2019 року, які принесли президенту Зеленському і його партію владу, українці неодноразово вимагали відповідального керівництва, прозорих та незалежних судів, а також правоохоронних органів, які відстоюють потреби громадян, а не олігархів».

• «Якщо мою кандидату ухвалять, я буду працювати з українським керівництвом, щоб ці реформи залишалися на порядку денному. Мої пріоритети будуть узгоджені з Конгресом та Адміністрацією, але серед них мали б бути справжні реформи збройних сил України та оборонної промисловості. Мій військовий досвід та теперішня роль старшого радника з питань оборони України дали унікальне розуміння, яке я сподіваюсь використати, щоб допомогти збройним силам України підвищувати ефективність. Оборонна промисловість України потребує невідкладної уваги та перетворень. Корумпованість та безгосподарність роками штовхали оборонні підприємства на межу краху. Наслідками такого нехтування галуззю стала вразливість оборонного сектору України перед китайською експлуатацією та експропріацією, - а ми не можемо цього дозволити. Ми не можемо закривати очі на наміри Китаю щодо зловживань в Східній Європі. Оборонний сектор України потребує реформ, і в кінцевому рахунку він має працювати для народу України, а не Китаю».

• «Україні потрібно забезпечити рівні умови через прозорі економічні інститути, які руйнують загрозу корупції. Тільки коли міжнародний бізнес матиме реальну впевненість у своїх інвестиціях в Україні. Ключовий фактор для вибудови цієї впевненості - це продовження зобов’язань України щодо реформ. За останні п’ять років США надали понад чотири мільярди доларів допомоги».